Наукові конференції, Научные конференции » Економіка » Новікова К. C. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УМОВАХ ДІЇ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Новікова К. C. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УМОВАХ ДІЇ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Категорія: Економіка , Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Новікова К. C.
Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини «Україна»

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УМОВАХ ДІЇ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Податок на додану вартість є одним з бюджетоутворюючих джерел. Проте, надання численних пільг, нестабільність і недосконалість чинного законодавства, використання вексельних розрахунків, давальницьких (толінгових) схем, а також незадовільне адміністрування знижували фіскальну функцію податку на додану вартість. Внаслідок застосування кримінальних схем в зовнішньоекономічній діяльності мало місце відшкодування податку на додану вартість без фактичного здійснення експортних операцій.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, удосконалено правові норми щодо податку на додану вартість шляхом забезпечення більш детальної правової регламентації його справляння, усунення прогалин, що мали місце в попередньому законодавстві й використовувалися для уникнення податку, здійснено суттєві кроки на шляху наближення податкового законодавства до вимог Директиви Ради ЄС.

Мета статті - дослідити основні відмінності Податкового кодексу України щодо податку на додану вартість.

В Податковому кодексі України (далі -Кодекс), питання справляння податку на додану вартість викладені в розділі V статей 180-211 та в розділах ХІХ (Прикінцеві положення) та підрозділі 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ (Перехідні положення).

Податковим кодексом України передбачено, що за податковими обов’язками з податку на додану вартість (далі - ПДВ), що виникли:

  • з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків;

  • з 1 січня 2014 року – 17 відсотків.

Зберігається добровільна реєстрація платників податку та підстави, по яких реєстрація платником податку на додану вартість є обов’язковою, що передбачено статтею 181.1 Кодексу, а саме:

у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Добровільна реєстрація платників податку (ст.182.1 Кодексу). Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважається за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за заявою господарюючого суб’єкта.

Стаття 184 Кодексу. Анулювання реєстрації платника податку (майже зберігся діючий відповідно до закону України «Про податок на додану вартість» порядок). У разі відсутності оподатковуваних операцій з продажу протягом останніх 12 місяців, але при проведенні операцій з придбання, з метою формування податкового кредиту, реєстрація платника ПДВ не підлягає анулюванню.

Податковим кодексом врегульовано порядок оподаткування ПДВ при реорганізації. Операції з реорганізації платника (шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення) не вимагають визнання умовного продажу ТМЦ та необоротних активів (або будь-якого коригування податкового кредиту), які знаходяться на балансі платника податків на момент проведення такої реорганізації.

Відшкодування ПДВ регламентується статтею 200 Податкового Кодексу. Порядок розрахунку суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не зазнав суттєвих змін. Уточнено формулювання щодо можливості включення до розрахунку суми, заявленої до відшкодування, сум ПДВ, сплачених до бюджету, а також при імпорті послуг.

Зовсім новим у Податковому кодексі є право на автоматичне відшкодування ПДВ. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. Звичайно, скористатись цим правом можуть не всі платники ПДВ, а лише ті, які відповідають цілому ряду вимог.

Право на отримання за результатами камеральної перевірки автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

  • не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

  • включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

  • відсутність підтвердження відомостей;

  • відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

  • прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

  • визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

  • припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

  • здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка, і питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок;

  • загальна сума розбіжностей між податковим кредитом платника за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів не перевищує 10 відсотків заявленої суми бюджетного відшкодування;

  • середня заробітна плата по підприємству не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

  • мають один з наступних критеріїв:

  • або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податку, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом IV цього Кодексу;

  • або має основні фонди для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

  • або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), встановлених розділом III Кодексу;

  • не мають податкового боргу.

Встановлення таких умов для автоматичного відшкодування направлене на недопущення схем для незаконного відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Платникам надано право заявляти до відшкодування в рахунок погашення майбутніх зобов’язань частину суми (ст.200.6 Кодексу), яка підлягає відшкодуванню. Слід зазначити, що Кодекс також містить пункт, який передбачає тимчасове припинення відшкодування ПДВ у випадку адміністративного або судового оскарження заявлених сум.

Відновлено відповідальність держави у випадку несвоєчасного відшкодування ПДВ у розмірі 120% облікової ставки НБУ (ст.200.18 Кодексу)

При цьому значно зменшується термін проведення перевірок щодо підтвердження достовірності заявлених сум ПДВ до відшкодування. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

  • були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

  • мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Податковим кодексом введено обов’язкова реєстрація податкових накладних платниками податку – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2011 року введено обмеження терміну дії податкових накладних, які дають право на зарахування сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Згідно з Податковим кодексом, підприємство має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплата якого підтверджена податковою накладною, виписаною не пізніше, ніж за 365 днів. Для тих платників податку, що застосовують касовий метод, - 60 днів.

Такої проблеми з термінами використання податкових накладних не було б, якби не було випадків із неприйняттям окремими податковими органами декларацій з від’ємним значенням. У періоді підготовки або модернізації діяльності, коли здійснюються значні витрати і накопичується «вхідний» ПДВ, а реалізації немає, бухгалтери не відображають податковий кредит, а чекають операцій поставки, щоб оптимізувати (не мінімізувати) податкові зобов’язання.

Згідно з нормами Податкового кодексу, щоб покупець мав право включити «вхідний» податок на додану вартість до податкового кредиту, накладна повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1002, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1402/18697 затверджено «Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних».

Впровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість — продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджено для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

  • понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

  • понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

  • понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

  • понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової служби України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Виявлення розбіжностей між даними податкової накладної та Єдиного реєстру є підставою для проведення позапланової перевірки продавця та покупця. Відсутність податкової накладної не дає права на визнання податкового кредиту покупцем, при цьому не звільняє від обов’язку визнання податкового зобов’язання продавцем.

Статтею 202.2 Кодексу передбачено, що платники податку, які відповідно до Податкового кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

З метою забезпечення дієвості механізму подання Реєстру податкових накладних у електронному вигляді пропонується запровадити єдиний звітний період один місяць на підставі пункту 202.1 Кодексу.

Податковим кодексом звільнено від оподаткування ПДВ операції з поставки будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Для ліквідації схем ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань запроваджено звільнення від податку на додану вартість операції купівлі/продажу металобрухту, зернових культур, технічних культур (ріпак, соняшник).

Разом з тим, з метою державної підтримки сільгосптоваровиробників, звільнення не розповсюджується на першу поставку зернових та технічних культур виробниками таких товарів.

В Кодексі залишено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства для сільгосптоваровиробників. Тобто, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість реалізованих ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Раніше, по діючому законодавству, не було передбачено застосування спецрежиму для с/г товаровиробників при надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, в Податковому кодексі така норма чітко передбачена у визначенні що вважається «діяльністю у сфері сільського господарства» (ст.209.15.2):

  • виробництво продукції рослинництва, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

  • виробництво продукції тваринництва, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

  • надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

До введення Податкового кодексу постановою Кабінету Міністрів було визначено повний перелік видів діяльності, на які поширюється спецрежим, в Податковому кодексі ці всі види вказані відразу.

Також, в Кодексі залишено норму (ст.209.18), відповідно до якої, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету с/г/ підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього розділу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього розділу, і на загальних підставах вважаються платником ПДВ, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Підрозділ 2 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу передбачає тимчасово, до 1 січня 2015 року, що сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду державного бюджету.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися:

  • за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби;

  • на електронних носіях.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Податковим кодексом передбачено виведення з об'єктів оподаткування ПДВ операцій з надання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних, бухгалтерських послуг, а також послуг з розробки, постачання і тестування програмного забезпечення. Ця норма повинна перекрити схеми мінімізації сплати ПДВ та прибутку підприємств.

Література:

  1. Податковий кодекс України: // http://www.rada.gov.ua

  2. Закон України «Про податок на додану вартість»//http://www.rada.gov.ua

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^