Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р) » Cамчук Н. О. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В УКРАЇНСЬКОМУ СОЦІУМІ

Cамчук Н. О. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В УКРАЇНСЬКОМУ СОЦІУМІ

Категорія: Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р), Державне управління

студентка магістратури Cамчук Наталія Олександрівна

Національний університет “Острозька академія”, м. Острог 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В УКРАЇНСЬКОМУ СОЦІУМІ

Анотація.В статті проаналізовано особливості формування та розвитку зв'язків з громадськістю в українському соціумі та можливості імплементації зарубіжних PR-моделей в сфері місцевого самоврядування.

Ключові слова: засоби масової інформації, комунікація, зв’язки з громадськістю, взаємовідносини між публічною владою та громадськістю.

 

Анотация. В статье проанализированы особенности формирования и развития связей с общественностью в украинском социуме и возможности имплементации зарубежных PR-моделей в сфере местного самоуправления.

Ключевые слова: средства массовой информации, коммуникация, связи с общественностью, взаимоотношения между публичной властью и общественностью.

 

Summary.The article analyses the features of the formation and development of public relations in Ukrainian society and the possibility of implementing foreign PR-models in local government.

Key words: media, communication, public relations, relationship between public authorities and public.

 

 

Постановка проблеми. Сьогодні науково доведено, що ефективна діяльність системи місцевого самоврядування можлива за наявності надійних інформаційних зв’язків між усіма його ланками. Пріоритетними напрямами інформатизації органів місцевого самоврядування є створення цілісної системи інформаційних та інструментальних засобів, які забезпечують найсприятливіші умови для функціонування інформаційних ресурсів, автоматизованих способів їх обробки й використання заради здійснення національних інтересів, поліпшення керованості економікою, розвитку наукомістких виробництв та високих технологій, зростання продуктивності праці, вдосконалення соціально-економічних відносин, збагачення духовного життя [1, 2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема комунікативної взаємодії органів державної влади та громадськості знайшла своє відображення в дослідженнях багатьох вчених. Так, у працях Н. Нижник і В. Голуб аналізується взаємодія гілок влади між собою, В. Візхир і Н. Ковалішина – взаємодія однієї з гілок влади з громадськими організаціями з деяких аспектів, В. Черепанова та В. Єлагіна – взаємодія державних органів і структур громадянського суспільства у вирішенні окремих питань. У свою чергу, О. Якубовський і Т. Бутирська характеризують процес взаємодії державної влади та громадянського суспільства з позицій системного підходу. Однак, на наш погляд, ще недостатньо уваги приділяється дослідниками проблемам вивчення особливостей формування зв'язків з громадськістю в українських реаліях, та можливостей використання зарубіжних PR-моделей взаємодії органів влади з громадськістю.

Постановка завдання. Метою статті є спроба проаналізувати особливості формування та розвитку зв'язків з громадськістю в українському соціумі та можливості імплементації зарубіжних PR-моделей в сфері місцевого самоврядування.

Основні результати дослідження. Сьогодні в Україні, як і в інших державах світу, постійно зростає роль мас-медіа як засобу комунікації, формування громадської думки, впливу на поведінку людей та на життєдіяльність суспільства в цілому. Загальновідомо, що під назвою мас-медіа об’єднуються найрізноманітніші засоби масової інформації: друковані видання, радіо, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис, світова мережа Інтернет тощо, які поширюють різноманітну за змістом інформацію на кількісно великі аудиторії.

Одна з найважливіших особливостей сучасних мас-медіа — це поширення соціальної інформації, яка є відображенням дійсності, життєдіяльності суспільства. Від характеру інформації, яка формує у суспільстві певну систему цінностей і пріоритетів, залежить не лише стан громадської думки, не тільки поведінка людей, але й суспільні відносини, у тому числі ставлення населення до діяльності органів влади [3]. Отже, хто має можливість продукувати соціальну інформацію конкретного спрямування через мас-медіа, той має великий вплив на владу. Таким чином, інформація завдяки засобам масової інформації трансформується у таке джерело влади, з допомогою якого можна управляти великими групами людей, суспільством в цілому.

Ось чому у розвинених демократичних суспільствах така величезна увага приділяється побудові взаємовідносин між органами місцевого самоврядування і засобами масової інформації. Як приклад, мабуть, доцільно розглянути “Політику Стокгольмського муніципалітету щодо засобів масової інформації”, в основі якої покладено такі положення:

1.Політика міста щодо засобів масової інформації базується на засадах гласності.

2.Політика муніципалітету щодо засобів масової інформації базується на свободі слова і свободі повідомлень.

3. На керівників покладено особисту відповідальність за вирішення проблемних питань, які стосуються засобів масової інформації.

4. Спілкування із засобами масової інформації має бути тактовним і діловим.

5.Спілкування із засобами масової інформації має бути спланованим і динамічним.

Практика свідчить, що стокгольмська модель побудови взаємовідносин між органами місцевого самоврядування і засобами масової інформації можна розглядати як ідеал, до якого треба прагнути, адже ця концепція не враховує будь- які сторонні негативні впливи на населення, наприклад, зарубіжних мас-медіа. Ця модель передбачає стовідсоткове сприйняття та усвідомлення інформації населенням, повне взаєморозуміння у взаємовідносинах між обома сторонами. Втілити у реальне життя таку модель практично неможливо через ряд об’єктивних причин.

Таким чином, стокгольмська модель, на нашу думку, не може бути зразковим прототипом для побудови інформаційної діяльності українських органів місцевого самоврядування через такі міркування:

• найважливіший акцент у цій концепції зроблено лише на інформаційний зв’язок “влада — народ (територіальна громада)”;

• відсутній захист від зовнішніх негативних інформаційних впливів на громаду;

• у моделі відсутні рекомендації з реалізації зворотного інформаційного зв’язку “населення (територіальна громада) — влада”.

Для України великий інтерес становить яломітська модель інформаційної діяльності органів місцевого самоврядування (Румунія). В основі функціонування цієї моделі лежать взаємозв’язки “територіальна громада — орган управління місцевого самоврядування — територіальна громада”, які реалізуються завдяки діяльності громадського інформаційного центру. Ідея створення такого центру належала керівництву Яломітського округу (М. Петре, Н. Мокану, А. Дінеску, К. Марінеску та ін.), яке було занепокоєне тим, що громадськість як не забезпечувалась достатньою інформацією щодо послуг, які надавались в окрузі, так і не залучалась до вирішення проблем округу. Створення громадського інформаційного центру кардинально змінило ситуацію: громадяни отримали доступ до інформаційних ресурсів центру — друкованого та комп’ютерного варіантів баз даних про діяльність кожного з відділів адміністрації округу, інформації про функції державних, окружних та міських органів влади, міської та окружної рад, брошур та окремих зразків документів з таких питань, як процедура державної реєстрації шлюбу, усиновлення дітей, дозвільна документація на будівництво, інформація про наявність житла, програми для молоді, діяльність місцевих неурядових організацій тощо.

Попри свої переваги, недоліком яломітської моделі є важливий момент: у цій системі практично не визначена роль засобів масової інформації, не означена співпраця органів місцевого управління з ними.

Отже, аналіз двох відомих у Європі концепцій інформаційного обміну між органами місцевого самоврядування та громадами дозволяє зробити висновок, що вони не можуть штучно переноситися на український ґрунт. Навіть зважаючи на те, що проблема відкритості та громадського контролю над органами державної влади та місцевого самоврядування під час їх глибокої трансформації зараз у центрі уваги українського суспільства [5].

Однак практичний досвід показує, що без наукового підходу, без врахування загальнонаціональних та місцевих особливостей, у тому числі економічних, соціальних, політичних, історичних, ментальних та психологічних, знайти правильний розв’язок буде важко.

Однак варто розуміти, що в Україні, в якій тривалий час процвітала дезінформація, складно швидко створити надійні інформаційні основи для налагодження довірливих взаємозв’язків: місцеві органи самоврядування — населення територіальних громад — місцеві органи самоврядування. Адже Україна досі є однією з небагатьох європейських держав, де засновниками, а отже й господарями засобів масової інформації виступають владні структури.

Висновок.

Отже, основою усіх моделей зв'язків з громадськістю, на нашу думку, повинні бути взаємозв’язки інформаційної взаємодії та постійного обміну:

• між органами управління;

• з територіальною громадою;

• із засобами масової інформації;

• з мережею Інтернет;

Звичайно, усі ці взаємозв’язки повинні будуватися на основі українських законів, нормативних актів і положень з урахуванням діяльності вищих ешелонів влади та взаємовідносин з ними.

Література:

1. Історія засобів масової інформації: Від кременя до кремнію / За ред. Д. Джованіні. — Торіно, 1984. — 327 с.

2. Концепція Національної програми інформатизації // Голос України. — 1998. — 4, 7 квіт. — № 65.

3. Кузьменко В. Л, Романчук О. К. На порозі надцивілізації: системний аналіз актуальних проблем сучасності, соціальне прогнозування та футурологія. — Львів: Універсум, 1998. — 164 с.

4. Куйбіда В. С. Інформатизація муніципального управління. — Львів: Літопис, 2002. — 200 с.

5. Шевчук А. В. Створення єдиного інформаційного поля України як інструмент реалізації регіональної політики // Соціально- економічні дослідження в перехідний період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики //

6. Щорічник наук. праць. — Вип. 8. — НАН України, Інститут регіональних досліджень / Редкол.: М. І. Долішній (відпов. ред.). — Львів,— С. 234-245.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^