Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014) » Фурсік Л. І. РОЗВИТОК СЛУХОВОГО МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

Фурсік Л. І. РОЗВИТОК СЛУХОВОГО МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

Категорія: Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014), Мистецтво

УДК 781.21:780.616.432 

 

Фурсік Л. І.

Луцький педагогічний коледж

Україна, Луцьк

РОЗВИТОК СЛУХОВОГО МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

 

У статті розглядаються проблеми розвитку слухового музичного сприйняття студентів перших курсів музично-педагогічних закладів відділів «музичне виховання» та методи і форми вирішення цих завдань.

Ключові слова: музичне мистецтво, естетичне виховання, музичний слух, художній образ, інтерпретація, слухове сприйняття, ритм, інтервал, лад тризвук, підбір по слуху, транспонування, музична форма, музична грамота, динамічні відтінки, штрихи, фразування, читка з аркушу, самостійна робота.

 

Фурсик Л. И. РАЗВИТИЕ СЛУХОВОГО МУЗЫКАЛЬНОГО ВОСПРИЯТИЯ НА НАЧАЛЬНОМ ЭТАПЕ ОБУЧЕНИЯ/ Луцкийпедагогический колледж, Украина, Луцк

В статье рассматриваются проблемы развития слухового музыкального восприятия студентов первых курсов музыкально-педагогических заведений отделов «музыкальное воспитание» и способы решения этих задач.

Ключевые слова: музыкальное искусство, эстетическое воспитание, музыкальный слух, художественный образ, интерпретация, слуховое восприятие, ритм, интервал, лад, трезвучие, подбор по слуху, транспонирование, музыкальная форма, музыкальная грамота, динамические оттенки, штрихи, фразировка, чтение с листа, самостоятельная работа.

Fursik L.I. THE DEVELOPMENT OF THE LISTENING MUSICAL PERCEPTION OF THE FIRST YEAR STUDING/ Lutsk Teachers College

Ukraine, Lutsk

In this article we consider the problems of development of the listening musical perception of the first year students in pedagogical institutions at the department of musical education and methods and forms of solving these problems.

Key words: musical art, estetic education, musical hearing, the artistic image, interpretation, auditory perception, rythm, interval, system, triads, selection by ear, transponation, musical form, musical studing, dynamic shades, sfrokes, phrasing, reading from the papers, independent work.

Музичне мистецтво відіграє велику роль в естетичному вихованні підростаючого покоління, сприяє формуванню у нього художніх інтересів і творчих здібностей. У процесі сприйняття музики у студентів розвиваються навички аналізу творів та формується здатність до їх естетичної оцінки.

Повноцінне музично-естетичне сприйняття вимагає розвинутого музичного слуху. Музичний слух – комплексна здатність, що включає в себе звуковисотний (мелодичний і гармонічний), ритмічний, динамічний і тембровий слух.

Здатність стежити при слуханні музики за мелодичною лінією та напрямом її руху з’являється у студентів далеко не одразу. Це пов’язано з рядом труднощів, зокрема із нерозвиненим слухом і слабкою музично-слуховою увагою. У процесі сприйняття музики розвивається також і гармонічний слух – здатність сприймати і виконувати багатоголосу музику. Можна виділити такі напрями розвитку гармонічного слуху:

1) формування навичок сприйняття акомпанементу й аналізу його особливостей у творах;

2) формування вміння визначати фонічне забарвлення акордів;

3) уміння розрізняти ладові особливості мажору й мінору, відчувати акордові забарвлення.

З перших же занять цілеспрямовано проводиться робота і над розвитком у студентів відчуття ритму. Чуття ритму в своїй основі має мажорну природу. Цей фактор відіграє важливу роль, оскільки з’являється реальна можливість вираження музичного ритму шляхом простих рухів. Ефективним є також метод диригування, який дає можливість з емоційною гостротою відреагувати на розвиток музичної думки і відчути художній образ твору.

У тісному зв’язку із звуковисотним і ритмічним слухом розвивається динамічний і комбінований слух. Саме через темброво-динамічну інтерпретацію музики студенти усвідомлюють художній задум твору, його характер і настрій.

Початковий етап навчання – найбільш відповідальний і важкий у роботі викладача, це фундамент, на якому буде будуватись подальший розвиток студента. Великого значення в процесі початкового етапу навчання набуває організація занять. Заняття не повинно бути ні одноманітним, ні перевантаженим завданнями. Часта зміна завдання, чергування більш важких із легкими, чутлива увага до всіх нюансів поведінки і настрою студента, реакція на можливу втому – все це необхідно приймати до уваги. Даючи наступне завдання, потрібно виходити із того, як було засвоєно попереднє.

Яким би заняття не було різноманітним, воно повинно підкорятись основному завданню: розвитку слуху в самому високому розумінні цього слова, розвитку здібностей відчувати звукове забарвлення, нюансування, ритм, фразування, форму – все те, що веде до розкриття змісту музики. Це багатство аспектів у вихованні слуху потребує різноманітних форм роботи на заняттях. Порядок, види завдань, їх кількість, час, відведений на кожне із них, можуть змінюватись. Розглянемо кожне з цих завдань.

Слухання музики. Полягає у визначенні її характеру, жанру, змісту. Кажуть, що там, де закінчуються слова, починається музика. Але на першому етапі навчання це не так: слово наближує студента до розуміння музики, розкриває її зміст. Програвши п’єсу, потрібно попросити студента дати характеристику, яка б розкривала зміст музики, але не нав’язувати йому власне сприймання. Важливо, щоб студент сам розповів про свої враження.

На перших же заняттях відбувається знайомство із музичними жанрами: маршем, танцем, піснею. І в зв’язку з цим – усвідомлення ритмічної своєрідності жанрів і ритмічної виразності музики.

Перевірка запам’ятовування почутої музики. Після виконання нескладної мелодії, студент повинен повторити її (проспівати). Це завдання дозволяє перевірити пам’ять студента.

Виховання почуття ритму. Цей процес невід’ємний від загального музичного розвитку. Виконавське фразування неможливе поза динамікою і ритмікою п’єси. Виховання ритму слід вести від музики, а не від пояснення тривалостей, значення такту, сильної долі та іншого. Студент повинен вміти рухатися під музику, вловлюючи зміни темпу. Так, поступово, студент починає визначати короткі і довгі звуки, їх співвідношення.

Відтворення голосом звуків і мотивів. Мотив студенти відтворюють частіше краще, чим окремі звуки. Але відтворення голосом окремих звуків все ж потрібно досягти.

Усвідомлення поняття відносної висоти звуку: «вище-нижче». Практично у цій роботі підтвердило дієвість порівняння окремих звуків, їх висотне зближення: спочатку звук високий і низький на невеликій відстані, потім поступове зменшення відстані до малої секунди.

Знайомство з інтервалами. Розвиваючи навички слухання інтервалів, потрібно спрямовувати увагу студента на забарвлення кожного інтервалу (краще починати із різко відмінних – секунд та октав) і лише після цього переходити до інших інтервалів. В подальшій роботі потрібно виховувати активне сприйняття інтервалів, пов’язаних із тією музикою, яку студент грає чи слухає.

Знайомство з ладом. Звучання мажору та мінору легше засвоюється у порівнянні. У такому випадку корисна конкретна образність, виконання п’єс у тому чи іншому ладі.

Спів тризвуків. Необхідно розвивати вміння виділити голосом звуки тризвуку в любій послідовності.

Вмінні знайти почутий звук на клавіатурі. Звук спочатку відтворюється голосом , запам’ятовується, а потім відшукується на клавіатурі на відрізку, показаному викладачем.

Визначення кількості звуків, взятих одночасно. Починаючи із декількох, поступово збільшувати кількість звуків, приймаючи до уваги можливості студента.

Спів під супровід інструмента і без нього. Кожен студент повинен вміти заспівати напам’ять мелодію п’єси, яку він грає. Це розвиває слухову пам’ять. Адже здебільшого процес запам’ятовування обмежується моторною і зоровою пам’яттю.

Підбір по слуху і транспонуванню. Підбирати потрібно невеликі мелодичні побудови, враховуючи при цьому, що інтервали малої і великої секунди важче відтворити, чим більш широкі інтервали. Необхідно попередньо заспівати те, що будемо підбирати.

Підбір закінчення мелодій – це дуже корисне завдання, яке розвиває слух.

Знайомство із музичною формою твору. Відчуття форми – найважливіший момент у сприйнятті і виконанні музики. Володіння формою звільняє від дрібного, перенасиченого нюансування, яке спотворює думку твору, розвиває слухову увагу студента. Вміння визначити слухом будову п’єси також дає студенту ключ до самостійного судження про п’єсу в цілому та про її окремі частини. Цей навик допомагає також і у загальному музичному розвитку.

Оволодіння музичною грамотою. Значення цих навичок загальновідоме, але не потрібно, щоб знайомство з нотами переважало над музикуванням. Краще пояснювати ноту відповідно до будови клавіатури і вивчати спочатку ноти розміщені на лініях, а потім – між лініями.

Постановка руки. Починаємо із добування одного звуку і подальшої гри на non legato. Працюючи над добуванням звуку, слід привчати студента, «зануривши» палець в клавішу, слухати звук до повного його звучання. Звук повинен тягнутись якомога довше – це показник вірного його видобування. Вміння вслухатись у звук полегшує роботу над п’єсами, які мають елементи поліфонії.

Знайомство з динамічними відтінками. Важливо, щоб поняття форте, піано, крещендо і димінуендо не носили формальний характер. Кожен із цих відтінків має емоційне забарвлення, смисловий зміст. Форте буває різне у різних п’єсах так само, як і інші динамічні відтінки.

Знайомство із штрихами. Потрібно підвести студента до усвідомлення їх важливості. Без них, або невірного їх виконання, неможливо розкрити зміст п’єс.

Знайомство з фразуванням. Студент повинен зрозуміти і знати, що окремі звуки складають мотив, який, у свою чергу, вливається у музичну фразу, а фраза – в речення. Як і у мові, в музиці існують розділові знаки. Без членування на фрази музика буде беззмістовна. Але й разом з тим необхідна і внутрішня підпорядкованість музичних побудов, їх об’єднаність. Допомагають це краще зрозуміти пісні із словами.

Читка з аркушу. Практика читки з листка допоможе чіткому засвоєнню розучуваних п’єс і кращому ознайомленню із музичною літературою.

Гра в ансамблі. Цей вид роботи підвищує інтерес студента до занять. Виховання навичок самостійної роботи. Творче мислення і творча уява розвиваються у студента тільки у самостійних пошуках, в самостійному співставленні явищ, в самостійному відборі і оцінці. А це, як правило, супроводжується у молоді не тільки цінними знахідками, але й помилками.

Отримані і закріплені навички, вихована самостійність є запорукою того, що музика міцно увійде в життя студентів, а через них – в життя багатьох людей.

 

Література:

1. Баренбойм Л.А. Музична педагогіка і виконавство. – «Музика», Ленінградський відділ, 1974.

2. Кашкадамова Н.В. Мистецтво виконання музики на клавішно-струнних інструментах. – СМТ «Астон». Тернопіль, 1998.

3. Кременштейн Б.Л. Педагогіка Г.Г.Нейгауза. – «Музика», М., 1984.

4. Міліч Б.Є.Виховання учня-піаніста. – «Муз.Україна». К., 1982.

Literatura:

1. Barenboym L.A. Mnsical pedagogy and perfomens. – «Music», Leningrads department, 1974.

2. Kashkadamova N.V. The art of doing music on the keyboard stringed instruments. – SMT «Aston», Ternopil, 1998.

3. Kremenshtejn B.L. Pedagogic of G.G.Nejgaud. – «Music», M., 1984.

4. Milich B.E. The treatment of the student-pianist. – «Musical Ukraine», K., 1982.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^