ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат педагогічних наук, Данченко І.О., Голубова О.М. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ШЛЯХИ УСУНЕННЯ НАСЛІДКІВ ДЕПОПУЛЯЦІЇ УРАЇНСЬКОГО СЕЛА

УДК 37.378.1.14

 

ДЕМОГРАФІЧНІ ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ШЛЯХИ УСУНЕННЯ НАСЛІДКІВ ДЕПОПУЛЯЦІЇ УРАЇНСЬКОГО СЕЛА

кандидат педагогічних наук, Данченко І.О., Голубова О.М.

Харківський національний технічний університете сільського господарства імені Петра Василенка, Україна, Харків

 

Спостерігається депопуляція українського села. Молоде покоління залишає сільську місцевість від`їжджаючи до великих міст країни, змінюючи сферу зайнятості, або інтенсивно мігрує до інших держав. Необхідний аналіз дослідження соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України, досвіду передових країн світу у зв’язку з пошуками пріоритетів демографічного розвитку села та здійснення антикризових заходів.

Ключові слова: молодь, село, демографія, економіка, досвід, самореалізація, здоров’я, соціальна зрілість.

 

Кандидат педагогических наук, Данченко И. А., Голубова Е. Н., Демографические причины и социально-экономические пути устранения последствий депопуляции украинского села / Харьковский национальный технический Университет сельского хозяйства имени Петра Василенко, Украина, Харьков

Наблюдается депопуляция украинского села. Молодое поколение оставляет сельскую местность уезжает в крупные города страны, меняет сферу занятости или интенсивно мигрирует за рубеж. Необходим анализ исследования социально-экономического механизма формирования кризисного состояния демографической ситуации в сёлах Украины, опыта передовых стран мира в связи с поисками приоритетов демографического развития села, и осуществление антикризисных мер.

Ключевые слова: молодежь, село, демография, экономика, опыт, самореализация, здоровье, социальная зрелость.

 

Ph.D in Pedagogy, I. Danchenko, E. Golubova The demographic reasons and socio-economic ways to eliminate the effects of depopulation of Ukrainian villages / Kharkov National Technical University of Agriculture named after Peter Vasilenko, Ukraine, Kharkov.

There depopulation of Ukrainian villages. The younger generation farmer leaves the houses moving to a major cities, changing into employment, or rapidly migrate to other states. The required analysis of the socio-economic mechanism of demographic situation in villages of Ukraine, experience of advanced countries in connection with the search for demographic development priorities village and implementation of anti-crisis measures.

Key words: youth, village demography, economic, experience, self-realization, health, social maturity.

 

Вступ. Демографізація є однією характерних рис розвитку сучасного суспільства. Демографічна поведінка людей відображає процеси, що відбуваються в сімейній сфері, розміщенні продуктивних сил, освіті, медицині та охороні здоров’я тощо. Демографічний зріз присутній у соціальній, політичній, економічній та духовній сферах і є основою аналізу демографічної ситуації, а також такого важливого її елемента, як трудового потенціалу України. Соціально-економічні перетворення, які відбулися в Україні надають особливий характер демографічним і трудовим змінам, формують нові демографічні та трудові процеси і тенденції.

Зростання негативних демографічних тенденцій, які відбуваються сьогодні в Україні, становить серйозну загрозу її сталому розвитку та національній безпеці, тому вчасно здійснені соціально-економічні заходи з боку державних інститутів сприятимуть запобіганню негативних наслідків.

Гостра демографічна криза, яка виникла на початку 90-х років і набула загальнонаціонального характеру ускладнює процес соціально-економічної трансформації України, створює загрозу її національній безпеці, є гальмуючим чинником на шляху досягнення стабільності українського суспільства.

«Особливої гостроти, наголошує Припік Є.О., набули соціально-економічні та демографічні деформації в сільській місцевості України, населення якої завжди було носієм демографічних традицій українського народу» [2, с. 92].

Актуалізувалась потреба в усвідомленні та оцінці якісно нового стану демореальності і ролі демоекономічних процесів у його формуванні.

Необхідність дослідження соціально-економічного механізму формування кризового стану демографічної ситуації в селах України зростає у зв’язку з пошуками пріоритетів демографічного розвитку села та здійснення антикризових заходів.

Суттєвий внесок у розробку проблематики демоекономічних процесів відтворення населення внесли демографи і економісти далекого зарубіжжя:

Е. Домар, П. Дуглас, К. Кобб, А. Коул, С.Кузнець, Г. Лейбенштейн, Р. Нельсон, Р. Андорка, Е. Валкович, А. Романюк, В. Ростоу, Е.Сабаді, З. Смолінський, А.Сові, Е. Фільрозе, А. Чарнота та інші.

Але низка актуальних питань демоекономічної характеристики відтворення сільського населення залишається не вирішеною у відповідній науковій літературі. Тому, існує нагальна потреба продовжити як теоретичні, так і прикладні дослідження демоекономічних проблем українського села.

Україна має велику потенцію реалізації концепції свого розвитку в умовах європейської інтеграції та світової глобалізації: багата ресурсна база країни; вигідне геополітичне розташування на карті транснаціональних транспортно-комунікаційних коридорів; прийнятна для початкового етапу входження у світовий економічний простір транспортно-комунікаційна інфраструктура; наявність численного корпусу висококваліфікованих робітників, інженерно-технічних і наукових працівників, спроможних забезпечити наукоємні технології виробничо-технічних секторів сучасної економіки тощо [3, с 211].

Одним із провідних міжгалузевих територіально-виробничих утворень економіки України є агропромисловий комплекс - сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, роль якого в економіці країни важко переоцінити, адже від рівня розвитку його сфер та їх збалансованого функціонування залежить забезпеченість потреб населення в основних видах продуктів харчування.

В Харківській області, наприклад, працює понад тисячу фермерських господарств, діяльність яких підтримує близько 20 науково-дослідних центрів і установ. Виробляється устаткування для цукрової промисловості, розвинене сільськогосподарське машинобудування, харчова та переробна промисловість, агрономія і тваринництво, функціонує потужний селекційний центр [1].

Незважаючи на це, спостерігається тривала тенденція депопуляції українського села.

Статистика свідчіть, що з карти України зникає до 20 селищ щорічно. За даними УНІАН в прес-службі Харківської обласної ради з посиланням на Головне управління статистики свідчить, що тільки в Харківській області, а останнє десятиріччя з мапи зникло більше 10 сільських населених пунктів [4].

Загальні статистичні дані кількісних показників сільських населених пунктів в Харківській області з станом на 1 січня 2014 року подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Загальні статистичні дані кількісних показників сільських населених пунктів в Харківській області

 

 

Кількість сільських населених пунктів у Харківській області

1670

Загальна кількість у відсотках

100 %

Кількість знятих з реєстрації сільських населених пунктів

13

Відсоткова кількість від загальної кількості

0, 77 %

Формально продовжують існувати, немає населення і не зняті з обліку

27

Відсоткова кількість від загальної кількості

1,6 %

Кількість населених пунктів з чисельністю мешканців

від 1до 50 мешканців

Відсоткова кількість від загальної кількості

30,5 %

Кількість населених пунктів, у  яких не було народжених

406

Відсоткова кількість від загальної кількості

24 %

 

Серед причин, які призводять до негативних демографічних тенденцій науковці визначають наступні:

Молоде покоління залишає сільське житло від’їжджаючи до великих міст країни, змінюючи сферу зайнятості, або інтенсивно мігруючи до інших держав. Як наслідок різке зниження мешканців або зникнення селищ, запустіння земель, руйнування доріг, колгоспних та приватних будівель, потерпання збитку.

Труднощі постають у відновленні сільськогосподарських районів з економічних причин, а також і довго тривалості часу на відновлення рослинництва, тваринництва або садового господарства.

Знижується рівень народжуваності у сільських населених пунктах, економічна криза, безробіття, або низька оплата праці стимулюють масову внутрішню та зовнішню міграцію трудової молоді.

Сільська праця часто сезонна, а тому для працюючого персоналу передбачається не повна зайнятість, потому заробітна платня - не стабільна. Людям доводиться підробляти продуктами діяльності власного господарства, а трапляється і незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, сільські магазини не застраховані від потрапляння на полиці не акцизного алкоголю. «Нагадаємо, від отруєння сурогатним алкоголем протягом останніх днів (Україна 29 вересня, 2016, 12:43) в трьох областях України загинули 30 осіб. Найбільше жертв зафіксовано на Харківщині [3].

«За оцінками американських вчених, вживання алкоголю в дозі 200,0 мл «сухого» вина пригнічує інтелект питущого на 18 - 20 днів. Якщо люди випивають два рази на місяць, то це означає, що їх інтелект, постійно знижений, особливо це небезпечно для осіб розумової праці (науковців, керівників та ін.). Алкогольне сп'яніння - результат гіпоксії і загибелі клітин кори головного мозку ». [4] Як ми бачимо, алкоголь посилює депопуляцію не тільки українського села але є серйозною проблемою для всієї держави і суспільства.

Сільські населені пункти часто знаходяться далеко від цивілізації, люди не мають можливості без перепон відвідати лікарню, отримати побутові послуги, у місці проживання здобути бажану професію або підвищити кваліфікацію.

Відсутність задоволення соціальних потреб, неможливість реалізувати себе, всі ці та інші негативні фактори посилюються регулярним прийомом алкогольних напоїв та погіршенням здоров’я селян і алкогольною залежністю. Характер впливу різноманітних причин на здоров’я населення є одним із найважливіших і ключових факторів яким займається демографія.

Крім того, поряд з низьким рівнем оплати праці і недостатнім рівнем розвитку соціальної сфери на селі, відсутність земельних паїв у молоді перетворилась на чинник її відтоку із сільської місцевості, що, в свою чергу, сприятиме подальшому зниженню народжуваності.

Деформованість демографічного відтворення має наслідком загострення проблем формування ефективного ринку праці.

Основним носієм втрат трудового потенціалу в сільській місцевості є чоловіче населення, наголошує Припік Є.О, згідно з дослідженнями якого питома вага трудового у життєвому потенціалі у жінок підвищилась, а у чоловіків – знизилась на 3 процентних пункти, що свідчить про більш ефективне використання життєвого потенціалу на період трудової діяльності у жінок порівняно з чоловіками. Це свідчить про те, наголошує науковець, що негативний вплив на показники трудового потенціалу надсмертності чоловіків у працездатному віці індукує підвищення трудового навантаження у сільських жінок у працездатному віці [2, с. 94].

Зменшення чисельності i скорочення відтворення сільського населення значною мірою пов’язані з втратою сільським середовищем своїх традиційних характеристик – демографічних, виробничих, соціальних, а також із недооцінкою в останні півстоліття суспільних функцій сільського середовища.

Сьогодні у демо¬графічному контексті особливо актуальним є створення належних умов для відтворення традиційного укладу життя селянської родини. Крім того до основних функцій села як соціального середовища відносяться такі функції, як: функція сільського середовища як екологічного резерву країни; функція технічного і coціaльнoгo прогресу суспільства; функція сільського середовища щодо збереження генофонду нації тощо.

Стан економіки тісно взаємопов’язаний з демографічною ситуацією в Україні, зміною структури галузевої зайнятості населення. А це означає, що розв’язання суперечностей в тенденціях зміни структури зайнятості населення можливе в істотному коригуванні цільових орієнтирів розвитку економіки України, акцентуванні на пріоритетах, пов’язаних з демографічними явищами. Ситуація, що склалася нині на ринку праці наполегливо вимагає проведення активної політики зміни структури зайнятості. Вона повинна бути визначальною частиною макроекономічної політики держави, визначаючи і інші напрямки макроекономічної політики - фінансової, структурної тощо.

Вона повинна виходити з необхідності забезпечення національної безпеки і врахування національних інтересів у міжнародному поділі праці. Кінцевою метою має стати необхідність реалізації цільових орієнтирів розвитку національної економіки та структури її зайнятості, акцентованої на пріоритетах, пов’язаних з демографічним розвитком України, у тому числі і проведення цілеспрямованої політики в галузі трудової міграції населення.

Безумовно, аграрна галузь України потребує продуктивної системи аграрної освіти, яка б відповідала національним інтересам і світовим тенденціям розвитку та забезпечувала підготовку високопрофесійних фахівців-аграріїв, здатних втілювати у реальне життя інноваційні ідеї.

Соціальне замовлення держави в освіті зумовлює необхідність пошуку принципово нових підходів до здійснення професійної підготовки студентів-аграріїв і їх соціалізації у вищих аграрних навчальних закладах, від яких в нових соціальних умовах слід чекати нового професійного мислення, високої мобільності, комунікативної компетентності, особистісного самовизначення.

В нових економічних умовах існує попит щодо створення певного освітнього середовища в вищих аграрних навчальних закладах, яке сприяло б самовизначенню і самореалізації випускників в ході професійної підготовки, розвитку студентської молоді в процесі її засвоєння і відтворення соціальних норм і цінностей суспільства.

Однак успішне розв’язання цих складних і вкрай відповідальних завдань стає можливим за умови, коли кожному фахівцеві притаманні такі якості, як його виразна психологічна спрямованість на професійну діяльність, висока професійна компетентність в обраній сфері, розвинена професійна майстерність, належна загальна і професійна культура. Цілком зрозуміло, що лише у цьому разі можна стверджувати, що результатом цілеспрямованих зусиль виступатиме дійсно всебічно розвинена особистість майбутнього фахівця. Соціальна складова постає при цьому одним з найважливіших чинників якості й ефективності професійної та особистісної самореалізації.

Визначаючи новий зміст вищої агарної освіти, постає вкрай важливе завдання: підготувати – фахівців, здатних мислити сучасними категоріями, добре розуміти сутність соціальних, політичних та економічних процесів і явищ, їхні глибинні і суперечливі зв’язки.

Крім того, завдання освіти зробити кожну людину сприйнятливою до ледь помітних зрушень у суспільному розвитку, виробити у неї вміння і відповідальність щодо самостійного прийняття рішень на основі критичної оцінки суспільної ситуації і свого власного досвіду, то в умовах традиційної професійної спільноти, це досить складне завдання.

Особистість повинна стати активним суб’єктом, що реалізує у своїй професії власний спосіб життєдіяльності, готовність уточнювати професійні завдання, брати на себе відповідальність за їх вирішення, розширювати рамки професійної діяльності, громадянином та патріотом власної країни, сільської громади, з якої вона вийшла.

Висновки. У цьому зв’язку головна увага в процесі професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладах повинна приділятись формуванню їх соціальної зрілості, яка покликана забезпечити їх готовність до ефективної побудови соціальних стосунків з людьми, розуміння сенсу отриманої освіти, визначення перспектив особистісного саморозвитку, здійснення життєвих планів на основі прийнятих соціально-прийнятних і особистісно значущих рішень.

 

Література:

1. Каталог предприятий Украины / Предприятия агропромышленного комплекса Харькова // [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://megainfo.com.ua/region/kharkov/apk.html//.

2. Припік Є.О. Повний життєвий потенціал і потенціал на період трудової діяльності сільського населення України // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. – К.: Інститут економіки НАН України, 2000. – Вип. 22. – С. 91-95.

3. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXІ столетия: Перспективы Украины / С.И. Соколенко. – К. : Логос, 1998. – 568 с.

4. ТСН / УНІАН Україна // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ru.tsn.ua/ukrayina/chinovniki-obnarodovali-zhutkuyu-statistiku-smertey-ukraincev-ot-yadovitogo-alkogolya-719974.html//.

5. УНІАН /На Харківщині за останнє десятиріччя з мапи зникли 13 сіл // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.unian.ua/society/941557-na-harkivschini-za-ostanne-desyatirichchya-z-mapi-znikli-13-sil.html//.

 

References:

1. Katalogh predpryjatyj Ukraynы / Predpryjatyja aghropromыshlennogho kompleksa Kharjkova // [Еlektronnj resurs] – Rezhym dostupa: http://megainfo.com.ua/region/kharkov/apk.html//.

2. Prypik Je.O. Povnyj zhyttjevyj potencial i potencial na period trudovoji dijaljnosti siljsjkogho naselennja Ukrajiny // Demoghrafichni doslidzhennja: Zb. nauk. pr. – K.: Instytut ekonomiky NAN Ukrajiny, 2000. – Vyp. 22. – S. 91-95.

3. Sokolenko S. Y. Ghlobaljnye rynky XXI stoletyja: Perspektyvy Ukrayny / S.Y. Sokolenko. – K.: Loghos, 1998. – 568 s.

4. TSN / UNIAN Ukrajina // [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: http://ru.tsn.ua/ukrayina/chinovniki-obnarodovali-zhutkuyu-statistiku-smertey-ukraincev-ot-yadovitogo-alkogolya-719974.html//.

5. UNIAN / Na Kharkivshhyni za ostannje desjatyrichchja z mapy znykly 13 sil // [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: http://www.unian.ua/society/941557-na-harkivschini-za-ostanne-desyatirichchya-z-mapi-znikli-13-sil.html//

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.