ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Гладій Г. І. ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИК ЖИТТЄКОНСТРУЮВАННЯ МОЛОДІ, ЩО ПОВЕРТАЄТЬСЯ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

УДК:159.98;159.92

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИК ЖИТТЄКОНСТРУЮВАННЯ МОЛОДІ, ЩО ПОВЕРТАЄТЬСЯ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

Гладій Ганна Іванівна

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ

 

Проведено теоретичний аналіз і виокремлено типові асоціальні практики проблемної молоді, яка потрапила в місця позбавлення, за статтями Кримінального Кодексу. Розкрито характеристики цих негативних практик. Зроблена cпроба дослідити зв’язок між злочинною дією і злочинною практикою. Показано, що історія зародження і формування асоціальних практик починається з ранньої дорослості молодих людей. З’ясовано, що життєві кризові практики є перехідним ступенем від злочинних асоціальних практик до просоціальних практик. Виявлено шляхи трансформації життя звільненої проблемної молоді: у бік просоціальних практик, або продовження асоціальних, а також їх результати. З’ясовано, що вивчення особливостей і характеристик асоціальних злочинних практик, допоможе скласти вірну концепцію ресоціалізації людей, які повертаються з міст позбавлення волі.

Ключові слова: асоціальні практики, проблемна молодь, кризові практики, злочинні дії, трансформація практик.

 

Гладий Анна Ивановна, Особенности практик жизнеконструирования молодежи, освободившейся с мест лишения свободы./ Институт социальной и политической психологии НАПН Украины, г.Киев.

Проведен теоретический анализ и выявлены типы асоциальных практик проблемной молодежи, которая преступила Криминальный Кодекс. Раскрыты характеристики этих негативных практик. Предпринята попытка исследовать связь между преступной деятельностью и негативной практикой. Показано, что история зарождения асоциальных практик начинает свое формирование с ранней взрослости молодых людей. Выяснено, что жизненные кризисные практики являются переходным этапом от асоциальных практик к просоциальным. Выявлены пути трансформации проблемной молодежи: к просоциальным практикам, либо продолжения роста асоциальных практик, а также их результаты. Определено, что изучения особенностей и характеристик асоциальных практик поможет составить правильную концепцию ресоциализации проблемной молодежи, выходящей из мест лишения свободы.

Ключевые слова: асоциальные практики, проблемная молодежь, кризисные практики, злостные преступления, трансформация практик.

 

Gladiy Anna Ivanovna, Especially the practice of life design youth, who

freed from prison . / Institute of Social and Political Psychology , Ukraine , Kiev.

The theoretical analysis and revealed the typical antisocial practices typical problem of young people who got into a penitentiary, in the Criminal Code. Disclosed characteristics of these negative practices. Prepared samples to examine the relationship between criminal action and criminal practice. It is shown that the history of the origin and formation of antisocial practices begins from early adulthood young people. It was found that life crisis practices are stepping from criminal antisocial practices to prosocial practices. The ways of transformation liberated life, problem youth to prosocial practices or extension of antisocial and their results. It is shown that the study of the characteristics and features of antisocial criminal practices help make Best concept of re-socialization of people are turning what are the cities of imprisonment.

Key words: anti-social and psychological practice, troubled youth, crisis practices criminal acts, transformation practices.

 

Вступ.

У багатьох державах, у тому числі й в Україні, актуальною є проблема адаптації і ресоціалізації проблемної молоді, що повертається з місць позбавлення волі у суспільство. Перед звільненими молодими людьми, чоловіками та жінками, стає складна задача відновлення втрачених зв’язків із суспільством, формування нових просоціальних практик життєконструювання. Такій молоді, що повернулася до нового життя, доведеться повсякденно вирішувати багато нових для себе питань і створити стійку просоціальну життєву позицію для подальшого успішного життя.

У сучасному суспільстві соціально-психологічні практики, які відповідають загальним нормам суспільства, носять назву просоціальних практик, але в окремих субкультурах, де свої норми і правила, що заперечують законам суспільства практики, носять інший - асоціальний характер.[3]

Поняття соціально-психологічних практик, їхній смислогенний потенціал, соціально-психологічні механізми та динаміки особистісного життєконструювання проблемної молоді, подано у роботах Т.М.Титаренко та Б.П.Лазоренко. [3-5, 9,10]. Названі праці заклали наукове підґрунтя у дослідження соціально-психологічного змісту асоціальних практик проблемної молоді.

По-перше, ми вважаємо, що соціально-психологічні практики – це «акти повсякденного життєконструювання, що акумулюють та артикулюють досвід особистості, ії індивідуальну історію»[9,10 ].

При розгляді проблемної молоді, яка звернулась з місць позбавлення волі, особливу увагу привертають нові можливості трансформації їх старих асоціальних практик та асоціальної поведінки, у нові практичні дії, які направлені на створення нових практик, таких як: практика на отримання освіти, практика на отримання та утримання нової роботи, практика на створення нових відносин, складають сутність життєконструювання нового та майбутнього життя.

Практикуючись повсякденно у пошуках робити та навчання, створенні сім’ї, в будуванні відносин та кола спілкування зі своїми друзями та знайомими, підвищується самостійність та знижується залежність, приходить довіра до людей, зароджується можливість обновлення мислення, позитивного ставлення до нового життя.

Мета статті полягає у спробі розкриття соціально-психологічного змісту та особливостей асоціальних практик проблемної молоді, котра готується до звільнення з місць позбавлення волі, чи вже звільнилась, а також особливості трансформації цих практик у просоціальні практики життєконструювання цієї молоді.

Звернемо увагу на те, що останнім часом значно активізувалися дослідницькі розробки, присвячені вивченню злочинної поведінки підлітків та проблемної молоді (Д.І.Фельдштейн З.И.Білоусова, В.В.Овсянникова, А.Казьмерчук, Л.Б.Шнейдер, В.Ф.Пірожков). Проблему жіночої злочинної поведінки розглянуто у наукових роботах Ю.М.Антоняна, В.В.Голіної, Л.О.Шевченко, А.Сорока, А.Блага, О.Надьон. Злочинну поведінку молодих чоловіків досліджували В.Ф.Пірожков, М.І.Єнікєєв, В.Є.Емінов, В.В.Бедь, В.В.Лунєв, В.І.Кудрявцев. А.В.Казьмерчук.

В соціальній психології злочинну поведінку проблемної молоді, а також соціально-психологічний зміст, механізми асоціальних практик, детально розглянуто в роботах Б.П.Лазоренко.

Конкретніше загальна концепція асоціальних практик може бути представлена так, що саме практики зумовлюють поведінку. В соціально-психологічному аспекті злочинні практики розглядаються, як злочинна, асоціальна поведінка, яка корелюється різноманітними формами залежності. (наркоманія, алкоголізм, ігроманія, секс бізнес, проституція, бомжування, шахрайство, крадіжки). Вона є результатом практичних дій людини, тобто роботи самих практик.

Пояснімо це на прикладі: людина скоює злочинний проступок, переступає закон та потрапляє за грати. Вона не зробила його за одну мить, а пройшла певний шлях, і на цьому життєвому шляху повсякденно виконувала практичні дії, практики. Тобто практики складають наше життя, і те яки ми є сьогодні, вказує, якими практиками ми користувались.

Кримінологічний зміст злочинної поведінки розглядається, як виникнення мотивів, постановка цілей, вибір засобів, прийняття суб’єктом майбутнього злочину різних рішень. Це широке поняття використовується головним чином для розкриття причин індивідуального злочинного акту. Новизна нашого дослідження складається з того, що ми на основі скоєного злочину розглядаємо асоціальні практики проблемної молоді.

Соціально-психологічний зміст асоціальної поведінки проблемної молоді можна розглянути на такому прикладі:

кожного року Пенітенціарна система нашої країни поповнюється новими представниками проблемної молоді.

Як показує Державна Статистична Служба України ( Статистичний щорічник України за 2009-2012рр), чисельність проблемної молоді складає:

Таблиця №1.

Чисельність засудженої молоді в Україні, 2009-2012рр.

 

Роки

2009

2010

2011

2012

Молодь від 18 до 29 років у відсотках від 100% засуджених

46,2

44,9

44,1

42,6

 

 

Аналіз даних таблиці демонструє результат роботи практичних дій проблемної молоді нашого суспільства. Це наша молодь, якій треба вчитися, створювати нові сім’ї, працювати, складати новий генофонд нашої держави, має у своєму арсеналі більшість асоціальних, негативних практик ,і вони контролюють ії поведінку.

Далі звернемо увагу на статтю змісту асоціальних соціально-психологічних практик, згідно зі статтями Кримінального Кодексу України:

 

Таблиця №2.

Склад асоціальних соціально-психологічних практик у статтях Кримінального Кодексу України

 

Статті Закону КК

Асоціальні соціально-психологічні  практики

115

Умисне вбивство

жорстокість, обман, ненависть до людей, зневага.

121

Умисне тілесне ушкодження

жорстокість, обман, ненависть до людей, зневага.

126

Побої і мордування

жорстокість, ненависть до людей, зневага

127

Катування

жорстокість, обман, ненависть до людей, зневага

152

Зґвалтування

жорстокість, обман, ненависть до людей, зневага.

185

Крадіжка

Практики обману, практики  вимагання

186

Грабіж

Практики обману, насильства, практики вимагання

187

Розбій

Практики обману, насильства, практики вимагання

189

Вимагання

Практики обману, насильства, вимагання

190

Шахрайство

Практики обману, жадність

296

Хуліганство

Практики безвідповідальності до свого життя, безпорадність і нездатність самостійно вирішувати особистісні  питання, а також  ненависть до людей, зневага

 

Згідно показникам таблиці №2, скоєний злочин показує типологію соціально-психологічних практик. Як було вказано раніше, сам злочин не вчиняється стихійно, він є практично підготованим, тривалим процесом формування практичних дій особистості. Вже скоєний злочин за однією чи іншою статтею Кримінального Кодексу, як факт показує, які негативні практичні дії (асоціальні практики) мали перевагу у житті засудженої молодої людини.

Наприклад, такі статті Кримінального Кодексу, як викрадання чужого майна, крадіжка, грабіж, розбій, показують, що цим засудженим притаманні такі практичні дії, як обман, насильство, практики вимагання, жорстокість, жадність, практики шахрайства, безвідповідальність до свого життя, безпорадність і нездатність самостійно вирішувати особистісні питання.

Такі статті Кримінального Кодексу, як умисне вбивство, умисне тілесне ушкодження, зґвалтування наводять на думку, що тут присутні асоціальні практики жорстокості. А така стаття, як хуліганство містить практики обману, насильства, практики вимагання, жорстокості, жадність, безвідповідальність до свого життя, безпорадність і нездатність самостійно вирішувати особистісні питання, а також ненависть до людей та зневагу.

Сам злочин можна назвати завершеним результатом практичних дій чи просто асоціальних практик людської поведінки. Їх остаточне формування і використання, їх діяльність принесла свій результат та юридичну значимість.

Відповідно до змісту головних характеристик практик, асоціальні практики зароджуються при контакті з людьми у суспільстві. Всі практики можуть діяти спільно, посилюючи одна іншу. Наприклад, молоді проститутки можуть займатися грабежем своїх клієнтів, допомагати крадіям у скоєнні злочину, займатися наркоторгівлею, сутенерством. Грабіжники можуть користуватися зброєю при нападі. (Матеріали Інтернет ресурсів).

Причинно-наслідний ланцюжок, що утворює злочинна поведінка складається з багатьох різноманітних асоціальних практик, які видозмінюються, згідно зі своїми характеристиками.

Генезис злочинної поведінки складається з багаторазової практичної взаємодії особистості та середовища, а причини злочинності - результат складної взаємодії асоціальних практик особистості з соціумом. [9]. Ймовірно, що сутність злочинної поведінки у кримінологічному аспекті - це зв'язок і взаємодія зовнішніх чинників об'єктивної дійсності і внутрішніх, психічних процесів, станів, що детермінують рішення вчинити злочин, які спрямовують і контролюють його виконання.

У тюрмі, як в обмеженому просторі, засуджений зустрічається з новими правилами для свого життя. Йому доводиться адаптуватися до нових соціальних зв’язків та взаємовідносин, в яких панує жорстокість, насильство, недовіра, озлобленість. Соціально-психологічний стан такої молоді у більшості випадків не покращується, а навпаки стає ще гіршим. У новоствореному оточенні у засудженої проблемної молоді не змінюються їх асоціальні практики, з якими вони сюди потрапили. Вони ще більш вкоріняються під дією страху, обмеженості, неможливості виконувати свої звичні дії. [6].

Злочинні дії мають прямий зв'язок зі злочинними, асоціальними практиками.

На скоєний злочинний проступок впливають особливості злочинних практик, і саме вони керують, який буде злочин. Наприклад, скоїлась крадіжка чи просто хуліганство, чи розбій. Усі ці злочини мають один набір злочинних практик, але їх комбінація, перевага одного над іншими практиками дає свій злочинний проступок.

Станіслав, 40років

У студентські році (1989-1993) я утворив угрупування спортсменів для підтримки порядку у своєму районі. Але протягом 1994 року я став брати участь у різних вуличних сутичках і злочинних справах. У 1995, живучи за своїми поняттями, я був відрахований із військового інституту і направлений до автомобільного батальйону.

Цілий рік я промишляв розбоями на бізнесменів і перейшов дозволений Богом кордон.

Я прийняв рішення вчинити декілька вбивств.»

Цей фрагмент життєвої історії молодого чоловіка показує, як зростали злочинні практики протягом життя, як він змінювався від злочинних практик хуліганства до крадіжки, далі розбою і прийняття рішення про вбивство людей. Завдяки їх особливості соціально - психологічних практик (колективність, конвенційність, передбачуваність, регулярність і стабільність) злочинні, асоціальні практики можуть складати різні моделі злочинної поведінки.

Історію зародження асоціальних практик слід шукати ще з ранньої дорослості молодої людини. Наприклад, у важких підлітків , які потім стають тою найбільш проблемною молоддю, переважають такі особові особливості, як образливість -74%, упертість -68%, запальність -34%, забіякуватість – 33%. (Л.І.Белозерова).

Таким чином, можна зробити схему переходу практик, наприклад:

злопам’ятність, упертість, дурість, безвідповідальність, глупота, емоційна слабкість, конфліктність, недовіра, мстивість, залежність, що присутні у підлітків, переходять у практики обману, жорсткості, зневаги, насильства, практик вимагання і т.д. у проблемної молоді, яка скоїла злочин.

Виходячи на волю, молоді люди мають за спиною практики систематичного нехтування законом, моральними нормами, правами та інтересами оточення, які вони взяли с собою в тюрму, і соціально-психологічні практики, які створили в обмеженому просторі (тюрма, колонія), користуючись мовою тюремної субкультури, коли відсиджували свій строк.

Іще один фактор – це час. Він також вносить свої зміни: постаріли батьки, виросли друзі, мають свої сім’ї і зовсім інші інтереси. Доведеться будувати нові відношення, знову створювати своє коло.

Щоб залишитися на свободі та будувати своє майбутнє, повсякденно вирішувати свої проблеми, звільненим молодим людям потрібен цей арсенал практик змінити на просоціальні практики. Для цього їм потрібен час.

Тепер їх на волі з таким арсеналом зустрічають нові кризові практики, які є проміжним процесом переходу у просоціальні соціально-психологічні практики. «Кризові практики стають надійним сховищем набутого досвіду подолання, досвіду терпіння, досвіду перемоги і саме вони штовхають проблемну молодь на нові життєві завдання». (Т.М.Титаренко).

Життєві кризи штовхають проблемну молодь шукати нові життєві смисли, змушують переосмислювати своє попереднє життя. І це насправді не так легко. «В силу деформації суб’єктності проблемної молоді вона не здатна відповідально планувати час свого життя, тримати слово, виконувати обіцяне, оскільки вона, як їй здається, не керує своїми вчинками і не вважає себе відповідальними за них».[3, ст.111].

Процес переродження асоціальних практик у просоціальні не є процесом одного дня. Він триває, доки більша частина старих асоціальних практик не зруйнується, а зароджені просоціальні практики зміцніють і складуть нову систему цінностей, яка і буде вирішальною при будуванні майбутнього життя. Звичайно, що молода людина звільняється від попередньої залежності не одразу. Вона повинна певним чином відслужити, відпрацювати своє звільнення шляхом роботи протягом певного часу у центрах, чи громадських організаціях, які надають свою допомогу такій категорії людей. Саме тоді, в просторі такого соціального служіння, просоціальні практики проблемної молоді починають формуватись і зміцнюватись. У цьому новому життєвому просторі вони стають діючими практиками її особистісного життєконструювання подальшого життєвого розвитку.

Коли звільнена проблемна молодь не рухається і не робить спроби прийняти якісь дії, вона стоїть на місці, тобто вона знаходиться у застійному періоді життєконструювання. Соціальна поведінка такої проблемної молоді, основу якої складають асоціальні соціально-психологічні практики, не змінюється, і у житті цих людей не проходить трансформація асоціальних практик на просоціальні практики. Збільшується ризик повернення до старого способу життя і старих асоціальних практик, молода людина може знову потрапити у попереднє середовище, «стару компанію». За цих умов старі соціально-психологічні механізми «оживають» і втілюються у відповідні асоціальні практики та приводять до скоєння наступного злочину. Тому так багато повернень до виправних закладів Пенітенціарної системи, як вказує вище наведена статистика.

Таблиця №3.

Численність засуджених, повторно в Україні, 2006-12рр.

 

Роки

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

 

Засуджені, які раніше вчиняли злочини (%)

24,6

26,3

22,2

23,3

26,7

45,5

46,8

 

 

Данні у таблиці показують, що ресоціалізація проблемної молоді, яка звільняється з місць позбавлення волі, на даний час не дає ефекту і молодь знову повертається за грати.

Ще один цікавій і не менше важливий факт - станом на 01 січня кожного року кількість людей, які скоїли злочин і були засуджені умовно:

 

Таблиця №4.

Численність умовно засуджених 2010-2014рр.

 

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

Усього

Умовно засуджені

 

125,9

 

222,6

 

 168,0

 

152,3

 

129,5

 

798,3

 

За 5 років порушили закон близько мільйона людей. Це показує, що асоціальні соціально-психологічні практики мають доволі високе значення у житті нашої молоді, вони повсякденно впливають на ії поведінку, і приводять до порушення закону.

Аналіз таких даних дозволяє нам відзначити гіпотезу, що саме практики зумовлюють поведінку і вони є основою для соціальної поведінки. «Практика розглядається…, як система цінностей, що диктує людині спосіб поведінки. ...Практики артикулюються на основі пізнання людиною себе і навколишнього світу.» (Т.М.Титаренко).

При контакті з соціумом система цінностей стає місцем зародження нових практик, які в свою чергу своїми діями можуть змінювати саму систему. Зміна практик, їх переродження, трансформація приводить до зміни самої поведінки. Це дає нам підґрунтя висловити думку, що програми, які будуть змінювати практики, проведуть трансформацію поведінки, засуджених людей, і продовжать ресоціалізацію звільнених з місць позбавлення волі. На наш погляд можна створити для кожної категорії проблемних людей (чоловіки, жінки, підлітки) ресоціалізаційні програми, котрі реалізують опанування нових практик для майбутнього життя.

Висновки

Дослідження життєвих історій показали, що асоціальні соціально-психологічні практики накопичуються протягом життя, і злочинна дія є результатом завершення роботи останніх практик. Характеристики практик показують, що вони можуть бути колективними, конвенційними, а також стабільними.

З’ясовано, що асоціальні соціально-психологічні практики зароджуються у ранньому віці, виростають у повсякденні практичні дії, накопичуються, акумулюються та приводять до сполучення результату – порушення закону. Комбінації деструктивних соціально-психологічних практик формують поведінку, можуть видозмінюватися і складати нову негативну систему цінностей. Сама поведінка людини пов’язана з системою цінностей і з практиками. Підґрунтям трансформації асоціальних практик у просоціальні стають кризові практики. Розкриття феномену соціально-психологічного змісту практики дозволяє змінити концепцію ресоціалізації проблемної молоді, створити високо ефективні програми для молоді, яка повертається з міст позбавлення волі.

 

Література:

1. Гладій Г.І. Особливості ресоціалізації проблемної молоді в сучасних умовах України. //XVII Міжнародна науково-практична конференція інтернет-конференція.- ч.1- 29-30 листопада 2013року- ст.125-127

2. Гладій Г.І. Трансформація, як процес зміни соціально-психологічних практик проблемної молоді, що повертається з міст позбавлення волі. //III Міжнародна науково-практична конференція інтернет-конференція « Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії» - ч.1- 29-30 червня 2014року. ст.139.

3. Лазоренко Б.П. Проблемна молодь: шляхи самоздійснення.// К. Педагогічна думка. 2007.

4. Лазоренко Б.П. Асоціальні практики, соціально-психологічні механізми та несвідомі динаміки особистісного життєконструювання проблемної молоді.// Наукові студії із соціальної та політичної психології. №31(34 ). -ст.110 - Київ 2012р.

5. Лазоренко Б.П. Кризова практика особистісного життєконструювання проблемної молоді. /Лазоренко Б.П.//Психологічні науки. Проблеми і здобутки. Інститут соціальної та політичної психології. Зб.№4. -Київ 2013р.

6. Неживець О.М., Жук Л.А., Жук І.Л. Ресоціалізація засуджених та осіб звільнених з місць позбавлення волі К.// Кондор – 2009

7. Титаренко Т. М. Кризові практики життєконструювання особистості / Т. М. Титаренко // Актуальні проблеми психології: Психологічна допомога особистості / за ред. С. Д. Максименка, М. В. Папучі. – К., 2011. – Т. 11. – Вип. 4. – Ч. 1. – 440 с.

8. Титаренко Т. М. Особистісні практики конструювання життя: зміна фокусування / Т. М. Титаренко // Педагогічна і психологічна наука в Україні: зб. наук. праць: в 5 т. – Т. 2: Психологія, вікова фізіологія та дефектологія. – К.: Педагогічна думка, 2012

References:

1. Gladiy G. Features of resocialization of problem youth in modern conditions of Ukraine.//The XVII International scientific and practical the Internet conference - p.1 - on November 29-30, 2013 - Art. 125-127

2. Gladiy G. Transformation is as process of change social and psychological the practices of problem youth which comes back from prisons.// The XVII International scientific and practical the Internet conference //Problems and prospects of development of science for the beginning of the third millennium in the countries of Europe and Asia - p.1 - on June 29-30, 2014 - Art. 139

3.Lazorenko B.P. Problem youth: ways of self-restoration. K/ Pedagogical thought-2007.Monograph.

4. Lazorenko B.P. Asocial practices. social and psychological mechanisms, irresponsible loudspeakers of personal designing of life of problem youth.// Scientific studios from social and political psychology. Kiev-2012, № 31(34), art.110

5. Lazorenko B.P. Crisis practice of personal designing of life of problem youth./ Lazorenko B.P..// Psychological Science . Problems and achievements. Institute of Social and Political Psychology . Zb.№4 . -Kiev 2013 .

6. Nejiveth O.M., Juk L.A., Juk I.L. Resocialization of the condemned people and people who were unbound/ K, Kondor -2009

7. Titarenko T.M. Personal practices in designing of life: focus change./ Titarenko T.M // Pedagogical and psychological science in Ukraine, collection of scientific works, 5 volumes, vol.2: Psychology, physiology and defectology. K: Pedagogical thought-2012.

8. Titarenko T.M. Crisis practicians in a design of life of the personality/ Titarenko T.M. //Actual problems of psychology. Psychological assistance of the personality. ed. S.D.Maxsimenko, M.V. Papushi. 2011, 4, p.1, art.440

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.