Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука в мережі Internet (27.02-1.03.2014) » Гогунська Г. В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В ФІНАСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Гогунська Г. В. ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В ФІНАСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Категорія: Сучасна наука в мережі Internet (27.02-1.03.2014), Економіка

Гогунська Ганна Василівна

студентка Національного університету Державної податкової служби України

Україна, м.Ірпінь

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В ФІНАСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

Моделювання є важливим засобом розв’язання багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Модель - це умовний об’єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об’єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. При цьому слід враховувати той факт, що вихідні результати моделі до певної міри спрощено відображають сутність глибинних процесів економічного розвитку внаслідок застосування специфічних принципів, притаманних характеру моделювання. Останнім часом економіко-математичному моделюванню приділяють особливу увагу вітчизняні та зарубіжні науковці, серед яких Грін В.Г., Лещинський О.Л., Несторенко О.П. та багато інших.

Моделювання господарської діяльності підприємства як об’єкта дослідження передбачає розробку певних економіко-математичних моделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонування як суб’єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурних підрозділів. Щодо системи управління підприємством, то реалізація найважливіших її функцій може бути формалізована через показники планування, нормування, обліку, контролю та економічного аналізу ресурсів (трудових, матеріальних, засобів виробництва), які споживаються, для одержання певних фінансових результатів. У свою чергу, загальна модель реалізації функціональної підсистеми економічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації в аналітичну, яка має бути використана для прийняття відповідних науково обґрунтованих управлінських рішень. Процес такого роду перетворення передбачає розв’язання комплексу стандартних аналітичних завдань за певними аспектами економічної діяльності: характер використання виробничих ресурсів, собівартість товарної продукції, фінансовий стан підприємства [1, с.56].

В антикризовому управлінні підприємством важливим етапом є не лише розробка і прийняття антикризових управлінських рішень, але й оцінка доцільності та ефективності впровадження заходів щодо попередження банкрутства.

Антикризові заходи є санаційними заходами, оскільки санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді [2, с98]. Тобто санація - це сукупність усіх можливих антикризових заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Оцінка ефективності санації в антикризовому управлінні підприємством є одним із найважливіших етапів, оскільки саме від неї залежить прийняття рішення про санацію чи ліквідацію підприємства та вибір найбільш ефективного комплексу антикризових заходів, якщо санація є доцільною. Крім того, ефективність антикризових заходів оцінюється також і після завершення процедури санації на підприємстві. Це дозволяє підприємству вибрати найбільш ефективний комплекс заходів щодо попередження банкрутства та впровадити його з найменшими витратами.

Існує низка підходів до обробки подібних показників (методи непараметричної статистики, аналіз відповідності, методи аналізу нечітких множин, методи шкалування тощо). Оскільки задачу оцінки ефективності санації можна віднести до класу нечітких (адже можна говорити про ефективність санаційних заходів лише з певною вірогідністю), то вона може бути ефективно розв'язана за допомогою методів аналізу нечітких множин.

Дані методи дозволяють використовувати якісні і кількісні показники одночасно, дають ОПР (особа, що приймає рішення) узагальнену оцінку ефективності санації, дозволяють визначити ефективність санації з певною ймовірністю, що дає більш точну оцінку для ОПР. Крім того, дані методи зручні у користуванні для оцінки ефективності санаційних заходів за відсутності чи недостатності статистичної бази з банкрутства і санації підприємств певної галузі. Застосування методів нечітких множин не потребує статистичної інформації, а базується на сукупності нечітких правил, які задаються дослідником. Отже, можна зробити висновок, що найбільш ефективним для побудови моделі оцінки ефективності санації є використання методів аналізу нечітких множин.

Алгоритм побудови моделі такий:

На першому етапі алгоритму формується система показників оцінки результатів санації, яка включає як кількісні, так і якісні показники. Дана система показників буде використовуватися на локальному рівні ОПР для внутрішніх потреб підприємства, кредиторів, санаторів, інвесторів. Вона повинна охоплювати такі аспекти результатів санації підприємства, як ліквідність, платоспроможність, прибутковість, додаткову вартість, створену в результаті санації, конкурентні переваги [3,с.176]. На наш погляд, система показників оцінки ефективності санації з урахуванням ліквідності та платоспроможності повинна, насамперед, відображати такі показники: відновлення підприємством своєї ліквідності після впровадження санаційних заходів і фінансової незалежності. Показниками, які відображають стан ліквідності і платоспроможності, є коефіцієнт поточної ліквідності.(поточні активи / поточні пасиви) і фінансової незалежності (власний капітал / пасиви). Дані показники є кількісними показниками ефективності санації.

Не менш важливими показниками оцінки ефективності санації є показники прибутковості (рентабельності) підприємства після впровадження антикризових заходів. Показником прибутковості виберемо показник рентабельності виробничих фондів (чистий прибуток / виробничі фонди), який також відноситься до кількісних показників ефективності санації.

Однак, санація може вважатися ефективною лише в тому разі, якщо підприємство не лише відновило ліквідність, платоспроможність і прибутковість, але й досягло конкурентних переваг у довгостроковому періоді. Даний показник є якісним показником оцінки ефективності санації.

Крім того, ефективність санації характеризує і такий показник, як додаткова вартість, створена в результаті санації. Цей показник дає змогу оцінити, чи збільшилася вартість активів підприємства після впровадження санаційних заходів. Даний показник можна розрахувати як відношення вартості активі в після проведення санації до вартості активів до проведення санації.

Запропонована модель оцінки ефективності санації зручна у практичному використанні, дає ОПР загальну оцінку ефективності санації, включає як кількісні, так і якісні показники, які характеризують усі аспекти санації. Крім того, дана модель дозволить ОПР оцінити ефективність альтернативних варіантів санаційних заходів, використавши для оцінки прогнозні значення показників для кожної альтернативи і вибравши найбільш ефективний комплекс санаційних заходів. Це дасть змогу ОПР приймати найбільш ефективні антикризові управлінські рішення, що дозволить підприємству швидше подолати кризу і уникнути банкрутства з мінімальними матеріальними затратами на проведення санації.

Застосування методів моделювання в аналітичному дослідженні господарської діяльності підприємств та їхніх структурних підрозділів є однією з передумов широкого використання економіко-математичних методів. Запровадження останніх сприятиме розширенню вивчення спектра факторів, що впливають на окремі аспекти діяльності суб’єктів господарювання, а отже, і визначенню можливих додаткових резервів підвищення ефективності виробництва. Ідеться передовсім про постановку й розв’язання нових багатовимірних завдань аналізу, виконання яких за допомогою традиційних методів неможливе. На сучасному етапі економічного реформування, запровадження ринкових методів господарювання зростає потреба в оперативності прийняття управлінських рішень, у розрахунку й прогнозуванні варіантів можливих напрямків виробничої діяльності окремих підприємств. А це практично неможливо здійснити без застосування в аналітичному дослідженні економіко-математичних методів. Найпоширенішим у процесі простого економічного аналізу є використання методів елементарної математики. Вони застосовуються для обґрунтування потреби у виробничих ресурсах, для балансових та інших розрахунків. Для дослідження складніших економічних явищ застосовуються методи вищої математики, наприклад диференціальне та інтегральне числення, логарифмування. Використання в економічному аналізі методів навіть елементарної математики, зокремаметоду математичних перетворень, спрощує вивчення впливу додаткових факторів на об’єкт дослідження. Метод математичних перетворень є найбільш ефективним у кратних економіко-математичних моделях, де значення підсумкового показника визначається як співвідношення факторних показників.

Усе це дає підстави вважати, що застосування певних економіко-математичних моделей, які висвітлюють конкретні аспекти господарської діяльності підприємств, правомірно порівнювати за значенням із впровадженням системи міжнародних стандартів.

 

Література:

1. Малиш Н.А. Моделювання економічних процесів ринкової економіки: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 120 с.

2. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. - К.: КНЕУ.2000.

3. Дьяконов В.П., Абраменкова И.В., Круглов В.В. МАТLАВ 5.3.1. с пакетами расширений. -М.: Нолидж, 2001.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^