Наукові конференції, Научные конференции » Соціум. Наука. Культура (19-21.01.2015) » д. мед. н., Білай І. М., к. фарм. н., Гетало О. В., к. мед. н., Красько М. П., к. фарм. н., Демченко В. О., Остапенко А. О. ВИКЛАДАННЯ КОРЕКЦІЇ УСКЛАДНЕНЬ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ ЧАСТИНИ ІНТЕРНАТУРИ

д. мед. н., Білай І. М., к. фарм. н., Гетало О. В., к. мед. н., Красько М. П., к. фарм. н., Демченко В. О., Остапенко А. О. ВИКЛАДАННЯ КОРЕКЦІЇ УСКЛАДНЕНЬ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ ЧАСТИНИ ІНТЕРНАТУРИ

Категорія: Соціум. Наука. Культура (19-21.01.2015), Медицина

УДК: 37.016:615.065:378.046-021.68

 

ВИКЛАДАННЯ КОРЕКЦІЇ УСКЛАДНЕНЬ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОЧНОЇ ЧАСТИНИ ІНТЕРНАТУРИ

д. мед. н., Білай І. М., к. фарм. н., Гетало О. В., к. мед. н., Красько М. П., к. фарм. н., Демченко В. О., Остапенко А. О.

Запорізький державний медичний університет, Україна, м. Запоріжжя

 

На ефективність застосування лікарських засобів впливають багато чинників, таких як, вік, супутні захворювання, взаємодія та побічні ефекти лікарських засобів. Важливим є контроль провізором та проведення фармацевтичної опіки при відпуску лікарських засобів хворому для запобігання ускладнень фармакотерапії. У статті наведено дані про ефективність розвивального впливу практичних занять у провізорів-інтернів з корекції ускладнень фармакотерапії.

Ключові слова: викладання, провізор-інтерн, клінічна фармація, ускладнення фармакотерапії

 

Белай И. М., Гетало О. В., Красько Н. П., Демченко В. О., Остапенко А. А., Преподавание коррекции осложнений фармакотерапии во время проведения очной части интернатуры / Запорожский государственный медицинский университет, Украина, г. Запорожье

На эффективность применения лекарственных средств влияют многие факторы, такие как возраст, сопутствующие заболевания, взаимодействие и побочные эффекты лекарственных средств. Важным является контроль провизором и проведение фармацевтической опеки, при отпуске лекарственных средств больному для предотвращения осложнений фармакотерапии. В статье приведены данные об эффективности развивающего влияния практических занятий у провизоров интернов по коррекции осложнений фармакотерапии.

Ключевые слова: преподавание, провизор-интерн, клиническая фармация, осложнения фармакотерапии

 

Bilay I. M., Getalo O. V., Krasko M. P., Demchenko V. O., Ostapenko A. O., Raznatovska O. M. Reznichenko Yu. G. Teaching correction of complications of pharmacotherapy during the full-time part of the internship / Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, Zaporizhzhia.

The effectiveness of the use of drugs is influenced by many factors, such as age, comorbidities, interaction and side effects. Importantly control of pharmacists and pharmaceutical care, the delivery of drugs to the patient to prevent complications of pharmacotherapy. The article presents data on the effectiveness of developmental activities in practical training interns pharmacists of correction complications of pharmacotherapy

Keywords: teaching, pharmacist intern, clinical pharmacy, pharmacotherapy complications

 

 

Проблема ускладнень фармакотерапії однаково важлива як для лікарів, так і провізорів, які повинні орієнтуватися в колі питань, пов'язаних з призначенням і застосуванням лікарських засобів [1]. Провізор повинен здійснювати повноцінну фармацевтичну опіку, яка має на увазі прийняття відповідальності перед конкретним пацієнтом за результат лікування лікарськими препаратами, що включає не тільки раціональний вибір лікарського засобу, оптимальної лікарської форми, шляхів введення, грамотного комбінування лікарських речовин, а й облік, і попередження ускладнень фармакотерапії [5,6].

Згідно з визначенням ВООЗ, до побічних дій лікарських засобів відносять будь-яку реакцію на препарат, шкідливу і не бажану для організму, що виникає при його призначенні для лікування, діагностики та профілактики захворювань [3,4].

Особливо важливим клініко-фармацевтичним аспектом при проходженні очного циклу інтернатури провізорами є формування вміння інтернами самостійно оцінювати безпечність лікарських засобів і проводити корекцію виявлених побічних ефектів. Після проведення викладачем теоретичної частини заняття, на якому він акцентує увагу провізорів-інтернів на побічних реакціях, які по можливості передбачення можуть бути: передбаченими (закономірними) і непередбачуваними (непередбаченими).

Провізори-інтерни повинні засвоїти, що за характером розвитку ураження побічні ефекти можуть бути: гострі, підгострі і хронічні, а також – за течією ускладнень фармакотерапії: самостійні, під впливом додаткових чинників, прогресуючі.

При аналізі клінічних історій хвороби провізор-інтерн повинен вміти виявити, які зміни можуть бути в динаміці клінічних та лабораторних даних: пов'язані з перебігом захворювання; з впливом препарату, призначеного з лікувальною метою, а які є проявом побічного ефекту.

Самостійна робота провізорів-інтернів проходить в кабінетах функціональної діагностики. Вивчається динаміка показників електрокардіограми , показники працездатності в тесті на велоергометрі , тип реакції серцево-судинної системи в пробі на навантаження – вивчаються такі побічні реакції серцево-судинних препаратів, як брадикардія, порушення атріовентрікулярної провідності, ортостатична гіпотензія. Крім цього, фіксуються суб'єктивні побічні відчуття з боку органів шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Акцентується увага на те, що наявність і ступінь вираженості побічного ефекту, в першу чергу, свідчить про функціональні порушення в системі. Це можливо продемонструвати при вивченні серцево-судинних ефектів, при застосуванні β-стимуляторів у хворих з бронхоспастичним синдромом, проводиться аналіз ступеня вираженості прямого лікувального ефекту і величини побічного ефекту. При цьому прямий ефект може оцінюватися за даними пневмотахіметріі або спірографії, а побічний – по величині частоти серцевих скорочень і артеріального тиску.

У процесі практичної роботи інтерни аналізують і зіставляють теоретичні знання, отримані з даної теми в період вузівської підготовки в курсі фармакології та з суміжних дисциплін з практичним аналізом побічних ефектів досліджуваних препаратів. При цьому особливу увагу необхідно звернути на зв'язок виявлених побічних ефектів з клінічним статусом паціентів, дозою, способом введення, особливостями фармакодинаміки досліджуваного препарату. При проведенні практичного заняття на конкретних історіях хвороби аналізуються принципи корекції побічних ефектів лікарських засобів. Хід заняття і отримані результати провізори-інтерни застосовують в протокольний робочий зошит.

У зв'язку з цим метою клінічної фармації є навчити провізорів принципам аналізу побічних ефектів лікарських засобів для вирішення питань приватної клінічної фармації . На практичних заняттях з інтернатури для провізорів виноситься завдання виробити у них уміння: обгрунтувати категорію побічного ефекту лікарського засобу; визначати категорію , вид і різновид побічних ефектів лікарських засобів, а також тяжкість їх клінічного перебігу; передбачити залежність побічних ефектів ліків від режиму дозування та стану функціональних систем організму і виявляти чинники, що впливають на їх якісну і кількісну характеристику; використовувати відомі в даний час методи нефармакологічної і фармакологічної корекції побічних ефектів.

Контроль готовності провізорів-інтернів до засвоєння розуміння поточного заняття може проводитися в звичайній формі і використання контрольних питань та ситуаційних завдань у вигляді перевірки умінь вимірювання артеріального тиску, пульсу, частоти серцевих скорочень, частоти дихання, розпитування скарг у хворого, збору не тільки анамнеза хвороби та життя, а й лікарського анамнезу. При цьому, у першу чергу звертається увага на можливості провізора оцінювати безпеку дії лікарської речовини.

Теоретичний аналіз ускладнень фармакотерапії повинен проводитися з урахуванням усіх варіантів і різновидів побічних ефектів. Велику увагу слід приділяти передбачуваності побічних ефектів. Провізорам-інтернам необхідно засвоїти перш за все, які клінічні види та різновиди побічних ефектів лікарських засобів існують.

Побічні реакції по важкості клінічного перебігу та прогнозу ділять на: 1) фатальні (смертельні); 2) важкі (із загрозою для життя); 3) середньої тяжкості (що вимагає додаткової терапії і збільшують час перебування в стаціонарі); 4) легкі (не потребуючі додаткової терапії); 5) які не впливають на тяжкість клінічних проявів [2].

Провізори-інтерни повинні знати способи виявлення небажаних ефектів лікарських препаратів: при плановому клінічному дослідженні; лише при додатковому дослідженні; лише при спеціальному дослідженні, при цілеспрямованому пошуку. Побічні реакції залежно від фармакологічних особливостей поділяють на: 1) залежні від дози; 2) не залежно від дози; 3 ) залежні від тривалості прийому; 4) не залежать від тривалості прийому.

Особлива увага провізорів-інтернів акцентується на передбачуваності (закономірності) побічних ефектів, а також способів їх корекції.

Оцінка підготовленості інтернів до практичного заняття включає в себе контроль міцності знань і умінь, які інтерни отримували на етапі вузівської підготовки, і аналіз засвоєння матеріалу даного заняття (результати самопідготовки). У зв'язку з цим перевірка готовності інтернів може проводитися по одному з трьох етапів: I етап - використання тестового способу оцінки знань інтернів. При тестовому способі відповіді і рішення повинні бути однозначними. II етап - інтерну пропонується кілька варіантів ситуаційних завдань, присвячених вмінню використовувати знання побічних еффектів лікарських засобів в певних клінічних ситуаціях. Ситуаційні завдання повинні, як правило, носити характер і стосуватися екстрених або важких станів , при яких неправильна клініко-фармакологічна тактика може призвести до тяжких ускладнень або навіть летального результату, в той час як своєчасна індивідуалізована фармакотерапія та своєчасна корекція побічних ефектів ліків призводить до порятунку хворого. Завдання або клінічні приклади мотиваційного типу можуть бути декількох видів і вимагати не тільки більшого обсягу знань, а й кмітливості, а також вміння швидко працювати з інформаційним матеріалом. III етап - це проведення індивідуального і групового спілкування.

Кожен викладач до початку заняття готує 10 варіантів питань і завдань. Відповіді на поставлені питання і завдання можна давати в письмовому вигляді. Аналіз правильності рішень проводиться викладачем по мірі подачі відповідей. Після перевірки правильності виконання завдання обговорюються найбільш складні або недостатньо ясні питання. Роль викладача на цьому етапі полягає у корекції пояснень студентів і в постановці нової низки питань по основних аспектах обліку та корекції побічних ефектів лікарської терапії.

 

Література:

1. Врачебные ошибки как причина осложнений лекарственной терапии / Лепахин В.К., Астахова A.B., Овчинникова Е.А. и соавт. // Качественная клиниче¬ская практика. - 2002. - № 1. - С. 71-77.

2. Астахова A.B., Лепахин В.К. Неблагоприятные побочные реакции и кон¬троль безопасности лекарств: Руководство по фармнадзору. - М.: Кошто-Ценгр, 2004. - 200 с.

3. Організація фармакологічного нагляду в Україні / Стефанов О.В., Вікто¬ров О.П., Мальцев В. I. та ін. - К.: Авіценна, 2002. - 88 с.

4. Фармацевтическая опека: атлас / И.А.Зупанец, В.П.Черных, В.Ф Моска¬ленко и др. - К.: Фармацевт Практик, 2004. - 192 с.

5. Фармацевтическая опека: Курс лекций для провизоров и семейных врачей / И.А.Зупанец, В.П.Черных, С.Б.Попов и др. - X.: Мегаполис, 2003. - 608 с.

6. Фармацевтическая опека: Практ. руководство для провизоров и се1^ейных врачей / И.А.Зупанец, В.П.Черных, В.Ф.Москаленко и др. - X.: Золотые страни¬цы, 2003.-264 с.

7. Фармацевтический сектор: фармаконадзор за лекарственными препарата¬ми для человека / Под ред. A.B. Стефанова (пред. редкол.) и др. - К.: МОРИОН, 2003.-216 с.

 

References:

1. Vrachebnye oshybky kak prychyna oslozhnenyi lekarstvennoi terapyy / Lepakhyn V.K., Astakhova A.B., Ovchynnykova E.A. y soavt. // Kachestvennaia klynycheskaia praktyka. - 2002. - № 1. - S. 71-77.

2. Astakhova A.B., Lepakhyn V.K. Neblahopryiatnye pobochnye reaktsyy y kontrol bezopasnosty lekarstv: Rukovodstvo po farmnadzoru. - M.: Koshto-Tsenhr, 2004. - 200 s. 3. Orhanizatsiia farmakolohichnoho nahliadu v Ukraini / Stefanov O.V., Viktorov O.P., Maltsev V. I. ta in. - K.: Avitsenna, 2002. - 88 s.

4. Farmatsevtycheskaia opeka: atlas / Y.A.Zupanets, V.P.Chernыkh, V.F Moskalenko y dr. - K.: Farmatsevt Praktyk, 2004. - 192 s.

5. Farmatsevtycheskaia opeka: Kurs lektsyi dlia provyzorov y semeinykh vrachei / Y. A. Zupanets, V. P. Chernykh, S. B. Popov y dr. - X.: Mehapolys, 2003. - 608 s.

6. Farmatsevtycheskaia opeka: Prakt. rukovodstvo dlia provyzorov y semeinykh vrachei / Y. A. Zupanets, V. P. Chernykh, V. F. Moskalenko y dr. - X.: Zolotыe stranytsy, 2003.-264 s.

7. Farmatsevtycheskyi sektor: farmakonadzor za lekarstvennymy preparatamy dlia cheloveka / Pod red. A.B. Stefanova (pred. redkol.) y dr. - K.: MORYON, 2003.-216 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^