Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.) » Ткачова Н. П. ФОРМУВАННЯ ДИРИГЕНТСЬКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Ткачова Н. П. ФОРМУВАННЯ ДИРИГЕНТСЬКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Категорія: Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.), Педагогіка

УДК: 371.314:78

 

 

ФОРМУВАННЯ ДИРИГЕНТСЬКИХ НАВИЧОК МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

ст. викладач, Ткачова Н. П.

Бердянський державний педагогічний університет, Україна, м. Бердянськ

 

У статті йдеться про шляхи формування професійної підготовки майбутнього спеціаліста в галузі диригентської діяльності в загальноосвітній школі під час педагогічної практики, оволодіння практичними навичками у вокально-хоровій роботі майбутнього вчителя.

Ключові слова: духовно-естетичний потенціал, комплекс мистецтв, духовні цінності, професійна підготовка, хоровий спів, диригентська практика, диригентські навички, розспівування, вокальні вправи, ідейно-художній зміст, репетиційна робота, диригентська діяльність

Ткачёва Н. П. Формирование дирижёрских навыков будущего учителя музыки во время педагогической практики в общеобразовательной школе / Бердянский государственный педагогический университет, Украина, г. Бердянск

В статье рассматриваются вопросы о формировании профессиональной подготовки будущего специалиста в области дирижёрской деятельности в общеобразовательной школе во время педагогической практики, овладение практическими навыками в вокально-хоровой работе будущего учителя.

Ключевые слова: духовно-эстетический потенциал, комплекс искусств, духовные ценности, профессиональная подготовка, хоровое пение, дирижёрская практика, дирижёрские навыки, распевание, вокальные упражнения, идейно-художественное содержание, репетиция, дирижёрская деятельность.

Tkachova N. P. Formation of conductor's skills of a future music teacher during teaching practice in a secondary school / Berdyansk state pedagogical university, Ukraine, Berdyansk.

The article examines questions of the formation of the professional training of specialists in the field of conductor, in a secondary school during teaching practice , learning practical skills in vocal and choral work of the future teacher .

Key words: spiritual and aesthetic potential, complex of art, spiritual values, proffesional training, choral singing, conductor’s practice, conductor's skills, chanting, vocal exercises , ideological and artistic content , repetition, conductor's activity.

 

Вступ.

На сучасному етапі освіта виступає одним із визначних факторів розвитку соціокультурного життя суспільства, рівень якої значною мірою залежить від підготовки вчителя, його морального, інтелектуального та професійного рівня. Виховувати та формувати такого вчителя покликана вища школа, система педагогічної освіти, що ґрунтується на принципах гуманізації навчання, високої духовної культури.

Постановка проблеми. Музика як засіб розвитку емоційної та інтелектуальної сфери дитини, її музичних та творчих здібностей відіграє важливу роль у системі загального естетичного виховання школярів. Сьогодні вчені, висувають на перший план виховання розвитку творчих здібностей особистості засобами мистецтва. Необхідність реалізації Концепції загальної середньої освіти, завдань оновленої галузі «Естетична культура», модернізація змісту мистецької освіти, поліпшення практики музичного виховання та навчання школярів, спрямованої на формування творчої особистості з високо розвиненим світом духовних цінностей, музично-естетичних інтересів, зумовлюють нагальну потребу в зростанні творчості, зацікавленості вчителів музики [3].

На сьогоднішній день головним завданням курсу методики викладання мистецьких дисциплін у школі є теоретичні основи діяльності вчителя – митця на уроці, тобто творчої людини, яка працює над розкриттям особливостей духовно-естетичного потенціалу комплексу мистецтв, активізує розвиток емоційно-чуттєвого сприймання краси мистецтва та збагачення духовно-ціннісних орієнтацій, художньо-естетичного світогляду.

Саме у процесі підготовки майбутнього вчителя музики важливе місце займає педагогічна практика, яка повинна бути організована на засадах науковості, системності та послідовності новітніх сучасних технологій. Саме педагогічна практика в загальноосвітній школі, створює умови для професійного розвитку студентів, формує їх готовність до самостійного мислення, творчого пошуку.

Метою виробничої практики у загальноосвітній школі є оволодіння студентами навичками майстерності у викладанні предмету «Музичне мистецтво», формування в них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь та навичок, виховання потреби систематично поновлювати знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

У процесі педагогічної практики не тільки відбувається перевірка теоретичної та практичної підготовки студентів до самостійної роботи, але й створюються можливості для збагачення творчого потенціалу особистості вчителя музики. Адже якісного навчання і виховання учнів можна досягнути лише в тому випадку, якщо весь спектр своїх професійних обов’язків майбутні фахівці будуть виконувати творчо, систематично вести пошук ефективних форм і методів вирішення педагогічних задач у відповідності з цілями та завданнями, визначеними Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ ст.), Національною доктриною розвитку освіти, Державною програмою «Вчитель». Якраз творча активність, як складовий елемент структури особистості вчителя, формується на стадії професійного навчання у загальноосвітній школі й особливо у цій справі є роль виробничої практики.

Мета статті – висвітлити шляхи формування професійної підготовки майбутнього спеціаліста в галузі диригентської діяльності в загальноосвітній школі під час педагогічної практики, оволодіння практичними навичками у вокально-хоровій роботі майбутнього вчителя.

Величезна роль музики у формуванні духовного світу людей, розвитку їх творчих здібностей вимагає удосконалення змісту, форм і методів музично-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Вирішальну роль у цьому процесі належить учителю музики. Від його професійної підготовки, набутого практичного досвіду, педагогічної майстерності і захопленості залежить рівень музично-естетичного виховання школярів взагалі. Необхідно, щоб професійна підготовка майбутнього вчителя музики враховувала перспективний розвиток системи музично-естетичного виховання в загальноосвітній школі, втілено в практику найдосконаліші шкільні програми та методи навчання з музики, відповідно до сучасних вимог.

Аналіз досліджень і публікацій. Професійна підготовка майбутнього вчителя музики знайшла відображення у значній кількості робіт присвячених питанням фахової підготовки: Е. Абдулліна, Л. Арчажнікової, В. Орлової, Г. Падалки, О. Отич, А. Растригіної, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Щербініної, О. Щолокової та ін. Опрацювання науково-педагогічних та методичних джерел дозволяє встановити, що окремі аспекти даної проблеми були висвітлені в дослідженнях Ф. Колесси, П. Ковалика, О. Коломієць, А. Мірошникової, Т.Танько, Г. Струве, П.Чеснокова, А. Кречківського, А. Лащенко та ін.

Виклад основного матеріалу. У програмах з музичного мистецтва для загальноосвітніх шкіл особливе місце відводиться хоровому співу. І це не тільки виховання правильного, емоційного та виразного виконання пісень, а водночас – це активне засвоєння особливостей музичного мистецтва, виховання любові до хорової музики, залучення школярів до її виконання, «допомогти відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань» [5, c.5]. Насичена програма на уроках музики, а також позакласна робота зі шкільними хорами, оркестрами, вокальними та інструментальними ансамблями, постановка дитячих опер, проведення шкільних вечорів вимагають належної всебічної диригентської підготовки вчителів музики, безпосередньо диригентської практики в загальноосвітній школі.

Дослідження стану диригентської практики студентів у школі показують, що цей вид практики мало застосовується в змісті педагогічної практики майбутніх фахівців. Тому, незалежно від форми проведення педагогічної практики необхідно включати її до змісту проведення обов’язкової диригентської практики, звітуватися і враховувати її результати в оцінці за педагогічну практику і на семестровому екзамені з диригування, як практичну роботу зі шкільним виконавським колективом.

Шкільна диригентська практика повинна включати всі види практичної діяльності вчителя музики в класній і позакласній роботі з музично-естетичного виховання учнів. Для цього в один клас чи шкільний виконавський колектив доцільніше направляти по два студенти, що дозволяє їм більш оперативно проводити організаційну роботу і активніше вести репетиційний процес.

У роботі з хором або вокальним ансамблем один студент веде процес розучування твору, а другий – акомпанує йому на музичному інструменті, потім вони міняються ролями. Таким чином, кожний з них набуває диригентські і концертмейстерські навички роботи з хором.

Працюючи з оркестром або інструментальним ансамблем, всю організаційну роботу студенти виконують разом, але кожний розучує свою програму окремо. Кожний студент проходить також диригентську практику і показує її результати з класним або шкільним хором, оркестром, вокальним чи інструментальним ансамблем.

У процесі практики студенти повинні оволодівати всіма важливими компонентами практичної роботи з хором, оркестром, ансамблем.

Так, в практичній диригентській діяльності вчителя музики важливе значення мають уміння і навички розв’язувати найрізноманітніші організаційні питання, що виникають в процесі підготовки і проведення репетицій та концертних виступів. До них слід віднести комплектування шкільного хору чи вокального ансамблю; виявлення наявності в школі музичних інструментів, придбання нових і комплектування шкільного оркестру чи інструментального ансамблю; підготовку нотного матеріалу; підготовку приміщення і відповідного обладнання для проведення репетицій і виступів; організацію виходу колективу на сцену і його розміщення на ній та ін. Усі ці завдання вимагають від диригента самостійності, ініціативи і винахідливості в процесі їх практичного розв’язання.

У роботі з хором і вокальним ансамблем необхідні вміння й навички розспівування як колективної форми постановки голосу. «Часто використовуються вокальні вправи, побудовані на репертуарі, що розучується. Уривки пісень виділяються для спеціальної роботи і співаються на склади, слова, окремі голоси – залежно від труднощів тої чи іншої вправи (висока тесситура, складний текст, стрибки тощо) [2, с.33]. Правильно й систематично поставлені вокальні вправи К. Пігров називав «свого роду школою для співаків хору».

Вокальні вправи для розспівування хору студенти повинні готувати в класі диригування і на заняттях з постановки голосу, вміти глибоко розкрити ідейно-художній зміст твору, щоб довести його до свідомості виконавського колективу. Це слід робити після досконалого попереднього вивчення й аналізу твору в класі диригування. У короткому вступному слові необхідно розповісти колективу про авторів твору, з’ясувати ідейно-художній зміст, характер, стиль і жанр. Такий вступ повинен викликати інтерес до роботи над твором і настроїти колектив на певний характер його виконання.

Важливе значення в практичній роботі вчителя музики зі шкільним колективом має перше ознайомлення з твором, який пропонується для розучування. Воно повинно справити на колектив таке враження, щоб викликати бажання його виконувати. Форми ознайомлення з музичним змістом твору можуть бути різними. Найкраще організувати прослуховування запису твору у виконанні висококваліфікованих майстрів.

Підчас розучування і концертного виконання хорових творів виникає необхідність попередньої настройки хорового колективу в потрібній тональності, особливо при виконанні хорових творів без супроводу, а також тих, у яких звучання хору і супроводу починається одночасно. Розучування твору вимагає також постійної настройки в тональності окремих хорових партій і всього хору не тільки з початку, але й з будь-якої музичної фрази, над якою працює диригент.

У зв’язку з цим, за час диригентської практики в школі студенти повинні закріпити свої уміння й навички настроювати хор в тональності, наспівуючи з словами початок кожної хорової партії. Для настройки хору студенти можуть користуватися камертоном або музичним інструментом, але в існуючий практиці надається перевага камертону, який дозволяє робити це більш оперативно і точно, не відриваючись від процесу розучування.

Специфіка репетиційної роботи з хором вимагає практичних умінь і навичок диригента: показувати голосом звучання окремих хорових партій. Особливо це необхідно і важливо в роботі зі шкільним хором, учасники якого ще не мають достатньо розвинених вокально-хорових навичок і навичок співу по нотах. Для цього необхідно, щоб майбутні педагоги вчили твори напам’ять і ґрунтовно опрацювали їх в класі диригування і постановки голосу. Хорові партії студенти співають в октавах, природних для їхнього голосу.

В роботі з оркестром студентам необхідно знати стрій кожного інструмента, що включається до складу даного типу шкільного оркестру чи ансамблю, і вміти настроїти ті інструменти, які потребують перед початком спільної гри додаткової настройки (струнні, духові).

Гострота слухової реакції як здатність сприймати слухом і швидко реагувати на неточності у виконанні твору є дуже важливою для диригента. Вона дозволяє йому в процесі репетиції і концертного виступу з колективом безперервно контролювати звучання виконуваного твору.

Тому, в класній і позакласній роботі з хором, оркестром, ансамблями необхідно, щоб студенти приділяли постійну увагу виробленню слухової реакції на неточність у виконанні і показу її виправлення (інтонації, ритму, темпу, динаміки, штрихів, характеру звучання, дикції тощо). Виправлення цих неточностей у процесі репетиції студент може показувати голосом, на музичному інструменті та диригентськими жестами. А під час концертного виконання твору – тільки за допомогою відповідних диригентських жестів.

У практичній роботі важливу роль відіграє уміння відрізняти по тембру звучання окремих хорових, оркестрових партій і їх сполучень, що дає можливість більш точно контролювати якість виконання, а також досягати характеру тембрового звучання у відповідності з ідейно-художнім змістом твору.

Зміст диригентської діяльності майбутнього вчителя музики передбачає формування його емоційних і вольових якостей. У процесі диригентської діяльності емоції проявляються з одного боку як вираження емоційного стану самого диригента, зумовленого процесом спільної роботи з виконавським колективом, а з другого – як відображення емоцій художніх образів виконуваного твору. Емоційність диригента впливає на його активність в роботі з хором, оркестром. Недостатня або підвищена емоційність є небажаною. Вольові якості диригента – самостійність, рішучість, настирливість, самовладання – відіграють надзвичайно важливу роль у роботі з виконавським колективом. Оскільки диригенту доводиться працювати з великою кількістю виконавців і виступати в концертах перед великою аудиторією слухачів, особливого значення набуває його вміння володіти собою, переборювати почуття страху, хвилювання, невпевненості, які заважають виконанню поставлених завдань. Систематична підготовка, глибоке знання підібраних для розучування творів, розробка репетиційного плану і його практичне засвоєння, а також набутий певний досвід надають студентам більшої впевненості і переконаності в процесі роботи з шкільними хорами, оркестрами, ансамблями.

Немаловажним у диригентській діяльності вчителя музики є точність і ясність усних пояснень, зауважень, творчих вимог до виконавського колективу. Спостереження за практичною роботою студентів з хоровим колективом у хоровому класі, в школі з учнями, на випускних екзаменах показують, що своїм усним звертанням до колективу вони не приділяють належної уваги. Часто спостерігається невміння студентів чітко і зрозуміло сформулювати свої пояснення, вимоги, зауваження і домогтися їх виконання.

Тому необхідно, щоб студенти в процесі практичної роботи оволодівали чіткою і зрозумілою для всього колективу мовою.

Успіх музично-естетичного виховання учнів залежить не тільки від знань і практичного досвіду вчителя музики, але й від його професійної етики, такту і загальної культури. Учитель музики як керівник виконавського колективу повинен поєднувати в собі правдивість, вимогливість, принциповість, непримиренність до негативних вчинків виконавців, з любов’ю, чуйністю і повагою відноситися до їхньої людської гідності.

В роботі з хором чи оркестром деякі керівники, прагнучи бути вимогливими, допускають грубощі, образи, настирливість у подоланні труднощів і досягненні наміченої мети, іноді підміняються невиправданою упертістю. Усе це негативно впливає на творчий настрій виконавського колективу. Тому під час шкільної педагогічної практики студентам необхідно виробляти в собі професійну етичність і тактовність.

Надзвичайно важливе значення має володіння диригентом репетиційним процесом у практичній роботі з хором, оркестром, ансамблями. Уміння диригента проводити репетиції – це уміння працювати з виконавським колективом. Під час диригентської практики в школі студенти повинні досконало оволодівати цим процесом. З цією метою на заняття з шкільним виконавським колективом студенти готують твори і розробляють детальний план проведення репетиції, в якому враховують вікові особливості учнів і їх можливості, порядок і методику роботи, передбачають можливі труднощі у виконанні та шляхи їх подолання. Розроблений план проведення репетиції необхідно практично опрацювати в класі диригування. Особливу увагу студентам слід приділяти виробленню темпу проведення репетиції і вмінню, економлячи час і сили колективу, вміти працювати продуктивно.

У репетиційному процесі поєднуються всі розглянуті нами компоненти практичної роботи з виконавським колективом, від майстерності володіння якими залежить результат проведеної роботи.

В успішному проведенні шкільної практики студентів важливу роль відіграють між предметні зв’язки класу диригування і постановки голосу з педагогічною практикою. В класі диригування студенти розглядають організаційні питання і намічають шляхи їх розв’язання, готують відповідний репертуар для проведення уроків музики і практичної роботи з виконавськими колективами, а також розробляють і опрацьовують репетиційні плани на кожне заняття. З усіх питань, що виникають у процесі шкільної диригентської практики, студенти консультуються з педагогом диригування і методистами педпрактики. В класі постановки голосу вони опрацьовують показ розспівок і хорових партій творів, над якими працюватимуть на уроках музики і в позакласній роботі з хором чи вокальним ансамблем.

На завершальному етапі педагогічної практики повинні проводити звітні концерти, на яких студенти виступають з класними і шкільними хорами, оркестрами, вокальними та інструментальними ансамблями.

Результати шкільної диригентської практики студентів повинна оцінювати комісія в складі керівника педпрактики, методистів і педагогів диригування, студенти яких виступали в звітних концертах.

Оцінка виставляється в щоденнику педпрактики і в окрему відомість, яка подається на кафедру і в кінці навчального року враховується на екзамені з диригування. Крім цього, концертні виступи студентів з шкільними виконавськими колективами мають на меті формування їх емоціонально-вольових диригентських якостей, набуття навичок прилюдного виступу, розв’язання організаційних питань, пов’язаних з концертним виступом, а також показ своїх певних творчих художніх досягнень як диригента-виконавця.

Практика показує, що студенти, які працюють зі шкільними виконавськими колективами, помітно відрізняються на державному екзамені з диригування від тих, хто не має досвіду такої роботи.

Успішне проведення педагогічної практики студентів є також і безпосередньо практичною допомогою загальноосвітнім школам у підвищенні рівня музично-естетичного виховання учнів. Проведення диригентської практики студентів з урахуванням перспективного розвитку системи музично-естетичного виховання в школі, передбаченого експериментальними програмами з музики, запроваджує в шкільній практиці елементи нового, які сприяють подальшому підвищенню рівня музично-естетичної культури та виховання школярів.

Висновки і перспективи подальших пошуків. Таким чином, формування диригентських навичок у підготовці майбутнього вчителя музики ми повинні розглядати як цілісний процес його професійного становлення. Підготовка майбутнього вчителя музики у мистецькій освіті має бути пов’язана з наданням можливостей здійснення самостійних творчих пошуків і виступати умовою професійного зростання.

Подальші перспективи пошуків, полягають у впровадженні нових форм і вдосконаленні методів вокально-хорової роботи з учнями різних вікових груп майбутніх вчителів музики, формуванні диригентських навичок студентів під час педагогічної практики в ЗОШ, яка повинна ґрунтуватися на нерозривній єдності педагогіки й музичного мистецтва.

 

Література:

1. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки / Л.Г. Арчажникова. – М.: Просвещение, 1984. – 110 с.

2. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі : метод. посібник / О.О. Гумінська. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 104 с.

3. Концепція 12-річної загальної середньої освіти // Інформац. збірник МОН України. – 2000. – №21. – С.14-25.

4. Осеннева М.С. Методика работы с детским вокально-хоровым коллективом. / М.С.Осеннева, В.А.Самарин, Л.И.Уколова. – М. : Музыка, 1999. – 224 с.

5. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика : 1-4 класи / [О.Я. Ростовський, Р.О. Марченко, Л.О. Хлебникова, З.Т. Бервецький]. – К. : Перун, 1996. – 128 с.

6. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика: 5-8 класи / [О.Я. Ростовський, Р.О. Марченко, Л.О. Хлебникова, З.Т. Бервецький]. – К. : Перун, 1996. – 102 с.

7. Ткаченко Т.В. Основи формування професійно-педагогічної майстерності вчителя музики і співу: навч.-метод. посібник / Т.В. Ткаченко. – X. : ЧП «Нове слово», 2005. – 184 с.

8. Чурікова-Кушнір О.Д. Виховання вокально-інтонаційної культури молодших школярів у процесі роботи над музичним образом: автореф. на здобуття наук. ступеня кан. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. Д. Чурікова-Кушнір. – Луганськ, 2002. – 20 с.

 

References:

1. Archazhnykova L.H. Professiya - uchytel' muziky. / L.H. Archazhnykova – M.: Prosveshchenye, 1984. – 110 s.

2. Humins'ka O. O. Uroky muzyky v zahal'noosvitniy shkoli: metod. posibnyk / O. O.Humins'ka. – Ternopil':Navchal'na knyha - Bohdan, 2007. – 104 s.

3. Kontseptsiya 12-richnoyi zahal'noyi seredn'oyi osvity // Informats. zbirnyk MON Ukrayiny. – 2000. – #21. – S.14-25.

4. Osenneva M.S. Metodyka raboti s detskym vokal'no-khorovim kollektyvom. / M.S.Osenneva, V.A.Samaryn, L.Y.Ukolova. – M. : Muzika, 1999. – 224 s.

5. Prohramy ta pourochni metodychni rozrobky dlya serednikh zahal'noosvitnikh shkil. Muzyka : 1-4 klasy / [O.Ya. Rostovs'kyy, R.O. Marchenko, L.O. Khlebnykova, Z.T. Bervets'kyy]. – K. : Perun, 1996. – 128 s.

6. Prohramy ta pourochni metodychni rozrobky dlya serednikh zahal'noosvitnikh shkil. Muzyka : 5-8 klasy / [O.Ya. Rostovs'kyy, R.O. Marchenko, L.O. Khlebnykova, Z.T. Bervets'kyy]. – K. : Perun, 1996. – 102 s.

7. Tkachenko T.V. Osnovy formuvannya profesiyno-pedahohichnoyi maysternosti vchytelya muzyky i spivu : navch.-metod. posibnyk / T.V. Tkachenko. – X. : ChP «Nove slovo», 2005. – 184 s.

8. Churikova-Kushnir O.D. Vykhovannya vokal'no-intonatsiynoyi kul'tury molodshykh shkolyariv u protsesi roboty nad muzychnym obrazom: avtoref. na zdobuttya nauk. stupenya kan. ped. nauk : spets. 13.00.01 «Zahal'na pedahohika ta istoriya pedahohiky» / O. D. Churikova-Kushnir. – Luhans'k, 2002. – 20 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^