ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат педагогічних наук, Немченко Ю.В., кандидат педагогічних наук, Кучменко О.М. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕММИ

УДК: 37.014.5:5]:004

 

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕММИ

кандидат педагогічних наук, Немченко Ю.В.,

кандидат педагогічних наук, Кучменко О.М.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна, Київ

 

Визначені проблеми сучасної освітньої системи та напрями їх подолання. Обґрунтована необхідність трансформації діяльності викладача в навчальному процесі, пов’язана з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено критеріальні характеристики професійної діяльності викладачів навчальних закладів. На основі аналізу законодавчих документів і власного досвіду доведена необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності педагогів. Наведені узагальнене поняття ІКТ-компетентності викладача та необхідні умови для її формування. Розглянуті різні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які вцілому сприяють трансформації освітньої системи.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, ІКТ-компетентність викладача, освітня система, критеріальні характеристики професійної діяльності викладачів, навчальний процес.

 

кандидат педагогических наук, доцент, Немченко Ю.В., кандидат педагогических наук, Кучменко А.Н. Информационные технологии, как инструмент трансформации образовательной системы / Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Украина, Киев

Определены проблемы современной образовательной системы и направления их преодоления. Обоснована необходимость трансформации деятельности преподавателя в учебном процессе, связанная с использованием современных информационно-коммуникационных технологий. Выделены критериальные характеристики профессиональной деятельности преподавателей учебных заведений. На основе анализа законодательных документов и собственного опыта доказана необходимость внедрения информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности педагогов. Приведенные обобщенное понятие ИКТ-компетентности преподавателя и необходимые условия для ее формирования. Рассмотрены различные аспекты применения информационно-коммуникационных технологий, которыйв целом способствуют трансформации образовательной системы.

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, ИКТ-компетентность преподавателя, образовательная система, критериальные характеристики профессиональной деятельности преподавателей, учебный процесс.

 

Candidate of Pedagogical sciences, Nemchenko Y.V., Candidate of Pedagogical sciences,Kuchmenko A.N. Information technology as a tool for the educational system transformation / National Pedagogical DragomanovUniversity, Ukraine, Kiev

The problems of the modern education system and the directions of their overcoming have beenidentified. The necessity ofthe teacher’s activitytransformation in the educational process associated with the use of modern information and communication technologies has been grounded. The criterial characteristics of the professional work of the teachers of the educational institutions have been outlined. On the basis of the legislative documentsanalysis and own experience the need for the information and communication technologies introduction in the professional work of the teachers have been proved. The generalized notion of information and communication competence of the teacher and the necessary conditions for its development have been introduced. Various aspects of the information and communication technologyuse, which as a whole contribute to the educational systemtransformation have been studied.

Keywords: information and communication technology, ICT-competence of the teacher, educational system, criterial characteristics of the teachers’ professional work, educational process.

 

В умовах жорстокої конкуренції між учасниками глобалізованого економічногоринку, держави поводять себе досить егоїстично. В таких умовах макроекономічний розвиток України в значній мірі залежить від ступеня технологічної розвиненості, що збільшує шанси досягнути успіху у міжнародній торгівлі. Досить важливу роль у економічній конкуренції держав відіграє відповідність освітньої системи головним завданням економіки, а саме підготовка молоді до самостійної економічної діяльності в рамках третьої промислової революції, характер якої полягає у практичному застосуванні проривних технологічних знань з метою отримання переваг у міжнародній конкуренції[1].

Швидкий розвиток новітніх технологій призвів до масового поширення та розповсюдження комунікаційних пристроїв серед населення та сприяв створенню доступної інфраструктури для здійснення інформаційного обміну. Освітні заклади, отримали у своє розпорядження сучасну комп’ютерну техніку, яка здебільшого підключена до швидкісних каналів Інтернет. Формування глобалізованого інформаційного простору в якому засобами ІТ створена можливість доступу до сучасних наукових, технологічних та освітніх ресурсів докорінно змінює суспільні відносини та руйнуєзвичні традиції у системі трансляції знань. Традиційна роль учителя (викладача), як єдиного носія знань зруйнована. Доступ до багатьох інформаційних ресурсів, та швидкість їх пошуку дозволяють студенту отримувати у досить короткий проміжок часу можливість ознайомитися з досить широким спектром думок з досліджуваної проблематики, вступати у діалог з професіоналами та колегами по навчанню. Цеобумовлює необхідність змінювати рольові завдання викладача в освітньому процесі, який з транслятора знань має перетворитися на організатора та координатора навчального процесу. Ці зміни необхідно реалізувати у короткий проміжок часу, докорінних перебудувавши структуру освітньої системи, зокрема, відмовившись від глибоко бюрократизованого процесу формування та узгодження навчальних планів та програм,від архаїчного процесу навчання, коли викладач читає лекцію, студент її записує, змістивши акцент на формуваннядинамічно поновлювальних курсів які формують практично-орієнтовані навичкита зорієнтовані на вирішення прикладних завдань економіки і науки та отримання в короткий проміжок часу економічного зиску з результатів навчально-дослідницької діяльності.

Аналіз проблем сучасної освітньої системи, дозволяє визначити пріоритетні напрямки їх подолання, а саме: формування випереджувального характеру освіти, що забезпечується фундаменталізацією освіти та системним застосуванням інновацій;розвиваючого характеру освіти, який забезпечується її гуманістичною орієнтацією, гнучкими моделями навчання (дистанційне, корпоративне, телекомунікаційне, креативне) та застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

В таких умовах викладач будь-якого навчального закладу, і, в першу чергу, вищого, має володіти сучасними технологіями навчання і виховання. Тому, на наш погляд, важливо виокремити відповіднікритеріальні характеристики професійної діяльності викладача, таких як: діапазон професійного педагогічного мислення, його категоріально-понятійний і концептуальний апарат; орієнтування в сфері навчального предмета, рівень володіння ним; здатність до трансформації предметного змісту в діяльнісно-комунікативній формі; мотиваційна й практична готовність до різних педагогічних функцій; володіння сучасними технологіями, виконання різних педагогічних функціонально-розвиваючих, особистісно-формуючих функцій педагогічного аналізу, проектування експертизи; дослідницький потенціал викладача; саморозвивальна активність педагога[2].

Аналіз досвіду й дослідницького матеріалу приводить до висновку, що зі зміною освітніх парадигм закономірнимє перехід до нових технологій навчання, орієнтованих не на пріоритет знання й виконання, а на варіативність, суб’єктивність, індивідуально-творчі, індивідуально-центровані форми й методи підготовки фахівців та вплив якості підготовки персоналу на управління якістю систем, зокрема системи освіти[2].

Відповідно до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників», однією з необхідних умов присвоєння кваліфікаційних категорій, є вміння ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі[3]. У «Методичних рекомендаціях з навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій» зазначено, що кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме: створювати текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації; використовувати Інтернет-технології; локальні мережі; бази даних; здійснювати: анкетування; діагностування; тестування; пошук необхідної інформації в мережі Інтернет; розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал); поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми т. п.) у своїй професійній діяльності [4].

Не дивлячись на рівень технологічного оснащення, існування доступного комунікаційного середовища, наявності банку навчально-інформаційних і методичних розробок, та вимог, які висуває держава до педагогічних працівників, професійний рівень підготовки учителя залишається на рівні, який не дозволяє ефективно і у повній мірі використовувати наявний потенціал. Проблема невідповідності рівня готовності учителів використовувати сучасні ІКТ у навчальному процесі, потребує подальшого дослідження та вирішення.

Під впливом зміни парадигми освітньої системи, поширення набуває концепція компетентнісного підходу, що є основою змістовних змін щодо забезпечення відповідності освіти запитам і можливостям суспільства періоду інформатизації і глобальної масової комунікації. З позицій компетентнісного підходу, освітня система повинна забезпечити розвиток здатності самостійно вирішувати проблемиу різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід студентів[5]. Серед ключових визначають такі компетенції як: уміння навчатися, загальнокультурні, громадянські, соціальні, інформаційно-комунікаційні[6].

Виокремлення ІКТ-компетентості як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням цих технологій у всіх сферах діяльності людини, зокрема,і в освіті[7].

У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності немає усталеного формулювання. Узагальнюючи трактування різних авторів та власний погляд на проблему,будемо вважати, що під ІКТ-компетентністю педагога слід розуміти уміння використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошук інформації, її організація, управління та аналіз, та створення і поширення) в своєму професійному середовищі[7].

Для формування базової ІКТ-компетентності необхідно: 1) наявність уявлень про функціонування ПК та дидактичні можливості ІКТ;2) володіти методичними основами підготовки наочних і дидактичних матеріалів засобами інформаційних технологій;3) уміти використовувати ресурси Інтернет та цифрові педагогічні засоби;4) уміти формувати позитивну мотиваціюдо використання ІКТ.

Комп’ютер не замінитьпедагога або підручник, але докорінно змінює характер педагогічної діяльності. Проте, його використання дозволить шляхом активного діалогу учня (студента) з ПК більш ефективно і цікаво організовувати освоювати нові знання, які подаються у цифровійформі. Навчальні програми дозволяють пізнавати навчальний матеріал у динамічній формі, моделюючи реальні процеси, а отже– відкривати для себе причинно-наслідкові зв’язки, усвідомлювати зміст теоретичного матеріалу. Методичний акцент зміщується від того, «як краще розповісти матеріал», до того, «як краще його показати». Використання ПК дозволяє усунути одну знайважливіших причин негативного ставлення до навчання – неуспіх, обумовлений нерозумінням суті проблеми, значними прогалинами в знаннях[8, с.71].

Використання комп’ютера у викладанні фізики, математики, креслення, технологій сприяє не тільки візуалізації викладеного матеріалу, а й розвитку просторового мислення. Формуючи послідовно «живе споглядання» навчальної фізико-математичної, технологічної інформації, ми не тільки використовуємо природні властивості зорового апарату учня, але і формуємо здатність трансформувати візуальне баченняу продуктивне мислення. Програмні продукти дозволяють демонструвати фізичні експерименти, явища природи, будувати зображення за допомогою лінз, дзеркал в оптичних приладів, будувати графіки математичних залежностей. Це забезпечує більш високу продуктивність на заняттях; дозволяє вивчати фізичні закономірності, а у випадку відсутності лабораторного обладнання, виконувати віртуальні фізичні дослідження, дозволяє вирішувати графічно велику кількість рівнянь і нерівностей; здійснювати моделювання виробів для їх подальшого виготовлення, здійснювати конструкторські та інженерні розрахунки та побудови.

Кольорове і мультимедійне оформлення - важливий засіб організації сприйняття інформаційного матеріалу. Учні непомітно вчаться відзначати ту чи іншу особливість інформаційного повідомлення, яке (зовні мимоволі) доходить до їх свідомості. На зміну ілюстрацій на картоні, крейди на дошці приходить зображення на екрані. В результаті навчання за допомогою інформаційних та комп’ютерних технологій, ми можемо говорити про зміну пріоритетів з засвоєння учнями готових академічних знань в ході уроку в самостійну активну пізнавальну діяльність кожного учня з урахуванням його можливостей. Слід зазначити, що час на підготовку до занять з використанням ІКТ дещо збільшується, проте створені методичні матеріали можна буде використовувати неодноразово[8, с.72].

Висновок.Отже, формування інформаційно-комунікаційного простору, накопичення відкритих освітніх ресурсів, які представлені в мережі Інтернет змушують змінювати методичні підходи у навчанні, трансформувати рольові завдання учасників освітнього процесу, переорієнтовувати навчальні завдання та орієнтири. Вирішальну роль у таких змінах є здатність викладача у повній мірі використовувати ІКТ-технології, які покладаються на нові компетентності викладачів фізико-технологічного спрямування, яких вони набувають у ході фахової підготовки, професійного вдосконалення та самоосвіти під час обміну досвідом з колегами, проходження курсів, участі у семінарах, освітніх та професійних проектах та інших освітніх заходах. ІКТ-компетентність дозволяє йому бути сучасним, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати новітні досягнення техніки у своїй професійній діяльності.

 

Література:

1. Данилишин Б.М. Головна проблема української освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://nv.ua/ukr/opinion/danylyshyn/golovna-problema-ukrajinskoji-osviti-66784.html. – Назва з титул. екрану.

2. Ніколаєнко С.М. Теоретико-методологічні основи управління інноваційним розвитком системи освіти України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. пед. наук: спец. 13.00.06 «Теорія і методика управління освітою» / С.М. Ніколаєнко . – К., 2009. – 46 с.

3. Типове положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами та доповненнями (зміни внесено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, від 08 серпня 2013 року № 1135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2013 року за № 1417/23949) / РМК вчителів інформатики Інгулецького району м. Кривого Рогу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://ingulinformat.ucoz.ua/news/nove_polozhennja_pro_atestaciju_pedagogichnikh_pracivnikiv/2013-09-19-8. – Назва з титул. екрану.

4. Методичні рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій (Розроблені МОНмолодьспорту і додані до листа МОНмолодьспорт від 24.06.2011 № 1/9-493 «Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій») / ІКТ-компетентність вчителів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://uk.compu.wikia.com/wiki/ІКТ-компетентність_вчителів. – Назва з титул. екрану.

5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.

6. Компетенція: суть, структура, основні види / Навчальні матеріали он-лайн (pidruchniki.website) [Електронний ресурс]. – 2010–2015. – Режим доступу:

http://pidruchniki.com/16930803/pedagogika/kompetentsiya_sut_struktura_osnovni_vidi. – Назва з титул. екрану.

7. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Формування_та_розвиток_ІКТ-компетентності_педагогів. – Назва з титул. екрану.

8. Кучменко О. М. Формування і розвиток ІКТ-компетентності вчителів фізико-технічних дисциплін в процесі їх підготовки та професійної діяльності / О. М. Кучменко // Український психолого-педагогічний науковий збірник. – Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2016. – № 7. – С. 69–73.

 

References:

1. Danylyshyn B.M. Holovna problema ukrainskoi osvity [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu:

http://nv.ua/ukr/opinion/danylyshyn/golovna-problema-ukrajinskoji-osviti-66784.html. – Nazva z tytul. ekranu.

2. Nikolaienko S. M. Teoretyko-metodolohichni osnovy upravlinnia innovatsiinym rozvytkom systemy osvity Ukrainy: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dok. ped. nauk: spets. 13.00.06 «Teoriia i metodyka upravlinnia osvitoiu» / S.M. Nikolaienko. – K., 2009. – 46 s.

3. Typove polozhennia pro atestatsiiu pedahohichnykh pratsivnykiv zi zminamy ta dopovnenniamy (zminy vneseno vidpovidno do nakazu Ministerstva osvity i nauky, vid 08 serpnia 2013 roku № 1135, zareiestrovanoho v Ministerstvi yustytsii Ukrainy 16 serpnia 2013 roku za № 1417/23949) / RMK vchyteliv informatyky Inhuletskoho raionu m. Kryvoho Rohu [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu:

http://ingulinformat.ucoz.ua/news/nove_polozhennja_pro_atestaciju_pedagogichnikh_pracivnikiv/2013-09-19-8. – Nazva z tytul. ekranu.

4. Metodychni rekomendatsii shchodo navchannia vchyteliv osnovam informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii (Rozrobleni MONmolodsportu i dodani do lysta MONmolodsport vid 24.06.2011 № 1/9-493 «Shchodo orhanizatsii navchannia vchyteliv z vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii») / IKT-kompetentnist vchyteliv [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu:

http://uk.compu.wikia.com/wiki/IKT-kompetentnist_vchyteliv. – Nazva z tytul. ekranu.

5. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky / Pid zah. red. O.V. Ovcharuk. – K.: «K.I.S.», 2004. – 112 s.

6. Kompetentsiia: sut, struktura, osnovni vydy / Navchalni materialy on-lain (pidruchniki.website) [Elektronnyi resurs]. – 2010–2015. – Rezhym dostupu:

http://pidruchniki.com/16930803/pedagogika/kompetentsiya_sut_struktura_osnovni_vidi. – Nazva z tytul. ekranu.

7. Formuvannia ta rozvytok IKT-kompetentnosti pedahohiv [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu:

http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/Formuvannia_ta_rozvytok_IKT-kompetentnosti_pedahohiv. – Nazva z tytul. ekranu.

8. Kuchmenko O. M. Formuvannia i rozvytok IKT-kompetentnosti vchyteliv fizyko-tekhnichnykh dystsyplin v protsesi yikh pidhotovky ta profesiinoi diialnosti / O. M. Kuchmenko // Ukrainskyi psykholoho-pedahohichnyi naukovyi zbirnyk. – Lviv: HO «Lvivska pedahohichna spilnota», 2016. – № 7. – S. 69–73.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.