ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Яремака Н. С. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ІНДУСТРІЇ ДОЗВІЛЛЯ

УДК 044.9:378.001.73:7.075.3

 

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ІНДУСТРІЇ ДОЗВІЛЛЯ

Яремака Н. С.

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна, Полтава

 

Обґрунтовано основні аспекти інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля. Вивчено головні теоретичні підходи до трактування поняття інформаційна компетентність. Розкрито сутність, зміст і структуру інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля. Охарактеризовано складники інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля, які дозволяють забезпечити ринок праці якісними фахівцями галузі культури і дозвілля.

Ключові слова: інформаційна компетентність, професійна підготовка фахівця, фахівець галузі культури і дозвілля, менеджер індустрії дозвілля.

 

Яремака Н. С. Структура и содержание информационной компетентности будущих менеджеров индустрии досуга / Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко, Украина, Полтава

Обоснованы основные аспекты информационной компетентности будущих менеджеров индустрии досуга. Изучены основные теоретические подходы к трактовке понятия информационная компетентность. Раскрыта сущность, содержание и структуру информационной компетентности будущих менеджеров индустрии досуга. Охарактеризованы составляющие информационной компетентности будущих менеджеров индустрии досуга, которые позволяют обеспечить рынок труда качественными специалистами отрасли культуры и досуга.

Ключевые слова: информационная компетентность, профессиональная подготовка специалиста, специалист области культуры и досуга, менеджер индустрии досуга.

 

Yaremakа N.S. Structure and content of information competence of future managers of leisure industry / Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko, Ukraine, Poltava

Basic aspects of information competence of the future managers of leisure industry were founded іn the article. Main theoretical approaches to the interpretation of the concept of information competence were investigated. The author reveals content and structure of information competence of the future managers of leisure industry. Components of information competence of the future managers of leisure industry were described. They allow the labor market quality specialist field of culture and leisure.

Keywords: information competence, training specialist, the specialist field of culture and leisure, the manager of the leisure industry.

 

Сучасний розвиток інформаційних технологій неминуче призводить до інформатизації вищої освіти, необхідності підвищення якості підготовки культурологів як майбутніх менеджерів індустрії дозвілля з новим типом мислення й культури, які відповідають вимогам сучасного інформаційного суспільства, породжуючи виникнення протиріч: між рівнем розвитку інформаційного середовища і якістю підготовки фахівців до здійснення сучасної культурної комунікації; між обсягом інформації, що постійно збільшується і можливостями індивіда до її сприйняття, обробки, засвоєння, передачі і використання у професійній діяльності. Вирішенню зазначених протиріч сприяє формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля у вітчизняних вишах.

Теоретичні й практичні аспекти формування інформаційної компетентності в освітньому процесі навчальних закладів висвітлено у працях В. Бикова, Б. Гершунського, Р. Гуревича, О. Довгялла, К. Доулінга, А. Єршова, Ю. Жука, Г. Кедровича, В. Клочка, М. Лапчика, В. Лецко, О. Локтюшиної, І. Мархеля, Є. Машбица, Ж. Меншикової, В. Монахова, Н. Морзе, І. Роберта, В. Рубцова, П. Підкасистого, О. Співаковського, О. Тищенко та інших, проте структура інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля досліджена не достатньо глибоко. Тому, визначаючи поняття інформаційна компетентність, звернемося до наукових досліджень і нормативних документів, у яких термін інформаційна компетентність подається як здатність фахівця використовувати інформаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і професійно значущих завдань. А. Хуторський розглядає визначення поняття інформаційної компетентності як інтегративної якості особистості, яка є результатом відображення процесів добору, засвоєння, опрацювання, трансформації і генерування інформацій в особливий тип предметно-специфічних знань, яка дозволяє виробляти, приймати, прогнозувати і реалізовувати оптимальні рішення в різних галузях діяльності [9]. Н. Баловсяк розглядає дану категорію як здатність знаходити, оцінювати й використовувати інформацію в усіх її видах [1]. За О. Спіріним даний термін трактується як підтверджена здатність особистості використовувати інформаційні технології для гарантованого донесення та опанування інформації з метою задоволення власних індивідуальних потреб і суспільних вимог щодо формування загальних та професійно-спеціалізованих компетентностей людини [8]. Тому, спираючись на дані визначення категорії інформаційної компетентності, доцільно розглянути її компонентні складники, що утворюють цілісну систему та інструментарій оперування будь-якого роду інформацією. Зазначимо, що формування таких здатностей не може відбуватись фрагментарно, оскільки цей процес потребує постійної систематичної роботи, яка спрямована на розвиток загальної інформаційної культури особистості майбутнього менеджера індустрії дозвілля та інформаційної компетентності зокрема. Ми вважаємо, що це можливо реалізувати лише у процесі неперервної освіти упродовж життя, аспекти дослідження якої є нині актуальними, адже система неперервної освіти надає розгалужені можливості для розвитку особистісного потенціалу фахівця галузі культури шляхом постійної самоосвіти, самовдосконалення та саморозвитку. Незважаючи на глибоку дослідженість питання про розвиток та формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів індустрії дозвілля, до сьогодні не існує уніфікованої структури складників даної компетентності, адже підходи вчених до визначення структурних компонентів базуються на різних точках зору та превалювання різних аспектних складників.

Дослідник А. Хуторський до структурних компонентів інформаційної компетентності відносить професійно-інформаційну (як об’єктивну складову, що включає вимоги, які висуваються соціумом до професійної діяльності фахівця) та суб’єктивну (як особистісну, яка доповнює його інформаційну компетентність особистісними якостями, що показують здатність фахівця до успішного виконання професійної діяльності) складові [9]. До складу інформаційної компетентності особистості, за Н. Баловсяк, відносимо: інформаційну складову, яка визначає здатність ефективної роботи з інформацією у різних формах її представлення; комп’ютерну складову, яка визначає уміння та навички щодо роботи з сучасною комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням; та процесуально-діяльнісну складову, яка визначає здатність застосовувати сучасні комп’ютерні засоби до роботи з інформаційними ресурсами та розв’язування різноманітних задач [2, с.227-256].

Дослідниця О. Бойцова інформаційну компетентність зображає у вигляді двох структурних компонентів (особистісної та професійно-інформаційної), де друга, в свою чергу, складається з інформаційної, комп’ютерної та процесуально-діяльнісної підструктур. Інформаційна й комп’ютерна підструктури визначають загальні компетенції майбутнього фахівця, а процесуально-діяльнісна – вміщує загальні і спеціальні компетенції, які визначаються змістом та напрямом професійної діяльності фахівця й дозволяють розв’язувати професійно-орієнтовані задачі сучасними засобами комп’ютерної техніки [3].

У науковому доробку Л. Шевчук представлено інформаційну компетентність у вигляді таких структурних компонентів: селекційний – визначає та зрозуміло формулює потребу в отриманні інформації, ідентифікує різноманітність типів та форматів потенційних джерел інформації, ідентифікує різноманітність типів та форматів потенційних джерел інформації, зважає на цінність та користь від набуття необхідної інформації; пошуковий – дозволяє обирати відповідні дослідницькі методи та інформаційно-пошукові системи для того, щоб отримати доступ до необхідної інформації, розробляє і впроваджує ефективні стратегії пошуку, знаходити інформацію on-line або при особистісному спілкуванні, використовуючи різноманітні методи, вдосконалювати стратегію пошуку інформації, здобувати відомості, записи та вміло управляє інформацією та її джерелами; оцінювальний – демонструє розуміння головних ідей зібраної інформації, визначає і застосовує критерії оцінки інформації та її джерел, порівнює набуті знання з попередніми для визначення цінності інформації чи її унікальних властивостей; комунікативний – дозволяє обговорювати інформацію для завершення проекту чи завдання, сприяє ефективному виконанню завдання чи проекту та використанню інформації для досягнення визначеної мети; етично-правовий – демонструє розуміння більшості етичних, юридичних та соціально-економічних проблем, які пов’язані з використанням інформації та інформаційних технологій, дотримується законів, положень, встановленої політики та етикету, пов’язаних із доступом до інформаційних ресурсів та їх використанням, зазначає використані джерела інформації при виконанні дослідження [10].

Інформаційну компетентність майбутнього фахівця, за Т. Гудковою, розглядаємо з позицій єдності її компонентів, до яких вчена відносить: когнітивний (знання, які необхідні для розв’язання професійних ситуацій та відбору методів навчання); мотиваційно-ціннісний (прояв зацікавлення та формування ціннісних мотивів до оволодіння інформаційними технологіями); техніко-технологічний передбачає уміння ефективно поєднувати інформаційні та педагогічні технології у практичній діяльності; комунікативний розглядається як продуктивна побудова процесу спілкування з позицій суб’єкта навчання; рефлексивний визначається адекватною самооцінкою значущості особистої участі у спільній з учнем діяльності [4].

Т. Лупиніс у ході досліджень виокремлює такі компоненти інформаційної компетентності: мотиваційний – готовність до оволодіння знаннями й уміннями у галузі інформатики, комп’ютерної техніки та традиційних інформаційних ресурсів; когнітивний – сукупність знань, які відображають систему сучасного інформаційного суспільства, набуття нових знань з дисциплін професійного спрямування, способи та прийоми роботи з інформаційними технологіями; діяльнісний – досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі його результатів, тобто знань; аксіологічний – уміння здійснювати адекватну самооцінку, самостійно бачити і формулювати проблему, вирішувати проблеми труднощів у оволодінні інформаційною компетентністю; комунікативний – спілкування студентів та викладача відбувається за допомогою комунікаційних технологій з метою самоосвіти; адаптивний – пристосування до нових вимог інформаційного суспільства [7].

Складниками структури інформаційної компетентності (за О. Кривоносом) є такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, що проявляється зацікавленості до інформатики та інформаційних технологій, схильність до діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, усвідомлення мотивів і мети цієї діяльності, змістово-проектувальний, який є показником теоретичного знання, уміння, навиків та виявом активної пізнавальної діяльності, когнітивно-операційний, є сукупністю освоєних інформаційно-комунікаційних технологій і науково-методологічними основами їх використання в професійній діяльності, особистісно-рефлексивний, що представлений власним стилем, здатністю оцінювати власну діяльність та її результатами самоосвіти [6].

Складові інформаційної компетентності фахівців (за А. Зав’яловим) представлені таким чином: фактологічно-аналітична, яка характеризує знання та розуміння основних інформаційних процесів та закономірностей у галузі інформаційних технологій; предметно-специфічна, що поєднує уміння та навички розумової та предметної діяльності у сфері вирішення професійних завдань; методологічна, яка передбачає комплексне, системне бачення проблем та їх вирішення в галузі інформаційних технологій; світоглядна, яка є сформованістю у фахівців практичного досвіду в галузі інформаційних технологій та потребу в постійному вдосконаленні [5].

Оскільки складові інформаційної компетентності є такі ж змінні в часі, як її ознаки та функції, тому для більшого унаочнення інформаційні компетенції пропонуємо її представити за напрямами залежно від виду та мети роботи з інформацією (пошук інформації, визначення інформації, збирання інформації, зберігання інформації, сприйняття інформації, розуміння інформації, відбір інформації, аналіз інформації, опрацювання інформації, організація інформації, представлення інформації, передача інформації, а також використання ПК і комп’ютерне забезпечення інформації, алгоритмізація, проектування, управління та моделювання інформації).

Узагальнимо вище зазначені трактування структури інформаційної компетентності фахівця, оскільки у контексті нашого дослідження інтерес складає виділення компонентів у структурі даної компетентності менеджера індустрії дозвілля. Отже, під інформаційною компетентністю менеджера індустрії дозвілля ми розуміємо здатність здійснювати обробку різного роду та походження інформації шляхом використання необхідних інформаційних ресурсів, інформаційних технологій та технічних засобів з метою отримання грамотного вторинного інформаційно-культурного продукту з урахуванням його культурних та міжкультурних відмінностей та прагматичного аспекту. Приймаючи до уваги сутність дефініції «інформаційна компетентність менеджера індустрії дозвілля», спробуємо окреслити уніфіковані результати наведених досліджень науковців та виокремити основні компоненти цієї компетентності: мотиваційно-ціннісний (характеризується здатністю визначати потребу в інформації для вирішення професійної задачі; мотив формувати базу довідкових матеріалів для здійснення культурологічного аналізу і компенсації браку соціокультурних, дозвіллєвих та фахових знань; прагненням до оволодіння інформацією щодо етичних, національних особливостей поведінки та професійної діяльності менеджера індустрії дозвілля з метою самовдосконалення та фахового зростання), когнітивно-інтелектуальний (визначається знанням про інформаційні бази (культурологічні словники, глосарії, інформаційні бази тематичних матеріалів, аудіо/відео матеріали) та їх використання із застосуванням необхідних технічних засобів; знанням і розумінням можливостей та сферою застосування технічних засобів для забезпечення дозвіллєвої діяльності; знання законодавчих і нормативно-правових актів щодо отримання та використання інформації) та операційно-технологічний (визначається умінням використовувати вибрані інформаційні бази, культурологічні словники, глосарії, інформаційні бази тематичних матеріалів, аудіо/відео матеріали, із застосуванням необхідних технічних засобів; умінням та здатністю застосування інформаційними ресурсами, інформаційно-комунікаційними технологіями та технічними засобами для отримання кінцевого продукту, тобто результату дозвіллєвої діяльності).

Отже, інформаційна компетентність, як і її структура, є динамічним явищем, оскільки відкрита для зовнішніх та внутрішніх впливів, тому необхідно створити модель її розвитку, яка б відповідала вимогам часу як змістовно, так і технологічно. Інформаційне суспільство розвивається динамічно, тому сучасна вища школа повинна готувати фахівців галузі культури, які не лише здатні адаптуватися до умов ринкових відносин і технологій, що постійно змінюються, але й таких, які можуть працювати на випередження. Особливо це актуально в тій сфері професійної підготовки майбутніх менеджерів індустрії дозвілля, яка передбачає оволодіння сучасними інформаційними технологіями та комп’ютерною технікою, яку поступально упроваджують в галузі культури.

 

Література:

1. Баловсяк Н. В. Організаційно-педагогічні умови формування інформаційної компетентності / Н. В. Баловсяк // Вісник Луганського педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Педагогічні науки. –2005. – № 4. – С. 21 – 26.

2. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Баловсяк Надія Василівна ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2006. – 334 с.

3. Бойцова О. М. Структура інформаційної компетентності та її аналіз для процесу професійної підготовки [Електронний ресурс] / О. М. Бойцова. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_pps/2 011_9/boytsova.pdf. – Заголовок з екрану.

4. Гудкова Т. А. Формирование информационной компетентности будущего учителя информатики в процессе обу- чения в ВУЗе : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессио- нального образования» / Татьяна Александровна Гудкова. — Чита, 2007. — 22 с.

5. Завьялов А. Н. Формирование информационной компетентности студентов в области компьютерных технологий : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образо- вания» / Андрей Николаевич Завьялов. — Тюмень, 2005. — 16 с.

6. Кривонос О. М. Інформаційно-комунікаційні компетентності майбутніх вчителів інформатики / О. М. Кривонос // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». — Додаток 4, том ІІІ (15). — 2009 р. — Темат. вип. № 3. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». — С. 131—137.

7. Лупиніс Т. Б. Рівні, критерії та показники сформованості інформаційної компетентності магістрантів соціальної роботи / Т. Б. Лупиніс // Педагогіка : наук. праці. — 2011. — Том 173, вип. 161. — С. 57—60.

8. Спірін О. М. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики [Електронний ресурс] / О. М. Спірін // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – №5. – Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09somtio.htm.

9. Хуторский А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58-64.

10. Шевчук Л. Структура інформаційної компетентності польських учителів / Л. Шевчук // Порівняльно-педагогічні студії. – http://pps.udpu.org.ua/article/viewFile/18070/15818

 

References:

1. Balovsjak N. V. Orghanizacijno-pedaghoghichni umovy formuvannja informacijnoji kompetentnosti / N. V. Balovsjak // Visnyk Lughansjkogho pedaghoghichnogho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Pedaghoghichni nauky. –2005. – # 4. – S. 21 – 26.

2. Balovsjak N. V. Formuvannja informacijnoji kompetentnosti majbutnjogho ekonomista v procesi profesijnoji pidghotovky : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04 / Balovsjak Nadija Vasylivna ; Instytut pedaghoghiky i psykhologhiji profesijnoji osvity APN Ukrajiny. – K., 2006. – 334 s.

3. Bojcova O. M. Struktura informacijnoji kompetentnosti ta jiji analiz dlja procesu profesijnoji pidghotovky [Elektronnyj resurs] / O. M. Bojcova. – Rezhym dostupu : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_pps/2 011_9/boytsova.pdf. – Zagholovok z ekranu.

4. Gudkova T. A. Formirovanie informatsionnoy kompetentnosti budushchego uchitelya informatiki v protsesse obu- cheniya v VUZe : avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. ped. nauk : spets. 13.00.08 «Teoriya i metodika professio- nalnogo obrazovaniya» / Tatyana Aleksandrovna Gudkova. — Chita, 2007. — 22 s.

5. Zavyalov A. N. Formirovanie informatsionnoy kompetentnosti studentov v oblasti kompyuternykh tekhnologiy : avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. ped. nauk: spets. 13.00.01 «Obshchaya pedagogika, istoriya pedagogiki i obrazo- vaniya» / Andrey Nikolaevich Zavyalov. — Tyumen, 2005. — 16 s.

6. Kryvonos O. M. Informacijno-komunikacijni kompetentnosti majbutnikh vchyteliv informatyky / O. M. Kryvonos // Visnyk Kyjivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. — Serija «Sociologhija. Psykhologhija. Pedaghoghika». — Dodatok 4, tom III (15). — 2009 r. — Temat. vyp. # 3. «Vyshha osvita Ukrajiny u konteksti integhraciji do jevropejsjkogho osvitnjogho prostoru». — S. 131—137.

7. Lupynis T. B. Rivni, kryteriji ta pokaznyky sformovanosti informacijnoji kompetentnosti maghistrantiv socialjnoji roboty / T. B. Lupynis // Pedaghoghika : nauk. praci. — 2011. — Tom 173, vyp. 161. — S. 57—60.

8. Spirin O. M. Informacijno-komunikacijni ta informatychni kompetentnosti jak komponenty systemy profesijno-specializovanykh kompetentnostej vchytelja informatyky [Elektronnyj resurs] / O. M. Spirin // Informacijni tekhnologhiji i zasoby navchannja. – 2009. – #5. – Rezhym dostupu: http://www.ime.edu-ua.net/em13/content/09somtio.htm.

9. Khutorskiy A. Klyuchevye kompetentsii kak komponent lichnostno orientirovannoy paradigmy obrazovaniya / A. V. Khutorskoy // Narodnoe obrazovanie. – 2003. – № 2. – S. 58-64.

10. Shevchuk L. Struktura informacijnoji kompetentnosti poljsjkykh uchyteliv / L. Shevchuk // Porivnjaljno-pedaghoghichni studiji. – http://pps.udpu.org.ua/article/viewFile/18070/15818

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.