ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Кишакевич Л. Ю. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АПАРАТ ЗУНР: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Кишакевич Лев Юрійович

здобувач кафедри теорії та історії держави і права факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АПАРАТ ЗУНР: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Восени 1918 року після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, молодий український уряд дуже активно приступив до будів­ництва своєї держави. І це стосувалось не тільки суспільно-політичного, але й фінансового-економічного розвитку, що, безперечно, було пріоритетним для молодої української держави.

В склад Державного Секре­таріату входило 14 міністерств – Державних секретаріатів, які очо­лювалися державними секретарями. В контексті проведення цілеспрямованої фінансово-економічної політики, в Державному Секретаріаті були створені міністерства фінансів, торгівлі та промислу, земельних справ, шляхів, праці і суспільної опіки, публічних робіт.

Так, у складі Державного Секретаріату фінансів функціонували: департамент митних зборів, департамент простих податків, департамент Державної скарбниці, науково-статистичний відділ, Комітет по народним заощадженням і страхуванню життя, Українська експедиція заготовки державних паперів та інші підрозділи.

Контроль за промисловістю здійснював Державний Секретаріат публічних робіт, головним завданням якого була відбудова зруйнованої економіки Галичини.

Державне секретарство публічних робіт поділялось на два основні відділи: відбудови і гірничий. Йому підпорядковувались також усі „гірничі уряди” у повітах, та, крім того, нафтодобувні та нафтопереробні підприємства. Державне секретарство здійснювало контроль за діяльністю приватних добувних та переробних підприємств.У Дрогобичі був утворений спеціальний „нафтовий комісаріат”, який встановив суворий контроль над видобутком і продажем нафти.

Крім продуктів харчування та сільськогосподарської сировини під управлінням держави перебували і вироби промислових підприємств. Дані питання знаходились у компетенції Державного Секретаріату торгівлі та промислу. З метою оптимізації контролю за виробами промислових підприємств було створене Бюро товарообміну, яке підпорядковувалось безпосередньо Державному Секретаріату торгівлі та промислу. У статуті Бюро було зазначено, що воно „веде звітність на основі власного спостереження і звіті дотичних урядів і організацій; досліджує можливість збуту і набуття товару за границею; веде розрахунки кожного міжнародного договору, який опирається на компенсації; веде переговори із закордонними продукційними і торговельними підприємствами щодо набуття і доставки предметів товарообміну; здійснюєнагляд над перевозом товарів з-за кордону і закордонними державами” [1].

До структури харчового уряду входив начальник, заступник та штатні працівники. У повітах йому підпорядковувались харчові управи, до яких входили представники сіл та містечок. Вони також підпорядковувались державним повітовим комісарам. Основним завданням харчового уряду була організація забезпечення населення краю продуктами харчування та спільно з військовими тиловими службами постачання армії необхідних матеріальних засобів.

Одночасно із формуванням центрального державного апарату творці ЗУНР намагалися налагодити дієву роботу органів місцевого самоврядування. Вся повнота цивільної влади і управління у повітах повинна була належа­ти повітовим комісарам. „Повітовий комісар оголошувався верховним органом громадської національної влади і державної виконавчої в повіті” [2, с. 275]. Вони не мали права, однак, втручатися у військові справи, судочинство, справи залізниць, пошт, телеграфу, які були суворо централізованими і підлягали відповідним урядовим органам. В усіх інших питаннях закон Української Національної Ради від 16 листопада 1918 р. надавав їм широку, по суті надзвичайну владу.

Повноваження і обов’язки повітових комісарів були ретельно зазначені в окремому „Обіжнику Ради державних секретарів до державних повітових комісарів про їх обов’язки та права” від 1 грудня 1918 р. Що стосується проведення фінансово-економічної політики, то їх повноваження були чітко визначені. Зокрема, в їх компетенцію в цьому напрямку входило «подання щомісячних детальних повітових звітів доходів і видатків у Державний Секретаріат; здійснення заходів щодо перерахунку коштів у державний бюджет; стягування податків з населення; інвентаризацію всього державного майна, яке знаходиться в повіті із поданням його вартості; підготовка кошторисів витрат з метою рівномірного забезпечення повіту відповідними матеріальними та сировинними ресурсами та ін.»[8, с. 97].

Одними з головних обов’язків українських повітових комісарів було забезпечення фінансових надходжень у бюджет держави.

Можна констатувати, що, створена на західноукраїнських землях Західноукраїнська Народна Республіка, була в державно-правовому розумінні належ­ним чином організована, з налагодженим законодавчим та адміністративно-виконавчим апаратом. Насамперед, це стосувалось ефективної діяльності фінансово-економічного апарату держави.

Література:

  1. Центральний державний історичний архів, м. Львів (ЦДІАЛ). – Ф.581. – Оп.1. – Спр. 96. – Арк.62-63

  2. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. Том 10. / О.С. Рубльов, О.П. Реєнт – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 1999. – 319с.

  3. Гай-Нижник П.П. УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне державотворення (1917-1920 рр.). / П.П. Гай-Нижник – К.: "ЩеK", 2010. - 304 с.

Tags:

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.