Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р) » Білостоцький О. С. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Білостоцький О. С. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Категорія: Простір і час сучасної науки (22-24.04.2013р), Право

студент Білостоцький Олександр Сергійович

Донецький національний університет

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди закріплене у ст. 50 Конституції України. [1] Актуальністю прокурорського нагляду у сфері охорони довкілля є те, що забезпечення екологічної безпеки у сучасних умовах є важливою проблемою державної екологічної політики та невід’ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. Це зумовлено значним антропогенним порушенням та техногенною перевантаженістю території України, негативними наслідками Чорнобильської катастрофи, неефективним використанням природних ресурсів, широкомасштабним застосуванням екологічно шкідливих і недосконалих технологій, неконтрольованим ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, негативними екологічними наслідками оборонної та військової діяльності та природними катаклізмами.

Особливості здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів про охорону довкілля досліджувалися у публікаціях В.П. Виноградова, А.Ю. Винокурова, К.Ю. Винокурова, Ю.Є. Винокурова, М.І. Гошовського, Ю.Б. Жаркової, Е.М. Жевлакова, П.М. Каркача, П.М. Капуки, І.М. Козьякова, А.І. Котелевця, Т.Р. Мірзаєва, В.Р. Рохліна, М.В. Руденка, В.І. Бабенка, Г.І. Сопранькова, О.Б. Червякової та ін.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням та правильним застосуванням законів прокурор має право: безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити в приміщення органів державної влади і органів державної влади і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ незалежно від форм власності, підпорядкування та приналежності. [2] В таких випадках не потрібна особлива перепустка. Прокурор має право доступу до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою і таких, які що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Однак випливає проблема взаємовідносин між прокуратурою та численними владними контролюючими структурами. Також наявна проблема при здійсненні прокуратурою нагляду за тим, як ці контрольні структури виконують покладені на них обов'язки. Потрібно не допустити фактів підміни та дублювання прокуратурою контролюючих органів. Адже на законодавчому рівні прописано, що прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Необхідно встановити ефективну взаємодію з іншими контролюючими органами. У науковій літературі виділяють 2 форми такої взаємодії: процесуальна та непроцесуальна. Процесуальна форма ­ це реалізація повноважень, спрямованих на виявлення порушень закону, у межах прокурорського­наглядових відносин з органами позавідомчого контрою. Непроцесуальні форми взаємодії ­ це взаємний обмін інформацією, підготовка спільних узагальнень практики прокурорської та контрольної. [3]

При здійсненні нагляду і реалізації інших функцій прокуратура може і повинна взаємодіяти з іншими органами. У зв'язку з цим потрібно доповнити перелік принципів організації і діяльності прокуратури принципом взаємодії. Координація прокуратурою діяльності правоохоронних органів являє собою різновид взаємодії і здійснюється у формах, визначених нормативними актами Президента України і вказівками Генерального прокурора України. Порядок здійснення координації доцільно врегулювати законом.

Сьогодні в Україні не прийнято уніфікованого законодавчого акта, який би визначив вичерпний перелік органів, покликаних здійснювати державний контроль у галузі охорони довкілля в Україні. Це означає, що як окремі сфери діяльності, так і предметна визначеність компетентних органів розпорошена в різних нормативно-правових актах. Перспективним видається вирішення завдання впорядкування законодавства про державний контроль у галузі охорони довкілля шляхом прийняття спеціального Закону «Про екологічний контроль», структурним елементом якого має стати уніфікація системи органів державного контролю в сфері охорони довкілля. [4]

Сучасний стан та перспективи забезпечення екологічної безпеки дозволяє визнати, що діяльність прокуратури у сфері охорони довкілля спрямовується на всебічне зміцнення природозахисної законності з метою захисту гарантованих правовими актами екологічних прав громадян України від неправомірних посягань, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності та відшкодування заподіяння довкіллю шкоди. У зв’язку з кризою екологічної ситуації, що склалася в державі, органи прокуратури повинні взяти курс на «екологізацію» наглядової діяльності, передусім, активізацію нагляду за додержанням законів органами екологічного контролю.

Необхідно розробити на рівні Генеральної прокуратури України Типове положення про природоохоронну прокуратуру, в якому визначити її мету, завдання, функції та повноваження; гарантії діяльності природоохоронних прокурорів та відповідальність, що у свою чергу буде унеможливлювати дублювання контролю і нагляду під час виконання завдань з охорони довкілля.

Є доцільним практика створення природоохоронних прокуратур, оскільки їх працівники найбільш кваліфіковано здійснюють нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля, який є багатогранним.

На практичному рівні необхідно забезпечити комплексний підхід у боротьбі з екологічними правопорушеннями – зі злочинами проти довкілля. Щодо прокурорського нагляду комплексний підхід може означати: цілеспрямоване й активне застосування прокурором усіх наданих йому правових засобів; поєднання наглядової роботи з профілактичною діяльністю, погоджування наглядових заходів з найважливішими екологічними і соціально-економічними завданнями, що вирішуються у регіоні; постійну взаємодію прокурорів з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронними та іншими контролюючими органами, а також з громадськими організаціями; координацію прокурорського нагляду в екологічній сфері з іншими напрямами діяльності прокуратури. [5]

Література:

1.Конституція (Основний Закон) України. Прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» // ВВРУ. – 1991. - № 53. – Ст. 794 (із наступними змінами і доповненнями).

3. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: дис... канд. юрид. наук: / Одеська національна юридична академія. - О., 2004.

4. Головкін О. Система і правове становище органів державного контролю у сфері охорони довкілля в Україні // Вісник прокуратури. – 2012. - № 1. – С. 53

5. Бабенко В.І. Руденко М.В. Прокурор у галузі охорони довкілля: Сутність, повноваження, організація: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - К.: «Концерн Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. - 408 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^