Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013) » кандидат економічних наук, Боровик П. М., Філіпова Т. О. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЛУЖБИ КОНТРОЛІНГУ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

кандидат економічних наук, Боровик П. М., Філіпова Т. О. ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЛУЖБИ КОНТРОЛІНГУ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Категорія: Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013), Економіка

 

кандидат економічних наук, доцент, Боровик П. М.,

Філіпова Т. О.,

Уманський національний університет садівництва,

м. Умань, Черкаська область

ЗАПРОВАДЖЕННЯ СЛУЖБИ КОНТРОЛІНГУ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

В часи фінансової нестабільності суттєво зросла роль не лише фінансово-економічного аналізу діяльності бізнес-формувань, але й експрес-діагностики ймовірності банкрутства, яка є ефективним інструментом попередження на конкретному підприємстві кризових явищ і кризових ситуацій.

Дослідження сучасних наукових публікацій з цієї проблематики показало, що з метою прогнозування банкрутства в світовій практиці використовується система дискримінантного моделювання, підходи та практичні рекомендації до здійснення якого розроблені кількома, переважним чином, іноземними вченими.

При цьому, найвідомішими та найбільш поширеними з дискримінантних моделей, що дозволяють визначати рівень ймовірності банкрутства окремих бізнес-структур, без сумніву, є модель Е. Альтмана, модель Р. Ліса а також модель Р. Таффлера і Г. Тішоу [2, c. 183; 3, с. 512].

Саме ці дискримінантні моделі нами й були використані з метою проведення порівняння основних результатів фінансово-господарської діяльності трьох молокопереробних підприємств Черкаської області – ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ПАТ «Канівський маслосирзавод» та ПАТ «Городищенський маслозавод». Інформаційною базою для проведення розрахунків при цьому були форми річної фінансової звітності зазначених підприємств (їх баланси, звіти про фінансові результати та звіти про рух грошових коштів) за період з 2007 по 2011 рік. Результати проведених розрахунків нами наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати дискримінантної оцінки ймовірності банкрутства

окремих молокопереробних підприємств Черкаської області*

Рік

Вид дискримінантної моделі

Модель

Е. Альтмана

Модель

Р. Ліса

Модель Р. Таффлера

та Г. Тішоу

Z

Pb

Z

Pb

Z

Pb

ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат»

2007

5,71

↓↓/−

0,011

↑/+

0,181

↔/±

2008

6,85

↓↓/−

0,015

↑/+

0,412

↓↓/−

2009

8,55

↓↓/−

0,016

↑/+

0,891

↓↓/−

2010

9,16

↓↓/−

0,028

↑/+

0,975

↓↓/−

2011

9,59

↓↓/−

-0,101

↑↑/+

0,710

↓↓/−

ПАТ «Канівський маслосирзавод»

2007

3,18

↓↓/−

0,057

↓/−

0,293

↓/−

2008

1,52

↑↑/+

0,015

↑/+

0,041

↑↑/+

2009

1,58

↑↑/+

0,031

↔/±

0,106

↑/+

2010

1,60

↑↑/+

0,025

↑/+

0,090

↑↑/+

2011

12,88

↓↓/−

0,039

↓/−

0,837

↓↓/−

ПАТ «Городищенський маслозавод»

2007

1,39

↑↑/+

0,020

↑/+

0,081

↑↑/+

2008

1,99

↔/±

0,043

↓/−

0,109

↑/+

2009

4,23

↓↓/−

0,057

↓↓/−

0,148

↔/±

2010

6,57

↓↓/−

0,055

↓↓/−

0,157

↔/±

2011

3,40

↓↓/−

0,052

↓↓/−

0,121

↑/+

*Розраховано авторами за даними фінансової звітності ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ПАТ «Канівський маслосирзавод» та ПАТ «Городищенський маслозавод».

Умовні позначення до таблиці 1:

Z – значення функції моделі;

Rb (probability of bankruptcy) – ймовірність банкрутства підприємства:

«↑↑/+» - дуже висока; «↓↓/−» - дуже низька ймовірність; «↔/±» - середня;

«↑/+» - висока; «↓/−» - низька ймовірність.

 

Як свідчать дані таблиці 1, результати дискримінантної оцінки ймовірності банкрутства є досить суперечливими, оскільки показники, розраховані з використанням моделі Е. Альтмана дещо відрізняються від показників, розрахунок яких передбачено методиками Р. Ліса а також Р. Таффлера і Г. Тішоу.

В той же час, результати проведених розрахунків дозволяють зробити наступні висновки:

– ймовірність банкрутства ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» в період 2007 – 2011 років, відповідно до показників, розрахованих за методиками його прогнозування, запропонованими Е. Альтманом а також Р. Таффлером і Г. Тішоу є дуже низькою, однак у разі використання з цією метою моделі Р. Ліса результати розрахунків свідчать про високу та дуже високу ймовірність банкрутства цього підприємства;

– ймовірність банкрутства ПАТ «Канівський маслосирзавод», визначена за методиками його прогнозування, запропонованими Е. Альтманом а також Р. Таффлером і Г. Тішоу є високою та дуже високою, а за методикою Р. Ліса – низькою та високою. В той же час, про високу та дуже високу ймовірність банкрутства цього підприємства в 2008-2010 роках попереджують показники, розраховані з використанням всіх трьох обраних нами моделей його прогнозування;

– ймовірність банкрутства ПАТ «Городищенський маслозавод» на протязі 2007-2011 років, визначена за методиками його прогнозування, запропонованими Е. Альтманом а також Р. Лісом є низькою, а за методикою Р. Таффлера і Г. Тішоу – високою.

Підсумовуючи результати прогнозування ймовірності банкрутства, проведеного з використанням дискримінантних моделей, зазначимо що прогнози стосовно подальшого фінансового стану досліджуваних суб’єктів підприємництва та ймовірності їх банкрутства, що базуються на використанні моделі Е. Альтмана, моделі Р. Ліса чи моделі Р. Таффлера і Г. Тішоу суттєво відрізняються і часто навіть суперечать один одному. Тому, на нашу думку, доцільність використання виключно перелічених моделей у вітчизняній практиці прогнозування банкрутства викликає суттєві сумніви.

На наше переконання, з цією метою слід використовувати також цілий ряд інших показників, зокрема показники ліквідності та платоспроможності підприємства, його фінансової стійкості, ділової активності, тощо.

Крім того, належна оцінка ймовірності банкрутства може здійснюватись за методикою, що є ще більш уживаною в світовій практиці – за формулою У. Бівера, що базується на розрахунку особливого рейтингового показника, названого в честь автора цієї методики коефіцієнтом Бівера [1, с. 31; 5, с. 298].

При цьому, коефіцієнт Бівера за даними балансу підприємства розраховується за такою формулою:

 

 

– коефіцієнт Бівера [2, с. 199].

 

Перевагою використання даної методики є те, що вона дає не лише можливість визначення рівня ризику банкрутства, а й змогу встановити приблизний час до його настання [6, c. 686].

Оцінку ймовірності банкрутства в досліджуваних підприємствах з використанням коефіцієнта Бівера нами проведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати рейтингової оцінки ймовірності банкрутства

окремих молокопереробних підприємств Черкаської області*

Рік

ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат»

ПАТ «Канівський маслосирзавод»

ПАТ «Городищенський маслозавод»

 

Рейтинг

 

Рейтинг

 

Рейтинг

2007

-0,12

ІІ

0,44

ІІ

0,05

ІІ

2008

-0,22

ІІІ

0,05

ІІ

0,07

ІІ

2009

0,05

ІІ

0,14

ІІ

0,12

ІІ

2010

0,18

ІІ

0,10

ІІ

0,07

ІІ

2011

0,04

ІІ

0,77

ІІ

0,06

ІІ

*Розраховано авторами за даними фінансової звітності ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ПАТ «Канівський маслосирзавод» та ПАТ «Городищенський маслозавод».

Умовні позначення до таблиці 2:

Рейтинг ризику банкрутства:

Група І – стійкий фінансовий стан (0,4-0,45); Група ІІ – 5 років до банкрутства (0,17);

Група ІІІ – 1 рік до банкрутства (-0,15).

 

Як наочно демонструють показники, наведені в таблиці 2, рейтингова оцінка ймовірності банкрутства в досліджуваних молокопереробних підприємствах, проведена на основі використання з цією метою коефіцієнта Бівера, показала що для всіх трьох молокопереробних підприємств у разі, якщо вони не будуть вживати заходи, спрямовані на стабілізацію їх фінансового стану, фінансова неспроможність та навіть банкрутство може наступити через 5 років. В той же час, як свідчать дані таблиці, в 2008 році фінансовий стан ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» був ще складнішим, що дозволяло прогнозувати його ймовірне банкрутство навіть через 1 рік.

Підсумовуючи результати дискримінантної та рейтингової оцінки ймовірності банкрутства в досліджуваних молокопереробних підприємствах, зазначимо, що, не дивлячись на те, що останніми роками в ПАТ «Звенигородський сироробний комбінат» ймовірність фінансових негараздів, визначена з використанням моделей Е. Альтмана, а також Р. Таффлера і Г. Тішоу є досить низькою, проте, у разі, якщо підприємство не вживе антикризових заходів, то банкрутство цього підприємства може наступити на протязі найближчих 5 років. Схожою є ситуація і в ПАТ «Канівський маслосирзавод» та ПАТ «Городищенський маслозавод».

Тому, як переконливо демонструють результати дослідження, молокопереробним підприємствам Черкащини слід приділити більше уваги не лише прогнозуванню ймовірності настання їх фінансової неспроможності, але й розробці антикризових заходів та програм. Всі перелічені завдання, як відомо, виконує служба контролінгу, яка, до речі, в усіх трьох аналізованих підприємницьких суб’єктів до цього часу служба не створена.

Крім того, як відомо, до основних функцій служби контролінгу на підприємстві відносять:

- сприяння ухваленню рішень при розробці і затвердженні поточних планів;

- консультування і самостійне проведення спеціальних економічних досліджень;

- координація планів на всіх рівнях;

- контроль прибутку в рамках поточних планово-контрольних розрахунків і сприяння в проведенні контрольних перевірок;

- підготовка зведень планових і контрольних показників для керівників і фахівців підрозділів, що беруть участь в процесі планування і контролю;

- ухвалення рішень відносно характеристик систем, методів і організації управління і планування на підприємствах [1, с. 38-39; 4, с. 65].

Поряд з цим, від запровадження зазначеної служби до періоду її ефективного функціонування повинен пройти певний час, оскільки цей структурний підрозділ системи управління підприємством має встановити тісні зв'язки з іншими одиницями підприємства і налагодити з ними інформаційну співпрацю.

При цьому, інформація, яку збирає служба контролінгу, призначена для вищого керівництва підприємством. Тому її доцільно підпорядкувати безпосередньо генеральному або фінансовому директору підприємства.

Досвід окремих підприємств Черкаської області, в яких тривалий час функціонує зазначений структурний підрозділ (ПАТ «Азот», ПАТ «Уманьферммаш», тощо), свідчить, що найбільш раціональним є запровадження контролінгового підрозділу, чисельність якого є порівняно невеликою та, в той же час, включає керівника служби контролінгу а також фінансового, маркетингового та виробничого контролерів.

При цьому, начальник служби контролінгу повинен приймати активну участь у веденні управлінського обліку на підприємстві, у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, в розробці напрямів вдосконалення концепції фінансового планування та управління витратами і прибутком, а також здійснювати внутрішній контроль за виконанням методик, технологій та процедур запровадженого управлінського обліку та за виконанням прийнятих рішень.

Основними функціями фінансового контролера, на наше переконання, повинні бути збір аналітичної інформації від структурних підрозділів, обробка і аналіз одержаних результатів, прогнозування обсягів виручки, витрат і прибутку з використанням при цьому контролінгових методик, а також складання поточних аналітичних звітів про стан підприємства.

Завданнями маркетингового контролера, на нашу думку, повинні бути аналіз поточних обсягів продажу, дослідження ринку та конкурентного середовища, аналіз співвідношення між витратами і обсягом реалізації продукції, аналіз відносин покупців з підприємством та конкурентоздатності його продукції.

На виробничого контролера, безперечно, повинно бути покладено виконання завдань оцінки впливу роботи відділу контролінгу на функціонування виробничих підрозділів підприємства, розробки форм і методів автоматизованого збору інформації, оцінки діяльності системи автоматизованого управління фінансово-господарською діяльністю підприємства та розробки пропозицій щодо поліпшення роботи контролінгових систем на підприємстві.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що лише запровадження ефективної контролінгової служби дозволить як молокопереробним підприємствам Черкащини, так і багатьом іншим підприємницьким суб’єктам вчасно діагностувати кризові явища та швидко адаптуватись до змін зовнішнього середовища.

Література:

1. Гребець О. Б. Контролінг як сучасна система управління / О. Б. Гребець // Економіка та держава. – 2009. – № 12. – С. 29-45.

2. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз : навч. посібник / Б. Є. Грабовецький. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.

3. Мошенський С. З. Економічний аналіз : підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / С. З. Мошенський, О. В. Олійник ; за ред. д. е. н., проф.. Ф. Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир : ПП «Рута», 2007. – 704 с.

4. Новикова И. В. Контроллинг как путь предупреждения банкротства предприятия // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 4. – С. 63-66.

5. Подольська В. О. Фінансовий аналіз : навч. посібник / В. О. Подольська, О. В. Яріш. – К. : ЦУЛ, 2007. – 488 с.

6. Троян О. В. Механізм контролінгу в системі управління промисловим підприємством / О. В. Троян // Держава та регіони. Серія : економіка і підприємство. – 2009. – № 1 – С. 681-695.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^