Наукові конференції, Научные конференции » Філологічні науки » Тришак Г. ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПОЛІТИКА

Тришак Г. ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПОЛІТИКА

Категорія: Філологічні науки, Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

студентка-магістр кафедри англійської філології Тришак Г.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВПЛИВУ З МЕТОЮ СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПОЛІТИКА

Дослідження лінгвістичних параметрів політичної комунікації привертає увагу дослідників протягом досить тривалого часу, про що свідчить достатньо велика кількість наукових розвідок закордонних вчених та вітчизняних. Дослідження політичної комунікації передбачає врахування як вербальних, так й невербальних її характеристик, проте визначними залишаються саме текстові параметри, добір лексичних засобів, синтаксична організація висловлювань з метою організації впливу на широкі кола адресатів – тобто виборців. Для політичної комунікації характерні її безперервність, всеохоплюваність, взаємодія з адресатами напряму та опосередкованим чином. Головними каналами повідомлення комунікативних намірів мовців у політичній комунікації є засоби ЗМІ. Створення позитивного образу політика – першочергове завдання, мета та комунікативне спрямовування дискурсу ЗМІ, який втілюється у відповідних текстах.

Засновником аналізу політичного дискурсу є Т.А. ван Дейк, як суспільно-значуще явище це питання досліджено та відображено у роботах Р. Барта, М. Фуко, Ю. Хабермаса, Є.І. Шейгал, О.М. Баранова,
Г.Г. Почепцова. Використання мовних засобів та їх втілення у дискурсі з метою впливу розглянуто у роботах:
П.Г. Крючкової, Л.В.Солощук, Г.ІБарташевої,. О.М.Галапчук, Я.О Бондаренко., О.М Бєлозьорової., Н.П Карпчук., Т.А Скуратовської., С.В.Засєкіна таін.

Актуальність дослідження зумовлена мінливим та постійно обновлюваним характером політичної комунікації. У процесі її дослідження з середини 80-х. рр. минулого століття опрацьовано та збудовано достатню теоретично-практичну базу. Проте питання створення позитивного портрету політика шляхом добору саме вербальних засобів залишається нагальним та характерним сучасним тенденціям у лінгвістиці, а також у ряді інших гуманітарних галузей, пов’язаних із філологією, таких як соціологія, соціолінгвістика, комунікативістика, політологія зокрема.

Мета роботи: встановити лінгвістичні засоби створення позитивного іміджу (портрету) політика, визначити індивідуально-авторські-особливості політичного дискурсу Президентів США (Дж. Буша та Б. Клінтона), обґрунтувати застосування ними комунікативних стратегій, визначити домінантні засоби створення позитивного сприйняття адресатом шляхом побудови моделі адресата. оскільки дискурс, реалізований у тексті, явище неоднорідне, його дослідження потребує комплексного підходу аналізу текстового матеріалу.Поширенимметодом дослідженняполітичноїкомунікаціїєконтент-аналіз,ефективністьякого, на думку дослідників,пов’язаназчіткоюіусталеноюметодикою йогозастосування. Цей підхід складається з п’яти усталених етапів: визначення множини повідомлень для аналізу, декомпозиціїтексту: виділенняіззмістумножинисмисловихелементів, процедура підрахункучиквантифікаціямножиниелементівтекстового масиву,змістовоїінтерпретаціїрезультатівдекомпозиціїтекстовогомасивуіквантифікаціявиділенихелементів [1]. Дану методику доповнено ще компонентним аналізом змістовних одиниць, характерних для авторського мовлення та їх порівняльний аналіз, з метою виявлення спільного у способах створення образу політика й зокрема позитивного.

Словесний вплив політичних текстів базується на використанні позитивно забарвленої лексики, використання метафор, зрозумілих широким верствам населення, замовчуванні або ефвемізованому шляху донесення негативної інформації. До прикладу, у промові Б. Клінтона, знаходимо таке використання мовних засобів: «One of our greatest Democratic Chairmen, Bob Strauss, used to say that every politician wants you to believe,»[2] - дієслово believe зустрічається в тексті промови з частотою 23%, «So are we all better off because President Obama fought for» [2] ступінь порівняння прикметника better – 40%, «We Democrats think the country works better with»[2] - country – має частоту ужитку 17% (підрахунки стосуються повнозначних частин мови, прийменники та інші службові частини мови не враховано ). З наведеного прикладу, робимо висновок, що основною комунікативною стратегією, використаною у даній промові є стратегія переконання, шляхом побудови логічного зв’язку між приходом до президентства Президента Б. Обами та покращенням загальної ситуації в країні. Модель переконання будується шляхом вибудови тверджень: Я, Білл Клінтон, - вірю (вважаю), країні буде краще з цим Президентом як моїм наступником. Лексика належить до загальновживаної, таким чином це робить текст та авторську мету максимально зрозумілими широким верствам населення. У подібний спосіб побудовано промови Дж. Буша. У текстах промов обох Президентів наявні звертання: my fellow Americans, my citizens, people of America. Характерним для завершального слова наприкінці промови є вираз «GodblessAmerica».

Отже, практичне використання результатів дослідження полягає в тому, досягнуті результати можуть бути використані для складання авторського словника з риторики, на заняттях зі стилістики, лексикології англійської мови, в подальшому сприятимуть вивченню закономірностей побудови вербального впливу на адресата.

Література:

1. Ганжуров Ю. Контент-аналіз у політичних дослідженнях преси // Політичний менеджмент. 2004. №3 (6) //http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=26&c=354

2.BillClintonSpeech[Електронний ресурс] -режим доступу до ресурсу:http://www.huffingtonpost.com/2012/09/05/bill-clinton-speech-text_n_1850531.html- заголовок з екрану

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^