ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат сільськогосподарських наук, Перегрим О.Р. ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА СОРТОЗРАЗКІВ ПРИ СТВОРЕННІ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ В СЕЛЕКЦІЇ КОНЮШИНИ ПОВЗУЧОЇ

УДК: 631.527:633.32

 

ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА СОРТОЗРАЗКІВ ПРИ СТВОРЕННІ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ В СЕЛЕКЦІЇ КОНЮШИНИ ПОВЗУЧОЇ

кандидат сільськогосподарських наук, Перегрим О.Р.

ІСГ Карпатського регіону НААН, Україна, Оброшино

 

Викладено результати досліджень, пов’язані з вивченням зразків конюшини повзучої колекційного розсадника в ґрунтово-кліматичних умовах західного регіону України. Наведена характеристика їх щодо основних господарсько-цінних ознак. На підставі одержаних даних виділено перспективні номери з високим рівнем цінних ознак, які можуть бути використані як вихідний матеріал для подальшої селекційної роботи з цією культурою.

Ключові слова: конюшина повзуча, сорт, колекція, селекція, вихідний матеріал.

 

кандидат сельськохозяйственных наук, Перегрим О.Р. Изучение и оценка сортообразцов при создании нового исходного материала в селекции клевера ползучего / ИСХ Карпатского региона НААН, Украина, Оброшино

Изложены результаты исследований, связанные с изучением образцов клевера ползучего коллекционного питомника в почвенно-климатических условиях западного региона Украины. Приведена характеристика их по основным хозяйственно-ценным признакам. На основании полученных данных выделены перспективные номера с высоким уровнем ценных признаков, которые могут быть использованы в качестве исходного материала для дальнейшей селекционной работы с этой культурой.

Ключевые слова: клевер ползучий, сорт, коллекция, селекция, исходный материал.

 

Candidate of Agricultural Sciences, O.R. Perehrym Study and evaluation of variety-samples when creating a new starting material in white clover selection / Institute of Agriculture of Carpathian region NAAS, Ukraine, Obroshyno

The results of research related to the study of white clover samples of collection nursery in soil and climatic conditions western region of Ukraine. The characteristic on the main agronomic important traits of them are given. Based on the obtained data promising numbers with high level of valuable traits were selected, that may be used as a starting material in the further selection work.

Key words: white clover, variety, collection, selection, starting material.

 

Вступ. Конюшина повзуча (Trifolium repens L.) – багаторічна бобова культура ярого типу розвитку. В умовах достатнього зволоження крім вирощування в чистому вигляді, а також для створення багаторічних культурних пасовищ та сіножатей ця бобова трава найцінніша. Конюшина повзуча добре відростає після випасання й відрізняється довговічністю. Довговічність її в умовах культури 3 – 5 років. В природних умовах, а також при раціональному випасанні, вона зберігається в травостоях значно довше [1, с. 258]. Зелена маса її характеризується високою перетравністю, значним вмістом сирого протеїну (20 – 30 %), незамінних для тварин амінокислот, вітамінів. Будучи однією з цінних багаторічних бобових трав, конюшина є добрим засобом для підвищення родючості ґрунту, захисту його від вітрової і водної ерозії. Крім того вона позитивно і багатосторонньо впливає на ґрунт, його макро- і мікробіоту. Конюшина повзуча розглядається як комплексний агроекологічний засіб підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур сівозміни [2, с. 146; 3, с. 50].

Відомо, що для створення нового сорту із заданими параметрами важливе значення має вихідний матеріал. Тому селекційний процес завжди починається з формування і всебічного вивчення вихідного матеріалу, який виступає джерелом як окремих, так і комплексу цінних ознак і властивостей. Чим більший і різноманітніший вихідний матеріал, тим результативнішою буде селекційна робота. У сучасній селекції вихідним матеріалом можуть бути: природні популяції, селекційні сорти вітчизняної й зарубіжної селекції, гібридний матеріал, інцухт-лінії, мутантні й поліплоїдні форми та ін. Отже правильний добір і використання вихідного матеріалу у селекції має важливе значення [4, с. 66].

Конюшина повзуча – перехреснозапильна рослина, яка представлена великою екологогеографічною різноманітністю [5, с. 47]. Тому виникає потреба вивчення колекції зразків цієї культури з метою виділення джерел господарсько-цінних ознак для створення нового вихідного матеріалу та виведення на його основі нових високопродуктивних сортів.

Матеріали і методи. Значна робота з конюшиною повзучою проводиться в лабораторії селекції трав ІСГ Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького району Львівської області) на дерново-середньопідзолистих поверхнево-оглеєних перезволожених кислих ґрунтах у спеціальній селекційній сівозміні. Основними агрохімічними показниками орного шару цих ґрунтів є: вміст гумусу – 1,22 %, pH сольової витяжки – 4,6, гідролітична кислотність – 4,23 мг.-екв. на 100 г ґрунту, Hr (сума ввібраних основ) – 11,8 мг.-екв. на 100 г ґрунту, рухомих форм азоту – 10,8 мг, фосфору – 11,8 мг, калію – 8,2 мг на 100 г ґрунту.

Закладку розсадника вихідного матеріалу проведено безпокривним способом у другій декаді липня 2015 року. Посівна площа ділянки 1 м2, облікова 0,5 м2, повторність одноразова. Агротехніка вирощування конюшини повзучої в дослідах загальноприйнята для даного регіону України.

Впродовж 2015 – 2016 років висівали та вивчали 24 сортозразки, а саме: 6 сортозразків – дикорослі популяції, 8 – гібридні популяції, 5 сортозразки виведені в результаті індивідуального та масового добору, а також 2 сорти вітчизняної (Гігант білий, Даная) і 3 сорти закордонної селекції (Волат – Білорусь; Nemuniai, Dotnuviai – Литва). Стандарт – занесений до Державного реєстру сортів рослин України сорт конюшини повзучої Лішнянська, висіяний через кожні чотири номери.

При вивченні колекційного матеріалу використовували: „Технології вирощування багаторічних трав на насіння” (за ред. В. Ф. Петриченка, 2008), „Методика проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні” (за ред. С. О. Ткачик, 2014), „Методические указания по проведению исследований в семеноводстве многолетних трав” (Всесоюзный научно-исследовательский институт кормов имени В. Р. Вильямса, 1986), „Методические указания по изучении коллекции многолетних трав” (М., 1985), „Методика проведення дослідів по кормовиробництву” (А. О. Бабич, 1994).

Під час вегетації проводили фенологічні спостереження з метою встановлення впливу метеорологічних умов на тривалість основних фаз росту та розвитку рослин конюшини повзучої. Початок фази приймали за її настання у 10 % рослин, а повна фаза – у 75 %. В рік сівби відзначали появу сходів та повні сходи. На другий рік життя відзначали початок і повне відростання зеленої маси, стеблування, бутонізацію, настання сінокісної стиглості, цвітіння, настання господарської стиглості насіння. Крім того оцінювали стан посівів восени напередодні зими та після відновлення весняної вегетації, визначали висоту травостою, структуру врожаю, урожайність насіння. Облік урожаю насіння проводили у фазі повної стиглості шляхом його обмолоту, витирання, очистки, зважування окремо з кожної ділянки.

Результати дослідження. Вегетаційний період 2016 року був сприятливий для росту та розвитку конюшини повзучої. Цей рік характеризувався дещо підвищеною середньомісячною температурою повітря та меншою кількістю опадів. Так, температура повітря квітня, травня, червня, липня, серпня була відповідно на 2,6; 0,3; 2,3; 1,9; 0,8 °С вища середньобагаторічної. За вегетаційний період опадів випало менше в порівнянні із середньобагаторічними показниками, за винятком квітня та липня місяців. Відростання весною рослин конюшини повзучої спостерігалося приблизно 14 – 23 березня, а повне відростання 25 – 30 березня. По закінченню перезимівлі, в посівах конюшини повзучої спостерігалася густота в межах 60 – 83 рослин/м2.

Тривалість періоду вегетації від фази весняного відростання до господарської стиглості насіння та тривалість міжфазних періодів залежать як від генотипу рослин так і від чинників зовнішнього середовища. Вони мають велике значення для формування продуктивності.

За даними Бабича А. О., період вегетації конюшини повзучої до цвітіння 45 – 65 днів, а від початку цвітіння до повного достигання насіння – 40 – 60 днів [6, с. 88].

Як показують результати наших фенологічних спостережень, вегетаційний період досліджуваних сортозразків від фази весняного відростання до господарської стиглості насіння в досліджуваний рік становив 122 – 143 дні, а від початку цвітіння до повної стиглості насіння 44 – 70 днів.

За строками цвітіння першого укосу зразки колекційного розсадника були поділені на дві групи стиглості: середньостиглі та пізньостиглі. До середньостиглих (період вегетації від весняного відростання до укісної стиглості 66 – 72 дні) належать 11 зразків, пізньостиглих (76 – 78 днів) – 8 зразків. До середньостиглих нами віднесено сортозразки: № 1783, № 499, № 1308, № 650, № 451, № 3, № 1784, № 1787, № 1785, № 830, № 652. До пізньостиглих: № 1855, № 745, № 1786, № 847, № 974, № 797, № 1789, № 1297.

Одним із важливих показників формування продуктивності є висота рослин у фазі укісної стиглості. В наших дослідженнях висота рослин І укосу в фазі укісної стиглості (початок цвітіння) в 2016 році становила в межах 29,6 – 35,5 см. Добовий приріст становив у першому укосі при сінокісному використанні 0,21 – 0,54 см, в другому – 0,18 – 0,25 см.

Урожайність насіння – комплексна ознака, яка залежить від багатьох окремих структурних показників рослини. На насіннєву продуктивність конюшини повзучої великий вплив мають показники, що визначають структуру генеративних органів: довжина квітконоса, діаметер головки, кількість квіток і насінин в одній головці, обнасінення суцвіття. Таким чином нами виділено джерела та донори:

- за довжиною квітконоса: с. Лішнянська – стандарт (UJ 0600161) – 25,0 – 29,6 см, № 745 (PFZ 00745) – 25 см, № 847 (UJ 0600156) – 27,2 см, № 1855 (PFZ 01855) – 28,2 см, № 1785 (PFZ 01785) – 32,3 см;

- за діаметром головки: с. Лішнянська – стандарт (UJ 0600161) – 21 – 25 мм, № 1308 (UJ 0600810) – 23 мм, № 847 (UJ 0600156) – 26 мм, № 1785 (PFZ 01785) – 28,6 см;

- за кількістю квіток в головці: с. Лішнянська – стандарт (UJ 0600161) – 68,6 – 76,2 шт., № 1783 (PFZ 01783) – 88 шт., № 499 (UJ 0600440) – 138 шт., № 1785 (PFZ 01785) – 82,6 шт., № 1783 (PFZ 01783) – 87,8 шт.;

- за кількістю насінин в головці: с. Лішнянська – стандарт (UJ 0600161) – 77 – 119 шт., № 1785 (PFZ 01785) – 129 шт., № 1786 (PFZ 01786) – 105,2 шт., № 1783 (PFZ 01783) – 146 шт., № 499 (UJ 0600440) – 126,4;

- за найвищою обнасіненістю суцвіття: с. Лішнянська – стандарт (UJ 0600161) – 112 – 157,3 %, № 451 (UJ 0600793) – 128 %, № 1786 (PFZ 01786) – 136 %, № 1785 (PFZ 01785) – 152,4 %, № 1783 (PFZ 01783) – 159 %.

Проведений облік урожаю насіння показав, що майже всі номери перевищували стандарт на 10,5 – 13,6 %, при рівні урожаю стандартного сорту Лішнянська 0,011 – 0,018 т/га (табл. 1).

Таблиця 1

Насіннєва продуктивність колекційних зразків конюшини повзучої (2016 рік, посів 2015 року)

№ п/п

Назва зразка

Урожайність насіння

т/га

% до St

± до St

1

2

3

4

5

Лішнянська (St)

0,011

100

1

№ 3

0,013

118

+0,002

2

№ 1855

0,015

136

+0,004

3

№ 1784

0,019

105

+0,001

4

№ 1785

0,022

122

+0,004

1

2

3

4

5

Лішнянська (St)

0,018

100

5

№ 451

0,012

67

-0,006

6

№ 745

0,015

83

-0,003

7

№ 651*

8

№ 1786

0,018

129

+0,004

Лішнянська (St)

0,014

100

9

№ 1308

0,016

114

+0,002

10

№ 650

0,019

136

+0,005

11

№ 1787

0,015

136

+0,004

12

№ 1788*

Лішнянська (St)

0,014

100

13

№ 1856*

14

№ 1783

0,018

129

+0,004

15

№ 485*

16

№ 483*

Лішнянська (St)

0,013

100

17

№ 830

0,015

115

+0,002

18

№ 652

0,014

107

+0,001

19

№ 974

0,013

108

+0,001

20

№ 797

0,015

125

+0,003

Лішнянська (St)

0,012

100

21

№ 847

0,013

108

+0,001

22

№ 1297

0,015

125

+0,003

23

№ 499

0,012

109

+0,001

24

№ 1789

0,013

118

+0,002

Лішнянська (St)

0,011

100

 

 

Примітка: * - вибракувані номери

 

Висновки. Колекція зразків конюшини повзучої є цінним джерелом різноманіття вихідного матеріалу. Встановлено, що кращим вихідним матеріалом для селекції конюшини повзучої на початку селекційної програми є місцеві популяції, дикорослі форми, а також окремі селекційні вітчизняні і зарубіжні сорти та біотипи виділені з них.

 

Література:

 

1. Храпійчук І. П. Пошук шляхів вирішення проблеми дефіциту насіння конюшини повзучої в Україні / І. П. Храпійчук, Н. В. Храпійчук, А. М. Мельнічук // Посібник українського хлібороба. – 2010. – Вип. 1. – С. 258.

 

2. Бугайов В. Д. Продуктивність колекційних зразків конюшини повзучої / В. Д. Бугайов, К. І. Мовчан // Генетичне та сортове різноманіття рослин для покращення якості життя людей. Тези міжнародної наукової конференції присвяченої 25-річчю Національного генбанку рослин України 4 – 7 липня 2016 р. / Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Український інститут експертизи сортів рослин. – Київ: ТОВ „Нілан-ЛТД”, 2016. – С. 146 – 147.

 

3. Ярмолюк М. Т. Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав’янистих фітоценозів: моногр. / М. Т. Ярмолюк, У. О. Котяш, Н. Б. Демчишин. – Львів: ПАІС, 2010. – 228с.

 

4. Молоцький М. Я. Селекція і насінництво сільськогосподарських культур: Підручник // Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. – К.: Вища освіта, 2006. – 463с.

 

5. Кулька В. П. Оцінка колекційних зразків конюшини лучної та їх використання при створенні сортів інтенсивного типу / В. П. Кулька, Л. П. Щербина // Корми і кормовиробництво. – 2013. – Вип. 76. – С. 47 – 53.

 

6. Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу: моногр. / А. О. Бабич. – К.: [б.в.], 1995. – 298с.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.