Наукові конференції, Научные конференции » Філологічні науки » Максимів І. З. ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ТЕРМІНІВ СІМЕЙНОГО ПРАВА У НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Максимів І. З. ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ТЕРМІНІВ СІМЕЙНОГО ПРАВА У НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Категорія: Філологічні науки, Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Максимів Ірина Зіновіївна

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ ТЕРМІНІВ СІМЕЙНОГО ПРАВА У НАЦІОНАЛЬНИХ ВАРІАНТАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Впорядкування правової термінології неможливе без глибокої наукової розробки юридичних понять, їхнього логічного аналізу і точного визначення. Проблемами термінології займалися такі лінгвісти як Г.О. Винокур, В.П. Даниленко, О.С. Ахманова, І.В. Сапожник, Т.В. Суродейкіна, Е.Т. Дерді та інші.

Метою цієї статті є окреслення принципів дослідження юридичних термінів, зокрема їх лексико-синтаксичної сполучуваності, та порівняльна характеристика цієї сполучуваності у британському та американському варіантах англійської мови.

Під терміном ми розуміємо емоційно-нейтральне слово чи словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що вживається для точного вираження поняття, специфічного для будь-якої галузі знань, виробництва або культури та обслуговує комунікативні потреби в певній сфері діяльності людини.

Матеріалом дослідження є текст офіційних юридичних документів «The ChildrenAct» загальним обсягом 3154 слововживань (британський варіант англійської мови) та «Family Code. Sections300-310, 350-360» загальним обсягом 3150 слововживань (американський варіант англійської мови).

Хоча питання про словосполучення широко вивчалося в історії мовознавства, інтерес до нього залишається стійким, що безсумнівно пов’язано з розрізненням смислових і стилістичних функцій слів і їхніх сполучень. Протиставляючи мову та мовлення, Ф. Де Соссюр зазначав, що будь-яке слово можна розглядати і в системі мови, і в мовленні [2]. Відношення, в які воно при цьому вступає, суттєво відрізняються одні від одних. У першому випадку слово є членом лексичної парадигми, тобто його відношення характеризуються як парадигматичні, а в другому – зосередженням певних потенцій, що базуються на лінійному характері мови, коли мовні елементи упорядковуються один за одним у потоці мовлення і мають синтагматичну властивість. Відповідно до трьох типів контекстів (лексичний, що зводиться до підкласу слів; лексичний, що не зводиться до підкласу слів; синтаксичний), у сучасній лексикології розрізняють три види сполучуваності: семантична, лексична, синтаксична. Синтаксична сполучуваність, за словами В.В. Левицького, – це здатність слова вступати в синтагматичні зв’язки з іншими словами на рівні класу слів (граматичного розряду), тобто сукупність потенційно можливих синтаксичних зв’язків слова [1].

Для визначення структури лексеми та особливостей її функціонування у дискурсі проведено дефініційний аналіз, що базується на аналізі дефініцій, поданих у 5 англомовних тлумачних словниках: Collins English Dictionary,Merriam-WebsterDictionary of theEnglish Language,The FreeDictionary byFarlex, CambridgeDictionary Online,Wordsmyth PremierEducational Dictionary.

Словники – спосіб організації та вираження лексичного складу мови, проте актуалізація одиниць лексичного рівня, зафіксованих у словнику, здійснюється в тексті. Текст та словник пов’язані між собою як мовлення і мова, що не може не відбитися на слові.

Усі вибрані нами для дослідження терміни поділено на окремі лексико-семантичні групи. Процес поділу здійснено логіко-семантичним способом, в основі якого лежить процес відмежування. Цей процес є логічною технікою відмежування поняття, яка дозволяє здійснити перехід від більш загального до менш загального, від поняття більшого обсягу до понять меншого обсягу.

Ідентифікаторами лексико-семантичних груп вибрані такі терміни: witness, person, benefit,party та court.

Методом вибіркового та кількісного аналізів із текстів, що досліджуються (загальний обсяг 6304 слів), обрано 282 випадки правої та лівої сполучуваності цих термінів сімейного права.

У процесі дослідження сполучуваності термінів сімейного права взято до уваги наступні частини мови: іменник, займенник, дієслово, прислівник, числівник, прийменник, заперечна частка, сполучник. Якщо справа або зліва від терміну відсутня частина мови, таку сполучуваність називаємо «нульовою».

Встановлено, що термінам сімейного права «witness», «person», «benefit», «party», «court» у британському варіанті властиво поєднуватися із займенником та прийменником, тоді як в американському переважає сполучуваність із іменником та прийменником. Високою є нульова сполучуваність. Проте в обох варіантах виявлено домінанту сполучуваності – дієслово, оскільки сполучуваність з цією частиною мови є найвищою в варіантах, що досліджуються.

Також спостерігається відсутність випадків сполучуваності термінів в текстах, що досліджуються, з прикметником в британському варіанті мови, тоді як в американському така сполучуваність є середньою. Натомість, не зареєстровано жодного випадку сполучуваності з заперечною часткою в американському варіанті, хоча в британському варіанті випадки сполучуваності з заперечною часткою зафіксовані.

Можна зробити висновок, що домінантою сполучуваності для термінів сімейного права є дієслово, а з іншими частинами мови сполучуваність є несталою і варіює у різних варіантах англійської мови.

Необхідно зазначити, що юридична термінологія інтенсивно розвивається, в результаті чого зазнає змін. Тому подальше вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури та особливостей сполучуваності є одним із завдань сучасної лінгвістики.

Література:

1. Левицкий В.В. Семасиология / В.В. Левицкий. Винница: Нова Книга, 2006. 512 с.

2.Ф. де Соссюр Курс общей лингвистики / Ф. де Соссюр. — М.: Соцэкниз, 1933.— 347 с.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^