Наукові конференції, Научные конференции » Біологічні науки » Михалевич О. М. ОСОБЛИВОСТІ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУ У БЛИЗНЯТ

Михалевич О. М. ОСОБЛИВОСТІ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУ У БЛИЗНЯТ

Категорія: Біологічні науки, Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013)

Аспірант, Михалевич О. М.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

ОСОБЛИВОСТІ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУ У БЛИЗНЯТ

Інтелект - один із самих суперечливих об'єктів дослідження у галузі психології, психофізіології, психогенетики [1]. Вчені всього світу, на даний момент, не можуть прийти до однозначного рішення щодо визначення суті терміну інтелекту, вичленовування його параметрів і необхідних способів його вимірювання. Однак, в сучасному науковому світі все ж прийняті деякі умовності.

Так як поняття «інтелект» має досить багато різних значень, то, у зв'язку з цим, найбільш зручно використовувати фразу «загальна пізнавальна здатність» або її символ «G» (від «general ability») [3].

В останні десятиліття вчені постаралися ізолювати даний фактор G від інших аспектів пізнавальної здатності, таких як швидкість мовлення, математичні здібності або пам'ять, що вимірюються тестами та спрямовані на вивчення пізнавальних здібностей [2].

Даний фактор «G» з'явився завдяки тому, що Ch.Spearmen, з допомогою факторного аналізу статистично протестував гіпотези Fr.Galton і H.Spencer, які вважали, що загальна розумова здатність вступає в кожен вид активності, що вимагає розумового зусилля.

Теорія генетичної обумовленості інтелекту найбільш давня. Її витоки знаходимо в багатьох відомих філософських системах. Значна роль в поширенні ідеї про спадковість інтелекту належить Гальтону, який вважав, що талант і взагалі психічні властивості людини так само спадкові, як і її фізичні властивості [1]. Він писав: «Зазвичай вважається, що діти видатних людей мають не дуже високий рівень розумових здібностей; що там, де велика потужність інтелекту здається успадкованою, вона передається з материнського боку і що один син зазвичай отримує талант всієї сім'ї. Мої власні дослідження привели мене до діаметрально протилежного висновку. Я дійшов висновку, що талант передається по спадковості у дуже значній мірі, що матір ніякою мірою не володіє монополією передачі і що цілі сім'ї талановитих людей частіше зустрічаються, чим такі, де лише одна людина обдарована. Я підтверджую свої висновки статистикою, яку тепер продовжую застосовувати і яку вважаю сповна достатньою для доведень.» (Galton, 1865, ст157).

І. В. Равіч-Щербо (1999), коментуючи подальші узагальнення, що виконані в цьому напрямі психогенетичних досліджень (роботи 1978-1980 рр.), вказує на те, що незалежно від коливань (додамо, дуже незначних!) величини коефіцієнтів кореляції виявляється одна і та ж закономірність [2]. Ця закономірність виражається в тому, що однакові гени дають високу схожість за інтелектом навіть у тому випадку, коли середовище було різним. З цих даних можна зробити висновок про те, «що в загальних когнітивних здібностях генетичні впливи виявляються сповна виразно, відповідаючи в середньому приблизно за 50 % їх варіативності, хоча оцінки спадковості коливаються в широких межах — 0,4-0,8. Це означає, що від 40 до 80 % відмінностей між людьми за цією ознакою пояснюється відмінностями між ними за спадковістю» (Равіч-Щербо, 1999, с. 237). Дана позиція може бути прийнята, як оптимальна (дійсно, в середньому 50 % розумових здібностей забезпечуються генами, а 50% — впливами середовища).

Нами визначався рівень інтелекту IQ (Intellectual Quotient) з допомогою психологічного тесту за Айзенком.

Контингент дослідження включав в себе експериментальну ( 5 пар монозиготних близнят віком від 12 до 25 років) та контрольну ( 10 поодиноко народжених обстежуваних віком від 12 до 25 років) групи. Серед експериментальної групи 3 пари близнят були жіночої статі, 2 пари-чоловічої. Відповідно контрольна група складалась з поодиноко народжених 6 жінок і 4 чоловіків.

На виконання тесту відводилося рівно 30 хвилин. Тест включав в себе 40 завдань. Вони полягали в тому, щоб визначити закономірності в ланцюжку чисел, вирішити анаграми і виключити з них зайві слова. Коефіцієнт інтелекту визначався для кожного обстежуваного за віков та балами за кожну правильну відповідь. Отримані результати опрацьовувалися статистичними методами.

Статистично достовірної різниці між IQ чоловіків та жінок не відмічено. Середній рівень IQ серед осіб чоловічої статі склав 114,3 бала, серед осіб жіночої статі - 114,1 бала. Під час порівняння IQ у двох групах спостерігається тенденція до більш високих значень у осіб, що становили контрольну групу (116,2 бала) у порівнянні з експериментальною групою, яку складали близнята (114,4 бала), хоча статистично достовірної різниці немає.

Отримані результати свідчать про те, що переважній більшості близнят притаманний достатньо високий рівень інтелекту. Проте, за даними різних авторів, середній коефіцієнт інтелекту IQ (Intellectual Quotient) близнюків трохи нижчий, ніж у поодиноких осіб. Наведені результати, за умови їх подальшої розробки є актуальними і своєчасними та мають велике значення серед психогенетичних досліджень близнят для визначення генотип-середовищної детермінації психофізіологічних характеристик.

Література:

1. Воробьева Е.В. Интеллект и мотивация достижений: психогенетический аспект // Валеология. 2003. № 4. С. 46-51.

2. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999. 368 с.

3. Равич-Щербо И.В., Матюрина Т.М., Григоренко Е.Л. Психогенетика. М., 2000. 447 с.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^