ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

к. е. н., Кушнір І. М., Бикова К. В. ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ : ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РИНОК ПРАЦІ

к. е. н., Кушнір І. М., Бикова К. В.

 

ВИЗНАЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ : ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РИНОК ПРАЦІ

 

Мінімальна заробітна плата є одним з ключових інститутів в соціально-економічних системах більшості національних держав. Світова практика регулювання мінімальної заробітної плати охоплює період понад сто років.

 

Процедура встановлення мінімальної заробітної плати може передбачати законодавче та нормативно-правове регулювання на основі колективних угод. Мінімальна заробітна плата може встановлюватися на національному, регіональному і галузевому рівнях, а також за професіями. При цьому, регулювання на мезорівнях необов’язково передбачає встановлення загальнонаціональної гарантії мінімальної заробітної плати.

 

Мінімальна заробітна плата як інструмент економічної політики, виконує ряд функцій, що залежно від специфіки поставлених завдань і сфери застосування, можуть бути економічними і соціальними, реалізовуватися на мезо- та макрорівнях.

 

При встановленні розміру заробітної плати у світовій практиці також враховуються її співвідношення з медіанною заробітною платою та валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на одну особу (працівника).

 

Медіана є показником, що характеризує структуру ряду (є структурною середньою), та являє собою можливе значення ознаки, яке поділяє ранжирувану сукупність (варіаційний ряд вибіркової сукупності) на дві рівні частини. Відтак, медіанна заробітна плата характеризує такий її розмір, що в однієї половини працівників заробітна плата буде вищою, а в іншої – нижчою за це значення[1, с. 24 ].

 

В Україні у 2003-2010 рр. співвідношення медіанної та мінімальної заробітної плати, розраховане на основі даних Державної служби статистики України про розподіл за розмірами нарахованої заробітної плати працівників, які відпрацювали 50% і більше робочого часу, встановленого на грудень, загалом поліпшувалось і в 2010 р. сягнуло 56,2%, що відповідає показникам таких країн ЄС, як Бельгія і Франція.

 

Величина мінімальної заробітної плати завжди встановлюється з відставанням від вартості прожиткового мінімуму, оскільки останній розраховується за минулий період, тоді як мінімальна заробітна плата – на перспективу. Тому прогнозні значення індексу інфляції є найбільш поширеним критерієм індексації мінімальної заробітної плати з метою збереження її купівельної спроможності. Водночас, індексація мінімальної заробітної плати має враховувати, що індекс споживчих цін відображає рівень цін для середнього споживача. За прискорене зростання цін на продукти харчування він, як правило, знижує зростання цін на товари й послуги, що її споживають працівники, які отримують мінімальну заробітну плату[2, с. 25].

 

В умовах використання тарифної системи оплати праці мінімальна заробітна плата характеризує нижню межу ціни робочої сили та забезпечує працівнику встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю в нормальних умовах при виконанні ним місячної (погодинної) норми праці (обсягу робіт). Водночас, низка країн з ринковою економікою (Франція, Іспанія, Японія, Бразилія та ін.) використовують концепцію базового рівня мінімальної заробітної плати, за якої вона виступає найнижчим рівнем в оплаті праці всіх працівників, але не пов’язана з тарифними ставками, посадовими окладами та загальною системою оплати праці. Наприклад, дві третини японських компаній використовують поєднання трьох видів тарифних ставок – особистої, трудової та синтезованої. При цьому особиста ставка повязана з системою довічного найму встановлюється з урахуванням таких критеріїв, як вік і стаж, трудова – враховує кваліфікацію та результати праці, а синтезована ставка – поєднує елементами особистої й трудової ставок.

 

Встановлення співвідношення необхідних витрат праці та оплати її результатів здійснюється за допомогою нормування. Сьогодні питання нормування повністю знаходяться в компетенції роботодавця і полі договірного регулювання колективних трудових відносин. З іншого боку, у цій сфері відсутнє сучасне методичне забезпечення встановлення науково обґрунтованих норм праці, що є передумовою підвищення експлуатації працівника. За таких умов, у випадку невиконання працівником необґрунтованих норм праці, включення до мінімальної заробітної плати виплат стимулюючого характеру (премій) буде мати наслідком мотивоване зменшення нарахованої йому заробітної плати у зв’язку з недосягненням затверджених показників стимулювання, тобто негативно позначиться на стимулах до трудової активності.

 

На нашу думку слід якнайкраще дослідити формування науково обґрунтованої стратегії регулювання мінімальної заробітної плати, критеріїв визначення її розміру з урахуванням регіональної, міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжпосадової та міжгалузевої диференціації заробітної плати, а також цілей та пріоритетних напрямків державної політики у сфері зайнятості та доходів населення, продуктивності праці й демографічного розвитку[3, с. 121 ].

Література:

  1. Новак І. Мінімальна заробітна плата: методичні підходи до визначення та вплив на ринок праці/І. Новак// Україна: аспекти праці. —2012. — №5. — С. 23-29.

  2. Федірко Н., Федірко О. Державне регулювання оплати праці: світовий досвід і практика України/Н. Федірко, О.Федірко// Україна: аспекти праці. —2011. — №5. — С. 22-31.

  3. Ривак О.С. Заробітна плата в економіці України// Економічне зростання України: стратегічні напрями і тактичні заходи: Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 29-31 трав. 2008р. – К.: Персонал,2008. –С.120-123.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.