Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.) » Ножкін А. В., Демченко Л. Б. ПСИХОЕМОЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПОЛІКЛІНІК

Ножкін А. В., Демченко Л. Б. ПСИХОЕМОЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПОЛІКЛІНІК

Категорія: Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.), Психологія

УДК: 159.97

 

ПСИХОЕМОЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ПОЛІКЛІНІК

Ножкін А. В., Демченко Л. Б.

Смілянська міська стоматологічна поліклініка, Україна, м. Сміла

 

Дослідження психоемоційних особливостей пацієнтів проводилося на базі стоматологічних клінік м. Сміли за участі психологів Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (м. Київ). Було встановлено, що сучасні пацієнти лікарів-стоматологів характеризуються помірним рівнем тривожності, ергопатичним та апатичним типами ставлення до стоматологічних захворювань.

Ключові слова: пацієнт, ставлення до хвороби, психічні стани.

Ножкин А.В., Демченко Л.Б. ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПАЦИЕНТОВ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ПОЛИКЛИНИК / Смелянская стоматологическая поликлиника, Украина, г. Смела

Исследование психоэмоциональных особенностей пациентов проводилось на базе стоматологических клиник г. Смела при участии психологов Института психологии им. Г.С.Костюка НАПН Украины (г. Киев). Было выявлено, что современные пациенты врачей-стоматологов характеризуются умеренным уровнем тревожности, эргопатическим и апатическим отношением к стоматологическим заболеваниям.

Ключевые слова: пациент, отношение к болезни, психические состояния.

Nozhkin A.V., Demchenko L.B. PSYCHO-EMOTIONAL CHARACTERISTICS OF THE PATIENT DENTAL CLINIC / Smila Dental Clinic, Ukraine, Smila

Study of psycho-emotional characteristics of patients was conducted at dental clinics Smela involving psychologists Psychology Institute. G.S.Kostyuka NAPS of Ukraine (Kiev). It was found that modern dentists patients are characterized by a moderate level of anxiety, ergopathic and apathetic attitude to dental disease

Key words: Patient, attitude to disease, mental state.

 

Вступ. Стан зубiв дорослого населення України в цілому незадовільний, але за останні роки він дещо покращився під впливом розвитку анестезії та численних реклам здорових посмішок. Ми констатуємо, що 50-60 % дорослого населення потребує санації ротової порожнини, 60% потребують лiкування пародонта (тканин, що оточують зуб) та близько 65-70% населення потребують ортопедичного лікування.

Навiть у дiтей шкiльного віку в середньому 3-4 уражених постiйних зуба, а на час закiнчення школи кожна десята дитина має один видалений постiйний зуб. Змiнити ситуацiю на краще, полiпшити здоров’я пiдростаючого поколiння можна тiльки методами первинної профiлактики, де важливу роль грають ерудицiя та вiдповiдальнiсть кожної людини як за себе, так i за своїх дiтей. На жаль проблема профілактики та своєчасного звертання за стоматологічною допомогою лишається актуальною та невирішеною через низку причин, не в останню чергу серед яких займає висока вартість якісних стоматологічних послуг і засобів догляду за ротовою порожниною. Втім, окрім окреслених об’єктивних, існують й інші – суб’єктивні причини, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями та психоемоційними станами пацієнтів стоматологічних поліклінік.

Психічні (психологічні) стани — це мінливі стани людини, які описують у термінах психології. Як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров'я, ряду інших факторів. Психічні стани, як й інші психічні явища, існують у вигляді переживань, ідей в свідомості людини та в тій частині психіки, яку називають несвідоме. Це означає, що їх неможливо сприйняти за допомогою органів відчуттів та дослідити методами природничих наук [23].

Проблема психічних станів у сучасній психології - одна з недостатньо вивчених, хоча їх дослідження провадилося ще у минулому столітті (П.Вікторо, Г.Ланге, Ш.Летурно, А.Моссо, Т.Рібо, Т.Селіханов, А.Селлі, І.А.Сікорський, В.Спенсер, А.Фульє та інші автори). М.Д.Левітов у 50-тих роках нашого століття виділив психічні стани в особливу категорію психологічної науки. Він об'єднав під цією назвою велику групу різнорідних та різноякісних феноменів психіки. Експлікування категорії "психічні стани" заповнює в системі психологічних знань прогалину між психічними процесами (сприймання, мислення, відчуття тощо) та психічними якостями особистості (спрямованістю, здібностями, темпераментом, характером).

Виділення категорії психічних станів дозволило заповнити прогалину в наукових уявленнях між психічними процесами та психічними якостями, а також між сферами психічного та соматичного. Це поняття дозволяє конкретизувати, що саме відбувається у психіці суб'єкта в інтервалах між двома значимими для нього змінами ситуації.

Важливу роль у мінімізації негативних психічних станів відіграє саморегуляція. Під саморегулюванням ми розуміємо здатність особистості до відновлення та підтримки психоемоційного балансу і адекватних адаптаційних механізмів у складних ситуаціях, знаходження точки рівноваги, що відображається також й у соматичному стані людини. На думку представників гуманістичного напрямку психології, кожна людина має величезний потенціал розвитку, творчості та самовідновлення; а у психосоматичному напрямку проводяться паралелі між здатністю до саморегуляції, стійкістю людини до стресів та станом її соматичного здоров'я [1,3].

За оцінками лікарів та більшості населення, стоматологічні втручання характеризуються високим рівнем болючості, що супроводжується відчуттям емоційного напруження, страху та іншими негативними психоемоційними проявами.

Було встановлено, що стоматологічна допомога посідає друге місце після терапевтичної за кількістю відвідувань, але перше за негативним сприйняттям процесу лікування. По суті має місце так звана дентофобія (стоматофобія) – страх стоматологічного лікування, хронічне психоемоційне напруження перед стоматологічними втручаннями. Однією із основних причин страху є негативний досвід пацієнта, зумовлений некоректним ставленням лікаря чи болючими маніпуляціями. Часто цей страх поєднується з тривогою про вартість стоматологічних послуг та іншими негативними емоціями пов’язаними із невпевненістю у якості лікування. Це підтверджується й нашими спостереженнями за відгуками пацієнтів на різноманітних форумах, зокрема часто користувачі просять порадити стоматолога, який лікує якісно, неболяче і недорого, вони зазначають, що проблема вже й так достатньо запущена і потребує термінового вирішення. Втім, як показує практика, подібні звертання через певний час з’являються знову й, як виявляється, наявні на той час стоматологічні хвороби лишаються не вилікуваними [2].

Останнім часом поширеними стають он-лайн консультації стоматологів, зокрема на Одеському форумі (http://forumodua.com), Київському форумі (http://forumkiev.com/stomatologiya/), Он-лайн стоматологія (http://forum.dentist.ua/), втім слід наголосити на неоднозначності подібних тенденцій: з одного боку пацієнти мають можливість показати рентгенівські знімки стоматологам форуму, отримати декілька порад стосовно лікування, а з іншого – поглибити прояви дентофобії, особливо коли консультанти наголошують на зависокій вартості лікування та безпосередньо пов’язують емоційний комфорт пацієнта, якість стоматологічних послуг з їхньою вартістю. Нерідко, як з’ясувалося у бесіді, користувачі форумів після подібних консультацій, відмовляються від лікування, їхні хвороби прогресують, а негативне ставлення до стоматологів й інші прояви емоційного неблагополуччя стають дедалі вираженішими.

Для експрес діагностики психоемоційного стану пацієнтів стоматологічних поліклінік ми використали Клінічну стоматологічну шкалу (І.Гріньков, 1999). Ступінь вираженості емоційного стану пацієнтів визначався за чотирьох бальною шкалою: відсутність негативних емоційних проявів; легкий ступінь психоемоційного напруження – симптоми ситуативні, виявляються у скаргах пацієнтів, але не впливають на їх поведінку; помірний ступінь вираженості негативних емоційних реакцій – переважання негативних емоцій, які впливають на поведінку, але негативні реакції мінімізуються в процесі бесіди із пацієнтами; виражені емоційні порушення, які зумовлюють суттєві зміни у поведінці пацієнтів, не контрольованість їх емоційних реакцій.

Окрім проявів психоемоційного напруження ми діагностували типи ставлення до хвороби пацієнтів стоматологічних поліклінік (за методикою ТОБОЛ – Л.Вассерман, Б. Іовлєв, Е. Карпова) [1].

Нами було з’ясовано, що більшість пацієнтів характеризуються ергопатичним (заперечення проявів хвороби, «втеча у професійну діяльність») та апатичним (байдужістю до захворювань порожнини рота та їх наслідків для організму в цілому) типами ставлення до хвороби. Крім того досліджуваним пацієнтам властиві дисфоричне ставлення до лікування, пов’язане переважно зі страхом стоматологічних втручань і агресивними проявами стосовно оточуючих, а також егоцентричне – коли прояви хвороби перебільшуються, пацієнт відчуває сильну тривогу, яка нерідко посилюється родичами, які супроводжують хворого, такі пацієнти нерідко стають ініціаторами сварок у черзі до лікаря, виявляють негативне ставлення як до процесу лікування так і до особистості стоматолога в цілому. Втім ми відмічаємо й існування гармонійного ставлення до хвороб у пацієнтів стоматологічних поліклінік, як правило це люди зрілого віку, які мають роботу, сім'ю, регулярно відвідують стоматологів не лише для лікування, але й для профілактики хвороб порожнини рота.

На основі аналізу емоційного стану, ставлення до хвороб ротової порожнини, відношення до процесу лікування та стереотипів стосовно лікарів-стоматологів, ми виділяємо наступні групи пацієнтів стоматологічних поліклінік:

Психоемоційний стан близький до норми характеризується адекватною оцінкою власного стану здоров'я, відсутністю схильності до перебільшень негативних наслідків своїх захворювань, розумінням тимчасовості їх характеру, прагненням активно сприяти процесу лікування. Втім такі пацієнти нерідко відчувають незначну тривогу безпосередньо перед стоматологічними втручаннями, але сприймають їх як необхідний засіб піклування про власне здоров'я, крім того вони намагаються регулярно відвідувати стоматологів, займаються профілактикою хвороб ротової порожнини та дотримуються правил особистої гігієни при догляді за зубами.

Стан легких емоційних порушень – характеризується ергопатичним ставленням до хвороб ротової порожнини, «втечею у роботу», коли попри біль пацієнти продовжують працювати, займаються самолікуванням, вживають болезаспокійливі, а до лікаря звертаються лише у випадку гострого, нестерпного болю. Втім це відбувається не через страх перед стоматологічним втручанням, а в наслідок певних упереджень на кшталт «стоматологія – це дорого і на цьому можна економити», «зубний біль не має загрози для організму, в найгіршому випадку зуб можна видалити». Стоматологічне лікування такі пацієнти сприймають як засіб позбавлення від болю, нейтрально ставляться до профілактики стоматологічних хвороб.

Психоемоційний стан середньої важкості – характерний для пацієнтів, яким властива помірна ситуативна та особистісна тривожність, у їхньому загальному емоційному стані переважають пасивно негативні емоції за домінування апатичного, тривожного та неврастенічного ставлення до захворювань ротової порожнини і стоматологічних втручань. Зокрема, слід відзначити, що таким пацієнтам властиве роздратування, нетерплячість, підвищена чутливість до больових відчуттів, страх несприятливих наслідків лікування, часто недовіра до лікаря, непостійність у виборі стоматолога.

Складний психоемоційний стан виявляється у пацієнтів зі збудливим, нестійким типом нервової системи, емоційний фон у них забарвлений сильними негативними емоціями, нерідко спостерігаються прояви агресії, часто неадекватне емоційне переживання психотравмуючих ситуацій, пов’язаних із процесом стоматологічного лікування.

Висновки. На жаль, стоматологічна культура, у переважної більшості пацієнтів, знаходиться на низькому рівні. Часто лікарям доводиться нагадувати пацієнтам про елементарні основи правильного догляду за зубами, однак нерідко це викликає негативні емоційні реакції хворих, тому в процесі профілактичних бесід слід не чинити психологічний тиск на пацієнтів, а пояснювати необхідність не лише турботи про стан зубів, а й у контексті здоров'я всього організму в цілому. При цьому за даними наших спостережень, чим гострішою була стоматологічна проблема пацієнта, чим боліснішим втручання, тим ефективніше діють профілактичні бесіди, однак ця дія достатньо короткотривала й згодом хворі повертаються до звичного способу життя. У цьому контексті важливою є співпраця стоматологів із фахівцями різних галузей, зокрема психологами (задля психологічної профілактики емоційних порушень у пацієнтів, зниження тривоги перед лікуванням тощо), рекламістами (доведено, що саме реклама засобів для гігієни порожнини рота діє ефективно на свідомість пацієнтів, прищеплює їм навички адекватного догляду за зубами), педагогами (які, особливо у молодшій школі і дитячих садках значною мірою сприяють формуванню у дітей вміння дотримуватися особистої гігієни, як складової здорового образу життя в цілому).

 

Література:

1. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности / С.П.Безносов. – Спб.: Речь, 2004. – 272 с.

2. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. — М.: ИИД Филинъ, 1996. — 238 с.

3. Собчик Л. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики / Л.Н. Собчик. – СПб.: Речь, 2005. – 624 с.

 

References:

1. Beznosov S.P Professional deformation personality / S.P.Beznosov. - SPB.: Speech, 2004. – 272 p.

2. Boyko V. Energy emotions in communication: a look at yourself and others / V.V Boyko. - M.: IID Filin, 1996. – 238 p.

3. Sobchik L. Psychology of personality. Theory and practice of psycho-diagnostics / L.N. Sobchik. - St. Petersburg.: Speech, 2005. – 624 p.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^