Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014) » Троценко Р. В. СУЧАСНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Троценко Р. В. СУЧАСНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Категорія: Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014), Педагогіка

Троценко Р. В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», Україна, Переяслав-Хмельницький

СУЧАСНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

 

Серед багатьох проблем, що вимагають переусвідомлення в нових ринкових умовах функціонування економіки України, проблема економічної освіти населення займає центральне, ключове місце. Економічна освіта передбачається в усіх освітніх стандартах, прийнятих в останні роки. І це не випадково, бо сучасний фахівець без солідних економічних знань не може бути затребуваним та конкурентоспроможним на ринку праці.

Питання процесу фахової підготовки майбутніх економістів, а також його потенційні можливості щодо формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців економічного профілю розглядається в працях таких дослідників, як Гейзерська Р. А., Фурамн Т. Ю., Крижанівська В. П., Добровольська К. В., Борисенко В. В., Матвєєва К. С. та ін.

За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 січня 2014 року понад 30 % випускників вищих навчальних закладів не можуть знайти роботу після закінчення навчання[1].

Економічна освіта виконує, що найменше, дві функції: соціальну і власне економічну. Соціальна функція, яка пов’язана з формуванням і розвитком людини, передбачає соціалізацію особистості, підготовку до певного стилю життя і роботи, який відбувається паралельно з процесом пізнання.

З економікою людина стикається безперервно, впродовж усього життя, хоча і не завжди це розуміє. Пояснюється це тим, що проблеми життєдіяльності людини пов’язані з основою існування цивілізації – боротьбою за матеріальний добробут. Рівень його досягнення є головним предметом уваги як з боку окремих господарських суб’єктів, так і суспільства взагалі.

Поняття «економіка» (від грецьк. – oikonomia) – мистецтво ведення домашнього господарства або наука про закони управління господарством, яка пронизує все наше життя і ми змушені виконувати вимоги економічних законів, бо ігнорування їх так чи інакше призводить до негативних наслідків. Щоб їх було якомога менше, необхідно володіти певними економічними знаннями. Економічна освіта допомагає людині більш вірно орієнтуватися в сучасному економічному просторі, з тими економічними проблемами, з якими вона стикається на роботі і в повсякденному житті [2].

Освіта має сприяти формуванню самостійного мислення, впровадженню індивідуального підходу до розвитку творчих здібностей особистості, докорінному поліпшенню професійної підготовки спеціалістів, здатних працювати в умовах ринкової економіки. Від цього багато в чому залежить, якою мірою майбутні спеціалісти зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю і високою моральністю.

Майбутній фахівець повинен володіти комплексом морально-естетичних якостей: гуманізмом, високою культурою, ввічливістю, чесністю, вимогливістю.

Для успішної професійної діяльності майбутнього спеціаліста велике значення мають також вольові якості. До них належить витримка, наполегливість, терпимість, вимогливість, рішучість, сміливість.

Не менш важливими є інтелектуальні якості, які зумовлюють професійні уміння фахівця, допомагають йому приймати, правильні рішення, сприяють творчості, пошуку нових, неординарних шляхів розв’язання проблем. Серед цих якостей – чіткість і логіка мислення, його критичність, творча уява, винахідливість, дотепність. Особливу роль у майбутній професійній діяльності відіграє оперативність мислення, що характеризує його здатність швидко знаходити оптимальне вирішення професійних завдань. Інтелектуальні якості ґрунтуються на перцептивних і атенційних якостях, що впливають на сприйняття і увагу.

Вища освіта має загально визначену мету – підготовку висококваліфікованих фахівців. Спрямованість підготовки майбутнього спеціаліста за своїм змістом має бути професійною, тому студента треба орієнтувати на такі цінності, як чітке засвоєння майбутньої професії, опанування професійної майстерності тощо.

В умовах, коли глобалізаційні процеси набули небаченого розвитку та інтенсифікації, стало очевидним, що освіта в цілому і вища зокрема не встигають у змістовному плані за швидкозмінними технологіями, потребами інтелектуального забезпечення нової стратегії розвитку суспільства на основі знань та високоефективних технологій.

Підготовка студентів повинна ґрунтуватися на синтетичному переході до професійної діяльності, що передбачає достатній рівень знань і професійної грамотності. Оцінюючи кваліфікацію спеціаліста, ми повинні врахувати: яку підготовку він отримав; чи відповідає ця підготовка сучасним вимогам; чи займається він самоосвітою.

Існуюча система професійної підготовки економістів вищих навчальних закладів робить основні акценти на професійну складову навчання, де знання, уміння, і, в певній мірі, навики є критерієм успішності навчання студентів, результативності їх професійної підготовки. У процесі трудової діяльності крім проблем професійних (рівень його знань, умінь і навичок) молодий фахівець стикається з проблемами психологічного і соціального характеру. Звідси особливу увагу у професійній підготовці майбутніх економістів у ВНЗ потрібно приділяти формуванню готовності до майбутньої професії.

Обов’язковою вимогою сучасної вищої школи є відпрацювання навичок корпоративної роботи студентів. Це пов’язано з тим, що сучасна підприємницька діяльність побудована на колективній (командній) роботі персоналу, яка базується не тільки на спільній меті, а й на системі прийнятих моральних цінностей, певній філософії дій, спрямованій на досягнення глобальної місії підприємства. Тому пропонується симулювати спільну роботу студентів під час аудиторних і поза аудиторних занять шляхом колективного розв’язання господарських ситуацій, виконання колективних проектів, тощо.

Завданням університету є не тільки надання студентам системи знань, умінь та навичок економіста, але й забезпечення розвитку особистості кожного студента. Процеси навчання та становлення особистості нероздільні, вони повинні бути послідовними і безперервними, щоб забезпечити здатність до управлінської та підприємницької діяльності, оновлення знань, підтримування рівня кваліфікації, налагодження ділових контактів, індивідуальної і колективної творчості.

Як зазначає Г.Ковальчук, ринкові умови діяльності підприємств та організацій, з одного боку, і надлишок фахівців – економістів з іншого, ставлять випускників відповідної професійної спеціалізації в жорсткі конкурентні умови на ринку праці. Щоб досягти успіху, вони повинні мати високу професійну підготовку та вміти виявляти свої професійно важливі якості під час проходження виробничої практики, стажування чи випробування для вступу на роботу. Тільки в такий спосіб, викликавши зацікавлення з боку роботодавця до себе, як до майбутнього працівника, випускник може отримати хорошу роботу за спеціальністю [3].

В умовах конкуренції на ринку праці випускник вищої школи повинен досягти не лише високого кваліфікаційного рівня, а й вміти творчо використовувати здобуті знання в роботі, повсякчас збагачувати їх, самостійно розв’язувати будь-яку проблему. Конкурентоспроможність випускників значною мірою залежить від якості оволодіння сучасними економічними знаннями, ступеня економічної культури, уміння мислити і діяти в категоріальній системі ринкової економіки.

Традиційний досвід професійної підготовки фахівців, який і досі переважає у вузах, базується на засвоєнні та відтворенні студентами відповідних знань. Крім того, поширені у вузі пасивні форми навчання відводять студентові роль імітатора або коментатора практичної діяльності, а не її організатора, конструктора, творця. Серйозним недоліком професійної підготовки в сучасних умовах, на думку Г. Ковальчук, є те, що нині ВНЗ не навчає своїх студентів принципам колективної роботи, хоча зараз практично всі види людської діяльності є колективними, договірними.

Кінцевою метою професійного навчання як вважає О Гаврилюк є адаптація людини до змін, умов і технологій суспільного виробництва. Природно, що найбільш загальним критерієм оцінки результату професійного навчання є конкурентоспроможність випускників професійної школи на ринку праці, здатність задовольняти сьогоденні та перспективні потреби економіки та суспільства [3].

Отже, сучасна освіта покликана послідовно формувати фахівця як цілісну особистість, яка має цілу низку спеціальних та загальнолюдських якостей; озброювати спеціалістів теоретичними знаннями та практичними навичками; учити оволодівати основами організації праці в умовах ринкових відносин; формувати потреби здійснення економічного аналізу, бажання перспективи.

На основі проведеного аналізу, ми пропонуємо:

- системної та систематичної підготовки студентів економічних спеціальностей до майбутньої професійної діяльності;

- доповнення традиційних методів навчання інноваційними;

- розвиток здатності креативного мислення і творчих здібностей

 

Література:

1. Державна служба зайнятості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

2. Носаченко І. Економічна підготовка фахівців у системі непевної професійної освіти / І. Носаченко //Дидактика професійної школи. – Збірник наук. праць. Вип 2. – К.: Хмельницький: ХНУ,2005 – С. 40-44

3. Різник В.В. Сучасна підготовка майбутніх фахівців економічних спеціальностей до професійної діяльності в умовах ринкової економіки / В.В. Різник // Економічний вісник університету: Збірник наук. праць учених та аспірантів – Переяслав-Хм., 2008 – Вип 5. – С 105-108

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^