Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013) » Гавчук І.С., Грещук Л. М., Літовська І. М. РОЗВИТОК І СУЧАСНИЙ СТАН АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

Гавчук І.С., Грещук Л. М., Літовська І. М. РОЗВИТОК І СУЧАСНИЙ СТАН АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

Категорія: Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013), Економіка

Гавчук І.С., Грещук  Л. М.

Науковий керівник: Літовська І. М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

РОЗВИТОК І СУЧАСНИЙ СТАН АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНІ

Вступ. На сучасному етапі розвитку Україна, як і інші країни з ринковою економікою, відчуває посилення впливу великого бізнесу. Це зумовлено зростанням рівня конкуренції і транснаціоналізації бізнесу. Вплив великих підприємств на економіку країни залежить від широкомасштабної інвестиційної діяльності, що потребує високої концентрації грошових ресурсів та створення сприятливих умов для їхньої мобілізації. Як показує світовий досвід, саме акціонерний капітал виконує основні функції щодо акумуляції ресурсів. В той же час розвиток акціонерного сектора економіки дозволяє акціонерним товариствам ширше використовувати можливості фондового ринку щодо залучення фінансових ресурсів.

Усе це обумовлює необхідність проведення досліджень щодо особливостей функціонування акціонерних товариств та аналізу формування і розвитку акціонерного сектора вітчизняної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми корпоративних правовідносин та управління фінансами акціонерних товариств вивчали багато дослідників та науковців у різні часи, зокрема такі як: Ф.А. Брокгауз, I.A. Єфрон, В.А. Євтушевський, В.О. Шаповалов[2], Н.В. Савенко[3], І.Т. Райковська[2], М.Я. Вірт[1]. Можна простежити окремі аспекти та погляди щодо формування та вибору типів політики дивідендних виплат у працях провідних українських і російських науковців: І.Т. Балабанова, Л.Ю. Басовського, I.A. Бланка, М.В. Грідчини, Д.В. Задихала, В.В. Ковальова та ін.

Метою статті є аналіз діяльності акціонерних товариств у сучасних умовах є виявлення основних переваг та недоліків даної форми підприємництва, виявлення можливих напрямків підвищення інвестиційної привабливості акцій вітчизняних акціонерних товариств.

Виклад основного матеріалу. Особливості акціонерної форми господарювання відображаються в основних фінансових відносинах, що виникають під час створення, функціонування, реорганізації та ліквідації акціонерних товариств, капітал яких утворюється у грошовій формі та розділяється на однакові за своєю номінальною величиною неподільні паї у вигляді акцій. Таке товариство є суто об'єднанням власників та засноване на обмеженому дійсному кредиті об'єднаних внесків [3, 28].

В усьому світі акціонерні товариства стали досить поширеною формою організації підприємницької діяльності. Це зумовлене головним чином завдяки особливостям організації їх фінансів, що має такі переваги: 1) мобілізація великих сум грошей через реалізацію акцій і швидке передавання окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продавати іншим особам; 2) відповідальність на акціонера покладається тільки в межах вкладеного ним капіталу; 3) кошти, отримані завдяки продажу акцій, можна використати на будь-які потреби розвитку корпорації; 4) висока ліквідність цінних паперів; 5) публічна інформація про емітента акцій є своєрідною рекламою продукції акціонерного товариства і може забезпечити збільшення обсягів реалізації продукції; 6) публічне акціонерне товариство може додатково стимулювати персонал, пропонуючи купівлю акцій або даючи менеджерам акції як премії, підвищуючи їх зацікавленість у покращенні фінансових результатів [5, 45].

Акціонерна форма господарювання має і певні економічні недоліки, порівняно з іншими організаційно-правовими формами підприємств: 1) додаткові накладні витрати, пов'язані з проведенням загальних зборів акціонерів, складання спеціальної звітності на вимогу державних органів, організацію виплати дивідендів тощо; 2) у процесі функціонування виникають конфліктні ситуації між учасниками корпоративних відносин; 3) складність управління, оскільки більшість питань потрібно вирішувати на загальних зборах акціонерів; 4) великі суми дивідендів можуть уповільнити темпи його розвитку і навіть призвести до неплатоспроможності [3, 29].

Про ступінь поширення акціонерної форми господарювання в Україні свідчать відповідні статистичні дані. Станом на 1 червня 2012 р. акціонерні товариства забезпечували 69 % ВВП України, що на 2% більше ніж за аналогічний період 2011 року. Згідно з ЄДРПОУ України станом на 1 квітня 2012 р. в Україні зареєстровано 464 акціонерних товариства, з них: публічних - 69, приватних -81 [1, 175]. Динаміка зміни кількості акціонерних товариств протягом 2006-2012 років наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість акціонерних товариств в Україні протягом 2006-2012 рр.

Показник

Рік

 

2006

2007

2008

2009

2010

2011

на 01.04.12

Всього

3 них:

33976

33084

31993

31100

30169

28748

26121

Публічні

-

-

-

-

194

926

995

Приватні

-

-

-

-

172

1326

1334

відкритого типу

11345

10895

10406

10058

9480

7962

7203

закритого типу

21948

21503

21098

20502

19649

17804

16589

 

Як видно з даних табл. 1, за три місяці 2012 року кількість акціонерних товариств в Україні скоротилася на 2627 од. Особливість акціонерної форми господарювання реалізується в політиці управління емісією акцій, оскільки залучення власного капіталу із зовнішніх джерел шляхом додаткової емісії акцій – складний і дорогий процес. Варто зазначити, що світова фінансова криза практично не вплинула на обсяги емісії цінних паперів в Україні у 2009 р., адже у 2008 р. у цій сфері спостерігали значну активізацію: в 2009 р. було зареєстровано 741 випуск акцій на суму 101,07 млрд грн, а у 2008 році - 46,14 млрд грн. Згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), за 2011 р. було зареєстровано 558 випусків акцій загальним обсягом 57,79 млрд грн. Цей показник виявився на 17,2 млрд грн більшим за результат аналогічного періоду 2010 р. У січні-липні 2012 року ДКЦПФР було зареєстровано 138 випусків акцій загальним обсягом 28,87 млрд. грн. Такий показник виявився на 11,99 млрд. грн. меншим за результат аналогічного періоду 2011 року [1, 176].

Значні за обсягом випуски акцій з метою збільшення статутного капіталу зареєстрували такі банківські установи: ПАТ "Кредит промбанк", ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", ПАТ "Діві банк", ПАТ АКБ "Імексбанк", ПАТ "Державний експортноімпортний банк України", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Альфа-Банк", ПАТ "Банк "Петрокоммерц-Україна", ПАТ "Родовід Банк", ПАТ АБ "Брокбізнесбанк", ПАТ "Марфін банк" [2, 44].

Інструментом довгострокового фінансування акціонерних товариств та джерелом залучення додаткових фінансових ресурсів є випуск облігацій підприємств. НКЦПФР у 2011 р. зареєструвала 209 випусків облігацій підприємств на суму 35,7 млрд грн, що на 26,21 млрд грн більше за показник 2010 р. В першому кварталі 2012 року зареєстровано випусків облігацій підприємств на суму 17,2 млрд грн. Однак облігації українських підприємств становлять незначну частку від загального обсягу цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовому ринку України. Серед основних причин такого становища - низька кредитоспроможність багатьох українських підприємств та відсутність попиту на облігації підприємств [4, 23].

Основною метою системи менеджменту акціонерного товариства в сучасних умовах господарювання є спроба найбільш ефективно використати обмежені фінансові ресурси за умови повноцінної реалізації можливостей внутрішнього та зовнішнього середовища за допустимого рівня фінансового ризику.

Оптимізація структури джерел капіталу відіграє досить важливу роль у розвитку акціонерних товариств, оскільки реальна величина майна, на яку можуть розраховувати кредитори як забезпечення за зобов'язаннями товариства, визначається величиною чистих активів, тобто активів, сформованих за рахунок власного капіталу. Таким чином, збільшення величини власного капіталу підвищує кредитоспроможність акціонерного товариства, що дає змогу надалі оптимізувати структуру капіталу шляхом випуску довгострокових облігацій і залучення довгострокових кредитів у банку.

Важливу роль в розвитку акціонерної форми господарювання відіграє держава, яка виступає досить активним акціонером в акціонерних товариствах України шляхом внесення відповідної частки у корпоративні права. Згідно з даними Фонду держмайна, за станом на 01.10.2012 p. у реєстрі корпоративних прав держави обліковувалося 676 акціонерних товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, з них: 291 акціонерне товариство або 43,0 % загальної кількості мало в статутному капіталі державну частку понад 50%; 151 або 22,3 % мали державну частку 100 %; 185 господарських товариств або 27,4 % - державну частку розміром від 25 до 50 %; 200 товариств або 29,6 % - державну частку менше ніж 25 %. Крім того, 52 акціонерних товариств, що становлять 7,7 % від загальної кількості, мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, з них 43 - із контрольними пакетами акцій [1, 177].

За результатами проведених досліджень можна виділити проблеми, які обмежують розвиток акціонерних товариств:

1)   низька ефективність функціонування фондового ринку;

2)   відсутність дивідендного аспекта корпоративної політики, що проявляється у невиплаті дивідендів за результатами звітного періоду, навіть за наявності позитивних фінансових результатів;

3)   існування широкого спектру конфліктів між суб'єктами управління;

4)   відсутність знань, навичок, досвіду керівного складу підприємств України щодо формування та розвитку системи корпоративного управління;

5)   за організаційними витратами акціонерні товариства є найдорожчою формою підприємництва тощо [5, 47].

Збиткову діяльність більшості акціонерних товариств пояснюють їх низькою інвестиційною привабливістю та небажанням інвесторів вкладати свої кошти у розвиток таких підприємств через існування ризиків на ринку.

Проблеми залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних
товариств у сучасних умовах господарювання головним чином пов'язані з неправильною та нераціональною політикою управління фінансовими ресурсами, розділенням інтересів власників та фінансових менеджерів в акціонерному товаристві, відсутністю систематичної системи планування та прогнозування, значним рівнем витрат і фінансовими ризиками, що виникають у процесі організації господарської діяльності.

Висновки, пропозиції та перспективи. Для ринкової економіки акціонерне товариство є найкращим видом підприємницької діяльності, який найбільш повно забезпечує функцію централізації капіталу. Тому на сучасному етапі розвитку економіки України важливим та актуальним є формування методів управління фінансами в системі корпоративного управління, що адекватні ринковим відносинам та дають змогу на практиці реалізувати значний потенціал розвитку, що притаманний цій організаційно-правовій формі господарювання.

Фінансовий стан акціонерних товариств сьогодні залишається невизначеним: практично половина всіх підприємств промисловості, сільського господарства та інших галузей продовжують залишатися збитковими; більшість підприємств не мають стратегії розвитку. Враховуючи сутність і зміст ключових проблем у сфері організації діяльності та фінансування акціонерних товариств, можна запропонувати перелік невідкладних заходів, які сприятимуть підвищенню ефективності функціонування акціонерних товариств в Україні загалом. Серед них:

-          урегулювання нормативно-правової бази з метою захисту прав акціонерів;

-          активізація розвитку фондового ринку та формування на його базі системи індикаторів реальної ринкової вартості акціонерного товариства;

-          нормативне встановлення обов'язкової частки прибутку, призначеної на виплату дивідендів;

-          підвищення рівня кваліфікації керівних кадрів та формування відчуття власника серед акціонерів тощо.

Тенденції та перспективи розвитку акціонерних товариств в Україні пов'язані з: а) підвищенням ролі акціонерних товариств у розвитку економіки країни та збільшенням їх абсолютної кількості; б) зростанням частки держави-акціонера у корпоративних правах акціонерних товариств України; в) покращенням захисту прав акціонерів завдяки приведення діяльності всіх акціонерних товариств відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»; г) зростанням обсягів емісії акцій, випущених акціонерними товариствами у документарній формі.

Література:

1.        Вірт М.Я. Організаційно-економічні особливості функціонування фінансів акціонерних товариств у сучасних умовах господарювання / М.Я. Вірт // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – №8. – С. 174-179.

2.        Райковська І.Т. Оцінка впливу національного ринку акцій на економічне зростання  / І.Т. Райковська // Наукові праці НДФІ. – 2012. – №5. – С. 43-46.

3.        Савенко H.В. Особливості формування і сучасний стан акціонерного сектору в Україні / Н.В. Савенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – №9. – С. 28-32.

4.        Шаповалов В.О. Cучасний стан акціонерного сектора Eкраїни і шляхи його поліпшення / В.О. Шаповалов // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №4. – С. 21-26.

5.        Шаповалов В.О., Стратегічні напрями державної політики розвитку акціонерного сектору національної економіки України / В.О. Шаповалов // Економічний часопис - XXI. – 2011. – №11-12. – С. 45-47.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^