Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013) » Качала О. А. СТИЛІСТИКА У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Качала О. А. СТИЛІСТИКА У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Категорія: Науковий потенціал 2013 (25-27.03.2013), Філологічні науки

Качала Олег Андрійович

викладач кафедри іноземних мов НУ «Львівська політехніка»

СТИЛІСТИКА У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Такі поняття, як “розмовна і літературна мова”, “сленґ”, “науковий стиль” відомі чужоземним студентам, напевно, вже на початковому етапі вивчення української мови. Якщо говорити про студентів-іноземців нефілологічного профілю, то вони в процесі навчання мають більше до діла з науковим стилем (і його підстилями). Вважаємо, що на просунутому етапі вивчення мови студенти мають орієнтуватися в стилях літературної мови, позаяк у щоденному житті вони так чи інакше стикаються не тільки з науковим стилем, – спілкуються з одногрупниками та друзями, читають періодику, а, може, й художню літературу, дивляться телебачення, відвідують громадські місця.

З досвіду викладання української мови як іноземної для студентів як зі слов’янських, так і з інших країн, можемо сказати, що викладання елементарного курсу стилістики сучасної української мови є досить виправданим і доцільним. Більше того, для студентів-слов’ян, котрі вивчають українську мову 2-ий, 3-ій або 4-ий рік, цілком нормальним є викладання також практичної стилістики чи культури мовлення. Проте зараз хотіли б зупинитися на викладанні якраз елементів стилістики – науки про стилі, мовленнєві особливості, – компетенцією якої є розгляд особливостей прояву мови, її писемної та усної форми.

Отже, на початку варто поговорити про те, що в студентів асоціюється зі словом “стиль”. Відповіді будуть, звичайно, різними, адже слово є багатозначним і, мабуть, далеко не в кожного асоціюється передовсім з мовою (а радше з музикою, одягом абощо). Джонатан Свіфт стверджував, що стиль – це властиві слова на своєму місці. Тут варто зазначити, що кожен стиль має такі складові:

1) сферу поширення й уживання (коло мовців);

2) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив тощо);

3) характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

4) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типии речень тощо).

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більше притаманна розмовному стилю, а іншим – переважно писемна. Структура текстів різних стилів неоднакова. Якщо для розмовного стилю характерний діалог (полілог), то для інших – переважно монолог. У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та реалізації конкретних завдань.

Отже, більшість мовознавців виділяють п’ять основних функціональних стилів сучасної української мови.

1. Розмовний стиль, який поділяється на два підстилі: розмовно-побутовий і розмовно-офіційний.

2. Публіцистичний стиль. [Тут можна не вдаватися до детального розгляду підстилів, зауваживши тільки, що це стиль засобів масової інформації – часописи, листівки, радіо, телевізія тощо.]

3. Художній стиль – найбільший і найпотужніший стиль української мови, який використовують у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті. З огляду на роди і жанри літератури цей стиль поділяється на підстилі: епічний, ліричний, драматичний.

4. Науковий стиль із різновидами: власне науковий (монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, реферат, тези, курсові й дипломні роботи); науково-популярний; науково-навчальний (підручники, лекції); виробничо-технічний (спеціальна література).

5. Офіційно-діловий стиль із функціональними підстилями: законодавчим; дипломатичним; юридичним; адміністративно-канцелярським.

Варто зазначити, що дехто з мовознавців виділяє ще такі стилі, як епістолярний (від латинського epistola – лист, послання) – стиль ділового листування в установах і приватного листування) – і конфесійний (спілкування в конфесіях, культових установах, релігійних громадах, духовних навчальних закладах – богослужіння, релігійна література тощо). Можна подискутувати про доцільність і доречність виокремлення цих стилів, – майже всі студенти одностайні в тому, що епістолярного стилю як такого зараз не існує, а стиль конфесійний усе-таки варто виділити з-поміж інших.

В узагальненому вигляді особливості стилів сучасної української літературної мови можна подати за допомогою таблиці з інтернет-статті за адресою: http://www.ukrlit.vn.ua/article/1008.html.

Для ілюстрації стильового розмаїття сучасної української мови пропонуємо декілька текстів для стилістичного аналізу. Завдання студентів – визначити стиль кожного тексту, вказати на його ознаки в цьому тексті. Деякі тексти є дискусійними. Тут головне не на 100% правильно визначити стиль, а обґрунтувати свою думку, подати якнайбільше арґументів.

 

Текст 1 Хорватська столиця поблизу Львова

Тарас Різун

Словосполучення “білі хорвати” було відоме мені якщо не з дитинства, то з підліткового віку – точно. Вдома було багато історичних книжок. В одній із них я знайшов карту розселення давніх слов’янських племен на території України. Зрозуміло, особливо мене зацікавила територія Західної України. Ось тоді, крім назв уличі, тиверці, дуліби, я вперше дізнався про білих хорватів.

Уже не пам’ятаю, чи виникли в мене тоді якісь думки про зв’язок білих хорватів з балканськими, але трохи пізніше я вже чітко знав, що ми, українці, дуже споріднені з ними. Може, це переконання з наукового погляду було цілком хибним, та я знаходив собі для нього підтвердження щокроку. Десь, наприклад, прочитав, що найближчими до української мови є словацька й словенська, і продовжив собі цей ряд ще й сербо-хорватською, або дізнався, що українці антропологічно в більшості належать до так званого ядранського (чи адріатичного) типу (круглоголові, з темним волоссям), того самого, що й південні слов’яни, – і докидав ще один камінчик до своєї теорії. Врешті просто полюбив слухати народну музику південних слов’ян.

Та всі ці “балканські симпатії” згодом якось замулилися в душі і прокинулися знову тільки тоді, коли, здається, десь у 1980-х роках у пресі й на телебаченні з’явилися повідомлення про археологічне відкриття в селі Стільському коло Миколаєва на Львівщині.

Текст 2

АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто

ПРОГОЛОШУЄ

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

 

24 серпня 1991 року ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Текст 3

Юлія! Перший почутий її тоді російськомовний виступ вразив: “Я заздрю депутатам галичанам, які виховувалися на подвигах героїв УПА”. Віддаючи шану невинним жертвам Скнилівської трагедії та співчуваючи їхнім родичам, Ю.Тимошенко у 40-градусну серпневу спеку 2002 р. йшла 10 км по нерівній бруківці й розпеченому асфальті у колоні траурної процесії протягом трьох годин від пам’ятника Шевченку до місця біди. За роки Незалежності вона перша, як керівник уряду, підписала постанову про обов’язкове запровадження і вивчення української мови в усіх школах України, перебуваючи в Криму, в південних чи східних областях України, виступала виключно державною українською мовою. Тимошенко досягла прориву в соціальному забезпеченні народу. Жоден працівник бюджетної сфери, студент чи пенсіонер у кризовий 2009 р. не мав проблем з отриманням зарплати, стипендії чи пенсії. Завдяки їй ми починаємо забувати про шахтарські страйки, відроджуємо літако- і кораблебудування, припинився російський газовий шантаж, мільйони вкладників отримали по тисячі грн., чотири міста України отримали право і урядову підтримку на проведення футбольного чемпіонату Європи 2012 р. Її академічним інтелектом і спартанською волею, мужністю і безстрашністю, харизмою і княжою вродою захоплюється Європа і світ.

Текст 4

Летять на землю груші, як з рогаток.

Б’є в тамбурини осені горіх.

Сади, омиті музикою згадок,

Ковтають пил міжселищних доріг.

В старім гнізді танцюють лелечатка,

І, одірвавши ніжки од землі,

Немов малі русалоньки, дівчатка

Гойдаються в зеленому гіллі.

Текст 5

Гепнеш, було, так, що самому годі й підвестися.

Тоді біжать мати або баба, беруть тебе на руки, несуть додому, по дорозі дотовкують, приказуючи:

- Та в людей же ж і бешиха, і шкарлятин, і обклади, і кір. Прибирає ж таки Господь потроху. А мого, макоцвітного, ніщо не бере. Сам собі голову скрутить. Лазитимеш, лазитимеш по бантинах?! Лазитимеш?! А тоді скажуть, що мати не догляділа! Гасатимеш, гасатимеш, гасатимеш?!!

Покладуть на лаву, а тоді до сестри:

- Біжи скоріш до баби Мелашки та скажи, що мати прохали, хай прийдуть. Йванько, скажи, заслаб. Та щоб мені одна нога тут, а друга там. Та втри носа, як у хату до баби входитимеш, та не забудь сказати: “Драстуйте!”

А тоді нахиляється та:

- Де тобі болить, синочку?

- Отут, мамо!

- Боже мій, Боже мій! І чого б ото я лазив, і чого б ото я падав?

- Я не буду більше, мамо!

- Так і калікою ж можна бути. Боже мій, Боже мій. Дуже болить?

Текст 6

Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.

Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять. Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки.

Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.

Текст 7

Стаття 35

Кожний має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Текст 8

Мазайло (випивши води)

– Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і тарасошевченківської, а української – і це наша малоросійська трагедія.

Тьотя

– Хто вони такі? Якої нації люди, питаю?

Мазайло

– Частина – наші малороси, себто руські.

Тьотя

– Ну?

Мазайло

– А частина, з’явіть собі, галичани, себто австріяки, що з ними ми воювали 1914 року, подумайте тільки!

Тьотя

– Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте. Та вони он хто, ваші українці? Тепера я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?

Дядько Тарас

– Зрозуміла, слава тобі Господи, та жаль тільки задом. Та тому вже триста тридцять два роки, як написано першого слов’яно-руського словника (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все таке собі записую. (Надів окуля¬ри). Ось. Поросята на базарі по руб. тридцять, а чоботи в цереб-коопі – двадцять сім карб. Ні, ось воно: найперший слов’яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія Тустановського: глаголю – мовлю, житниця – клуня, заутренник – снідання, зижду – будую, злак – паша, месть – помста. А у вас тоді писаний словник був?

Текст 9

Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами, та найшвидше летить материне серце. Через гори високії, через води глибокії, через краї чужі несходимі мчить воно ластівкою, за синами шукаючи, їх виглядаючи, та й – повертається назад змучене, – нема. Краї несходимі, міста незчислимі, гори непроглядні, чужина чужа, непривітна – не знайти там матері синів своїх. Марно кидається бідне материнське серце. Нема. А вони, сини, чи живі, а чи, може, їх і немає – ані вісток не подають, ані самі не прибувають, ані поїздами, ані кораблями, ані тими літаками.

Умираючи, старий Чумак, старий коваль, наказав був усіх синів своїх до себе мерщій згукати, телеграму вдарити, щоб мерщій поспішали, поки ще він живий.

Текст 10

Тема: Party

Дата: Чт 18.10.2012 19:37

Від: Olexandr Kostiuk <k_sashko@gmail.com>

Кому: natali89@yahoo.com, randy@mail.ru, shalena-1@ukr.net, koval_ko@gmail.com, vova1994@i.ua

Привіт, народ!

Хочу на вихідних організувати маленьку “паті-на-хаті”. Приїжджайте на 6-7 вечора в суботу до мене в Брюховичі. Андрику, прихопи свої пантові колонки, пліз, бо мої щось хропуть. Наталі, можеш прийти не сама Чекаю всіх у суботу. Має бути весело ))))))))

Sashko

PS. Я вже скинув фотки з Карпат. То просто бомба!!!

Текст 11

Молекула гемоґлобіну складається з однієї білкової частини (ґлобін) і чотирьох субодиниць (гем). До складу кожного гема входить двовалентне залізо. У 1 л крові міститься 140–160 г гемоґлобіну (норми гемоґлобіну становлять для жінок 120–140 г/л, а для чоловіків 130–160 г/л). Середній вміст Hb в одному еритроциті 32–33 пг у жінок і 36–37 пг в чоловіків.

Білкова частина гемоґлобіну – ґлобін – складається із двох α- та двох β- поліпептидних ланцюгів. Такий гемоґлобін називається А (Hb A). У крові плода людини міститься Hb F. У ньому поліпептидні β-ланцюги замінені двома γ-ланцюгами. Після народження еритроцити з Hb F із крові дитини поступово зникають і замінюються на Hb A.

Гемоґлобін бере участь у транспорті газів та утворює різні сполуки з ними. Гемоґлобін, що приєднав кисень, перетворюється в оксигемоґлобін (HbO2) – сполуку яскраво-червоного кольору. Гемоґлобін, що віддав кисень тканинам, називається відновним, або дезоксигемоґлобіном (HHb), і має темніший колір.

Текст 12

Кіт свійський (Felis catus) є типовим представником родини Коти, до того ж цілком доступним для спостереження. Це надзвичайно гарна, охайна, чарівна і приємна тварина. Вона легко і вправно лазить по деревах і по м’яких або нерівних вертикальних поверхнях, утримуючись на них своїми чіпкими кігтями. Вона може впасти як завгодно, але майже завжди одразу стане на ноги. Кіт уміє і плавати, але він користується цією здатністю тільки в крайніх випадках. Добровільно ж у воду він ніколи не йде і боїться навіть дощу.

Із зовнішніх чуттів у кота найкраще розвинені слух, дотик і зір. Найслабший у нього нюх. Він уміє розрізняти кольори і звуки, здатний упізнавати людину за одягом і голосом; коли його кличуть, відгукується на заклик. Кіт має чудову пам’ять на місця і постійно користується цією здатністю.

Література:

1. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. – К.: Довіра, 1999. – С. 270-284.

2. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Харків, 2004. – 496 с.

3. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища шк., 2003.

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – Тернопіль, 2000. – 248 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^