ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Главацька Н. С., Богачук Д. О. ВПЛИВ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

Главацька Наталія Сергіївна,

Богачук Діна Олександрівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ВПЛИВ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

Актуальність дослідження. Вплив цивілізації на рівень безпеки людини є одним з актуальних питань сьогодення. Адже стрімкий розвиток цивілізації включає вдосконалення техніки, індустріалізацію сільського господарства та економіки, створення машин, механізмів, які негативно впливають на рівень безпеки людини.

Проблеми взаємовідносин між людиною, суспільством і навколишнім середовищем розглядалися у працях античні мислителів - Аристотеля, Теофраста, Гіппократа. На сучасному етапі розвитку науки проблеми екологічної небезпеки набули глобального значення, що підтверджується дослідженнями таких науковців, як Р. Робертсон, Е.Гідденс, Дж. Розенау, У. Бек, З. Баумат, С. Хантінгтон, М. Кастельс, О. Тофлер, А. Турен, Ф. Фукуяма тощо [1, с. 95]. Також світового визнання отримали дослідження українських вчених, таких як: І.Г.Підоплічка, Ф.А.Гриня, С.М.Стопка, П.С.Погрібняка, Д.В.Воробйова.

Сучасне життя насичене великою кількістю небезпечних факторів - хімічних, фізичних, біологічних, фізико-хімічних, які часто негативно впливають на здоров'я людей, всього живого у природі. Різноманітність дій всіх шкідливих чинників настільки велика, що часто важко встановити окрему їх дію і тому важливо, щоб кожна людина могла їх вирізняти і вміти самостійно приймати дії захисту від них.

Безпека - стан, при якому явища, процеси, об'єкти, не можуть завдати шкоди, несумісної із здоров'ям та життям людини, її благополуччям. Безпечний стан не може виникнути сам по собі, як правило для цього потрібно витратити енергію, час та інформацію. Безпеку можна розглядати і як відсутність недопустимого негативного ризику, пов'язаного з можливістю завдати будь-якої шкоди, навіть мінімальної [2].

Стан, протилежний безпечному - небезпека. Згідно Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»: небезпека - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті. Безпека людини залежить від стану об'єктів, процесів, що оточують її. На об'єктах підвищенної небезпеки використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин, організмів, які є реальною загрозою життю та здоров'ю людей, виникненням надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

Статистичні дані свідчать, що у світі нараховується більше 500 млн інвалідів і кожний п'ятий - результат нещасного випадку у виробництві, побуті або в природі. В середньому протягом року на Землі травмується біля 20 млн, а гине 500 тис. людей. У США щорічно гине у виробничих умовах 14 тис. людей, отримують травми 2,3 млн, в тому числі у дорожньо-транспортних подіях гине більше 60 тисяч і понад 2 млн стають інвалідами. В Україні лише в побутових умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щорічному зростанні майже на 10%. Крім того, 60-80% нещасних випадків це результат невміння передбачити, розпізнати приховану небезпеку, невміння оцінити ризик і узгоджувати його із своїми можливостями, які визначаються психо-фізіологічними властивостями організму та станом техніки.

З усіх найбільших промислових аварій 56% відбулися протягом останніх десятиліть, в тому числі третина з них в останні 15 років. Одночасно збільшилися руйнівні наслідки аварій. При аварії на АЕС в Уіндскнілі (Великобританія) в 1957 році загинуло 13 чоловік і радіоактивному зараженню піддалася територія площею в 500 тис. кв. км. В 1979 році при аварії на АЕС "Три Майл Айленд" у США (1979 р.) шкода склала 1 млрд доларів. При аварії на Чорнобильській АЕС загинуло 30 людей, було евакуйовано 115 тис. чоловік, 17 млн людей потрапили в зону радіохімічного зараження. У хімічній, нафтопереробній промисловості щорічно відбувається біля 60 катастроф, в яких гинуть 100-150 людей і завдається шкода до 100 млн доларів. В грудні 1984 р. в Індії на заводі американської компанії "Юніон карбайд" сталася аварія, в результаті якої загинуло 3750 людей, інвалідами стали 20000, а 200 тис. отримали різні захворювання.

Нехтування правилами безпеки, незнання основних принципів ергономіки завжди призводить до вкрай важких наслідків. Приклад цього - події в селі Новобогданівці Запорізької області, де вибухи на військових складах нанесли велику матеріальну та психічну шкоду населенню. На людину постійно діють чинники, які можуть негативно впливати на її фізіологічний та психічний стан і щоб забезпечити безпечні умови життя потрібно знати їх механізм дії, знати їх природу [2].

Проблема безпеки суспільства у всіх її сферах діяльності має глибинний характер. Вона своїми коренями входить у різні структури людського буття - психо-фізіологічні, морально-етичні, світоглядні, релігійно-етнічні, кульурні, техніко-технологічні, природні, екологічні проблеми. Проблема безпечної життєдіяльності людини не може бути якісно розв’язана тільки шляхом технологічних інновацій. Для цього потрібні загальнотеоретичні знання принципів безпеки, дії небезпечних факторів, умов їх проявів, що особливо важливо для фахівців [2].

Сьогодні розвиток людської цивілізації наблизився до свого переломного моменту, який характеризується виникненням та збільшенням реальних й потенційних загроз і небезпек для життя та здоров´я людини і цивілізованого існування суспільства.

Література:

1. Вісник СевНТУ. Вип. 100: Політологія: зб. наук. пр. – Севастополь: вид-во СевНТУ, 2009.

2. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства [Навчальний посібник]/ О.П.Мягченко – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 384 с.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.