ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Качала О. А. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ-ВЛАСНОЮ НАЗВОЮ

Качала Олег Андрійович

НУ «Львівська політехніка»

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ-ВЛАСНОЮ НАЗВОЮ

У фразеологічному фонді української мови, як і інших слов’янських мов, виразно виокремлюємо групу фразеологічних одиниць, компонентами яких є власні назви – імена, прізвища та прізвиська людей, найменування країн, країв, населених пунктів, рік, гір та ін. Серед них є чимало сталих утворень більшого чи меншого ступеня фразеологізації, коріння яких сягає літературно-книжних джерел. У складі крилатих слів ономастичного характеру функціонують у сучасних слов’янських мовах (як писемному, так і усному їх різновидах) фразеологізми античного джерела, зокрема:

а) старогрецькі: Ахіллесова п’ята; гомеричний сміх; гордіїв вузол; дамоклів меч; танталові муки; олімпійський спокій; прокрустове ложе; Сізіфова праця; між Сціллою і Харибдою; Троянський кінь; анібалова клятва; езопівська мова (мова Езопа); олімпійські громи; прекрасна Єлена; Зевс-громовержець; два Аякси; канути в Лету…;

б) староримські: лукулівський бенкет; ювеналів бич; перейти Рубікон; Картаґен має бути зруйнований // зруйнувати Картаґен…;

в) крилаті вислови релігійного (церковно-книжного) джерела, зокрема біблійні та євангельські: Валаамова ослиця; єгипетська робота; єрихонська труба; Ноїв ковчег; єгипетська тьма; кедр ліванський; Содом і Гоморра; мудрий Соломон; Адамові діти…; співати Лазаря; Хома невірний; поцілунок Юди…;

г) крилаті вислови, що прийшли з інших європейських мов та літератур, наприклад:

- німецької: Мавр зробив свою справу, - Мавр може йти…

- французької: варфоломіївська ніч…

- англійської (зокрема з творів В. Шекспіра): Що Гекубі до нього, що йому до Гекуби; ревнивий як Отелло…

- чеської: бравий вояк Швейк…

- італійської: Дантове пекло, Колумбове яйце…

- іспанської: Дон Кіхот з Ламанчі; Санчо Панса…

- бельгійської: Понія Клааса б’є в серце (Ш. де Костер)…;

ґ) крилаті вислови з компонентом-власною назвою із фразеологічного фонду східних народів: сади Семіраміди; коли гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори; Сезам, відчинись…

Деякі крилаті вислови з власними назвами з’явилися в Америці, а згодом засвоїлися й на інших континентах: дядечко Сем; суд Лінча…

Проникли у загальнонародний вжиток фразеологізми ономастичного характеру, що походять з власне українських джерел: пан Халявський; Конотопська відьма (Г. Квітка-Основ’яненко); Адамові діти, Сибір неісходима, було колись на Вкраїні (Т. Шевченко); Катай, Матюшо, гуси (І. Карпенко-Карий); Баба Палажка та баба Параска (І. Нечуй-Левицький); Вітер з України, не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина) та ін.

Широко вживаються крилаті вислови з компонентом-власною назвою з літератур інших слов’янських народів.

В українській мові надзвичайним багатством структурних типів і різноманітністю експресивно-емоційних нюансів відзначається фразеологія власних назв народно-розмовного її різновиду. Ця колоритна і самобутня фразеологія, вибрана з відомих фольклорних збірок, а також із сучасних повідомлень, надісланих до інституту мовознавства з багатьох куточків України, заслуговує на докладний аналіз.

Тут слід відзначити те, що є спільним для усіх слов’янських мов. До багатьох сталих словесних формул входять назви населених пунктів, зокрема добре відомих, визначних:

- Київ: Київ не відразу збудований; язик до Києва доведе; далеко п’яному до Києва; від Києва до Кракова – всюди біда однакова; на кого біда нападе, то до Києва іде, а як біда минеться, то він і з Броварів вернеться; дурний і в Києві не купить розуму; дурень до Києва, дурень і з Києва; на городі бузина, а в Києві дядько.

- Львів: старший Галич від Львова; у Львові не всі здорові; львівська погода; те зі Львова, те з Кракова – і зійшлись.

- Коломия: Коломия не помия, Коломия місто; Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо; - А де Коломия? – На кінці язика.

До лексичного складу багатьох сталих висловів народного фонду входять неукраїнські топоніми: бачив Крим і Рим і мідні труби [і чортові зуби]; у Римі був і папи не бачив; де папа, там і Рим; не добереш, де Крим, де Рим, де попова груша; і в Відні люди бідні.

Потрапили до фразеологічного вжитку і назви деяких рік (гідроніми) та гір: Дон Доном, а найкраще дома; прийшли козаки з Дону та й погнали панів з дому.

Подібне явище можна зустріти і в інших слов’янських мовах.

Література:

1. Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах // Диво-слово. – 2005. – №4. – С.43-47.

2. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – Київ, 2004. – 284 с.

3. Коваль А.П. Спочатку було слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – 309 с.

4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. Вид-во «Наукова думка», Київ, 1973. – 248 с.

5. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови (в двох томах). Київ, 1984. – 303 с.

6. Щербакова Н.В. Роль антропонімічного компонента у лексичному наповненні фразеологізмів // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Вип. 2. – Харків, 1999. – С. 122-125.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.