Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2014 (25-27.03.2014р.) » Нгуен Мань Кионг ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ-МІГРАНТАМИ

Нгуен Мань Кионг ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ-МІГРАНТАМИ

Категорія: Науковий потенціал 2014 (25-27.03.2014р.), Педагогіка

УДК [378.14.017:009-057.85](043)

 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ-МІГРАНТАМИ

аспірант Нгуен Мань Кионг

Міжрегіональна Академія управління персоналом, Україна, м. Київ

 

Розглянуто психолого-педагогічні основи організації навчально-виховної роботи з учнями-мігрантами. Автор розкриває особливості навчальної та виховної роботи з учнями мігрантами, дає характеристику психологічних особливостей учнів-мігрантів, характеризує фактори адаптації учнів-мігрантів у новому культурному середовищі.

Ключові слова: учень-мігрант, адаптація, культурна дистанція, культурний шок, агресивність.

 

Нгуен Мань Кыонг Психолого-педагогические основы организации учебно-воспитательной работы с учениками-мигрантами / Межрегиональная Академия управления персоналом, Украина, г. Киев

Рассмотрены психолого-педагогические основы организации учебно-воспитательной работы с учащимися-мигрантами. Автор раскрывает особенности учебной и воспитательной работы с учащимися мигрантами, дает характеристику психологических особенностей учащихся-мигрантов, характеризует факторы адаптации учащихся-мигрантов в новой культурной среде.

Ключевые слова: ученик-мигрант, адаптация, культурная дистанция, культурный шок, агрессивность.

 

Nguen M. Kyong Psycho-pedagogical principles for teaching and educational work with migrant pupils / Interregional Academy of Personnel Management, Ukraine, Kiev

In the article are considered the psychological and pedagogical principles of teaching and educational work with migrant students. The author reveals features of academic and educational work with students-migrants, gives a description of the psychological characteristics of migrant students, and describes the factors of adaptation of migrant students in the new cultural environment.

Keywords: student worker, adaptation, cultural distance, cultural shock, aggressiveness.

 

Під навчально-виховною роботою з дітьми-мігрантами ми розуміємо галузь педагогічної науки, що розвивається, яка сприяє успішній адаптації, культурній ідентифікації та самореалізації дитини в школі.

На основі зарубіжного досвіду в галузі навчання та виховання дітей-мігрантів нами була проведена діагностика змісту, форм, методів навчально - виховної роботи. Ознайомившись з результатами діагностичної роботи, ми дійшли висновку, що до нашого дослідження ніякої спеціальної діагностичної роботи з вивчення життєвих проблем, душевного і фізичного стану дітей - мігрантів в цій школі не проводилося. Аналіз результатів привів до необхідності реалізації педагогічної підтримки учня-мігранта, що забезпечує ефективність навчання.

Умовно дітей-мігрантів можна розділити на два типи залежно від способів адаптації до нових життєвих установок:

Перший тип – діти інших національностей, що добре володіють російською (українською) мовою. Другий тип – діти інших національностей, які не володіють російською (українською) мовою.

Вчителів насамперед турбують погане володіння і сприйняття мови російською мовою, загальні прогалини в знаннях, мовний бар’єр. Багато дітей замкнуті, нетовариські. Їхня культурна ідентичність проявляється у ставленні до традицій, темпераменті, стилі поведінки, акценті. Між собою діти-мігранти воліють спілкуватися рідною мовою. 30% опитаних виявили бажання навчатися в класі лише з дітьми їх національності, 10% – не знають, і 10% все одно, з ким вчитися.

Ідентичність дитини виникає в результаті її ставлення до відповідної соціокультурної групі, членом якої вона є. В цій ідентичності відображаються її стать, етнічність, раса, національність. Ці ознаки пов’язують її з іншими дітьми, але в той же час унікальний досвід кожної дитини ізолює її і розділяє дітей один від одного. Кожній дитині, мігранту в тому числі, протягом усього його життя доводиться освоювати безліч соціальних ролей. Кожна соціальна роль включає багато культурних норм, правил і стереотипів поведінки [1]. Під освоєнням соціальних ролей ми розуміємо передачу культурної інформації, більшою мірою за допомогою сім’ї і школи, друзів, засобів масової інформації.

На різних етапах життєвого шляху ці фактори діють на дитину - мігранта по-різному. У ранньому дитинстві провідну роль відіграє сім’я і особливо турбота матері про свою дитину. Дослідження розумових здібностей дітей - мігрантів, позбавлених батьківської любові, тісного контакту з матір’ю, показали, що вони демонструють більш низькі показники інтелектуального розвитку, у них формується менш стійка психіка (аж до розвитку психічних захворювань) [2].

Різниця пізнавальних здібностей дітей-мігрантів виявляється за допомогою таблиць Шульте. Дітям була дана інструкція відшукати числа в таблицях по порядку (від 1 до 25), показавши на них указкою і назвавши вголос. Таблиці змінювали одна одну, секундоміром зазначався час, за який дитина знаходила кожні п’ять чисел. Результати були неоднорідні. Здорові діти здійснювали пошук чисел в таблицях рівномірно, у них спостерігалося прискорення темпу. Якщо ж пошук відбувався нерівномірно, це свідчило про відставання в розумовому розвитку дитини, а в деяких випадках і про наявність деяких психічних захворювань.

При повторному діагностуванні було зроблено спробу визначити причину помилок дітей-мігрантів. У деяких випадках виною помилки було погане розуміння інструкції російською мовою і після додаткового пояснення завдання їм все ж вдавалося домогтися очікуваного результату.

Проаналізувавши причину невдач дітей, учням-мігрантам, яким не вдалося впоратися з діагностикою за таблицями Шульте, запропонували відповісти на ряд запитань анкети. Результати анкетування дали підставу виявити той факт, що до розряду невстигаючих, і таких, що відстають у навчанні мігрантів, відносяться діти, позбавлені батьківської любові та підтримки.

У молодшому шкільному віці на дитину-мігранта впливає школа, спілкування з однолітками, контакти з учителями. У цьому віці у неї формується образ світу. На основі почуття задоволення або незадоволення розвивається і емоційна сфера дітей-мігрантів. Так, поступово, суспільство і культура, що оточують дитину, стають для неї єдино можливим і існуючим світом, з яким він себе повністю ідентифікує [1].

Серед психологічних особливостей учнів-мігрантів відзначимо наступні:

1. культурна дистанція, що виявляється між учнями-мігрантами та місцевими дітьми, і визначає ступінь «спорідненості» власної та іншої культури;

2. соціальна адаптація: через соціальні і культурні відмінності дітям-мігрантам доводиться нерідко відчувати почуття приниженості, ущемлення;

3. настрій на міграцію – мотиви, причина міграції, базові знання про приймаючу сторону.

Як відомо, багатокультурна освіта ставить за мету вивчення культури дітей мігрантів та їхніх батьків, які опинилися в нових культурних умовах, з тим, щоб допомогти їм інтегруватися в нове середовище.

Діти-мігранти – це особлива соціальна група, вчителю важливо зрозуміти культуру, проблеми, тривоги і психологічний стан її представників. Багато хто з них випробували на собі дискримінацію та ненависть в місцях колишнього проживання і спогади про це з ними і досі живуть. Вони привезли з собою культурний досвід (акцент, манери, погляди, звички) того соціального середовища, частиною якої були самі.

Нині їм важко не тільки економічно, а й психологічно, зважаючи на необхідність перебудовуватися, змінювати свою культуру, порівнювати її з новою, незнайомою культурою, що призводить до відкидання деяких її форм: йдуть нелегкі пошуки своєї етнічної ідентичності.

Культурна дистанція між учнями-мігрантами та місцевими дітьми виникає в новому культурному середовищі, в деяких випадках переростаючи в культурний шок. Часом він має тривалий характер, і його можна представити у вигляді затухаючої кривої, яка то піднімається вгору (захват, обожнювання нової етнічної культури, бажання розмовляти новою мовою), то опускається вниз (відторгнення нової етнічної культури, ностальгія за своєю батьківщиною, культурою).

Ступінь прояву культурного шоку і тривалість адаптації дитини в полікультурний освітній простір залежать від дуже багатьох чинників. Ми об’єднали їх у дві групи: внутрішні (індивідуальні) і зовнішні (групові). У першій групі факторів найважливішими є вік дитини, її стать, риси характеру. Вік дійсно, є головним елементом у процесі адаптації. Молодші школярі адаптуються швидше і успішніше старшокласників.

Стать також впливає на процес адаптації і тривалість культурного шоку. Дівчатка важче пристосовуються до нового оточення, ніж хлопчики.

Вченими були зроблені спроби виділити якийсь універсальний набір особистісних характеристик, якими має володіти дитина, що готується до життя в країні з чужою культурою. Зазвичай називають такі риси особистості: висока самооцінка, екстравертність, інтерес до оточуючих людей, схильність до співпраці, внутрішній самоконтроль, сміливість і наполегливість [3].

Проте, реальна життєва практика показує, що наявність цих якостей не завжди гарантує успіх. Якщо цінності чужої культури надто сильно відрізняються від зазначених характеристик особистості, тобто культурна дистанція надто велика, адаптація не протікатиме легше.

До внутрішніх факторів адаптації та подолання культурного шоку відносяться також обставини життєвого досвіду дитини. Найважливішим у даному контексті є мотиви до адаптації. Найсильніша мотивація зазвичай у дітей, чиї батьки добровільно переїхали на постійне місце проживання в іншу країну. Іншими є ситуації з вимушеними переселенцями, які не хотіли покидати своєї батьківщини і не бажають звикати до нових умов життя. Від мотивації мігрантів залежить, наскільки добре вони знайомі з мовою, історією і культурою тієї країни, куди вони їдуть. Наявність цих знань, безумовно, полегшує адаптацію [4] .

Серед зовнішніх факторів, що впливають на адаптацію і культурний шок, необхідно відзначити також особливості культури, до якої належить дитина-мігрант. Так, гірше адаптуються діти-представники великих держав, які зазвичай вважають, що пристосовуватися повинні не вони, а інші. Дуже важливі умови країни перебування: наскільки доброзичливі місцеві жителі до приїжджих, чи готові допомогти їм, спілкуватися з ними.

Серед дітей-мігрантів спостерігалися випадки переходу культурного шоку в прояв агресії до однокласників і навіть педагогів. Для визначення середньої норми агресивності учнів-мігрантів ми звернулися до опитувальника психологів А. Баса і А. Даркі, які виділяють наступні види агресії [5] :

1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма – агресія, яка обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.

3. Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість).

4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

5. Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії.

6. Підозрілість – в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання у тому, що інші люди планують і приносять шкоду.

7. Вербальна агресія – вираз негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози ).

8. Почуття провини – висловлює можливе переконання суб’єкта в тому, що він є поганою людиною, чинить зло, а також відчування ним докори сумління.

Результати опитування показали, що дітям-мігрантам властиві роздратування, непряма агресія, а в деяких випадках і негативізм.

Сучасний педагог, який працює в полікультурному навчальному закладі, є з’єднуючою ланкою між особистістю самого мігранта та факторами, що впливають на навчальний процес. Він покликаний формувати систему соціального захисту і допомоги розвитку особистості, створити умови психологічного комфорту.

При цьому він не керує, не командує, не наказує і не забороняє. Вся його енергія спрямована на те, щоб надихнути і спонукати дітей-мігрантів до навчальної діяльності, допомогти дітям і дорослим встановити доброзичливі, гуманістичні відносини, усунути дефіцит спілкування.

 

Література:

1. Чалдини Р. Социальная психология. Пойми других, чтобы понять себя. Пер. с итал. / Под ред. А.Л. Свенцицкого. – СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. – 336 с.

2. Очерки по культурной антропологии американского города. – М.: Наука, 1997. – 314 с.

3. Language in contact: Findings and problems. By Uriel Weinreich (Publication of the Linguistic Circle of New York, No 1) Pp.148. – New York, 1953.

4. Abramson, H. J. (1981). Assimilation and pluralism. In S. Thernstrom (Ed.), Harvard encyclopedia of American ethnic groups (pp. 150-160).

5. Bus, A.H. & Durkee, (1957) An Inventory for assessing different kinds of hostility, Journal of Abnormal Social Psychology, 21, 343-349.

 

References:

1. Chaldini R. Social psychology. Understand others to understand yourself. Transl. from Italian. Editor A. Sventsitsky. St. Petersburg.: Evroznak, 2002. Pp.336

2. Essays on cultural anthropology of an American city. – M.: Nauka, 1997. Pp. 314

3. Language in contact: Findings and problems. By Uriel Weinreich (Publication of the Linguistic Circle of New York, No 1) Pp.148. – New York, 1953.

4. Abramson, H. J. (1981). Assimilation and pluralism. In S. Thernstrom (Ed.), Harvard encyclopedia of American ethnic groups (pp. 150-160).

5. Bus, A.H. & Durkee, (1957) An Inventory for assessing different kinds of hostility, Journal of Abnormal Social Psychology, 21, 343-349.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^