Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013) » Стадник О. О., Семеняк Р. М., Члек О. О. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ – ЗАПОРУКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ

Стадник О. О., Семеняк Р. М., Члек О. О. ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ – ЗАПОРУКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ

Категорія: Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013), Педагогіка

аспірант кафедри педагогіки ЖДУ ім. І. Франка, керівник гуртків ЖитоблЦЕНТУМ Стадник Оксана Олександрівна,

керівник гуртків ЖитоблЦЕНТУМ Семеняк Рита Миколаївна,

керівнк гуртків ЖитоблЦЕНТУМ Члек Олена Олександрівна

ТВОРЧИЙ ПЕДАГОГ – ЗАПОРУКА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ

Людина – особистість творча. Лише в процесі свого життя вона реалізує свої можливості, свій творчий потенціал. А позашкільний заклад є найбільш придатною виховною установою для здійснення, відтворення, доповнення та вдосконалення соціальної творчості.

Саме позашкільним закладам належить пріоритет у вихованні творчої індивідуальності. Цим вони відрізняються від загальноосвітніх шкіл системи неперервної освіти [1, с. 213].

Більше переваг у цьому має педагог-позашкільник. Характерними рисами творчих педагогів, як правило, є високий професіоналізм у володінні засобами навчання, глибокі знання методології. Творчий педагог, знаючи не тільки міру дозволеного у їх застосуванні, а й міру допустимого, свідомо та відповідально виявляє ініціативу – розширює міру допустимого, раціоналізуючи знаряддя, пристосовуючи їх до нових можливостей предмета праці [1, с. 217].

Творчість завжди супроводжується приємним відчуттям вільного володіння предметом, засобами, своїми сутнісними силами. Смисл творчості позашкільного працівника в основному полягає у тому, що її результат з самого початку орієнтується на вчителів, на учнів, їхніх батьків, адресується їм, потребує їхнього схвалення та сприйняття. Таким чином, майстерність, компетентність, всебічність, діловитість та активність зумовлюють справжню творчість лише тоді, коли вони пов’язуються з чіткою особистою позицією творчого працівника. А це, в свою чергу, зумовлює суспільну цінність результату, сприяє визнанню та засвоєнню його суспільством. У плані діяльності позашкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування вони підпорядковуються не тільки закономірностям діалектики, а й конкретним питанням гармонізації стосунків суспільства і природи шляхом пошуків та реалізації найрізноманітніших форм навчання та виховання сільськогосподарського напрямку [1, с. 219].

Простежити реалізацію творчого досвіду у позашкільній педагогіці, зокрема на базі еколого-натуралістичного закладу, можна на прикладі педагогічної діяльності керівників гуртків Житомирського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Житомирської обласної ради.

Отож, реалізація творчого досвіду на базі ЖОЦЕНТУМ ЖОР відбувається через:

1. Осмислення поетапного історичного розвитку позашкільних закладів, їх форм організації позашкільного навчання та виховання, проведення аналізу змін і вдосконалення їх структури і змісту діяльності.

2. Вивчення та використання традицій, кращого досвіду позашкільної педагогіки, навчально-виховної діяльності біологічного, екологічного, природоохоронного, краєзнавчого, сільськогосподарського напрямів у процесі пошуків нових форм виховання і допрофесійної підготовки учнів.

Спираючись на досвід зарубіжних та українських колег, педпрацівники ЖОЦЕНТУМ ЖОР ефективно впроваджують метод проектів. Так, вихованці гуртка «Юні натуралісти» розробили проект «Збережемо життя первоцвітам».

Проект “Збережемо життя первоцвітам”

Мета: формування екологічної культури особистості, суб’єкт-суб’єктного ставлення до природи рідного краю, національної свідомості. Виховання любові та бережливого ставлення до природи рідного краю. Усвідомлення того, що дії із збереження природи сьогодні матимуть результати в майбутньому.

Завдання:

1. Формування відповідальності, свідомої самооцінки, дисципліни.

2. Набутть навичок і досвіду вирішення екологічних проблем.

3. Розвиток творчих здібностей, емоційного внутрішнього світу дитини.

4. Створення умов для проведення школярами змістовної, корисної, цікавої роботи, налагодження зв’язків з іншими організаціями і установами.

5. Активізація роботи з відновлення видового складу первоцвітів.

Тривалість: 5 років

Актуальність: збереження біорізноманіття первоцвітів

Очікувані результати:

1. Залучення якомога більшої кількості дітей, батьків, громадськості до участі в природоохоронних акціях, операціях із збереження первоцвітів.

2. Забезпечення неперервності, поетапності ефективного взаємозв’язку школа – позашкільні заклади – батьки – громадськість.

3. Усвідомлення поняття “Земля – наш спільний дім і іншого немає і бути не може”.

4. Набуття школярами досвіду вирішення екологічних проблем.

Форми і методи реалізації:

Для реалізації проекту використовуються такі форми роботи:

Науково-пошукові експедиції та екскурсії з метою вивчення біорізноманіття первоцвітів та проведення картування, спостереження за динамікою росту популяції, виявлення рідкісних ранньоквітучих рослин, ведення науково – дослідницької роботи в природі, збір насіння зникаючих та рідкісних первоцвітів з метою введення в культуру НДЗД та присадибних ділянках, виступи екологічних агітбригад, організація та проведення масових заходів екологічного спрямування ( конференції, диспути, рейди, листівки, брошури, бесіди).

План реалізації

Діагностичний етап ()

1. Розробка концепції розвитку взаємодії з природою.

2. Комплексне вивчення стану виховання дітей засобами спілкування з природою.

3. Відбір і апробація інноваційних форм пізнання дітьми природи.

Етап реалізації ()

Даний проект розрахований на участь у ньому дітей, починаючи з дошкільного віку, молодшого, середнього та старшого шкільного віку, батьків, громадськості.

Форми екологічної роботи в позашкільних закладах

1. Екологічні ігри.

2. Свята.

3. Фенологічні спостереження.

4. Гра – подорож.

5. Догляд за рослинами.

Форми роботи з школярами

І. Початкова школа:

1. Екскурсії, спостереження в природі.

2. Подорожі “Як живуть первоцвіти ?”, “Добрий день, пролісок”.

3. Масові натуралістичні заходи : конкурс малюнків, свято “Весняне мереживо”, виставка робіт гуртківців.

4. Проведення практичних робіт :

- догляд за первоцвітами на НДЗД та присадибних ділянках,

- фенологічні спостереження.

ІІ Середня школа:

1. Вивчення видового складу первоцвітів своєї місцевості під час навчально–польових практик, екскурсій.

2. Проведення практичних робіт на НДЗД .

3. Збір насіння для колекції.

4. Картування ранньоквітучих та лікарських рослин.

5. Робота з громадськими екологічними організаціями.

6. Розробка сценарію екологічного свята.

7. Просвітницька діяльність в Житомирському освітньому окрузі.

8. Проведення соціологічного опитування серед населення .

9. Фото-рейди та пікетування у місцях масового продажу первоцвітів.

ІІІ Старша школа:

1. Проведення наукової експедиції із дослідження причин зникнення первоцвітів.

2. Конференція за результатами експедиції.

3. Випуск інформаційного буклету “Первоцвіти – вісники весни”.

4. Проведення “круглого столу” з представниками природоохоронних органів з вивчення українського законодавства щодо довкілля.

5. Науково-практична конференція за участю науковців.

6. Закладання колекційно-дослідної ділянки “Первоцвіт”.

7. Проведення дослідницької роботи з виявлення оптимальних агротехнічних способів вирощування первоцвітів.

8. Висадження розсади первоцвітів в природних угіддях.

IV Форми роботи з батьками і громадськістю:

1. Спільні екологічні експедиції.

2. Організація екологічного всеобучу.

3. Підготовка статей в пресу.

Аналітичний етап ()

1. Кількісний та якісний аналіз результатів проекту.

2. Зіставлення результатів проекту з його метою та завданням.

3. Оформлення результатів проекту ( підготовка звітів, написання статей, розробка методичних рекомендацій).

Оцінка результатів проекту

Реалізація даного проекту забезпечить:

1. Неперервність, наступність, поетапність формування екологічної культури.

2. Ефективність взаємозв’язку школа – позашкільні заклади – громадськість – батьки.

3. Підвищення рівня науково-дослідницьких робіт старшокласників.

4. Співпрацю з науково-дослідними інститутами.

5. Охоплення якомога більшої кількості людей природоохоронною роботою.

Можливості подальшого розвитку проекту

Протягом реалізації даного проекту будуть впроваджуватись нові форми роботи, які допоможуть дітям глибше взаємодіяти з природою, дадуть змогу активізувати творчі резерви особистості в системі спілкування з природою, задовольняти потреби дитини у самореалізації самовираженні.

3. Здійснення оптимальних педагогічних рішень у конкретних ситуаціях позашкільного навчально-виховного процесу під час гурткових, клубних занять, науково-практичних конференцій, підсумкових та конкурсних масових заходів.

Наприклад, керівник гуртка «Біологія людини» Члек Олена Олександрівна підчас роботи, з метою виявлення агресивної поведінки дітей старшого шкільного віку, загального виховання та корекції агресивної поведінки дітей (в яких вона вже помічена) і профілактики агресивних та інших негативних проявів у поведінці старшокласників, які є дисциплінованими, проводить тренінгові заняття, які мають таку структуру.

І. Розминка. На цьому етапі забезпечується емоційне входження дітей у тренінгове заняття. Використовується рухлива ігрова вправа «Твоє ім’я». Пропонується дітям на кожну букву свого імені вигадати характеристику власної особистості.

ІІ. Велика гра (основна частина). Використовуються різноманітні ігри та вправи, бесіди, рольове програвання ситуацій, самовиховання, етюди, пантоміма, фізичні вправи.

Керівник гуртка пропонує дітям пригадати випадки, коли вони сварилися. Чому це трапилось? Що вони відчували? Чим закінчилась сварка? Педагог пояснює вихованцям, з’ясовує, чому так трапляється і радить, що їм слід було робити, щоб уникнути неприємних почуттів. Після бесіди проводиться рухлива гра «Веселий потяг». Діти стають один за одним і тримають за плече того, хто стоїть попереду. У такому положенні вони долають різні перешкоди: стати на стілець, зійти з нього, пролізти під столами, обійти певний предмет та ін. Під час виконання вправ діти весь час мають триматися один за одного. Дана вправа сприяє розвитку згуртованості групи, розвиває спостережливість, вчить концентрувати увагу.

ІІІ. Релаксація. Завданням цього етапу є забезпечення плавного виходу з тієї психологічної атмосфери, яка виникла під час основної частини заняття. Тут, як і на першому етапі, можна використовувати музичні твори, рухливі ігри, невеличкі розвивальні завдання.

На даному етапі Олена Олександрівна проводить вправу «Відбиток». Дітям в руку пропонується покласти цукерку і міцно стиснути кулачок. Далі, коли кулачок розкриється і рука розслабиться, діти відчувають відбиток цукерки на долоні, а смак її у себе в роті.

4. Використання у гуртковій роботі нестандартних, нетрадиційних засобів навчання та виховання, створення авторських програм, розробки оригінальних занять з методичними рекомендаціями до них.

Нетрадиційні методи гурткової роботи широко використовуються під час педагогічної діяльності з молодшими школярами в творчому об’єднанні «Юні друзі природи» (керівник гуртка: Семеняк Рита Миколаївна).

Під час заняття гуртка необхідною є змі¬на видів навчально-творчої діяльності вихованців. Фізкультпаузи та фізкультхвилинки сприяють зняттю емоційного та м'язово¬го напруження у вихованців гуртків, специфіка яких проявляєть¬ся в малорухливих видах навчально-творчої діяльності (ма¬лювання, плетіння, аранжування, почат¬кове технічне конструювання тощо).

Тривалість фізкультхвилинок, як правило, становить 3 хви¬лини, фізкультпауз близько 5-10 хвилин. Ось, які ігри використовує Семеняк Р. М. під час занять на гуртках зі своїми вихованцями.

Лебеді

Педагог запрошує дітей на середину кімнати, читає текст, супро¬воджуючи його відповідними рухами. Після чого пропонує дітям виконувати ці дії самостійно. Текст для виконання вправи:

1. Над озером синім лебеді літають (кругові рухи руками перед собою),

2. Лебеді літають, крилами махають (ходьба по колу зі змахом рук).

3. Сіли на воду, навкруги озирнулися (повороти вліво-вправо),

4. Шиї біленькі вгору-вниз прогнулися (прогин спини назад).

5. Крила розправили, дружно замахали (помахи руками),

6. У небо синє всі позлітали (активні рухи руками, з довільним рухом по кімнаті).

Чарівне слово

Діти утворюють коло. Обирається ведучий, який пропонує виконати нескладні вправи за умови, якщо він скаже чарівне сло¬во «будь ласка». Гравці, які припустилися помилок, виходять у коло та виконують по три завдання учасників гри.

Танцювальна абетка

Ведучий (один з учасників) показує танцювальні рухи – учасники гри їх повторюють. Варіанти:

- «вітерець» (перехресні рухи над головою);

- «хвиля» (плавний рух угору і вниз однією рукою);

- «крила» (плавні махові рухи руками);

- «дзвони» (активне плескання в долоні, руки над головою);

- «ловлю комариків » (легкі оплески ліворуч, праворуч);

- «бубон» (плескання долонею однієї руки у долоню другої);

- «веселі каблучки» (енергійні притупи);

- «човганець» (перемінний крок).

Завдяки інтерактивному навчанню вихованці Семеняк Р. М. вчаться формувати власну точку зору, висловлювати її, будувати конструктивні взаємостосунки в групі, уникати конфліктів чи вирішувати їх.

5. Формування вмінь у процесі аналізу будь-якої проблеми, або конкретних по ній матеріалів доходити до новаторства та оволодіння навичками їх використання, узагальнювати, популяризувати. Педагоги та методисти ЖОЦЕНТУМ ЖОР є неодноразовими авторами та дописувачами періодичних видань, методичних рекомендацій, статей у фахових виданнях.

6. Постійне накопичення в особистісні банки даних нових знань, цікавої інформації, систематизацію їх використання у навчально-виховній, методичній діяльності.

7. Співпраця з науковими закладами, вузами, відповідними установами у сфері діяльності позашкільного закладу.

Отже, можна зробити висновок, що тільки за умови впливу педагога-позашкільника на розвиток творчих здібностей, формування творчої активності та самореалізації підростаючого покоління, зумовлюється необхідність організації такого освітнього процесу, в якому кожен учень міг би стати суб’єктом власного розвитку, де педагог виступає не координатором, а помічником [2].

Література:

1. Вербицький В. В. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, проблеми, перспективи. – К.: СМП «Аверс». – 2003. – 304 с.

2. Дослідницька робота школярів з біології: Навчально-методичний посібник / За заг. Ред.. к. б. н. С.П. Панченка, Л.В. Тихенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 368 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^