ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат географічних наук, доцент Краснопольська Н. В., кандидат географічних наук, доцент Потапова А. Г., Шеремета І. А. ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

УДК 911. 3

 

ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

кандидат географічних наук, доцент Краснопольська Н. В.

кандидат географічних наук, доцент Потапова А. Г.

магістр кафедри економічної та соціальної географії Шеремета І. А.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна, Луцьк

 

В основі економічних перетворень розвинених країн лежить інтелектуальний розвиток суспільства. Саме високотехнологічна, наукомістка продукція визначає перспективи економічного зростання світової економіки. Негативний розвиток наукової діяльності країни виник та посилився протягом багатьох років незалежності України. Проведений аналіз наукової діяльності дав змогу визначити основні проблеми, до них можна віднести мізерне фінансування, невизначення пріоритетних напрямів розвитку науки, незацікавленість суспільства та держави у наукових розробках. Вирішення цих проблем можливе за рахунок застосування сучасних високоефективних технологій, сприяння розвитку наукового потенціалу та його кадрового забезпечення, створення умов для фінансування наукових розробок та їх реалізації.

Ключові слова: потенціал, людський потенціал, науковий потенціал, науково-технічний потенціал, наукові кадри.

 

кандидат географических наук, доцент Краснопольская Н. В., кандидат географических наук, доцент Потапова А. Г., магистр кафедры экономической та социальной географии Шеремета И. А. Пространственный анализ научного потенциала западного региона Украины / Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, Украина, Луцк

В основе экономических преобразований развитых стран лежат образование и наука. Именно высокотехнологичная, наукоемкая продукция определяет перспективы экономического роста мировой экономики. Негативное развитие научной деятельности страны возник и усилился в течение многих лет независимости Украины. Проведенный анализ научной деятельности позволил определить основные проблемы, к ним можно отнести скудное финансирование, неспособность приоритетных направлений развития науки, незаинтересованность общества и государства в научных разработках. Решение этих проблем возможно за счет применения современных высокоэффективных технологий, содействие развитию научного потенциала и его кадрового обеспечения, создание условий для финансирования научных разработок.

Ключевые слова: потенциал, человеческий потенциал, научный потенциал, научно-технический потенциал, научные кадры.

 

Ph. D. in geography, associate professor Krasnopolska N. V., Ph. D. in geography, associate professor Potapova A. G., мaster Sheremeta I. A. Spatial analysis of the scientific potential of the Western region of Ukraine / Lesya Ukrainka East European National University, Ukraine, Lutsk

In the economic transformations in developed countries is the intellectual development of our society. It is hi-tech, science intensive production determines economic growth prospects of the global economy. The negative development of the scientific activity of the country emerged and intensified in the years of Ukraine's independence. The analysis of scientific activity gave the opportunity to identify the main issues, these include poor funding, the indeterminate priority directions of development of science, the disinterest of society and the state in scientific research. The solution to these problems is possible through the use of modern high technologies, assistance to development of scientific potential and personnel, creating conditions for the financing of scientific developments and their implementation.

Key words: potential, human resources, scientific potential, scientific-technical potential, brainpower.

 

Вступ. Науковий потенціал (складова людського потенціалу) є системою, спеціальним чином сформованих кадрових, матеріально-технічних, інформаційних та організаційних ресурсів, які в сукупності забезпечують можливість результативно здійснювати процес досліджень, розробок та передачі у практику пропонованих наукою нововведень. Кваліфікація кадрів є важливим чинником успішного розвитку економіки, адже стратегія розвитку економіки повинна опиратися на знання, на забезпечення доступу до інновацій, залучення інвестицій у рушійні процеси, які здатні накопичувати та використовувати знання з метою трансформації нематеріальних активів у матеріальні здобутки.

У формуванні наукового потенціалу можна виділити “кількісну” та “якісну” складові. Вони описують об’єкт (НП) у цілому або за окремими його складовими. Динаміка зміни характеристик наукового потенціалу Західного регіону України дозволяє виявити суттєві риси розвитку науки. Їх сукупність дає можливість, хоча і опосередковано, в окремих випадках досить об’єктивно оцінити темпи і тенденції розвитку науки країни в цілому.

В Західному регіоні (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області) за роки незалежності України відбулося збільшення кількості організацій у сфері наукової та науково-технічної діяльності від 149 організацій у 1991 р. до 167 – у 2014 р., що становить 13,4% від загальної їх кількості в Україні. Проте, лише за 2009-2014 рр. їх кількість зменшилася на 33 одиниці, що складає 16,5% [3]. Кількісні зміни відбуваються в основному за рахунок реструктуризації існуючих. Спостерігається також їх нерівномірне розміщення по областях. Найбільша кількість організацій, що виконували науково-технічні роботи зосереджена у Львівській (76) та Чернівецькій (23) областях, а найменша – у Хмельницькій області (6).

Упродож даного періду мінялися й кількісні характеристики наукового потенціалу. Так, у 1991 р. працівників основної діяльності у сфері науки і техніки в Західному регіоні налічувалось 43 тис. осіб, а в 2014 р. їх кількість зменшилася в 3,5 рази до 12,2 тис. осіб. У стільки ж разів зменшилась у регіоні чисельність фахівців, що виконують наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) – з 28,3 тис. осіб у 1991 р. до 8 тис. осіб у 2014 р. [4]. Це негативна тенденція, яка свідчить про ускладнення у науковому середовищі регіону та вимагає реагування з боку владних структур щодо їх вирішення. Проте, слід звернути увагу на збільшення кількості задіяних у виконання науково-технічних робіт докторів наук (на 1,4%), хоча число кандидатів наук зменшилося на 115 осіб (7,9%).

Важливою характеристикою наукового потенціалу є якісна складова. Це передусім кількість наукових працівників вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. У загальній сукупності частка докторів наук Західного регіону становить 6,2% (280 докторів наук) , а кандидатів наук – 8,4% (1340). В цілому частка працівників з науковим ступенем у 2015 р. складала 20,3%, що на 2,7% більше, ніж у 2013 р. та на 5,3% проти 2009р. Позитивна динаміка свідчить про ріст якісного складу наукового потенціалу регіону, що в подальшому може проявитися у висококласності виконуваних науково-дослідних робіт.

В Західному регіоні, як і в цілому в Україні, кількість докторів наук, що суміщають наукову роботу за період 1991–2014 рр. зросла в 2,4 рази, а кількість кандидатів наук – в 1,3 рази. Частка сумісників з науковим ступенем у регіоні пересічно становить 53,3% в загальній кількості сумісників (у середньому в Україні – 49%), в той час як серед фахівців основної діяльності цей показник у деяких областях регіону не сягає і 10% (Волинська, Івано-Франківська, Рівненська області). Вважають, що співвідношення чисельності основних наукових працівників і науково-технічного та допоміжного персоналу опосередковано характеризує ступінь ефективності використання наукових кадрів. Таким чином, забезпечення НДДКР допоміжним персоналом погіршилось більше ніж втричі, що призводить до неефективного використання наукових кадрів [5].

Західний регіон характеризується незначною динамікою інфраструктури професійно-кваліфікаційного зростання науковців. Так, з 2009 по 2014 р. кількість аспірантур в цілому по регіону зросла на 5 одиниць (8,5%), а докторантур – на 1 одиницю (3,1%), зокрема, слід звернути увагу на значне їх збільшення у Львівській області: відповідно на 4 та 3 одиниці. Кількість осіб, які завершили аспірантуру та докторантуру у 2014 р. порівняно з 2009 р. істотно зросла – на 246 і 40 осіб, що складає відповідно 23% і 95,2%. Така динаміка є позитивною в контексті розвитку інтелектуального класу як Західного регіону, так і країни в цілому. Хоча у 2014 р. проти 2011 р. як по аспірантах, так по докторантах тенденція була зворотною (на 400 осіб або 12,4% та 5 осіб або 6,6% менше відповідно).

Одним із головним факторів, який впливає на розвиток науки є фінансування. Наукові дослідження і розробки в Україні фінансуються за рахунок держбюджету, позабюджетних фондів, коштів вітчизняних та іноземних замовників, власних коштів. В Західному регіоні України у 2014 р. майже 50% видатків на наукові дослідження і розробки фінансувала держава і 40% – вітчизняні та іноземні замовники. Як свідчать статистичні дані, у 2014 р. на фінансування наукових та науково-технічних робіт в Західному регіоні України було витрачено близько 482 млн грн.

Аналізуючи динаміку фінансового забезпечення науки Західного регіону у період 2009-2014 рр., слід відмітити, що останнім часом відбувається скорочення витрат на наукові та науково-технічні роботи попри їх незначне збільшення на загальнонаціональному рівні. Так, у 2014 р. порівняно з 2011 р. показник регіону знизився на 3,4%, зокрема, у Волинській – на 7,9%, Івано-Франківській – на 43,9% (що є істотним), Тернопільській – на 14% та лише на 0,2% у Львівській області. Найбільше фінансових ресурсів спрямовано у Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Закарпатську області. Однак асигнування на науку як за областями, так і в країні загалом є мізерними. Якщо затрати на науку в Україні у 1990 році становили 2,3 % від ВВП, то на сьогодня затрати складають 0,4 %. Недофінансування наукового сектору стримує розвиток країни, регіону, створює загрозу втрати реальних конкурентних позицій та блокує відкритий доступ країни до світового простору самодостатніх лідерів, зниженню ефективності роботи. Так, у розрахунку на одного працівника кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт на одного працівника у 2014 р. порівняно з 2009 р. у регіоні зменшилася на 0,8 одиниць. Структура фінансування за видами робіт у регіоні була наступною: на фундаментальні дослідження припадало 24,8%, прикладні – 21,4%, розробки – 40,0% та науково-технічні послуги – 13,8%, у той час як у цілому в Україні, відповідно, – 21,3%, 15,7%, 51,2% і 11,8%. Тобто, в Україні недостатньо фінансуються прикладні дослідження, в Західному регіоні спостерігається недофінансування розробок, а отже відбувається згортання науково-дослідних робіт галузевого та заводського секторів науки. Виникла ситуація, коли доробок фундаментальної науки не може бути повною мірою використаний для створення базових інновацій, що є завданням саме галузевої науки [6].

Отже, рівень розвитку економіки Західного регіону Ураїни залежить від ступеня ефективності використання наявного наукового потенціалу як соціально-економічного феномену.

Висновки. У перспективі для здійснення проблемноорієнтованих оцінок наукового потенціалу планується провести якісну оцінку наукових кадрів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. Успішне вирішення цієї проблеми потребує всебічного аналізу широкого кола масових джерел інформації. При цьому першочергове значення слід надавати тим джерелам, які дозволяють не лише отримати інформацію про участь учених у науковому процесі, а й більш адекватно відображають науковий потенціал регіону.

 

Література:

1. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / під ред. Б. А. Малицького. – К. : УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с.

2. Бубенко П. Т. Регіональна науково-технічна система: проблеми управління та визначення ефективності / П. Т. Бубенко, В. О. Фридинський // Економіка і регіон. – 2005. – №2. – С. 46–49.

3. Маліцький Б. А. Сучасний стан наукової сфери України та нова стратегічна доктрина її розвитку / Б. А. Малицький // Наука та наукознавство. – 2006. – № 2. – С. 16–32.

4. Маліцький Б. А. Наука України: динаміка і проблеми сучасного розвитку / Б. А. Малицький // Наука та наукознавство. – 1997. – № 1. – С. 17.

5. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : статист. зб. / відпов. І. В. Калачева. – К. : ДП «Інформ.-вид. центр Держкомстату України», −2007. – −350 с.

6. Павленко Ю. В. Наука у контексті світового цивілізаційного процесу / Ю.В. Павленко // Наука та наукознавство. – 2002. – № 4. – С. 23−33.

 

References:

1. Aktualni pytannia metodolohii ta praktyky naukovo-tekhnichnoi polityky / pid red. B. A. Malytskoho. – K. : UkrINTEI, 2001. – 204 s.

2. Bubenko P. T. Rehionalna naukovo-tekhnichna systema: problemy upravlinnia ta vyznachennia efektyvnosti / P. T. Bubenko, V. O. Frydynskyi // Ekonomika i rehion. – 2005. – №2. – S. 46–49.

3. Malitskyi B. A. Suchasnyi stan naukovoi sfery Ukrainy ta nova stratehichna doktryna yii rozvytku / B. A. Malytskyi // Nauka ta naukoznavstvo. – 2006. – №2. – S. 16–32.

4. Malitskyi B. A. Nauka Ukrainy: dynamika i problemy suchasnoho rozvytku / B. A. Malytskyi // Nauka ta naukoznavstvo. – 1997. – №1. – S. 17.

5. Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini : statyst. zb. / vidpov. I. V. Kalacheva. – K. : DP «Inform.-vyd. tsentr Derzhkomstatu Ukrainy», −2007. – −350 s.

6. Pavlenko Yu. V. Nauka u konteksti svitovoho tsyvilizatsiinoho protsesu / Yu. V. Pavlenko // Nauka ta naukoznavstvo. – 2002. – № 4. – S. 23−33.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.