Наукові конференції, Научные конференции » Філологічні науки » Кривобок Т. Ю. СТРУКТУРНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ПРІЗВИСЬК КРЕМІНЩИНИ

Кривобок Т. Ю. СТРУКТУРНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ПРІЗВИСЬК КРЕМІНЩИНИ

Категорія: Філологічні науки, Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Кривобок Тетяна Юріївна

Кремінська школа-гімназія Кремінської районної ради Луганської області

СТРУКТУРНІ ТИПИ СУЧАСНИХ ПРІЗВИСЬК КРЕМІНЩИНИ

Традиція давати один одному прізвиська не просто жива на Кремінщині, але й стійко зберігається серед людей різних вікових категорій.

Прізвисько – вид антропоніму, неофіційне додаткове ім’я, яке дається людині в будь-який період його життя відповідно до його характерної риси, життєвих обставин чи за аналогією. Прізвиська в селах та невеличких містечках відіграють більш значну роль, ніж у великому місті, вони більш функціонально навантажені, більш багаті в лексико-семантичному аспекті. Прізвиська є продуктом духовної творчої енергії народу, виразником своєрідності українського менталітету.

Потреба в номінації виникає в першу чергу під час знайомства з чимось новим. У слові людина робить спробу відобразити й закріпити результат пізнання об’єкту, а в неофіційному імені – іще й висловити своє ставлення до нього. Прізвиська настільки емоційні й експресивні, що ніколи не стають нейтральними словами. Однак за ступенем емоційності прізвиська неоднорідні. Це можна пояснити характером мотиваційної ознаки, що лежить в основі кожного прізвиська[8].

Матеріалом для дослідження стали прізвиська, записані безпосередньо у місті Кремінна, селах Житлівка, Червона Попівка, Стара Краснянка, Нова Краснянка. Нашими респондентами були особи віком від 12 до 65 років.

На наш погляд слід піддати зібраний регіональний прізвиськовий матеріал багатоаспектному аналізу. У першу чергу варто приділити увагу їх структурі та граматичному оформленню. За структурою прізвиська поділяються на:

1. Однослівні одиниці:

а) іменники:

  • конкретні:Булка–товстувата дівчина; Білка –жінка має рудий колір волосся; Гном–маленька дівчина ; Курочка –займається птахівництвом; Карась – хлопець брав участь у кастингах шоу «За склом»;

  • абстрактні:Герой – чоловік, що врятував дівчину, яка тонула в озері; Інфекція – працює лікарем-інфекціоністом; Псих –агресивний чоловік, швидко змінює настрій; Підлиза – завжди підлещується до людей;

б) прикметники:

  • якісні:Кисла – від прізвища Кисловська;Сєрий – від імені Сергій;

  • відносні:Вусатий – чоловік має довгі вуса;Водяний - працював начальником міського водопостачального господарства;Косий – хлопець має проблеми із зором; Німий – не любить багато говорити;

в) дієслова: Випєм – носій прізвиська страждає на алкоголізм, усіх знайомих і малознайомих запрошує випити.

Стаючи прізвиськами, прикметники переходять в іменники, однак, на відміну від інших іменників, вони більшою мірою зберігають відтінок незвичайності, новизни, що посилює їхню експресію. Прізвисько найчастіше виражається одним словом і значно рідше – словосполученням і реченням. Прізвиська-багаточлени своєю описовістю перевантажують комунікативний процес, однак вони – результат запитів і викликів нового часу.

2. Словосполучення : Газєта «Правда» - Жінка обізнана в усіх новинах і плітках та їх розповсюджує; Мєсноє радіо - жінка розносить новини, при чому дуже перебільшує стан подій; Сиза голубка – від прізвища Сизоненко;Молочна королева – дівчина в дитинстві нічого не їла, крім каші з молоком.

3. Речення: Разом нас багато – нас не подолати – жінка під час виборчої кампанії 2004 р. підтримувала помаранчеву революцію.

Узагальнюючи досвід провідних теоретиків антропоніміки, що досліджували прізвиська та особливості їхнього функціонування, зокрема І.Д. Сухомлина [6] та їхніх послідовників, ми спробували розділити сучасні неофіційні антропоніми на групи за кількістю носіїв:

1.Індивідуальні прізвиська – це ті прізвиська, що надаються носієві відповідно до його власних фізичних чи психічних характерних особливостей або обставин, які спричинили появу прізвиська: Псих, Кнопка, Вазон, Барабанщиця тощо.

2.Колективно-групові – прізвиська, надані колективу людей за якимись спільними особливостями: Бешки – клас, названий за буквою (7-Б);Підвільшани – прізвисько, яке закріплюється за мешканцями району Підвільхи; Восточняни – прізвисько невеличкої групи людей, які залишились мешкати у віддаленому (колись дуже населеному) районі закритої нині шахти «Восточная»; Брати Карамазови – два брата, що мають невелику різницю у віці, спільних друзів, працюють на одній фірмі, схожі зовні,прізвисько надане за аналогією до назви музичної групи «Брати Карамазови»

3.Сімейно-родові прізвиська, або «вуличні прізвища» – прізвиська цілого роду, що можуть передаватися з покоління в покоління та називають членів усієї родини за характерними ознаками, що іноді властиві лише одній людині:Огородники – дід усе життя пропрацював на державному огородництві, тому мав прізвисько Огородник, від цього прізвиська й утворилася неофіційна назва усього роду; Боги- так у селі Червона Попівка до цього часу називають рід Гнелицьких, бо їхні прадідусь та прабабуся жили на горі, були високі на зріст, мали красиву зовнішність, дітей цього роду називають Божки; Афганці – так називали двох братів, які відбували строкову службу у Афганістані, потім разом починали власний бізнес, тепер цей бізнес продовжують їх діти, за яким також закріпилося прізвиськоАфганці; Армяни – носії прізвиська за національністю вірмени, приїхали до Кремінної більше двадцяти років тому,на вулиці, де вони оселилися, їх називали армянами, діти носіїв прізвиська мешкають на інших вулицях, одружені з українцями, але ж їх родини також називають Армянами; Шибочки – назва цілого роду, що походить від прізвиська прадіда – Шибеник, його доньку називали Шибочка, а згодом і за її чоловіком, дітьми та онуками закріпилося прізвисько Шибочки; цікава історія родовідного прізвиська Єроми: цим прізвиськом чоловіка, утвореним від прізвища Єременко,почали називати його дружину, і хоча шлюб не був зареєстрований і не тривав більше кількох років, прізвисько закріпилося за жінкою, а згодом так почали називати її дітей та онуків.

Неофіційний характер прізвиськ дає можливість носіям мати їх необмежену кількість, причому одна й та ж людина може мати як сімейно-родове прізвисько, так і колективне й індивідуальне. Перевага ж у вживанні якогось із кількох прізвиськ визначається специфікою колективу, у якому людина знаходиться під час номінації.

Література:
  1. Галич В.М. Прізвиськова народна творчість Луганщини // Луганщина літературна. – Луганськ, 2003.

  2. Масенко Л.Т. Українські імена і прізвища. – К.: Знання, 1990.

  3. Наливайко М.І. Сімейно-родові іменування / nbuv/gov/ua

  4. Охримович В. Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правних. Про сільські прозвища // Житє і слово. – Львів, 1895. – Т. 3.

  5. Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.: Наука. – 1978.

  6. Сухомлин І.Д. Питання антропоніміки в українській мові. – Дніпропетровськ, 1975.

  7. Фєдотова Н.М. Сучасні прізвиська Луганщини: когнітивна прагматика творення тексту оніма./ nbuv/gov/ua

  8. Швецова Н.Л. Прозвища и их мотивация в руских переселенческих говорах Одещины/ nbuv/gov/ua

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^