Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р) » Паньків О. Є. ДО ПИТАННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ У ВНЗ

Паньків О. Є. ДО ПИТАННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ У ВНЗ

Категорія: Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р), Філологічні науки

Паньків О. Є.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ДО ПИТАННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ У ВНЗ

Сучасний соціальний стан в країні суттєво впливає на педагогічну діяльність і потребує якісно нового не знеособленого підходу до навчального процесу. Одним з реальних чинників, які здатні вирішити подібні проблеми у формуванні особистості є індивідуалізація навчального процесу. Такий метод неодноразово застосовувався при реалізації ідей особистісно-орієнтованої освіти, що значно впливає на процес підвищення ефективності навчання.

Проблема індивідуалізації навчально-виховного процесу розробляється у вітчизняній психолого-педагогічній науці вже досить давно, хоча ще далека від свого остаточного вирішення. Це проявляється зокрема в тому, що при наявності великої кількості наукових досліджень, відсутня систематизована основа всебічного вивчення особистості студентів, виявлення їх реальної підготовки, освіченості та вихованості на різних етапах процесу особистого і професійного становлення.

Індивідуалізація навчання є організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей осіб, які навчаються; вона дозволяє створювати оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожної особи. Творчий підхід до кожного заняття є важливою передумовою досягнення результату. А застосування методу індивідуалізації забезпечить досягнення багатьох навчальних цілей.

Навчання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів практикується у вітчизняній педагогіці. Необхідність цього очевидна, адже всі студенти значною мірою відрізняються за різними показниками. Це зумовлено їх індивідуальними відмінностями, котрі і визначають необхідну міру індивідуального підходу. Враховуючи загальні психологічні особливості, ми, тим самим, забезпечуємо розуміння матеріалу кожним студентом. Але досягти цього нелегко, оскільки здібності до навчання іноземної мови у студентів різні.

Загалом, процес навчання орієнтується на середній рівень знань та здібностей студентів, а отже не кожен може реалізувати свої потенційні можливості. Індивідуалізація навчання у ВНЗ спрямована на подолання невідповідностей між рівнем навчальної діяльності. Першим кроком при використанні методу індивідуалізації має бути знайомство зі студентом як особистістю, з його внутрішнім світом, з його інтересами, з його сильними і слабкими сторонами індивідуальності. Врахування особливостей студентів носить комплексний характер і здійснюється на кожному етапі навчання: у процесі визначення мети, мотивації навчання, вирішенні навчальних завдань, визначенні способів дії тощо. Насамперед, належна увага приділяється таким особливостям, які впливають на навчальну діяльність та від яких залежать результати навчання, тобто чинники, які характеризують роботу студента на занятті: ініціативність, креативність, незалежність, зацікавленість, спосіб розумової діяльності, тип сприйняття інформації, тип діяльності. Студент повинен працювати у зручних для нього манері, темпі, що відповідають його загальній підготовці, здібностям, рисам характеру, обсягу пам’яті, тощо.

Слід зауважити, що для ефективного впровадження індивідуалізації на заняттях з іноземної мови розрізняють чотири підструктури психологічної схеми індивідуальності, зокрема студента ( відповідно до К.К.Платонова [3]):

1) спрямованості (бажання, інтереси, світогляд, нахили, мотиви, переконання);

2) соціального досвіду (навички, вміння, знання, звички);

3) форм відображення (психічні процеси та емоційно-вольові якості особистості, що розвиваються і вдосконалюються у різних видах діяльності);

4) біологічних властивостей (психологічні особливості особистості, що зумовлюють індивідуальний стан його діяльності: працездатність, темп роботи).

Індивідуалізація навчання, як стверджує Г.О.Китайгородська [4], є найкращим засобом для формування позитивної мотивації до вивчення іноземної мови студентами, для яких вивчення її не є профілюючим. Завданням викладача стосовно індивідуалізації навчання під час підготовки студентів до засвоєння нового матеріалу є визначення знань. Передбачається диференціація навчального матеріалу, системи завдань різної складності та обсягу. Засобами індивідуалізації навчання можуть виступати як індивідуальні так і групові завдання.

На етапі засвоєння індивідуалізація навчання полягає у розгорнутому поясненні та наданні зразка дії. Студенти можуть виконувати завдання частково або повністю самостійно. Викладач повинен передбачити труднощі, які можуть виникнути у студента в процесі навчання; рекомендувати звернутись до додаткової і довідкової літератури; поділяти завдання на окремі невеликі етапи, що дозволить слабким студентам включитись у колективну роботу. Пропонуються наступні форми організації навчальної роботи: спільна робота, групова робота та індивідуальна робота. На етапі закріплення знань пропонується спільне завдання, а потім додаються диференційовані за складністю.

Таким чином, індивідуалізація навчання - це співвідношення прийомів навчання з зазначеними властивостями особистості кожного слухача, а ці властивості враховуються під час виконання вправ та завдань. Але все ж можна констатувати, що, на жаль, навіть врахування індивідуальних особливостей студентів не стало постійним принципом навчання: якщо проаналізувати зміст домашніх завдань, то у 99% випадках він є однаковим для всієї групи студентів, а отже, свідомо легким для одних і важким для інших.

Здібності є одним із об’єктів, які орієнтують викладача в індивідуальному підході до студентів: студенти, відрізняючись якістю знань, вміннями, навичками потребують того, щоб всі ці відмінності були помічені, усвідомлені викладачем та стали б керівництвом до дії для нього.

Індивідуалізація навчання іноземним мовам у немовних вузах передбачає ретельне тематичне планування та вимагає уважного вивчення індивідуально-психологічних характеристик студентів.

Результати психологічних досліджень показали, що при рівних умовах позитивна учбова мотивація не може забезпечити легкого та швидкого засвоєння учбового матеріалу, у випадку, якщо у студента недостатньо розвинуті здібності до даного предмету. Точно так само і вольові якості особистості не можуть надати легкості та швидкого темпу в поєднанні з високими результатами. Іншими словами, адекватна учбова мотивація та сильна воля допомагають досягнути гарних результатів у навчанні, але не забезпечують легкості і швидкості процесу набуття знань, формування навичок та вмінь.

Література:

1. Адлер А. Практика и теории индивидуальной психологи / А.Адлер.- М.: Прогресс, 1995. – 291 с.

2. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие.- М.: ВЛАДОС, 1996. – 529 с.

3. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К.Платонов.- М.: Наука,1986.-254 с.

4. Китайгородская Г.А. Некоторые обязательные характеристики интенсивного обучения иностранным язикам/ Г.А.Китайгородская // Методы інтенсивного обучения иностранным язикам.- М.: МГПИЯ, 1977.- с. 26-35.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^