ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Яремчук С. М. МІСЦЕ РЕЛІГІЇ ТА РОЛЬ МОРАЛІ В УЧЕННІ АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА

Яремчук Сергій Михайлович

Національний університет “Львівська політехніка”,

кафедра іноземних мов, викладач,

Аспірант кафедри філософії

МІСЦЕ РЕЛІГІЇ ТА РОЛЬ МОРАЛІ В УЧЕННІ АВРЕЛІЯ АВГУСТИНА

Для Середньовічної Західної Церкви питання про співвідношення моралі та релігії ґрунтується не на містичному (як для Східної Церкви), а на філософсько-правовому тлумаченні стосунків Бога і людини. Згідно з цим, ключовими темами були співвідношення закону і благодаті, віри і розуму, людської свободи і божественної предистинації (визначення заздалегідь). Зусилля спрямовуались переважно не на релігійний досвід богоспілкування, а на формально-логічне формулювання цього досвіду. Такий підхід характерний для патристики, зокрема для найвидатнішого її представника Аврелія Августина. Хоча релігія в нього, як і в більшості середньовічних авторів, переважає над мораллю, разом з тим праведне життя, згідне з Волею Божою, визначається ним невід’ємним і центральним пунктом спасіння душі.

На відміну від античності, доброчесність тут не набуває самостійного значення. За Августином, віра має пріоритет над розумом. Будучи визначальним фактором інтелектуальної діяльності людини, віра позначається на її моралі, задає людському життю виразні духовні орієнтири. Августин стверджує, що тільки Бог є джерелом моральності та її критерієм, тільки на основі віри в Бога можливі мораль та моральність [2, с.72]. Дії та вчинки людини за таких умов повністю підпорядковані засадам і нормам, окресленим Богом у самому акті творення світу, випливають із безпосереднього відношення людини до Бога як Творця. Тому людське життя буде настільки морально досконалим, наскільки вона прилучиться до найвищого морального джерела, яким є Бог.

У концепції Августина чільне місце посідає поняття любові і його звязок з поняттям свободи волі людини. Концепція любові як вершини моральності є основою вчення про чесноти. «Два міста, - зазначає він, - створені двома родами любові: земне – любов’ю до себе, що дійшла до зневаги до Бога; небесне – любов’ю до Бога, що дійшла до зневаги до себе» [1, с.63]. Небесна любов виражається в безкорисному прагненні людини до Бога, земна любов - в егоїзмі, бажанні насолоди, прагнення до якої спонукає використовувати людей, сприймати інших лише як засіб для задоволення своїх потреб.

Чесноти осмислюються Августином у морально-правових категоріях нагороди і покарання. Вирішальною при віднайденні чесноти є Божа благодать, а не зусилля людини. Праведне життя - це і є, на думку Августина, благодать [1, с.542]. Згодом теза про переважаюче значення благодаті в справі морального вдосконалення посіла центральне місце і знайшла своє логічне обґрунтування в протестантизмі як формула solo gratia (тільки благодать). Августин уникає подібних крайнощів у своїх міркуваннях.

Істинність християнської релігії Августин вважає безсумнівною і ніде особливо не береться його систематично доводити. Згідно з Августином, релігія є шляхом відновлення розірваного раніше зв'язку Бога з людиною, «повторне обрання» Бога. Тільки за допомогою релігії можливо подолати відчуження, що виникло внаслідок гріхопадіння.

Для людини релігія існує в двох аспектах. У першому, зовнішньому, людина повинна належати до Церкви, здійснювати молитви, дотримуватися постів, виконувати християнські обряди. Володіючи такими здібностями, як вільне рішення волі, розум, пам'ять, людина повинна скерувати всі свої зусилля на пізнання Бога і досягнення блаженства. Щоб ці прагнення душі і розуму увінчалися успіхом, потрібно «виправити» волю людини, яка має схильність до плотського задоволення і комфорту. Подібною «виправною» силою є благодать. Бог знає всіх людей, спроможних прийняти благодать, і саме їм дає її.

Відштовхуючись від споконвічно римського розуміння religio як зв'язку богів і людей, Августин привніс в це поняття новий зміст – зв'язок з Богом став розумітися не як даність, а як заданість: завданням кожної людини постало отримання благодаті.

Отже, у моральній доктрині Августина виразно простежуються головні принципи морального життя людини-християнина, які ґрунтуються виключно на теологічному розумінні дійсності. За таких обставин усе земне життя людини, її дії можуть і повинні бути лише засобом для досягнення вищої мети – царства небесного. В релігії як відновленні зв'язку людини з Абсолютом чільну роль відіграє Бог, адже саме Він дає благодать.

Література:

1. Августин, блж. О граде Божьем / Блж. Августин; в 4-х тт., 20 кн. – М.: Изд-во Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994. – Т. 3, кн. 14-17.

2. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А.Я.Гуревич. – М., 1972. - 318 с.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.