Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р) » докт. екон. наук, проф., Башнянин Г. І., канд. екон. наук, Гончарук Л. Я., канд. екон. наук, Підлипна Р. П., Тесля А. І. ІНТЕГРАЛЬНА ДИНАМІЧНА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

докт. екон. наук, проф., Башнянин Г. І., канд. екон. наук, Гончарук Л. Я., канд. екон. наук, Підлипна Р. П., Тесля А. І. ІНТЕГРАЛЬНА ДИНАМІЧНА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Категорія: Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р), Економіка

докт. екон. наук, проф. Башнянин Г. І.

Львівська комерційна академія

Гончарук Л. Я., канд. екон. наук

Львівська комерційна академія

Підлипна Р. П., канд. екон. наук

Львівська комерційна академія

Тесля А. І.

Львівський національний університет імені Івана Франка

ІНТЕГРАЛЬНА ДИНАМІЧНА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Стратегічна політика держави, на відміну від функціональної (поточної), спрямована не на згладжування економічного циклу, а на відбір тієї чи іншої стратегічної (перспективної) моделі соціально-економічного розвитку. Залежно від характеру стратегічної соціальної політики держави можна умовно виділити три основні моделі соціально-економічного розвитку.

По-перше, це соціал-демократична (чи соціалістична або соціальна) модель, за якою суспільний сектор економіки неухильно (точніше, коливним чином) розширюється. Для того, щоб суспільний сектор економіки розширювався в історичній перспективі, необхідно, щоб держава на кожен певний момент часу проводила активну функціональну соціальну політику. Це означає, по-перше, що за умови вибору соціал-демократичної моделі розвитку функціональна політика держави матиме проциклічний, а не антициклічний характер, по-друге, вона буде високоефективною лише у віддаленій чи, точніше, гіпервіддаленій історичній перспективі, а з позицій поточного моменту (найближчих економічних ефектів) така політика може бути в економічному аспекті не такою високоефективною, або навіть і низькоефективною.

По-друге, це центристська (або нейтральна) модель соціально-економічного розвитку, за умови якої суспільний сектор – стабільний (і не розширюється, і не звужується, або і розширюється, і звужується дуже незначно). Для того, щоб економіка розвивалася за центристською схемою, необхідно, щоб функціональна (поточна) соціально-економічна політика держави була спрямована на активну капіталізацію. Лише за умови такої активної функціональної (поточної) капіталізації об`єктивне розширення суспільного сектору економіки, що викликане об`єктивним економічним розвитком і є його безпосереднім продуктом, буде нейтралізовуватися тією чи іншою мірою і сформується стабільний суспільний сектор у структурі національної економіки.

По-третє, це ліберальна або консервативна, як її інакше позначають у сучасній економічній літературі, модель соціально-економічного розвитку. Практична реалізація цієї моделі призводить до формування такої структури національної економіки, в якій суспільний сектор (у своїй частці) звужується. Вважається, що ліберальна соціально-економічна політика високоефективна в короткотривалому ринковому періоді, зате вона може виявитися не такою високоефективною у віддаленішій (чи гіпервіддаленій) історичній перспективі. Для того, щоб національна економіка розвивалася за схемою ліберальної чи консервативної моделі, необхідно в кожен поточний момент часу проводити функціональну соціально-економічну політику, спрямовану на активну капіталізацію економіки, точніше, на її гіперкапіталізацію. Лише така функціональна гіперкапіталізація здатна не лише нейтралізувати в повному обсязі об`єктивне розширення суспільного сектору економіки, викликане об`єктивним ходом економічного розвитку, а й навіть звузити суспільний сектор понад його об`єктивні межі.

Таким чином, за умов практичної реалізації соціал-демократичної і ліберальної моделей соціально-економічного розвитку формується національна економічна структура з, відповідно, надмірним і недостатнім розвитком суспільного сектору економіки. В Україні на сучасному етапі розвитку національної економіки її суспільний сектор (у його власному значенні, без тієї частки державного сектору, що “захопив” виробництво і реалізацію несуспільних благ) має тенденцію до звуження, що свідчить про практичну реалізацію ліберальної (консервативної) моделі соціально-економічного розвитку.

Інтегральна динамічна економічна ефективність соціалізації (за весь період довгого соціалізаційного циклу) залежить від ступеня розвитку суспільного сектору національної економіки. За цим параметром суспільний сектор економіки може бути нормально чи оптимально розвиненим, недостатньо розвиненим і надмірно розвиненим. Нормально чи оптимально розвинений він лише в демократичних суспільствах, в яких панівним є конкурентний політичний ринок. У таких суспільствах інтегральна динамічна ефективність соціалізації позитивна чи навіть значно позитивна. В суспільствах з недемократичними традиціями і так званою “правою” монополізацією політичного ринку розвиток суспільного сектору економіки – недостатній, а інтегральна динамічна ефективність соціалізації – нульова чи незначно позитивна (гіпопозитивна). І, нарешті, за умов панування політичного ринку з “лівою” монополізацією розвиток суспільного сектору економіки – надмірний, що також формує у підсумку нульовий або слабопозитивний інтегральний динамічний економічний ефект.

Зазначене вище дає підстави вважати, що однаково низькоефективна як надмірна, так і недостатня соціалізація економічного розвитку. Лише оптимальна чи нормальна соціалізація формує більш-менш стабільний і позитивний інтегральний динамічний економічний ефект.

В Україні на сучасному етапі ринкового реформування вітчизняної економіки розвиток суспільного сектору економіки недостатній внаслідок, як однієї із своїх причин, “правої” монополізації політичного ринку. Це також дає підстави стверджувати, що інтегральна динамічна економічна ефективність соціалізації в перехідній економіці України або нульова, або незначно позитивна (гіпопозитивна).

Література:

1. Башнянин Г.І. Ефективність соціалізації економічних систем: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Л.Я. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2010. – 240 с.

2. Башнянин Г.І. Регуляційна ефективність економічних систем / Г.І. Башнянин, Г.С. Третяк, Н.Б. Буряк // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. Збірник науково-технічних праць. Вип. 20.9. – Львів: НЛТУ України, 2010. – С.134-141.

3. Башнянин Г.І. Соціалізаційна ефективність економічних систем за умов посилення глобалізаційних процесів / Г.І. Башнянин, Л.Я. Гончарук, І.В. Михайляк // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. Збірник науково-технічних праць. Вип. 22.14. – Львів: НЛТУ України, 2012. – С.189-197.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^