Наукові конференції, Научные конференции » Економіка » к. е. н., Іванечко Ю. М. ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ: ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

к. е. н., Іванечко Ю. М. ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ: ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Категорія: Економіка , Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

к. е. н., Іванечко Юрій Мирославович

Доцент кафедри обліку і контролю фінансово-господарської діяльності Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» Тернопільська філія.

ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ: ПРОБЛЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Електронні гроші – платіжний засіб, який сміло можна вважати винаходом ХХІ сторіччя. До появи такого платіжного засобу спонукали: розвиток інформатизації суспільства, збільшення частки інтернет-торгівлі в загальному торгівельному обороті, скорочення затрат часу на проведення розрахунків, навіть – анонімність такого типу платежів.

Ринок електронних грошей в країнах Європи та США з кожним роком здобуває усе більшу популярність. В Україні рівень розрахунків таким засобом платежу розвивається менш динамічно, проте за даними дослідження «Електронні гроші в Україні» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій уже сьогодні оцінюється у близько 2 млрд. грн. [1].

Дослідження застосування електронних грошей в обігу проводять такі зарубіжні економісти як М. Вудфорд, Ч. Гудхарт, М. Кінг, Ч. Фрідмен, а також вітчизняні – Н. В. Грищук, В. М. Кравець, В. В. Крилова, Т. Лісіца, О. О. Махаєва, В. І. Міщенко, Д. Савчук, П. М. Сенищ, Н. Цвєткова. Не зважаючи на усі дослідження – залишається ще ряд не розкритих питань: розуміння поняття «електронні гроші», пошук шляхів їх ширшого запровадження в економіку країни, вивчення та адаптація зарубіжного досвіду використання електронних грошей, відображення їх в бухгалтерському обліку тощо.

Дослідження спрямовано на встановлення методики відображення електронних грошей в бухгалтерському обліку через розкриття їх економічної сутності.

Для України електронні гроші – це новий платіжний засіб. З технічної точки зору такі розрахунки уже успішно здійснюються українськими компаніями, а ось, бухгалтера, що їх обліковують – губляться в здогадках як це правильно робити. Головна проблема полягає у тому, що розуміти під електронними грошима: засоби платежу, такі як готівкові чи безготівкові кошти, акредитиви, депозити тощо чи грошові зобов’язання, як наприклад, права вимоги боргу.

Підтримуючи першу із позицій можна звернутися до першоджерел економіки. Зокрема, Радіонова І. Ф. електронні гроші відносить до форми «банківські рахунки або депозитні гроші» [2] і розуміє під ними не паперові гроші.

Мельничук В. Г. відносить такі платіжні засоби до складу «неповноцінних грошей», але одночасно до цієї форми відносить також і паперові готівкові гроші [3, c. 64]. Автор описує історію виникнення грошей – спочатку найпоширенішими були банкноти. Вони виписувалися банкіром і означали, що його власникові банк зобовязаний виплатити вказану на ньому грошову суму у будь-який момент. Паперові гроші — неповноцінні гроші, які замінюють повноцінні (з дорогоцінних металів). Спочатку паперові гроші обмінювалися на золото, а їх випуск був пов'язаний із величиною золотого запасу держави, але вже на початку XX ст. більшість країн світу припиняє їх обмін на золото [3, с. 66 – 67]. Проводячи аналогію з історією виникнення паперових грошей (вони також були засобом для ідентифікації зобов’язань і також обмінювалися на повноцінні гроші), можна побачити в них електронні гроші.

Електронні гроші відносять також до сучасних неповноцінних кредитних грошей за формою «депозитні гроші». До цієї ж форми відносять традиційні (чекові) депозити [4]. У даному джерелі дається таке визначення грошей – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Електронні гроші, на нашу думку, відповідають даному визначенню і являються аналогом безготівкових коштів.

Такими платіжними засобами можна сплачувати за різні товари та послуги, аналогічно тому, як це робиться з банківського рахунку. Готівка, яка слугує забезпеченням електронних грошей так само, як золото виступає забезпеченням паперових грошей при золотому стандарті, приймається компанією-оператором платіжної системи та зберігається на її рахунках у банках [5].

Проте, сьогодні побутує й інші думка стосовно нових платіжних засобів, за якою електронні гроші – не гроші. Савчук Д. розкриває сьогоднішню позицію ДПСУ – останні не можна вважати грішми[6], аргументуючи це п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України. Підтримуючи таку позицію розрахунки за допомогою електронних грошей не є розрахунками у грошовій формі. В свою чергу автор апелює до наступного твердження: електронні гроші є зобов’язаннями, але й готівку та безготівкові кошти за їхньою юридичною природою теж можна вважати зобов’язаннями. Перші є безумовними зобовязаннями Національного банку, а другі – зобов’язаннями банків перед клієнтами.

Електронні гроші (на відміну, наприклад, від розрахунку бартером) також виконують функцію загального засобу обміну. Отримавши відповідну суму таких коштів за реалізований товар, продавець може придбати за них інший товар такої ж вартості або в будь-який час отримати за них таку ж суму «реальних грошей» [6].

Ряд авторів схиляються до думки обліку нових платіжних засобів у складі зобов’язань, зважаючи саме на визначення дане у Положенні про електронні гроші в Україні: електронні гроші – одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов'язанням емітента [7].

Як приклад, можна навести твердження Лісіци Т. [8]: «електронні гроші – це не грошові кошти (ні готівкові, ні безготівкові) … Операції з електронними грошима обліковуються як операції з правом вимоги боргу. Таким чином, з погляду бухобліку, електронні гроші є активом у вигляді дебіторської заборгованості». Відповідно автор пропонує обліковувати такі засоби платежу на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

У той же час представник аудиторської компанії «Аудит-Альянс» Горячун Т. розкриває протилежну позицію і пропонує обліковувати електронні гроші на додатковому субрахунку до рахунку 33 «Інші кошти» (наприклад, субрахунок 335 «Електронні гроші»).  У випадку, коли зазначені платіжні засоби надходять до Агента на підставі агентського договору, що не передбачає переходу прав власності на кошти, для обліку електронних грошей рекомендується використовувати забалансовий рахунок (наприклад, рахунок 033), на якому вести облік таких коштів за номінальною вартістю [9].

За результатами проведеного дослідження вважаємо, що електронні гроші з позиції бухгалтерського обліку слід відносити до складу безготівкових коштів та обліковувати на рахунку 31 «Рахунки в банках». Проте, поки дані кошти не набули масового характеру і не відмінили (ліквідували) застосування паперових грошей (банкнот), найбільш доцільним для бухгалтерського обліку є субрахунок 313, що передбачений Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 р. № 291.

Грачова Р. Є. пропонує до субрахунку 313 відкрити такі аналітичні рахунки [10]:

-        3131 «Депозитний рахунок у національній валюті»;

-        3132 «Акредитиви у національній валюті»;

-        3133 «Лімітна чекова книжка»;

-        3134 «Спеціальний картковий рахунок»;

-        3135 «Спеціальний рахунок на фінансування капітальних вкладень»;

-        3136 «Поточний рахунок філії».

Зважаючи на еволюцію грошей в сучасних умовах пропонуємо суб’єктам господарювання додати до вище названих аналітичних рахунків ще й такий:

-        3137 «Електронні гроші».

Звичайно, така позиція не підтверджена на законодавчому рівні, а тому повинна обов’язково знайти своє відображення у Наказі про облікову політику підприємства. Разом з тим, дане питання є актуальним в органах виконавчої влади, зокрема при Міністерстві фінансів України за участі Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, створено робочу групу по розробці Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку операцій з електронними грошима. [11]

Гадаємо, що питання віднесення електронних грошей до складу безготівкових коштів – це лише питання часу. З кожним роком електронні гроші все більше набирають форми трансферабельності, що відповідно, забезпечить їм широкий спектр розрахунків між контрагентами.

Оскільки, купівельна спроможність нових засобів платежу потенційно є необмеженою, їх природа характеризується як грошова. Електронним  грошам властиве  внутрішнє  протиріччя –  з одного боку, вони є засобом платежу, з іншого – зобов’язанням, яке підлягає виконанню у звичайних не електронних грошах. Цей парадокс можна  пояснити  за допомогою  історичної  аналогії з іншими видами грошей: у свій час банкноти також розглядалися як зобов’язання, які підлягали оплаті металевими монетами, а безготівкові  гроші –  як  зобов’язання, які  погашаються металевими або паперовими грошима. [12].

Література:

1. В Україні щорічний оборот електронних грошей становить близько 2 млрд. гривень [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу :

http://acf.ua/news/v-ukra%D1%97ni-shhorichnij-oborot-elektronnix-groshej-stanovit-blizko-2-mlrd-griven;

2. Радіонова І. Ф. Економіка (рівень стандарту, економічний рівень). 11 клас / І. Ф. Радіонова – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. – С. 48 – 49;

3. Мельничук В. Г. Економіка: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. Г. Мельничук, Г. О. Ковальчук, В. О. Огнев’юк. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Навч. книга, 2004. – 368 с.;

4. Економіка. 10 клас. Повні уроки (Тема 14 – 15) [Електронний ресурс] / Карпюк Г.І., Прокопенко Ю.А., Шелудько В.М., Гончар К.Б. – Режим доступу :

http://school.xvatit.com/index.php?title=Економіка_10_клас._Повні_уроки,);

5. Цвєткова Н. Електронні гроші, їх переваги та недоліки [Електронний ресурс] / Н. Цвєткова – 2012. – Режим доступу :

http://www.ufin.com.ua/analit_mat/poradnyk/105.htm;

6. Савчук Д. Електронні гроші – не гроші? [Електронний ресурс] / Д. Савчук – 2012. – Режим доступу :

http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/elektronni-groshi-ne-groshi-35984.html;

7. Положення про електронні гроші в Україні [Електронний ресурс] : Національний банк України, 01.11.2010. – (Нормативний документ Правління НБУ. Положення). – Режим доступу :

http://zakon.nau.ua/doc/?code=z1336-10;

8. Лісіца Т. Електронні гроші: та інтернет-торгівля / Т. Лісіца // Баланс. – 2012 р. – № 47. – С. 37 – 41;

9. Горячун Т. Бухгалтерський облік операцій з розповсюдження електронних грошей [Електронний ресурс] / Т. Горячун – 2012. – Режим доступу :

http://audit-alliance.com.ua/buxgalterskij-oblik-operacij-z-rozpovsyudzhennya-elektronnix-groshej/;

10. Грачова Р. Є. Енциклопедія бухгалтерського обліку / Р. Є. Грачова – К. : Галицькі Контракти, 2004. – С. 87 – 88;

11. Бухгалтерський облік операцій з електронними грошима [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу :

http://afinance.com.ua/events/?show=142;

12. Світовий досвід і перспективи розвитку електронних грошей в Україні: Науково-аналітичні матеріали. Вип. 10 / П. М. Сенищ, В. М. Кравець, В. І. Міщенко, О. О. Махаєва, В. В. Крилова, Н. В. Грищук – К. : Національний банк України. Центр наукових досліджень. 2008. – С. 14.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^