Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014) » к. і. н., доцент Баковецька О. О. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ХЕРСОНІ (ХІХ СТОЛІТТЯ)

к. і. н., доцент Баковецька О. О. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ХЕРСОНІ (ХІХ СТОЛІТТЯ)

Категорія: Соціум. Наука. Культура. (28-30.01.2014), Історія

к. і. н., доцент, Баковецька О. О.

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ГРОМАДИ В ХЕРСОНІ (ХІХ СТОЛІТТЯ)

 

Основну частину римо-католицької громади Херсону складали колоністи: німці, поляки, італійці, французи. Економічні і політичні інтереси Російської імперії, щодо освоєння південних територій України, були нерозривно пов’язані саме з їх діяльністю. Тому в кінці ХУІІІ століття – на початку ХІХ століття прийнято ряд заходів направлених на покращення умов проживання іноземців, зокрема щодо безперешкодної реалізації релігійних потреб останніх. Для керівництва подальшою колонізацією, створювались спеціальні органи управління, до компетенції яких також входило вирішення окремих питань релігійного характеру. Так маніфестом від 22 липня 1763 року створено «Канцелярію опікунства іноземних»[1,с.17]. Указом від 6-го квітня 1800 року прийняті відповідні заходи по нормалізації життя колоністів краю і відкрито Контору опіки Новоросійських іноземних поселенців, головою якої став радник географічного департаменту Контеніус [2,с.277]. Наслідком цих та інших рішень влади стало активне возведення католицьких храмів на півдні України.

В 1789 році Станіслав Сестранцевич, перший митрополит римсько-католицької церкви в Російській імперії, писав, що протягом десяти років, з 1778 по 1789 – на причорноморських територіях виникли католицькі приходи в Херсоні, Кизлярі, в Криму, в Яссах, Очакові, а також відкрито значну кількість дзвіниць по невеличким населеним пунктам. Римо-католицька громада півдня збільшувалась, в результаті чого виникла потреба в створенні нової єпархії. 29 листопада 1848 року цар Микола І поінформував сенат про створення католицької єпархії в Херсоні. [3].

Однак, згодом з’ясувалося, що перебування єпископської кафедри в Херсоні стало неможливим через відсутність відповідних приміщень, а також спротиву з боку представників православних місцевих ієрархів. Вони вважали, що дане рішення не є корисним для місцевої православної пастви. Окрім того, на їх думку, в регіоні не настільки поширена латинська віра, щоб відкривати тут єпископську кафедру. Уряд вирішує перенести кафедру з Херсону спочатку до Одеси, а потім до Тирасполя - уїзного містечка, що знаходилося подалі від кордону. Указом римо-католицької духовної колегії від 15 грудня 1852 року за №3015 Херсонську єпархію перейменовано на Тираспільську [4,арк.1-5]. А у 1856 році консисторія вже переїжджає до Саратова. 5 листопада 1857 року там відбулося урочисте відкриття Тираспільської римо-католицької консисторії [5,арк.1-2].

Римо-католицька громада Херсону офіційно визнана у 1787 році. П’ятого вересня 1787 року зареєстровано новонародженого - саме ця дата і є першим записом, зробленим у метричній книзі римо-католицької общини міста [6,арк.41-42]. В цьому ж році побудовано кам’яну церкву. Хоча в звіті священика Йосифа Барановського за 1890 рік, будівництво першого костьолу взагалі датовано 1767 роком [7, арк.157-158].

Зведену церкву освячено в ім’я святих Миколая та Пія V. Костьол кладений на глині з двома престолами, дзвіницею, хором і різницею. Навколо церкви встановлена кам’яна огорожа з дерев’яним палісадом. Ділянка відведена під будівництво храму була 60 на 30 метрів. Крім цього залишався ще клаптик вільної незабудованої землі розміром 51 на 32 метри. Першим ксьондзом церкви вочевидь був член ордену єзуїтів Єлизеуш Шищь (Єлізум Шац за В.Б.Пивоваровичем) [8,арк.9].

У 1811 році в місті побудовано новий кам’яний католицький храм [9,арк.1]. Організацією будівництва займався той самий священик Єлизеуш Шищь [6,арк.41-42]. В.Б.Пивоварович у своїй книзі «Вулицями старого Херсону» стверджує, що: «каменная церковь на этом месте была возведена в 1820-х годах и освящена во имя святых Пия и Николая, а в 1840-х годах был надстроен шпиц. Но и эта церковь была перестроена, так как на плане 1855 года называлась уже церковью св. Антония» [10,с.69]. Однак у візитах 1831-1839 років зафіксовано, що побудована у 1811 році кам’яна церква вже носила ім’я святого Антонія [6,арк.41-42]. Тобто новий костьол з’явився на місці старого під новим титулом святого Антонія, набагато раніше зазначених у книзі дат.

Будівля церкви мала такі розміри: висота - більше 5 метрів, довжина - трохи більше 22 метрів, ширина – майже 9 метрів. Крівля вкрита пофарбованим залізом. Костьол також мав двоповерхову дзвіницю, що побудована з каменю у 1822 році і вкрита залізом. Площа ділянки, на якій розташовано костьол становила 278 кв. метрів. Довкола церкви стояла кам’яна огорожа. В церкві встановлено дубові двері і 14 вікон. На стіні церкви, ззовні, розташовано фреску – ікону Ісуса. Що стосується внутрішнього оформлення, храм мав два престоли: Розп’яття і Божої Матері. Біля великого престолу, з лівого боку - ікона святої Ганни, а з правого – ікона Ісуса. Зверху різниці, що розташована за престолом, з ліва - ікона святого Казимира царевича польського, а з права – ікона Хрещення Ісуса. З лівої сторони знаходилась проповідниця, а за нею 8 лавок. На стінах церкви ікони: з ліва – св. Клари, св. Йосифа, св. Іоанна Євангеліста і св. Луки; з права – св. Антонія, св. Христини, св. Терези, св. Петра Апостола, св. Марка і св. Магдалени [6,арк.41-42].

Згідно з указом Могильовської консисторії від 21.12.1843 року за №13611 херсонській громаді католиків дозволено розпочати збір добровільних пожертвувань на реконструкцію храму по всім римо-католицьким громадам імперії. Збір коштів тривав до 1868 року. Ось окремі суми, що жертвували на костьол: від графа Потоцького – 74 руб. 28 коп., від московського віце-декана ксьондза Гржегоржевського – 108 руб. 49 коп., від Каменецької єпархії – 142 руб. 71 коп., від штабу 2-го піхотного корпусу – 297 руб. 40 коп. Загальна сума пожертвувань становила станом на 1862 рік 11 130 руб. сріблом. Гроші переведені на банківській рахунок, про що свідчив Державний Безперервно-Доходний білет під №21828. Кожні пів року у терміни – з 1.05 по 1.06, а також з 1.11. по 1.12, церква мала можливість знімати з рахунку по 222 руб. 60 коп. [11,арк.10-272]. Дана доброчинна справа була покликана відновити костьол Херсону, який на момент початку збору коштів, перебував у вкрай скрутному становищі.

Згідно з іншими відомостями про церкви і церковних служителів, які збиралися Тираспільською єпархією, зокрема рубріцеллом (духовним календарем) за 1896 рік, імовірніше за все, це навіть була не просто реконструкція, а радикальна перебудова храму. Саме за цими документами у 1867 році стару церкву не реконструйовано, а побудовано новий римо-католицький костьол на місці звітшалої споруди. Організацією будівництва займався священик Ілля Шац [12,арк.58-61]. Це є третьою перебудовую херсонської католицької церкви. Також змінено титул костьолу. Наприкінці ХІХ століття римо-католицька церква Херсону носила вже ім’я святих Іллі та Миколая [7,арк.157-158].

У 1887 році віряни Херсону звернулися до місцевої управи з проханням зайняти під сквер незабудовану територію, що належала храму. Дозвіл було отримано і внесені зміни до плану. Колись, овальної форми, ділянка землі перетворилася на трикутник, що розташовувався між вулицями Католицькою, Ерделевською і Грязною. В будинку, який знаходився при костьолі, розташовано приходську школу, а також товариство допомоги бідним католикам. Членами товариства стали міський архітектор І.К.Квінто, вчений і засновник Природно-історичного музею Херсонського губернського земства Г.К.Пачосський та інші жителі міста [10,с.69].

Кількість прихожан при Херсонському костьолу в перші десятиліття його існування, згідно до матеріалів ревізій, була не великою. У 1842 році в місті зареєстровано 396 осіб, з них 229 чоловіків і 167 жінок [13,арк.36]. Через 16 років, кількість вірян збільшилась майже вдвічі, їх було вже 688 осіб [14,арк.6об.-7]. У 1868 році при Херсонському костьолі зареєстровано 1283 чоловіків і 870 жінок, всього 2153 особи [15,арк.28]. До кінця ХІХ століття чисельність вірян продовжує зростати, але повільніше. Станом на 1896 рік в місті зареєстровано 2924 особи римо-католицького віросповідання [12,арк.58-61].

Отже, можна зробити висновок, що херсонська католицька громада від моменту своєї появи і протягом всього ХІХ століття динамічно розвивалася. Значну роль в цьому відіграли місцеві священики, синдики, а також прихожани і не лише місцеві. Активну підтримку серед католиків всієї імперії отримав заклик до збору доброчинних пожертвувань на відновлення храму в 40 – 60-х роках ХІХ століття. Це пов’язано з двома факторами. Перший вказував на згуртованість католиків імперії, їх відданість своїй церкві. Другий фактор був пов'язаний із відкриттям нової римо-католицької єпархії, центр якої мав знаходитися саме в Херсоні.

 

Література:

1. Хрящевська Л.М. Іноземні колоністи Півдня України кінця ХУІІІ – середини ХІХ ст./Л.М.Хрящевська//Науково-методичний журнал. Історичні науки. –– Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2008. - Том.76. - Вип.63. - С.16-20.

2. Труды Херсонского губернського статистического комитета. Книга вторая. Отделение первое. – Херсон, 1863. – 299 с.

3. Кумор Б. Российский конкордат от 3 августа 1847 г. и создание Тираспольской епархии [Электронный ресурс] / Б. Кумор. — Режим доступу: http://www.catholiconline.ru.

4. Державний архів Саратовської області, м.Саратов, Росія (надалі ДАСО). - Ф.365. - Оп.1. - Спр.1.

5. ДАСО. - Ф.365. - Оп.1. - Спр.153.

6. ДАСО. - Ф.1166. – Оп.1. – Спр.46.

7. ДАСО. - Ф.365. – Оп.1. – Спр.730.

8. ДАСО. - Ф.365. – Оп.1. – Спр.555.

9. ДАСО. - Ф.1166. – Оп.1. – Спр.52.

10. Пиворович В.Б., Дяченко С.А. Улицами старого Херсона/В.Б.Пивоварович,С.А.Дяченко. – Херсон, 2002. –169 с.

11. ДАСО. - Ф.1166. – Оп.1. – Спр.211.

12. ДАСО. - Ф.365. – Оп.1. – Спр.861.

13. ДАСО. - Ф.1166. – Оп.1. – Спр.47.

14. ДАСО. - Ф.365. – Оп.1. – Спр.41а.

15. ДАСО. - Ф.365. – Оп.1. – Спр.286.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^