Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014) » к. пед. н., Штельмах О. В. МОНІТОРИНГ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: СУТНІСТЬ ТА ЙОГО ВИДИ

к. пед. н., Штельмах О. В. МОНІТОРИНГ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: СУТНІСТЬ ТА ЙОГО ВИДИ

Категорія: Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014), Педагогіка

к. пед. н., Штельмах Ольга Володимирівна

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна, м. Кривий Ріг

МОНІТОРИНГ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: СУТНІСТЬ ТА ЙОГО ВИДИ

 

Підвищення вимог до професійної компетентності майбутніх фахівців зумовлює необхідність вдосконалення їхньої підготовки у вищих навчальних закладах. У світлі цього важливо забезпечити високу якість моніторингу навчальних досягнень студентів, що дозволить отримувати об’єктивні дані про поточні результати процесу навчання та при необхідності вносити в організацію та зміст цього процесу відповідні зміни.

Моніторинг є відносно новим інструментом в системі освіти, хоча різні оцінки якості результатів навчання здійснювалися постійно. Моніторинг дозволяє системно оцінювати якість навчання не лише як результату, але і як процесу.

Зміст будь-якого поняття є дуже важливою його властивістю, адже саме в ньому розкривається безпосередньо сутність поняття.

Проаналізувавши різноманітні педагогічні джерела ми дійшли висновку, що моніторинг в педагогіці, перш за все, розглядається з 8 різноманітних ракурсів (О.Севрук, С.Подмазін, Г.Єльникова, М.Бершадський, З.Рябова, О.Орлов, О.Майоров, С.Шишов та ін..) [1]:

1) Як система безперервного спостереження, контролю, оцінювання і прогнозування динаміки й тенденцій розвитку педагогічної системи;

2) Як система організації збирання, зберігання, оброблення і розповсюдження інформації щодо діяльності педагогічної системи;

3) Як незалежна безперервна експертиза стану світового процесу;

4) Як підсистема інформаційного забезпечення якістю освіти, база управління педагогічним процесом;

5) Як системний комплекс, що складається з показників, об’єднаних в стандарт стану і динаміки розвитку об’єкту з метою визначення диспропорцій, корекції управлінських рішень;

6) Як модернізований контроль з періодичним відстеженням об’єкта і обов’язковим зворотнім зв’язком;

7) Як узагальнене системне уявлення про діяльність навчального закладу;

8) Як система отримання показників для прийняття стратегічних і практичних управлінських рішень.

Варто зазначити, що навіть сьогодні дуже часто ототожнюють поняття «контроль», «оцінювання», «діагностика» з поняттям «моніторинг».

Так, порівнюючи моніторинг і діагностику, можна спостерігати тенденцію діагностичної направленості моніторингу, яку в своїх працях розглядають О.Абдуліна, В.Беспалько, Л.Виготський, В.Ландсман та ін.

Узагальнюючи теоретичні напрацювання стосовно педагогічної діагностики, ми дійшли висновку, що педагогічна діагностика – це процес вивчення особистісно орієнтованих характеристик групи, студента і який включає безпосередньо як аналіз з боку викладача, так і власне самоаналіз самого студента чи всієї групи стосовно свого рівня володіння засвоєним навчальним матеріалом.

Невід’ємною складовою навчального процесу також є контроль за навчальною діяльністю студентів, який сприяє висвітленню успішності кожного окремого студента, аналізу недостатнього засвоєння студентами певного навчального матеріалу та пошуку шляхів усунення прогалин у знаннях.

Узагальнюючи наукові інтерпретації поняття «контроль», ми скористалися визначенням В.Власова, який у процесі свого дослідження дійшов висновку, що педагогічний контроль – це елемент навчально-виховного процесу, який спрямований на перевірку, облік та оцінювання його результатів і реалізується у формах контрольної діяльності викладача, взаємо- й самоконтролю студентів.

Основним пріоритетом оцінювання є виявлення результатів навчання кожного студента, його рівня освоєння навчального матеріалу у межах навчальної програми з дисципліни.

Дані поняття допомагають викладачеві дізнатися про дійсний стан рівня засвоєння матеріалу студентами, але, задля оперативного реагування на навчальну ситуацію, існує більш досконалий механізм безупинного спостереження за вдосконаленням вмінь та навичок студентів та своєчасної реакції щодо корекції рівня засвоєння знань. Таким інструментом, засобом, що слугує для оцінки якості знань і поліпшення ефективності навчального процесу, і є моніторинг. Ось чому, на наш погляд, моніторинг знань студентів ніби поєднує в собі всі задачі та функції процесів дослідження діагностики, контролю та оцінювання навчальних досягнень.

У залежності від масштабу проведення моніторингу він може проводитися на різних рівнях [3]:

1) Національному (загальнодержавному): відстеження динаміки розвитку освіти на основі єдиних державних стандартів;

2) Регіональному: моніторинг на рівні області, району, міста тощо;

3) Локальний: моніторинг в межах певного навчального закладу;

4) Адміністративний (внутрішньо вузівський контроль);

5) Педагогічний: моніторинг професійної компетентності викладача, рівня придатності управляти студентами тощо;

6) Психологічний: аналіз психологічної ситуації в групі, індивідуально-психологічних особливостей студентів, рівня адаптації до вивчення нового матеріалу та загалом готовності до навчання тощо;

7) Студентський: аналіз навчальної успішності студентів, емоційне ставлення студентів до викладу викладачем нового матеріалу, рейтинг навчальної успішності студентів тощо.

Враховуючи особливості вивчення іноземної мови у вищих навчальних закладах, моніторинг має охоплювати чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо та читання [2].

Відповідно до вимог організації навчального процесу у вищій школі проводиться кожного семестру проміжна атестація, яка, на наш погляд, тісно пов’язана з підсумковим контролем.

Так, якщо взяти за приклад викладання дисципліни «Іноземна мова» на першому курсі на механіко-машинобудівному факультеті, де за основний підручник взято Technical English 2, то з навчальної програми можна відстежити, що за перший «осінній» семестр викладач разом зі студентами встигає опановувати перші чотири Unitи, що становлять перший модуль «Мовленнєвий етикет. Організація вільного та робочого часу». Таким чином, семестровий рейтинговий бал студента можна вирахувати як суму рейтингових балів за модуль. Максимальний рейтинг студента за модуль, відповідно, становить 100 балів.

Рейтинг модуля складається із суми середніх оцінок за три основні види діяльності:

• Аудиторну роботу (відвідування, відповіді на заняттях)

• Поза аудиторну самостійну роботу (участь у конференціях, олімпіадах, написання рефератів, підготовка презентацій, рецензій, усні розмовні теми, проекти, ессе тощо)

• Модульну контрольну роботу.

При цьому слід враховувати результати проміжної атестації, яка ставиться на основі навчальних досягнень студента за окреслений період.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента при цьому здійснюється в національній 5-бальній системі («5», «4», «3», «2», «1»). Наприкінці вивчення навчального матеріалу модуля (після проведення модульної контрольної роботи) викладач виставляє середню оцінку за три основні види діяльності – аудиторну, самостійну та модульну контрольну роботу. Отримані результати викладач трансформує в рейтинговий бал:

Аудиторна робота:

Відвідування – 18 балів (відповідно до кількості аудиторних занять: 1 бал за одне заняття);

Відповіді на заняттях (контроль аудіювання, говоріння, письма та читання) – 36 балів з урахуванням 2 бали за 1 заняття;

Поза аудиторна самостійна робота:

Контроль самостійної роботи (реферати, презентації, рецензії, ессе, проекти тощо) - 36 балів з урахуванням 2 бали за 1 самостійну роботу;

Участь у конференціях, олімпіадах –5 балів.

Модульна контрольна робота:

 

«5» - 5 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 2 бали

«1» - 1 бал.

 

Загалом це становить 100 балів за кредитно-модульною системою, що дає можливість студенту отримати залік за рівнем «А» - відмінно.

За таким принципом слід, на нашу думку, здійснювати моніторинг навчальних досягнень студентів і під час другого «весняного» семестру.

 

Література:

1. Штельмах О.В. Організаційно-педагогічні засади моніторингу навчальних досягнень старшокласників з предметів гуманітарного циклу: дис. к.пед.наук: 13.00.09/ Штельмах Ольга Володимирівна. – Кривий Ріг, 2011. – 333 с.

2. Штельмах О.В. Мониторинг учебных достижений учащихся в контексте рейтинговой системы обучения и оценки знаний/ Ольга Владимировна Штельмах. – Материалы Международной научно-практической конференции 20-21 февраля 2011 года «Инновации и современные технологии в системе образования».- Пенза – Ереван – Шадринск: Научно-издательский центр «Социосфера», 2011.- С. 185 – 187

3. Штельмах О.В. Сутність та види моніторингу/ Ольга Володимирівна Штельмах// Педагогіка вищої та середньої школи: збірник наук. праць/ гол. ред. – проф. Буряк В.К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2010.- Вип. 27.- С. 307-311

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^