Наукові конференції, Научные конференции » Науковий потенціал 2014 (25-27.03.2014р.) » кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Д. В., П’ятничук Г. О. ВПЛИВ РІЗНИХ ПРОГРАМ ТРЕНУВАНЬ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Д. В., П’ятничук Г. О. ВПЛИВ РІЗНИХ ПРОГРАМ ТРЕНУВАНЬ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Категорія: Науковий потенціал 2014 (25-27.03.2014р.), Фізична культура та спорт

УДК 612.22-032.27:796.42

 

ВПЛИВ РІЗНИХ ПРОГРАМ ТРЕНУВАНЬ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ НА ПОКАЗНИКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Д. В., П’ятничук Г. О.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна, м. Івано-Франківськ

 

Метою роботи було порівняти ефективність тренування бігунів на середні і довгі дистанції в умовах рівнини та в гірських умовах з огляду на зміни їх фізичного розвитку. Доведено, що розроблена диференційована програма застосування тренувальних засобів при підготовці бігунів на середні і довгі дистанції в умовах гір призводить до ефективної корекції їх антропометричних показників завдяки зменшенню маси тіла та індексу маси тіла, збільшенню обхвату грудної клітки на вдиху, екскурсії грудної клітки.

Ключові слова: бігуни на середні і довгі дистанції, фізичний розвиток, тренування в горах.

 

Пятничук Д. В., Пятничук Г. А. Влияние различных программ тренировок бегунов на средние и длинные дистанции на показатели физического развития / Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Украина, г. Ивано-Франковск

Целью работы было сравнить эффективность тренировки бегунов на средние и длинные дистанции в условиях равнины и в горных условиях с учетом изменения их физического развития. Доказано, что разработанная дифференцированная программа применения тренировочных средств при подготовке бегунов на средние и длинные дистанции в условиях гор приводит к эффективной коррекции их антропометрических показателей благодаря уменьшению массы тела и индекса массы тела, увеличению обхвата грудной клетки на вдохе, экскурсии грудной клетки.

Ключевые слова: бегуны на средние и длинные дистанции, физическое развитие, тренировка в горах.

 

PyatnychukD.V., Pyatnychuk G.O.Effect of different training programs runners medium and long distances on indicators of physical development /Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ukraine, Ivano-Frankivsk

The aim was to compare the effectiveness of training runners on middle and long distance under the plains and in the mountains, taking into account changes in their physical development. It is proved that the developed differentiated training program of runners on middle and long distances in the mountains leads to an effective correction of their anthropometric indices by reducing body weight and body mass index, increase circumference of the chest on the breath, chest excursion.

Key words: runners on the middle and long distance, physical development, training in the mountains.

 

Вступ. Сучасна система тренування бігунів на середні і довгі дистанції досягла високого науково-методичного рівня. Проте процес її вдосконалення триває, відбувається подальше дослідження шляхів підвищення функціональних можливостей спортсменів. Обсяг та інтенсивність тренувальної роботи доведений до рівня, що близький до межі функціональних можливостей організму. Подальше їхнє збільшення викликає сумніви щодо ефективності досягнення високих спортивних результатів [1, с. 35].

Багато питань вдосконалення тренувального процесу цієї категорії спортсменів залишаються досі відкритими. Так, наближення до Карпатських гір, особливості клімату, багата флора, численні джерела мінеральних вод – все це сприяє ефективнішій підготовці спортсменів і може бути використане для її оптимізації [4, с. 64].

Наявність різновекторних відомостей відносно впливу гіпоксії різних висот над рівнем моря, більшість із яких стосуються тренувань у умовах середньо- і високогір’я, існування таких проблем у тренувальному процесі як акліматизація і реакліматизація, відсутність ґрунтовної оцінки впливу диференційованого застосування різних висот та позатренувальних клімато-географічних факторів гірського регіону обумовлює актуальність дослідження даного напрямку з огляду також на рівень фізичної підготовленості легкоатлетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Доцільність підготовки спортсменів у умовах гір як високоефективного засобу підвищення функціональних можливостей і спортивних результатів у всіх видах спорту, пов'язаних із проявом витривалості спортсменів, у даний час абсолютно доведена.

Основний висновок більшості наукових робіт полягає в тому, що гірська акліматизація пов'язана з підвищенням здатності організму працювати в умовах кисневої недостатності. Адаптація спортсменів до висотної гіпоксії є складною інтегральною реакцією, до якої залучаються різні системи організму. Найбільш вираженими виявляються зміни з боку серцево-судинної системи, апарату кровотворення, зовнішнього дихання та газообміну, що зумовлює інтерес до висотної гіпоксії фахівців у галузі спорту [2, с.86].

За даними деяких авторів, під час перебування спортсменів у горах активуються адренергічна та гіпофізарно-адреналова системи. Цей неспецифічний компонент адаптації відіграє роль у мобілізації апарату кровообігу і зовнішнього дихання, але разом із тим проявляється різко вираженим катаболічним ефектом, тобто негативним азотистим балансом, втратою маси тіла, атрофією жирової тканини та ін. [5. С. 90].

На думку деяких дослідників, спортсмени, що спеціалізуються у видах спорту швидкісно-силового характеру, мають ризик виникнення зниження м'язової маси, що може бути попереджено заміною певних видів тренувань на раціональні силові вправи [3, с. 89].

Оцінюючи описані пристосувальні в літературі реакції з боку функції системи дихання і газообміну в другій і третій стадіях адаптації, говорять про зменшення частоти і збільшення глибини дихання, нівелювання респіраторного алкалозу; збільшення екскурсії грудної клітини і збільшення всіх легеневих об’ємів і ємностей [5, с. 92].

Проте частина наукових робіт вказує на те, що після гірської акліматизації переносимість комбінованої дії тепла і м'язової працездатності поліпшуються, зменшується втрата вологи, ваги, знижується енергетичний обмін [2, с. 87].

Наявні в науковій літературі дані про ефективність тренування на різних висотах у горах малочисельні і стосуються окремих видів спорту, а дослідження фізичного розвитку легкоатлетів в таких умовах потребує подальшого вивчення.

Мета дослідження: порівняти ефективність тренування бігунів на середні і довгі дистанції в умовах рівнини та в гірських умовах з огляду на зміни їх фізичного розвитку.

Завдання дослідження: визначити рівень фізичного розвитку бігунів на середні і довгі дистанції та порівняти його зміни після проведення тренувань в умовах рівнини та в гірських умовах.

Методи та організація дослідження. У обстеженні взяли участь 47 бігунів на середні і довгі дистанції, яких було поділено на дві підгрупи. Першу групу склали 23 бігуни на середні і довгі дистанції чоловічої статі, середній вік яких складав 20,91±0,59 років, і які тренувалися в умовах низько- і середньогір’я (дослідна група (ДГ)). До другої групи увійшли 24 бігуни на середні і довгі дистанції, середній вік яких складав 19,74±0,33 років і які тренувалися в рівнинних умовах (група порівняння (ГП)).

Упродовж виконання дослідження було проведено 3 мезоцикли, кожен із яких для спортсменів ДГ супроводжувався подальшим підйомом в гори. Перший мезоцикл – втягуючий, проводився на висоті 600 м над рівнем моря, другий мезоцикл – базовий, проводився на висоті 800 м над рівнем моря, третій мезоцикл – контрольно-підготовчий, проводився на висоті 1200 м над рівнем моря. Після тренувальних зборів у гірських умовах було проведено повторне тестування за параметрами фізичної підготовленості.

Для встановлення рівня фізичної підготовленості у легкоатлетів визначали антропометричні показники: масу тіла, зріст стоячи та сидячи, визначали індекс маси тіла (ІМТ), вираховували індекс Піньє та індекс пропорційності, визначали обхватні розміри та екскурсію грудної клітки.

Виклад основного матеріалу з аналізом отриманих наукових результатів. Порівняльна характеристика середніх значень антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції після першого (втягуючого) мезоциклу представлена в табл. 1.

Отримані результати вимірювання маси тіла після проведеного першого (втягуючого) мезоциклу тривалістю 21 день вказують на те, що в ГП не відбулося достовірної зміни середнього значення показника маси тіла, хоча і спостерігалася тенденція до її зниження (табл. 1).

У ДГ ми відмітили протилежний процес – середнє значення маси тіла упродовж трьох мікроциклів збільшувалося, і по закінченні тренувального періоду в середньому збільшилося на 1 кг. І хоча така зміна середнього значення маси тіла була недостовірною, цей показник вірогідно відрізнявся від такого в ГП (р<0,01). Отримані результати можна пояснити тим, що під час тренування в горах під час першого заїзду відбувається процес акліматизації, в структурі якого під впливом зміни середовища проживання і впливу гіпоксії в організмі накопичується додаткова кількість рідини, що і призвело збільшення середнього значення показника маси тіла в легкоатлетів.

Середнє значення показника ІМТ у представників ДГ після проведення першого мезоциклу і в представників ГП достовірно не відрізнялися від таких на початку тренування (табл. 1). Проте ми зареєстрували достовірне більше значення показника ІМТ у ДГ в порівнянні з таким у ГП після першого тижня тренувань (р<0,01) і після другого і третього мікроциклів (р<0,001). Така зміна середнього ІМТ спричинена достовірною різницею маси тіла в порівнюваних груп.

Після розрахунку індексу Піньє (ІП) ми не відмітили достовірних відмінностей середньої його величини між учасниками груп упродовж тренування. Відмінності між учасниками ДГ і ГП також не було (табл. 1).

Оскільки ріст легкоатлетів як сидячи, так і стоячи упродовж першого місяця тренувань не змінився, середнє значення індексу пропорційності залишалося на попередньому рівні (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика середніх значень антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції

Показник

До початку тренувань

Після тренувань

І мікроцикл

ІІ мікроцикл

ІІІ мікроцикл

Перший (втягуючий) мезоцикл

Маса тіла, кг

Дг, n=23

63,51±0,97

64,31±0,51

64,87±0,67

65,11±0,25●●

Гп, n=24

64,37±1,06

64,11±0,34

64,01±0,75

63,98±0,24

ІМТ, кг/м2

Дг, n=23

20,97±0,13

21,29±0,11●●

21,48±0,13●●●

21,56±0,11●●●

Гп, n=24

21,08±0,17

20,75±0,12

20,72±0,14

20,71±0,13

Третій (контрольно-підготовчий) мезоцикл

Маса тіла, кг

Дг, n=23

63,41±0,47

63,25±0,64

63,17±0,52

62,91±0,24

Гп, n=24

64,25±1,11

64,11±0,95

63,98±0,84

63,67±0,29

ІМТ, кг/м2

Дг, n=23

21,22±0,14

20,94±0,15

20,91±0,13

20,83±0,11*

Гп, n=24

20,76±0,34

20,74±0,14

20,7±0,13

20,61±0,13

Примітки. 1. Достовірність різниці показників у порівнянні з такими до початку тренування: * - р<0,01;2. Достовірність різниці показників групи порівняння у порівнянні з такими у дослідній групі: ● - р<0,05; ●● - р<0,01; ●●● - р<0,001.

 

Отримані результати вимірювання маси тіла після другого (базового) мезоциклу показали, що в легкоатлетів  групи порівняння достовірної зміни маси не було, хоча і спостерігалася тенденція до її зниження. Дещо іншою була динаміка маси у ДГ. Після першого тижня тренувань ми зареєстрували тенденцію до збільшення її середнього значення, а упродовж другого і третього мікроциклів середнє значення маси тіла мало тенденцію до зниження. Відсутність достовірних змін між середніми значенням маси тіла як представників кожної групи зокрема упродовж другого мезоциклу, так і між учасниками ДГ і ГП можна пояснити покращенням функціонального стану організму і зменшенням негативних проявів адаптації під час перебування ДГ в горах.

Відповідну динаміку мав і ІП у ДГ. Після проведення першого мікроциклу середнє значення цього показника мало тенденцію до зменшення, а після другого і третього мікроциклів – тенденцію до збільшення. Достовірної різниці середнього значення цього показника ми не зареєстрували як в межах груп упродовж тренування, так і між показниками ДГ і ГП.

Достовірних змін середніх значень показників росту тіла стоячи, росту тіла сидячи і ІПР у учасників дослідження під час проведення другого мезоциклу ми не спостерігали.

Порівняльна характеристика середніх значень антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції після третього (контрольно-підготовчого) мезоциклу представлена в табл. 1.

Із наведених у табл. 1. даних можна зробити висновок, що середнє значення маси тіла в учасників дослідної групи упродовж проведення третього мезоциклу достовірно не змінилося, хоча і мало тенденцію до зниження. Подібну динаміку мало середнє значення маси тіла в ГП, проте його зниження було також недостовірним. Але порівняння середнього значення показника маси тіла після третього мезоциклу в представників ДГ і ГП показало, що середнє значення маси тіла в бігунів, які тренувалися в горах було достовірно нижчим за такий показник у групі, яка тренувалася на рівнині (р<0,05).

Відповідно зменшення середнього значення маси тіла в представників ДГ зумовило достовірне зменшення середнього значення показника ІМТ (р<0,01). Достовірної зміни середнього значення ІМТ в учасників ГП ми не зареєстрували. Вірогідної різниці середнього значення ІМТ між учасниками груп не було.

Достовірних змін середніх значень показників росту тіла стоячи, росту тіла сидячи і ІПР у учасників дослідження під час проведення третього мезоциклу ми не спостерігали.

Порівняльна характеристика середніх значень обхватних розмірів і антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції подана в табл. 2. Оскільки динаміка змін обстежуваних показників у межах мікроциклів змінювалася недостовірно, в таблиці представлені результати вимірювань по закінченні кожного мезоциклу зокрема.

Як видно з наведених у табл. 2 показників, після проведення мезоциклових тренувань у ГП ми не зареєстрували достовірних змін ОГК на вдиху. Аналогічною була динаміка цього показника в ДГ за результатами проведення двох перших мезоциклів. Проте, після проведення третього мезоциклу ми зареєстрували достовірне (р<0,001) збільшення середнього значення ОГК на вдиху в легкоатлетів ДГ.

Середні значення показників ОГК на видиху не мали достовірних змін після проведення мезоциклових тренувань як в учасників ДГ, так і в учасників ГП. Достовірної різниці середнього значення цього показника між учасниками груп ми не зареєстрували (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика середніх значень обхватних розмірів і антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції

Показник

Дослідна група,

n=23

До початку тренувань

Після тренувань

І мезоцикл

ІІ мезоцикл

ІІІ мезоцикл

Обхват грудної клітки на вдиху, см

Дг, n=23

91,53±0,13

91,54±0,11

91,57±0,09

92,13±0,07**

Гп, n=24

91,91±0,21

91,94±0,23

91,96±0,24

91,97±0,19

Дихальна екскурсія грудної клітки, см

Дг, n=23

6,38±0,47

6,39±0,21

6,41±0,17

6,91±0,17*

Гп, n=24

6,34±0,22

6,35±0,28

6,36±0,19

6,41±0,15

Примітки. 1. Достовірність різниці показників у порівнянні з такими до початку тренування: * - р<0,01; ** - р<0,001;2. Достовірність різниці показників групи порівняння у порівнянні з такими у дослідній групі: ● - р<0,05.

 

Порівнюючи результати середнього значення показника дихальної екскурсії після проведення мезоциклових тренувань ми констатували, що в учасників ГП він достовірно не змінився. Навпаки, в учасників ДГ ми зареєстрували достовірну зміну середнього значення показника дихальної екскурсії після проведення третього мезоциклу, у порівнянні з таким до початку тренувань (р<0,01). Також, середнє значення даного показника відрізнялося від такого в представників ГП і було вірогідно більшим (р<0,05) (табл. 2).

За результатами вимірювання обхватних розмірів сегментів нижніх кінцівок, тазу, талії, довжини нижніх кінцівок ми не зареєстрували достовірних змін цих показників як після проведення мезоциклових тренувань у учасників ГП і ДГ зокрема, так і між даними групами.

Висновки. Розроблена диференційована програма застосування тренувальних засобів при підготовці бігунів на середні і довгі дистанції в умовах низько- і середньогір’я призводить до ефективної корекції антропометричних показників бігунів на середні і довгі дистанції завдяки зменшенню маси тіла та ІМТ, збільшенню обхвату грудної клітки на вдиху, екскурсії грудної клітки. Перспективним у подальшому є дослідження впливу тренування в умовах гір на функціональний стан бігунів на середні і довгі дистанції.

Література:

  1. Бондарчук А. П. Управление тренировочным процессом спортсменов высокого класса / А. П. Бондарчук. – М. : Олимпия Пресс, 2007. – 272 с.
  2. Влияние факторов среднегорья на функциональное состояние регуляторных систем организма в тренировочном процессе спортсменов / В. Н. Ильин, В. И. Портниченко, А. Родригес // Материалы ХІ Междунар. науч. конгр. “Современный олимпийский спорт и спорт для всех” (Минск, 10-12 октября, 2007 г. ). - Минск, 2007. - С. 86-88.
  3. Изаак С. И. Мониторинг Физического развития и физической подготовленности: теория и практика : монография / С. И. Изаак. – М. : Советский спорт, 2005. – 196 с.
  4. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов у олимпийском спорте. Общяя теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов. – К. : Олимпийская литература, 2004. – 808 с.
  5. Радзієвський П. О. Механізми адаптації до нормобаричної гіпоксії в курсі інтервального гіпоксичного тренування у висококваліфікованих спортсменів / П. О. Радзієвський // Фізіол. журн. – 2005, № 2 – С. 90-96.

References:

  1. Bondarchuk, A. P. Management of training process high-class athletes. Moscow: Olympia Press, 2007. Print.
  2. Yl'yn, V. N. Portnychenko, V. Y. and Rodryhes A. “Influence factors on the functional state of middle regulatory systems of the body in training athletes.” Modern Olympic sport and sport for all. Minsk 10-12 Oct. 2007: 86-88. Print.
  3. Yzaak, S. Y. Monitoring of physical development and physical readiness: the theory and practice. Moscow: Soviet Sport, 2005. Print.
  4. Platonov, V. N. System of training athletes in Olympic sports. A common theory and its practical applications. Kiev: Olympic Literature, 2004. Print.
  5. Radziyevs'kyy, P. O. “Mechanisms of adaptation to normobaric hypoxia aware interval hypoxic training in highly skilled athletes.” Physiol. J. 2 (2005): 90-96. Print.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^