Наукові конференції, Научные конференции » Сучасна наука в мережі Internet (27.02-1.03.2014) » Федорова В. О. КРЕТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ ПЕДАГОГА-МЕНЕДЖЕРА

Федорова В. О. КРЕТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ ПЕДАГОГА-МЕНЕДЖЕРА

Категорія: Сучасна наука в мережі Internet (27.02-1.03.2014), Педагогіка

Федорова В. О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна,

м. Чернівці

 КРЕТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ ПЕДАГОГА-МЕНЕДЖЕРА

 

Проблемність оцінки роботи педагога-менеджера в школі має важливу особливість – це необхідність розробки ієрархічної системи критеріїв. Рівні в цій системі можуть бути такими: учень – вчитель – директор – педагогічна система школи. Для оцінки ефективності управління на кожному рівні необхідно запропонувати свої критерії, які би були адекватні змісту і формам діяльності по управлінню навчанням і вихованням саме на цьому рівні [1]. Так, наприклад, при оцінці ефективності управлінням на рівні «вчитель» добрі результати очевидно можуть бути досягнуті при використанні кретерія «рівень засвоєння учнями навчальної інформації». Тим не менше школа представляє собою специфічний об’єкт, в якому «виробничим процесом» є навчання і виховання, специфічною особливістю якого є те, що воно не може бути оцінено кількісно. Для оцінки цього процесу можна використовувати тільки якісні показники [2], на які автор акцентував в своєму повідомленні.

В основу складних базових понять теорії, методики та прак¬тики менеджменту в школі по¬кладено розуміння взаємодії освітніх процесів та підсумків її оцінювання суб'єктами ме¬неджменту. Саме розуміння й оцінювання ґрунтується на низці важливих підходів та визна¬чень, які слугують для вимірювання результатів.

Якість знань учнів - ґрун¬товність, глибина, систем¬ність цих знань та здатність до усвідомленого застосування їх на практиці. Рівень навченості шко¬лярів (розрізнення, запам’ятовування, розуміння, елементарні вміння та пере¬несення) - обсяг навичок і здібностей набутих у процесі навчання й учіння. Перший - розрізнення - рівень навченості, що характеризуєть¬ся здатністю учня відрізняти даний об'єкт, процес або яви¬ще від їх аналогів тільки тоді, коли йому пропонують їх у готовому вигляді. Другий - запам'ятовування - рівень навченості, за яким учень засвоює певну кількість інформації навіть без її розу¬міння, результатом чого може стати несвідоме відтворення. Третій - розуміння - рівень на¬вченості та засвоєння теорії, який характеризується, на¬явністю в учня власної дум¬ки, власного судження щодо певного об'єкта, процесу та явища, свідомим відтворен¬ням засвоєної інформації. Четвертий - елементарні вміння - рівень навченості, за якою учні застосовують теорію на практиці у стандартизованих ситуаціях, виконують прак¬тичні завдання за зразком. П’ятий - перенесення - рівень на¬вченості, після досягнення якого учні здатні застосовува¬ти набуті знання на практиці творчо, в нестандартних си¬туаціях, виробляти нові вміння на базі вже сформованих.

Критерієм вимірювання результатів можуть бути до¬сягнення учнів у виконанні поставлених перед ними завдань з урахуванням необхідності і

і достатності витрачених ними зусиль, засобів і часу.

Показниками рівня у ме¬неджменті є розуміння мене¬джером сутності виховання як процесу управління розвит¬ком особистості школярів й усвідомлене використання його прийомів, використання директором технології підви¬щення рівня професійної ком¬петентності вчителів.

Загалом успішне досягнен¬ня цілей і виконання завдань менеджменту керівниками на¬вчальних закладів [3] визначається низкою важливих показників. їх можна розподілити на чотири основні групи.

1. Прогнозовані результати для керівника: визначення життєвого середовища, в якому в учнів формується особистісна готовність вчитися творчо працювати, здатність орієнтуватися в ситуаціях, людях і обставинах, забезпечення саморозвитку у вчителів та учнів, уміння бути самокритичними та готовими до змін, формування почуття впевненості у собі, поява прагнення звільнитися від комплексів і упереджень, усвідомлення значущості своєї ролі керівника і організатора.

2. Прогнозовані результати для вчителів: здійснення самооцінки власної професійної компетентності та стилю професійного ділового спілкування, вироблення вміння визначати власну місію в організації взаємодії освітніх процесів та забезпечення взаєморозуміння у міжособистісних стосунках, вироблення власних критеріїв визначення якості виконаної роботи, нестандарт¬ність розв'язання проблеми навчання; логічне планування під час вироблення ідей, постановки цілей та визначення способу їх втілення й досягнення, формування уміння проектувати та розробляти план роботи щодо налагодження проблеми взаємодії процесів.

3.Прогнозовані результати для учнів: рівень на¬вченості та засвоєння теорії, який характеризується, на¬явністю в учня власної дум¬ки, власного судження щодо певного об'єкта, процесу та явища, свідомим відтворен¬ням засвоєної інформації, вироблення учнями власних критеріїв визначення якості виконаної роботи; нестандарт¬ність розв'язання учнями проблеми навчання; логічне планування під час вироблення ідей, постановки цілей та визначення способу їх втілення й досягнення, вироблення позитивного емоційного ставлення до учіння, формування дієвого почуття обов’язку , що не дозволяє переступити межу дозволеного, поява здатності до самостійного вибору окремих запропонованих навчальних завдань, набуття знань правил поведінки та їх виконань.

4.Прогнозовані результати для педагогічної системи школи. Необхідно звер¬тати увагу при спостереженнях за діяльністю вчителів і учнів на уроках і під час проведення шкільних заходів на такі характеристики: ознаки нової організації уроку та стилю поведінки вчителя; зменшення кількості відмов учителя від виконання доручень, що стосуються вико¬навської діяльності; ініціативність учнів і вчителів під час здійснення самоконтролю, обговорення ідей, прийняття рішення на загальних зборах, засіданнях; ті вияви поведінки вчителів і учнів, які слід оцінювати як досягнення результатів. Пошук способів розв'язання нових проблем та здатність використовувати для їх подолання набутий досвід; використання прийомів позитивного впливу в

процесі міжособистісного спілкування; обізнаність із перспективним педагогічним досвідом та використання його на уроках виконання зовнішніх вимог, які забезпечують розвиток навчального закладу; ініціативність у зв'язках із громадськістю виявлення вчителями почуття власної гідності та поваги до гідності учнів; потребу у власному інноваційному менеджменті, що стосується взаємодії освітніх процесів. педагогічної ради; вироблення

вчителями й учнями власних критеріїв визначення якості виконаної роботи; нестандартність розв'язання вчителями й учнями проблеми навчання логічне планування під час вироблення ідей, постановки цілей та визначення способу їх втілення й досягнення; пошук способів розв'язання нових проблем та здатність використовувати для їх подолання набутий досвід; використання прийомів позитивного впливу в процесі міжособистісного спілкування; обізнаність із перспективним педагогічним досвідом та використання його на уроках виконання зовнішніх вимог.

Отже, критерії ви¬мірювання оптимальності освітянської роботи та оцінювання її результатів пов'я¬зані із сприйняттям зовнішніх та внутрішніх змін у взаємодії освітніх процесів у школі. Важливим для директора показниками дії змін у взає¬модії процесів є спосіб мис¬лення, стиль поведінки, умін¬ня вчасно відмовлятися від шкідливих звичок у власному управлінні.

Ефективність роботи педагога-менеджера також вимірю¬ється: рівнем виконання що¬денних обов'язків учителями, учнями та обслуговуючим пер¬соналом; часом, що витрача¬ється на індивідуальну та само¬стійну роботу, яка виконується у навчальному режимі вчите¬лями та учнями; готовність вчи¬телів до особистостної зміни за¬гального рівня професійної компетентності; якістю опа¬нування учнями навчального матеріалу, їх ставленням до навчання; частотою невідвіду¬вання занять; кількістю пере¬водів чи звільнень персоналу; ступенем задоволеності вчи¬телів результатами навчання; динамікою мотивації досягнень учителів; гнучкістю, мобіль¬ністю керівника закладу, його здатністю змінювати порядок організаційних заходів і про¬цедур управління відповідно до побажань батьків, учнів і згідно зі змінами соціального замовлення; можливістю вико¬нати сьогодні те, що потрібно а не лише те, що є постійним завданням, оцінкою зовнішніх, відгуків про школу.

 

Література:

1. Хміль Ф.І. Основи менеджменту [Текст] / Ф.І.Хміль. -К.: Академвидав, 2005.- 607 с.

2. Терещенко Л.Я., Панов В.П., Майоркин С.Г. Управление обучением с помощью ЭОМ [Текст] /Л.Я.Терещенко.-Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1981.- 168 с.

3. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса [Текст] / Ю.К.Бабанский.- М.: Просвещение, 1982.- 190 с.

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^