Наукові конференції, Научные конференции » Філологічні науки » Молофій М. В. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДРИЧНОГО ДИСКУРСУ

Молофій М. В. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДРИЧНОГО ДИСКУРСУ

Категорія: Філологічні науки, Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Молофій Марина Василівна
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДРИЧНОГО ДИСКУРСУ

Ди́скурс (франц. discours — промова, виступ, слова) — у широкому сенсі являє собою складну єдність мовної практики і екстралінґвальних факторів (значима поведінка, котра маніфестується в доступних почуттєвому сприйняттю формах), необхідних для розуміння тексту, тобто дає уявлення про учасників комунікації, їхні установки і цілі, умови вироблення і сприйняттяповідомлення.Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної прагматичної лінгвістики та лінгвістики тексту .Співіснування людини та суспільства стає можливим завдяки тому, що їхні інтереси закріплені в законах та інших нормативно-правових документах державної влади. Одним із найактуальніших дискурсів сучасності можна вважати юридичний дискурс[1, 70].

Юридичний дискурс – це специфічний вид комунікації, який функціонує у різних середовищах. Дослідження свідчить, що взаємини людини і суспільства носять складний характер і інтереси обох сторін закріплені в законах та інших нормативно-правових документах державної влади. Юридичний дискурс орієнтований на всі верстви суспільства і вважається одним з найбільш актуальних дискурсів сучасності [2, 138].

Жанри англомовного юридичного дискурсу характеризуються переважно ускладненою композицією, можуть бути побудовані як усні структури монологічного типу або розгорнуті монологічні репліки у складі діалогічної взаємодії (судова промова прокурора, адвоката, судді, останнє слово підсудного, стенограма засідання суду, тощо) [2, 143].

Захисна промова адвоката - один із усних жанрів юридичного дискурсу. Як правило, з перших фраз адвоката можна більш-менш точно визначити, який з нього захисник, який судовий оратор. Вступна частина, як увертюра до опери, налаштовує публіку, учасників судового розгляду, готує до сприйняття промови:

«I have waited two years for this moment to outline the evidence to you that the Government will produce, that I will produce, both by direct and cross-examination, by exhibits, photographs, transcripts of telephone conversations, transcripts of conversations inside houses, videotapes, that will establish not a reasonable doubt but that my client is innocent of the crime that Mr. Hartzler has outlined to you» [4,218].

Аналізуючи промову адвоката можна виділити такі основні лексичні характеристики: лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні; широке вживання сталих сполучень, типу inconnectionwith,accordingto,withpurpose,inaccordancewith.

Частозустрічаютьсяфрази politics had to do with the events,оur proof will be that, the second part of the proof is, the proof will show, we will offer evidence that.

Спостерігаєтьсячасте вживанняконструкційтипу may/might +перфектнийінфінітив.

Найхарактернішіречення - складніреченняізсурядниміпідряднимзвязком:

«But here's our proof, to go back and say that this call in Denver was made from this pay phone in Junction City is not certain, and the reason that it's not certain is because there are three clocks»[4, 220].

До синтаксичних особливостей належитьвживанняпереважно прямого порядку слів, що зумовлене зростанням до кінця речення інформаційної ролі повідомлення, хоча спостерігається і використання інверсії .

Значна кількістьвживання повторів слів та фраз:

«He believed that the federal law enforcement at Waco deployed in a military fashion against American citizens and children who had committed no crime and that the Branch Davidians were not a cult who lived in a compound. He believed that they were what they were, a breakoff of the Seventh Day Adventist church who had lived at Mount Carmel since the 1930's» [5, 233].

Упроаналізованомудокументізахисноїпромовиадвокатафразатипуthe proof will show that вживаєтьсяпонад30 разів.

В результаті проведеногоаналізу юридичного дискурсу було встановлено, до дискурсний підхід доаналізу мовноїструктури юридичних текстів різного змісту та прагматичної орієнтації надаєширокі можливості для аналізу,тлумачення й адекватного розуміння текстів різних категорій.

Лiтература:

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс. - Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990. – С. 51-56

2. Квадратура сенсу: Французька школа аналізу дискурсу. М. – 1999 – С. 71-75.

3. Коваль Н.Є. Комунікативні та номінативно-синтаксичні особливості англомовних законодавчих та судових текстів: зіставний аналіз // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КНЛУ. – 2002. – № 8 – C. 135-141.

4. Коваль Н.Є. Структурно-синтаксичні засоби реалізації прагматичної установки законодавчого тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КНЛУ. – 2003. – № 9. – С. 130-136.

5. Коваль Н.Є. Судовий документ як тип тексту // Іноземна філологія. – 2004. – Вип. 113. – Львів. – С. 216-220.

6. Коваль Н.Є. Дискурс-аналіз як нова галузь лінгвістики // Праці міжвуз. конф. науково-техн. і науково-педагог. працівників Ін-ту підприємництва та перспективних технологій при НУ „Львівська політехніка" „Новітні технології в галузі лінгвістики та методики викладання іноземних мов". – Львів. – 2006. – С. 233-234.

7. Федотова І.Г. Юридичні поняття і категорії в англійській мові. Обнінськ. 2000. – 62 с.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^