Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура (19-21.01.2015) » Майборода Р. В. МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІСТА ЯК ЙОГО ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩА ХАРАКТЕРИСТИКА

Майборода Р. В. МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІСТА ЯК ЙОГО ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩА ХАРАКТЕРИСТИКА

Категорія: Соціум. Наука. Культура (19-21.01.2015), Педагогіка

УДК 37.011.3-051

 

МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІСТА ЯК ЙОГО ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩА ХАРАКТЕРИСТИКА

Майборода Р. В.

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, м. Миколаїв, Україна

 

Стаття присвячена теоретичному осмисленню наукових підходів до поняття «професійна мобільність». Виокремлено чинники, що обумовлюють актуальність професійної мобільності майбутніх економістів. Представлено компоненти та показники цієї мобільності. Визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню професійної мобільності майбутніх економістів. Автор наголошує, що сутність основних складових професійної мобільності майбутнього фахівця економічного профілю ґрунтується на комплексному підході і спрямована на забезпечення фахової готовності майбутнього економіста до професійної діяльності.

Ключові слова: професійна мобільність, адаптація, компетентності, компоненти, показники, мотивація.

 

Майборода Р. В. Мобильность будущего экономиста как его профессионально значимая характеристика. Николаевский национальный університет имени В. А. Сухомлинского. г. Николаев, Украина

Статья посвящена теоретическому осмыслению научных подходов к понятию «профессиональная мобильность». Определены причины актуализации проблемы профессиональной мобильности будущих экономистов. Представлены компоненты и показатели такой мобильности. Рассмотрены педагогические условия, которые способствуют формированию профессиональной мобильности будущих экономистов. Автор подчеркивает, что сущность основных составляющих профессиональной мобильности будущего специалиста экономического профиля основывается на комплексном подходе и направлена на обеспечение профессиональной готовности будущего экономиста к профессиональной деятельности.

Ключевые слова: профессиональная мобильность, адаптация, компетентности, компоненты, показатели, мотивация.

 

Maiboroda R. V. Mobility of a future economist as his professionally significant characteristics. Mykolayiv V. O. Sukhomlinsky National University Mykolayiv, Ukraine

The article is devoted to the theoretical understanding of scientific approaches to the concept of "occupational mobility". The causes which determine the relevance of future economists’ occupational mobility are identified. The components and indicators of such mobility are presented. Pedagogical conditions contributing to the formation of professional mobility of future economists are described. The author notes that the essence of the main components of the professional mobility of the future specialist in economics is based on an integrated approach and aims to provide professional preparation of a future economist to the profession.

Key words: occupational mobility, adaptation, competеnсe, components, indicators, motivation.

 

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки, інформаційно-технологічного розвитку значно розширюються функції професійної освіти, що відповідає світовим тенденціям неперервної професійної освіти – освіти впродовж життя. Стратегія розвитку цієї галузі визначається пріоритетними напрямами соціально-економічного поступу України, утвердженням національної системи освіти як головного чинника економічного й духовного розвитку українського народу, необхідністю адаптації до ринкових перетворень у суспільстві, що зумовлено входженням в європейський і світовий освітній та інформаційний простір.

У зв’язку з цим набувають особливого значення такі напрями розвитку цієї освітянської галузі: інтелектуалізація професійної освіти, врахування науково-технічних досягнень, упровадження новітніх технологій; формування ринку освітніх послуг; модернізація інформаційного, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення її функціонування; особистісно-орієнтований підхід у професійному навчанні й вихованні; розвиток соціального партнерства; міжнародне співробітництво.

Актуальність дослідження. Соціально-економічна трансформація і пов’язане з нею безробіття, бажання різних країн до інтеграції у Європейському Союзі, модернізація освіти в усіх розвинених країнах – це лише деякі передумови, що зумовлюють необхідність усвідомлення й аналізу взаємовідносин системи освіти і ринку праці. Взаємозв’язок і взаємозалежність між освітою та ринком праці; умови, критерії, можливості реалізації освітніх завдань в контексті ринку праці, тенденції розвитку системи професійної освіти у XXI столітті та їх зв’язок з глобальним, регіональним і національним ринком праці; дидактика неперервної професійної освіти, теорія і методика професійного навчання на виробництві, навчання незайнятого населення, прогнозування систем професійної освіти з урахуванням міжнародних тенденцій – посилення уваги до цих проблем стає об’єктивною потребою сьогодення.

Актуальність формування професійної мобільності студентства обумовлено також тим, що в сучасному світі освіта та знання стають транскордонним та транснаціональним явищем. Навчання, стажування та дослідницька робота за кордоном збагачує індивідуальний досвід молодої людини, надає їй можливість дізнатися більше про інші моделі створення та поширення знань, дозволяє їй розширити мережу своїх контактів та спілкування, дає їй змогу вивчити інші іноземні мови. З одного боку, все це робить студента як майбутнього фахівця, конкурентоздатнішим на ринку праці. З другого боку, мобільність дозволяє самій освіті бути більш живою та відкритою до нових тенденцій, а також зміцнювати міжкультурну і міждисциплінарну комунікацію.

Мета даної статті – виокремити чинники, що обумовлюють актуальність професійної мобільності майбутніх економістів та представити компоненти та показники цієї мобільності.

Виклад основного матеріалу. Система професійно-технічної освіти на Україні переживає дуже важливий та відповідальний етап у своєму розвитку. Разом з розвитком педагогічної науки, цей етап характеризується появою нового понятійного апарату, уточненням, переосмисленням та збагаченням новим змістом вже існуючих основних педагогічних категорій. Це обумовлено, з одного боку, узагальненням матеріалу сучасної науки, з іншого – змінами у логіці наукового мислення, що визвані змінами у соціокультурних орієнтаціях суспільства.

У сучасному світі знання перетворюються у найбільш важливий фактор економічного розвитку. Не має ніяких сумнівів думка про те, що здатність суспільства створювати, адаптувати, перетворювати знання у джерело прибутку та вміння використовувати їх має вирішальне значення для стійкого економічного росту та підвищення життєвого рівня населення. Характерна риса процесу становлення економіки України - економічний ріст, що вимірюється не тільки накопиченням капіталу, а й збільшенням об’єму знань, що використовується на практиці. Саме тому ведуча роль у побудові економіки, що заснована на знаннях, приділяється системі професійної освіти.

Вивчення проблеми взаємозв’язку і взаємозалежності у розвитку системи освіти і ринку праці зумовлює необхідність об’єднання зусиль у науковому пошуку з цієї важливої проблеми фахівців з педагогіки, психології, економіки та інших галузей наукового знання.

Основні підходи до визначення професійної мобільності та її складових проаналізовані Амосовою А. В., Батишевим С. Я., та іншими. Умови формування професійної мобільності розкрито у працях Ващенко А. М. (майбутніх офіцерів), Забирова І. У. (керівників промислових підприємств), Іванченко Є. А. (майбутніх економістів), Каплина С. Є. (майбутніх інженерів), Амірової Л. А., Горюнової Л. В., Дворецької Ю. Ю. (викладача вищої школи), Ігошева Б. М., Нікітіної А. А., Прими Р. Н., (майбутнього викладача), Савицького С.К. (спеціаліста машинобудівельного профілю), Шпекторенко І. В. (державного службовця) та інших [1; 2; 3; 4; 5; 6]. Вплив професійної мобільності на професійний розвиток та становлення професійно успішної людини досліджені Кугель С. А., Насибуліним Р. Т., Поппером К. та іншими. Але, незважаючи на велику кількість досліджень за даною проблематикою, у науці немає цілісної психологічної концепції професійної мобільності особистості.

Що стосується визначення педагогічної сутності професійної мобільності економіста, необхідно узагальнити ідеї ведучих дослідників, які вивчали природу мобільності (соціальну – Демент’єва О. М., Іл’єнкова С. Д., Константинов С. О.; психологічну – Анциферова Л. І., Ритченко Т. О.; академічну – Байденко В. І., Бєляєва К. Ю., Богословський В. І.), а також роботи, в яких розглядались особливості формування професійної мобільності (Амірова Л. О., Корнєєв Ю. В., Нужнова С. В.). В роботах вчених (Абрамова А. А., Горкіна Л., Єрошина Є.) висвітлені суперечності між соціальними замовленнями, що пов’язані з професійною підготовкою студентів економічних спеціальностей, та практикою, що відбиває відрив професійного навчання від підприємств в усіх галузях економіки України.

У дослідженнях даних авторів «мобільність», зокрема професійна мобільність, представлена, з одного боку, як соціальний процес, що представляє зміну групою осіб чи індивідом свого професійного статусу. З іншого боку, професійна мобільність розглядається як якість особистості, що характеризується здібністю та готовністю швидко та успішно оволодівати новою технологією, отримувати нові знання та уміння, що забезпечують ефективність професійної діяльності.

Структура професійної мобільності майбутніх економістів містить три компоненти: соціологічний, психологічний та економічний, які, у свою чергу, складаються зі здатностей, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою, якостей, необхідних для професійно мобільного економіста; і дві групи факторів: об’єктивних, до яких належать технічні, економічні, демографічні, організаційні і соціальні, та суб’єктивних, які містять ставлення індивіда до професійної мобільності, обумовлене його потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями [табл.1].

Розрізняють горизонтальну і вертикальну, висхідну і низхідну професійну мобільність (за Сорокіним П.) [9]. Горизонтальна мобільність пов’язана з рівнозначними переходами без зміни соціального статусу. Для економіста це перехід з одного відділу до іншого без зміни посади в межах одного підприємства або перехід на аналогічну посаду зі зміною підприємства, а також підвищення компетентності й ефективне використання особистісних якостей у професійному розвитку, гнучкість професійних поглядів і дій, здатність особистості до саморозвитку в конкретних професійних умовах, що змінилися.

Вертикальна мобільність пов’язана з підвищенням або зниженням соціального статусу. Висхідна мобільність – це перехід до більш високого положення, який характеризується високою конкурентоспроможністю і професійною адаптацією індивіда. Можливість руху вгору означає не тільки збільшення частки отриманих соціальних благ, але й більш повну професійну реалізацію. Низхідна професійна мобільність супроводжується втратою професійного статусу, що ілюструє ситуація на ринку праці (за Жуковою С.). На нашу думку, якщо індивід припиняє підвищувати свій освітній рівень, слідкувати за останніми тенденціями світового розвитку економіки, політикою держави, тобто не самовдосконалюється, такі тенденції також можна віднести до низхідної професійної мобільності. Коли йдеться про економістів, під вертикальною мобільністю ми розуміємо службове підвищення (висхідна мобільність), службове зниження або звільнення (низхідна мобільність).

Таким чином, професійна мобільність майбутнього економіста – це інтегрована якість особистості, що характеризується стійкою мотивацією до діяльності економіста, активністю та ініціативністю в оволодінні основами знань світової економіки, їх доцільним використанням у конкретних професійних ситуаціях економічної спрямованості, пов’язаних з пошуком та аналізом сучасної інформації про стан та розвиток економічних процесів в Україні та за кордоном, їх використанням у ситуаціях виробничо-економічної комунікації.

Слід зазначити, що складовими професійної мобільності майбутнього економіста є наступні компоненти: мотиваційно-когнитивний, організаційно-діяльнісний та професійно-комунікативний (табл. 1).

Таблиця 1

Компоненти професійної мобільності майбутнього економіста

 

Мотиваційно-когнитивний компонент

Організаційно-діяльнісний компонент

Професійно-комунікативний компонент

-                                 - стійка мотивація до отримання професійно-значущих знань у сфері економіки;

-                                 - усвідомлення соціальної значущості професії економіста;

-                                 - володіння теоретичними знаннями в області економіки та інших фундаментальних наук;

-                                 - уміння аналізувати та інтерпретувати дані вітчизняної та зарубіжної статистики про соціально-економічні процеси та явища.

-                                  - уміння організувати, структурувати, раціоналізувати учбову та професійну діяльність у сфері економіки;

-                                 - уміння аналізувати, проектувати та прогнозувати результати та наслідки дій, направлених на рішення конкретних економічних задач та досягнення цілей професійного плану;

-                                 - здібність організовувати діяльність малої групи, що створена для реалізації конкретного економічного проекту;

-                                 - здібність критично оцінювати запропоновані варіанти управлінських рішень та обґрунтувати пропозиції щодо їх удосконалення з урахуванням критеріїв соціально-економічної ефективності та можливих соціально-економічних наслідків.

-                                 - дотримання норм та правил професійної етики, правил та норм, прийнятих у професійній діяльності економіста;

-                                 - здатність до швидкої адаптації у професійному колективі;

-                                 - розвиток навичок ділового та професійного спілкування (проведення форумів, презентацій, укладання договорів, здійснення ділової переписки);

-                                 - здатність використовувати для рішення аналітичних, комунікативних та дослідних задач сучасні технічні засоби та інформаційні технології;

-                                 - розвиток навичок професійно орієнтованого іншомовного усного та письмового спілкування у сфері економіки.

 

Теоретичний аналіз наукових джерел та вивчення практичного досвіду дали можливість визначити педагогічні умови, які сприяють формуванню професійної мобільності майбутніх економістів. Під „педагогічною умовою” формування професійної мобільності майбутніх економістів слід розуміти таку обставину, що впливає на розвиток професійних та особистісних якостей студентів, урахування якої є необхідним для ефективного формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання.

Однією з педагогічних умов формування професійної мобільності є створення позитивної мотивації на професійну мобільність при особистісно орієнтованому навчанні. Така організація процесу навчання дозволяє приділяти увагу розвитку індивідуальних здібностей студента, визнаючи його основною цінністю всього навчального процесу (за Якіманською І. С.) [11].

Формування професійної мобільності майбутніх економістів дуже тісно пов’язане з інтеграцією знань, використанням міжпредметних зв’язків, під якими розуміємо, слідом за Стасюк В. Д. [10], логічні зв’язки між навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання щодо вивчення різних навчальних предметів. Саме міжпредметні зв’язки сприяють інтенсифікації навчально-виховного процесу, більш об’ємному сприйняттю інформації. Як наслідок, знання стають не тільки конкретними, але й узагальненими, що дає майбутнім фахівцям можливість переносити ці знання в нові ситуації і застосовувати їх на практиці. Використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання – наступна педагогічна умова формування професійної мобільності майбутніх економістів, оскільки дає можливість формування у студентів цілісної уяви про проблему, дозволяє перейти від ізольованого розгляду різноманітних явищ та процесів до їх взаємопов’язаного комплексного вивчення.

Ще одною педагогічною умовою формування професійної мобільності майбутнього економіста є використання інформаційних технологій для навчання студентів засобам розв’язання професійних завдань. Специфіка завдань, які виникають у реальній економіці, потребує швидкого і зручного доступу до різноманітних ресурсів інформації, що розподілені по всьому світу. Тому при підготовці економістів застосування сучасних інформаційних технологій для створення, переробки, збирання і розповсюдження різних видів інформації стає надзвичайно актуальним. Водночас імітація студентами професійної діяльності в ході розв’язання навчально-професійних завдань забезпечує оволодіння необхідними професійними вміннями і навичками, що є аналогом того, з чим майбутньому економісту доведеться стикнутися під час розв’язання реальних професійних завдань.

Узагальнюючи, слід зазначити, що специфіка формування професійної мобільності фахівців економічного профілю полягає в: необхідності впровадження інтегрованих курсів, зміст яких містить знання, спрямовані на вирішення практичних виробничих проблем, розуміння себе, людей, які оточують спеціаліста, знаходження раціонального виходу з конфліктних ситуацій, забезпечення розвитку загальної і професійної культури майбутніх фахівців, професійно значущих якостей; необхідності розвитку творчого потенціалу майбутніх економістів; конструюванні змісту їхньої підготовки на принципах цілісності і системності; необхідності врахування особливостей майбутньої професійної діяльності економіста в ході відбору структури і змісту підготовки.

Таким чином, результативність такого процесу забезпечується його цілеспрямованій організації та оцінюється за такими критеріями: стійка мотивація до підвищення професійної компетентності, раціональна організація учбово-професіональної діяльності майбутнього економіста, професіонально-комунікативна культура.

Висновки. Підсумовуючи, слід підкреслити, що професійна мобільність сучасного спеціаліста, зокрема економіста, є складним багатокомпонентним поняттям, яке в сучасній науковій літературі характеризується з точки зору кількох наукових підходів: соціокультурного, комунікативного, професійного, контекстно-інформаційного та психологічного. Кожен із названих підходів не вичерпує наукового аналізу проблеми професійної мобільності повністю; всі ці підходи знаходяться у взаємозв’язку один з одним і взаємодоповнюють один одного. Сутність основних складових професійної мобільності майбутнього фахівця економічного профілю ґрунтується на комплексному підході і спрямована на забезпечення фахової готовності майбутнього економіста до професійної діяльності.

 

Література:

1. Амирова Л. А. Проблема профессиональной мобильности педагога и перспективные ориентиры ее развития /Л. А. Амирова // Образование

и наука: журнал теоретических и прикладных исследований Уральского отделения Российской Академии образования. — 2009. — № 8 (65). —

С.86–96.

2. Ващенко Андрій Миколайович. Формування професійної мобільності майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищих військових навчальних

закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д. Ушинського. — Одеса, 2006. — 261арк.

3. Горюнова Л. В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося обучения в России: дис. … доктора пед. наук: 13.00.08 . /

Л. В. Горюнова. – Ростов-на-Дону. – 2006. – 337 с.

4. Дворецкая Ю. Ю. Психология профессиональной мобильности личности: дис. … канд.псих. наук: 19.00.01 / Дворецкая Юлия Юрьевна. –

Краснодар, 2007. – 143 с.

5. Іванченко Є. А. Формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах: автореф.

дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Є. А. Іванченко. — Одеса, 2005. — 20 с.

6. Каплина С. Е. Концептуальные и технологические основы формирования профессиональной мобильности будущих инженеров в процессе изучения

гуманитарных дисциплин: автореф. дис…. доктора пед. наук: 13.00.08 /С. Е. Каплина. – Чебоксары, 2008. – 46 с.

7. Кожемякіна Н. І. Соціально-педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх менеджерів-аграріїв: дис. ... канд. пед.

наук: 13.00.04 / Н. І. Кожемякіна. – Одеса, 2006 / Кожемякіна Наталя Іванівна. – Ізмаїл, 2006. – 167 с.

8. Пріма Р. М. Формування професійної мобільності майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / Р. М. Пріма; Волин.

нац. ун-т ім. Лесі Українки. — Д.: ІМА-прес, 2009. — 368 с.

9. Сорокин П. А. Социальная мобильность / П. A. Сорокин. – М.: Akademia, 2005. – 588 с.

10. Стасюк В. Д. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі «школа –вищий заклад освіти»: дис. …канд.

пед. наук: 13.00.04 / В. Д. Стасюк. – Одеса, 2003.

11. Якиманская И. С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. – М.: Сентябрь, 1996. – 96 с.

 

References:

1. Amirova L. A. Problema profesiynoyi mobil’nosti pedagoga i perspektivnye orientiry eyo razvitiya/ L. A. Amirova // Obrazovaniye s nauka: zhurnal

teoreticheskih i prikladnyh issledovaniy Ural’skogo otdeleniya Rossiyskoy Akademiyi obrazjvaniya. – 2009. - № 8 (65). — S.86–96.

2.Vashchenko A. M. Formuvannya profesiynoui mobil’nosti maybutnih ofitseriv u protsesi navchnnya u vyshchih vsys’kovyh navchal’nyh zakladah: dys. … kand.

ped. nauk: 13.00.04 / Pivdennoukrayins’kyi derzh. Pedagogichnyi universytet im. K. D. Ushyns’kogo. – Odesa, 2006. – 261ark.

3. Goryunova L. V. Professional’naya mobil’nost’ spetsialista kak problema razvivayushchegosya obucheniya v Rossii: dis. … doctora ped. nauk: 13.00.08. /

L. V. Goryunova. – Rostov-na-Donu. – 2006. – 337 s.

4. Dvoretskaya Yu. Yu. Psihologiya professional’noy mobil’nosti lichnosti: dis. … kand. psih. Nauk: 19.00.01 / Dvoretskaya Yulia Yurievna. – Krasnodar, 2007. –

143 s.

5. Ivanchenko Ye. A. Formuvannya profesiynoyi mobil’nosti maybutnih ekonomistiv u protsesi navchannya u vyshchih navchal’nyh zakladah: avtoref. dus. … kand. ped. nauk: 13.00.04 / Ye. A. Ivanchenko. – Odesa, 2005. – 20 s.

6. Kaplina S. Ye. Kontseptual’nye i tehnnologicheskiye osnovy formirovaniya professional’noy mobil’nosti budushchih inzhenerov v protsese izucheniya

gumanitarnyh distsiplin: avtoref. dis. … doktora ped. nauk: 13.00.08 / S. Ye. Kaplina. – Cheboksary, 2008. – 46 s.

7. Kozhemyakina N. I. Sotsial’no-pedagogichni umovy formuvannya profesiynoyi mobil’nosti maybutnih menedzheriv-fgrariyev: dis. … kand. ped. nauk: 13.00.04 /N. I. Kozhemyakina. – Odesa, 2006 / Kozhemyakina Natalya Ivanivna. – Izmayil, 2006. – 167 s.

8. Prima R. M. Formuvannya profesiynoyi mobil’nosti maybutnyogo vchytelya pochatkovyh klasiv: teoriya i practyka: monografiya / R. M. Prima: Volynskiy Lesi

Ukrayinki National. University. – D: IMA-pres, 2009. – 368 s.

9. Sorokin P. A. Sotsial’naya mobil’nost’ / P. A. Sorokin. – M.: Akademia, 2005. – 588 s.

10. Stasyuk V. D. Pedagogichni umovy profesiynoyi pidgotovky maybutnig ekonomistiv u kompleksi “shkola – vyshchiy zaklad osvity”: dys. … kand. ped.

nauk: 13.00.04 / V. D. Stasyuk. – Odesa, 2003.

11. Yakimanskaya I. S. Lichnostno-oriyentirovannoye obucheniye v sovremennoy shkole. – M.: Sentyabr’, 1996. – 96 s.

 

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^