Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.) » кандидат медичних наук, Корсак А. В. НЕЙРОГЛІАЛЬНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ РУХОВОГО ЦЕНТРУ ТРАВМОВАНОГО СІДНИЧНОГО НЕРВА ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНОЇ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ТРАУМЕЛЬ С

кандидат медичних наук, Корсак А. В. НЕЙРОГЛІАЛЬНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ РУХОВОГО ЦЕНТРУ ТРАВМОВАНОГО СІДНИЧНОГО НЕРВА ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНОЇ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ТРАУМЕЛЬ С

Категорія: Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.), Медицина

УДК (616-091:616-001):616-003:(616-072+615.2)

 

НЕЙРОГЛІАЛЬНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ РУХОВОГО ЦЕНТРУ ТРАВМОВАНОГО СІДНИЧНОГО НЕРВА ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВИСОКОЧАСТОТНОЇ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ТРАУМЕЛЬ С

кандидат медичних наук, Корсак А. В.

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна, Київ

 

Розроблена нова експериментальна модель з’єднання тканин в ділянці травми периферійного нерва методом електрозварювання та фармакологічної корекції препаратом Траумель С у післяопераційному періоді. Був застосований електронномікроскопічний метод дослідження, який дозволив вивчити та порівняти картину змін нейроцитів та клітин нейроглії рухового сегментарного центру травмованого сідничого нерва. Встановлено, що одночасне застосування високочастотної електрозварювальної технології під час оперативного втручання на травмованому периферійному нерві та препарату Траумель С у післяопераційному періоді підвищує життєздатність нейронів та забезпечує активацію нейроглії.

Ключові слова: руховий центр, периферійний нерв, травма, високочастотна електрозварювальна технологія, Траумель С

Корсак А. В. Нейроглиальные взаимоотношения двигательного центра травмированного седалищного нерва при условиях воздействия высокочастотной электросварочной технологии и применения препарата Траумель С / Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца. Украина, г. Киев

Разработана новая экспериментальная модель соединения тканей в области травмы периферического нерва методом электросварки и фармакологической коррекции препаратом Таумель С в послеоперационном периоде. Был использован электронномикроскопический метод исследования, который позволил изучить и сравнить картину изменений нейроцитов и клеток нейроглии двигательного центра травмированного седалищного нерва. Установлено, что одновременное применение высокочастотной электросварочной технологии во время оперативного вмешательства на травмированном периферическом нерве и препарата Траумель С в послеоперационном периоде обеспечивает выживаемость нейронов и активацию клеток нейроглии.

Ключевые слова: двигательный центр, периферический нерв, травма, высокочастотная электросварочная технология, Траумель С.

Korsak A. V. neuron-glial interactions at segmental motor center of injured sciatic nerve in high-frequency electric welding application conditions along with Traumel C administration / Bogomolets national medical university, Ukraine, Kyiv

A new experimental model for tissue connection was designed and studied on injured peripheral nerve in form of electric welding application with pharmacological correction by Traumel C administration in postoperative period.

Transmission electron microscopy was used for ultrastructural picture comparing of sciatic nerve’s motor segmental center neurocytes and neuroglia cells in conditions of injury and different treatment methods.

We found that, high-frequency electrowelding application during peripheral nerve surgery, along with Traumel C administration increases neurocytes’ survival rate and provides neuroglia activation.

Key words: motor center, peripheral nerve injury, high-frequency electrowelding technology, Traumel C.

 

Вступ

Травматичні пошкодження периферійних нервів є одією з найбільш вагомих проблем нейрохірургії, оскільки травма найчастіше зустрічається у осіб молодого віку та може призвести до інвалідизації потерпілих. Функціональне відновлення пошкодженого органа залежить від оптимального вибору строку, різновиду оперативного втручання та дії комплексу фармако-фізичного впливу. Проте, не зважаючи на тривалу історію досладження питання стимуляції регенерації, усунення негативних наслідків отриманої травми нервового стовбура одразу ж після оперативного лікування, як правило, відбувається не повністю. Саме тому, існує необхідність пошуку оптимальної комбінації мікрохірургічної техніки та методів фармакотерапії у відповідності до стадій патоморфологічних змін усіх структурних складових ланцюга процесу відновлення втрачених функцій.

Оскільки регенерація периферійного нерва залежить від здатності нейронів сегментарних центрів залишатись життєздатними після травми, а життєздатність нейронів в свою чергу залежить від стану нейрогліїї, що його оточує та умов відновлення нервового стовбура, актуальним є пошук препаратів, що мають одночасно здатність зменшувати перешкоди для росту аксонів та реалізувати нейропротекторну дію. (1,5)

Метою нашого дослідження було вивчення ультраструктурних змін нейронів та нейроглії рухового сегментарного центру під час процесу регенерації травмованого сіничого нерва за умов впливу високочастотного електрохірургічного інструменту та фармакологічної корекції препаратом Траумель С.

Об’єкт і методи дослідження

Було вивчено рухові сегментарні центри сіднічних нервів щурів (n=20) на 1 та 6 тижнях після операції відтворення моделі стандартної травми периферійного нерва з подальшим відновленням цілісності стовбура за допомогою епіневрального шва (I група), яким у післяопераційному періоді вводився фізіологічний розчин внутрішньом'язово у добовій дозі 0,25 мл та після оперативного лікування травми нерва за запропонованою нами методикою безшовного з'єднання ушкодженого епіневрію з метою відновленням цілісності стовбура (ІI група) за допомогою ВЧ-електрозварювальної технології з використанням ЕКВЗ – 300 «ПАТОНМЕД» з наступною фармакологічною корекцією у післяопераційному періоді препаратом Траумель С протягом 10 діб внутрішньом'язово у добовій дозі 0,25 мл. Контролем (IІІ група) були псевдооперовані щури (n=5). Матеріалом для дослідження були сегментарні центри сідничого нерва, а саме передні роги попереково-крижового відділу спинного мозку через 1,6 тижні після операції. Перед забором матеріалу тваринам застосовувався ефірний наркоз. Для електронномікроскопічного дослідження невеликі фрагменти відповідних ділянок спинного мозку фіксували в 1%-му розчині чотирьохокису осмію за Колфільдом протягом 2 годин при температурі +4°С. Об’єкти зневоднювали в етанолі зростаючої концентрації, в ацетоні і заливали в суміш епону з аралдитом за загальноприйнятою методикою. Ультратонкі зрізи одержували на ультратомі LKB-8800 (Швеція), контрастували їх 2%-м розчином уранілацетату в 50-70% етанолі протягом 15 хв і азотнокислим свинцем стільки ж часу, а потім зрізи вивчали та фотографували в електронному мікроскопі ЭМВ 125К.

Результати дослідження

При електронномікроскопічному дослідженні рухового сегментарного центру сідничого нерва, що розташований в передніх рогах попереково-крижового відділу спинного мозку у псевдооперованих тварин (контроль) в тілах нейронів виявляється гранулярна ендоплазматична сітка (ЕПС), цистерни якої розташовані впорядковано паралельними рядками з рибосомами на поверхні. Мітохондрії овальної конфігурації із збереженими кристами. Полісоми рівномірно розподілені у цитоплазмі. Нейрони практично не мають інвагінацій плазмолеми та тісного контакту з сусідніми клітинами, вони чітко відмежовані від клітин нейроглії, які виявляються в помірній кількості із збереженими органелами нормальної будови.

При електронномікроскопічному дослідженні рухового сегментарного центра сідничого нерва за умов стандартної травми нервового стовбура та епіневрального шва (І група) у термін 1 тиждень після операції виявлена значна кількість нейроцитів з яскраво вираженими ознаками альтерації та клітин нейроглії з ознаками компенсаторно-пристосувальних реакцій. Перікаріони таких нейронів зазнають вакуолізації та набухання, вираженого явища хроматолізу і мають патологічно змінені органели. Зміни гранулярної ЕПС в першу чергу проявляються порушенням цілісності її мембран з подальшим зникненням значної кількості цистерн, порушенням впорядкованої їх конфігурації, в ділянках скупчень цистерни втрачають своє паралельне розташування. В деяких місцях цистерни гранулярної ЕПС фрагментуються та утворюють вакуолі. Кількість рибосом, що прикріплені до змінених цистерн гранулярної ЕПС значно зменшується, зменшується також кількість полісом, вони утворюють скупчення. Наявні багато мітохондрій невірної форми, з прозорим матриксом, частково зруйнованою внутрішньою мембраною та кристами.

Навколо нейронів з ознаками вираженого хроматолізу розташовані клітини нейроглії, що утворюють тісний зв'язок з перікаріонами у вигляді глибоких інвагінацій та наявних контактів у вигляді щілин, періодично чітка межа між цими клітинами взагалі зникає. Такі клітини нейроглії мають ознаки компенсаторно-пристосувальних реакцій, що проявляються розширеням цистерн ендоплазматичної сітки, або її вакуолізацією, присутністю значної кількості вільних рибосом, збільшенням розміру та кількості мітохондрій, іноді їх вакуолізацією.

При електронномікроскопічному дослідженні рухового сегментарного центра сідничого нерва за умов стандартної травми нервового стовбура та застосування ВЧ-електрозварювальної технології з фармакологічною корекцією препаратом Траумель С у термін 1 тиждень після операції спостерігаються помірні ознаки альтерації нейроцитів та компенсаторно-пристосувальні реакції клітин нейроглії передніх рогів спинного мозку. Перікаріони таких нейронів зазнають помірної вакуолізації та набухання, помірного явища хроматолізу, в них, на тлі практично не змінених зустрічаються, також, пошкоджені органели. Зміни гранулярної ЕПС в першу чергу проявляються зникненням частини цистерн, та незначним порушенням впорядкованої їх конфігурації. Кількість рибосом, які прикріплені до цистерн гранулярної ЕПС, що залишились, помірно зменшена, зменшена, також, кількість полісом, але вони не утворюють скупчень. Зустрічаються мітохондрії невірної форми, з прозорим матриксом, та кристами, що зменшені у розмірі.

Навколо нейронів з ознаками помірного хроматолізу розташовані клітини нейроглії, що утворюють зв'язок з перікаріонами у вигляді неглибоких інвагінацій та іноді наявних контактів у вигляді щілин. Такі клітини нейроглії мають ознаки компенсаторно-пристосувальних реакцій, що проявляються незначним розширенням цистерн ендоплазматичної сітки, присутністю вільних рибосом, помірним збільшенням розміру та кількості мітохондрій.

При електронномікроскопічному дослідженні рухового сегментарного центра сідничого нерва за умов стандартної травми нервового стовбура та епіневрального шва (І група) у термін 6 тижнів після операції спостерігаються зміни багатьох перикаріонів та клітин нейроглії спинного мозку, які пов'язані з їх активацією. У нейронах, з ознаками активації відмічено наявність значного збільшення числа цистерн гранулярної ЕПС та їх гіпертрофія, також на поверхні цистерн ЕПС підвищена кількість рибосом, що пов'язано з проростанням аксонів скрізь ділянку травми. У таких нейроцитах виявляються значно гіпертрофовані мітохондріі, які збільшені у розмірі з вираженими кристами, наявні вільні рибосоми та підвищена кількість полісом.

Навколо нейронів з ознаками активації розташовані клітини нейроглії, вони контактують між собою, та утворюють зв'язок з перікаріонами у вигляді неглибоких інвагінацій. Такі клітини нейроглії мають ознаки активації, що проявляються помірною гіпертрофією органел синтетичного профілю та мітохондрій.

При електронномікроскопічному дослідженні рухового сегментарного центра сідничого нерва за умов стандартної травми нервового стовбура та застосування ВЧ-електрозварювальної технології з фармакологічною корекцією препаратом Траумель С (ІІ група) у термін 6 тижнів після операції спостерігаються зміни багатьох перикаріонів та клітин нейроглії, які пов'язані з їх активацією. У нейронах, з ознаками активації відмічено наявність відновлення числа цистерн гранулярної ЕПС та їх помірне розширення, також на поверхні цистерн ЕПС дещо підвищується кількість рибосом, що пов'язано з проростанням аксонів скрізь ділянку травми з меншими перешкодами ніж у тварин попередньої групи У таких нейроцитах помірно гіпертрофовані мітохондріі, які дещо збільшені у розмірі із збереженими кристами. Наявні вільні рибосоми та незначно підвищена кількість полісом. Навколо нейронів з ознаками активації розташовані клітини нейроглії, кількість яких підвищена, іноді вони контактують між собою, та подекуди утворюють зв'язок з перікаріонами у вигляді неглибоких інвагінацій. Такі клітини нейроглії мають ознаки активації, що проявляються незначною гіпертрофією органел синтетичного профілю та мітохондрій.

Таким чином, на 1му тижні післяопераційного періода процес альтерації у нейроцитах виявляється менше у тварин, яким оперативне втручання проводилось за допомогою ВЧ-електрозварювальної технології з фармакологічною корекцією препаратом Траумель С, що вказує на більш високу здатність до виживання нейронів 2ї групи, це може бути пов'язано з покращенням відновлення нервового стовбура за умов використання ВЧ-електрозварювальної технології під час оперативного лікування травмованого периферійного нерва та цитопротекторною властивістю препарата Траумель С . В термін 6 тижнів у тварин, яким оперативне втручання проводилось за допомогою ВЧ-електрозварювальної технології з фармакологічною корекцією препаратом Траумель С клітини нейроглії реагують переважно збільшенням кількості, а не морфологічними змінами, що також можна пояснити цитопротекторною властивістю препарата.

Висновки

Встановлено, що одночасне застосування високочастотної електрозварювальної технології під час оперативного втручання на травмованому периферійному нерві та препарату Траумель С у післяопераційному періоді підвищує життєздатність нейронів та забезпечує активацію нейроглії.

 

Література:

1. Гончарук О. О. Анатомо-функціональні критерії та діагностично-лікувальний алгоритм при пошкодженні периферійних нервів нижніх кінцівок / О. О. Гончарук // Український нейрохірургічний журнал. – 2005. №2. С. 46-49.

2. Периферійний нерв (нейро-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та патології): Монографія / [Геращенко С. Б., Дєльцова О. І., Коломійцев А. К., Чайковський Ю. Б.]. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 342 с.

3. Фурманов Ю. А. Соединение биологических тканей с помощью электросварки / Ю. А. Фурманов // Клінічна хірургія. 2000. №1. С. 59-61.

 

References:

1. Goncharuk O. O. Anatomic and functional criteria with diagnostic and treatment algorhythm in lower limb peripheral nerves injury / O. O. Goncharuk // Ukrainian neurosurgery journal. – 2005. №2. – P. 46-49.

2. Peripheral nerve (neuro-vascular-desmal relations in norm and pathology): Monograph / [Geraschenko S. B., Dieltsova O. I., Kolomijtsev A. K,, Tchaikovskyj Yu.B.]. – Ternopil’: Ukrmedknyha, 2005. – 342 p.

3. Furmanov Yu. A. Biological tissue connection using electric welding / Yu.A.Furmanov // Clinical Surgery. – 2000. №1. – P. 59-61.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^