Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.) » к. пед. н., Лимарєва Ю. М. ЗАУЧУВАННЯ ТА ЗАПАМЯТОВУВАННЯ У ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНІЙ ОСВІТІ

к. пед. н., Лимарєва Ю. М. ЗАУЧУВАННЯ ТА ЗАПАМЯТОВУВАННЯ У ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНІЙ ОСВІТІ

Категорія: Простір і час сучасної науки (25-27.04.2014 р.), Педагогіка

УДК 37.026.8

 

ЗАУЧУВАННЯ ТА ЗАПАМЯТОВУВАННЯ У ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНІЙ ОСВІТІ

к. пед. н., Лимарєва Ю. М.

Донбаський державний педагогічний університет, Україна, Слов’янськ

 

Проблема заучування та запам’ятовування є такою, що, зазнаючи з часом значних змін, не дає підстав для обґрунтованої необхідності повернення та відновлення історичних поглядів щодо неї в сучасній освіті. Педагогами сьогодення такий процес усвідомлюється як незворотній. Раціональність та доцільність заучування та запам’ятовування ґрунтується на засадах свідомості та динамічності.

Ключові слова: свідомість, навчання, динамічність, пам'ять, уява.

Лымарева Ю. Н. Заучивание и запоминание в физико-математическом образовании / ГВУЗ «Донбасский государственный педагогический университет», Украина, Славянск.

Проблема заучивания и запоминания характеризуется тем, что ее процесс развития во времени не дает оснований к необходимости использования исторических взглядов в современном образовании. Современными педагогами такой процесс расценивается как необратимый. Рациональность и целесообразность заучивания и запоминания основывается на принципах сознательности и динамичности.

Ключевые слова: сознательность, обучение, динамичность, память, воображение.

Lymareva Y. N. The Problem to learn by heart and remember in physico-mathematical formation / Donbas’s state pedagogical university, Ukraine, Slavyansk.

The Problem to learn by heart and remember is characterized that that her(its) process of the development at time does not give the bases to need of the use history glance in modern formation. The Modern teacher such process is realized as inconvertible. Rationality and practicability «learn by heart and remember» is founded in a principle to consciousness’s and mobility.

Key words: the consciousness, education, mobility, memory, imagination.

 

Вступ. Проблема заучування поставала у освітніх колах ще за давніх часів, а особливо у ХІХ столітті. Переважно вона лише підкреслювала негативне ставлення до нього педагогічної еліти, а тому, майже стовідсотково, заучування виключалося із практики навчального процесі.

Між тим, із дитинства особистість засвоює певні норми через запам’ятовування та заучування: вчить літери, слова, визначення, таблицю множення і т. ін. та на понятійному рівні вивчає світ. Таким чином, свідомо заучені поняття, норми, правила стають базою для вивчення явищ навколишнього середовища, суспільних відносин та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними, або їх частинами. Отже, певний мінімум знань особистість має сприйняти «на віру», як аксіому життя. Важко відразу сказати чому після одиниці крокує двійка, а стіл назвали столом. Корисне заучування від народження має місце в нашому житті, до того ж воно посідає не останнє місце в ньому. Та, нажаль, якщо розглядати педагогічний процес, отримання особистістю освіти, то запам’ятовування та заучування стають «ворожими».

Тому, на нашу думку, було б доцільним розглянути зазначену проблему із іншого боку: чи не заучуванні та сприйнятті відомостей «на віру» базується розвиток особистості від початку її життя? Виходячи із вище зазначеного вважаємо за доцільне розглянути корисні сторони заучування у вивченні та викладанні дисциплін фізико-математичного профілю.

Основна частина. Аналіз архівних документів, зокрема [1 – 4] свідчить про негативне ставлення освітян ХІХ століття до заучування навчального матеріалу та про його шкоду, а механічне заучування Закону Божого навіть вважалось гріхом [1, с. 5/16]. Також, наприклад, зазначалося: «тоді лише абстрактні математичні істини можуть бути створені, коли вони засвоєні не пам’яттю, а через розумовий розвиток» [2, арк. 259]. «Свідоме заучування чи несвідоме воно все одно не несе в собі цінності, бо утримується в голові до тих пір, поки ми його використовуємо» [3, с. 11/6]. З цього приводу, геометрія «без доведень», вважалася такою, що не несе цінності, а пам’ять приносить користь лише під контролем розуму. У іншому ж випадку, навіть найменша помилка призводить до хибного вирішення проблеми або її невирішеності взагалі, бо відповіді на питання «Чому саме слід діяти так чи інакше?» особистість не отримує [3, с. 11/6]. Не менш небезпечним, ніж заучування, вважалося й «уявне розуміння», що відзначалося схопленням «верхівок» та яскравою грою слів, автоматичними фразами замість розуміння суті [2, арк. 177].

Життєвий досвід кожної людини дає змогу пересвідчитися, що корисно деякі речі сприймати «на віру», запам’ятовувати або заучувати.

Нажаль, в навчальному процесі часто буває, що виключень більше ніж правил. Так, наприклад, при вивченні іноземних мов неможна не звернути увагу на наявність акцентів, територіальні та етнічні особливості (зміну мови залежно від місцевості перебування особистості). Як модна усвідомити наявність того або іншого акценту? Так склалося історично. Тому, досить важко уявити яким чином без заучування можна вивчити іноземну мову.

У математиці, вивчення таблиці множення є яскравим прикладом доцільності використання свідомого заучування у навчальному процесі. Так, два числа, що беруть участь у множенні відображають: ОДНЕ – безпосередньо число, а ІНШЕ – скільки разів його треба додати до самого себе. Але, уявімо, що особистість, яка не знає таблиці множення, починає «додавати». Час іде. Як результат такої «діяльності» – зайві витрати часу. Таким чином, свідоме заучування має бути в нагоді. В подальшому особистість стикається із необхідністю засвоєння аксіом з метою їх подальшого використання. Так само, засвоєні теореми стають в нагоді фахівцям різних професій, але зазначимо, що ці теореми заучені ними, але ні в якому разі не доводяться щойно є потреба у їх використанні. В свою чергу, вони стають теж заученими істинами, бо будь яке доведення теореми зникає із пам’яті як таке, що не використовується.

У вивченні фізико-математичних дисциплін вважаємо доцільним використання свідомого заучування. Головною умовою такого заучування має бути усвідомлення його необхідності як викладачем так і студентами: впевненість у можливості використання заученої інформації у вирішенні певних задач під час отримання освіти або в подальшій практичній діяльності. Наприклад, формулу можна вивести на основі відомих фактів та раніше визначених математичних закономірностей, що вже запам’яталися, але для цього потрібен певний час, втрата якого часто виступає проти дослідника.

На сучасному етапі розвитку освіти вивченню сукупності найбільш ефективних прийомів запам’ятовування та використанню уявно-абстрактних образів для обробки, зберігання та відтворення інформації приділяється чимала увага. Можливість яскраво уявити образ предмету (суб’єктивний, яскравий, візуальний) забезпечує розвиток образного мислення особистості. Такі образи створюються завдяки художнім образам та уявленням, співставленню кольорової гами, графічному та цифровому відтворенню інформації, асоціативним прийомам.

Пам’ять, не обтяжена дрібницями, здатна творити дива на творчій ниві, але для цього вона має ключові поняття використовувати як фундамент на якому в подальшому створюватиметься споруда. Творче мислення та пошукова активність ґрунтуються на сукупності непослідовних знань особистості, свідомо чи несвідомо запам’ятованих.

Використання образно-асоціативних прийомів для якісного розуміння, засвоєння та зберігання інформації забезпечує здатність особистості швидко знаходити рішення та генерувати ідеї на підставі усвідомлення їх перспективності. Не менш важливим є те, що такі прийоми значною мірою сприяють розвитку об’єму та тривалості уваги, вмінню помічати особливості, без потреби напруженого їх пригадування. Таким чином, розумова гнучкість та динамічність створюють можливість застосування різноманітних підходів для якнайшвидшого вирішення завдання. Образно-асоціативні прийоми забезпечують не лише розвиток зорової пам’яті, слухових та тактильних відчуттів, але й активізують інтерес та пізнавальну активність, що, в свою чергу, підтримує бажання бачити свої успіхи та розвиватися.

Вважаємо за доцільне акцентувати увагу також на тому, що використання уяви та яскравих образів створює певну емоційну атмосферу, надає можливість усвідомити власні здібності, таланти й результати, розвиває впевненість у своїх силах, формує позитивний настрій та ставлення особистості до життя й професійного зростання в ньому, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Висновок. Виходячи із вище зазначеного, вважаємо за доцільне використання у вивченні дисциплін фізико-математичного профілю заучування формул, термінів та алгоритмів. Такий підхід цілком виправдовує себе у відношенні до застосування інформації, яка часто використовуватиметься у практичній діяльності та забирає багато часу для її логічного відновлення у пам’яті, створюючи тим самим незручності у її використанні. Запам’ятовування та заучування використовуються для полегшення навчального процесу, значною мірою економить час заняття, дозволяючи тим самим охопити більш широке коло питань та зосередити увагу на більшості важливих для розуміння матеріалу моментів. Використання свідомого заучування для формування системи знань з фізико-математичних дисциплін являє значний інтерес і потребує подальшого детальнішого вивчення.

 

Література:

І. Центральний державний історичний архів України (м. Київ)

Фонд 707. Управление Киевского учебного округа

1. ЦДІА України. Ф. 707. Оп. 32. Спр. 59. Дело канцелярии г. Попечителя Киевского учебного округа. С циркулярами издаваемыми по управлению Киевского учебного округа. 1866 г. – 229 с.

2. ЦДІА України. Ф. 707. Оп. 31. Спр. 1. Статьи учителей гимназий и уездных училищ о преподавании учебных предметов и воспитании учащихся указанных, учебных заведений. Из циркуляров по управлению Киевским учебным округом 1865 – 1867 г. – 1865 г. – 386 с.

3. ЦДІА України. Ф. 707. Оп. 34. Спр. 51. Статьи учителей гимназий и уездных училищ о преподавании учебных предметов и воспитании учащихся указанных, учебных заведений. Из циркуляров по управлению Киевским учебным округом 1865 – 1867 г. – 1868 г. – 173 с.

ІІ. Державний архів Харківської області

Фонд 265. “Первая Харьковская мужская гимназия”

4. ДАХО. Ф. 265. Оп. 1. Спр. 332. Деятельность начальствующих лиц и воспитательного персонала. Отчёт за 1905 г. – 1905. – 23 с.

 

References:

I. Central`ny`j derzhavny`j istory`chny`j arxiv Ukrayiny` (m. Ky`yiv)

Fond 707. Upravleny`e Ky`evskogo uchebnogo okruga

1. CzDIA Ukrayiny`. F. 707. Op. 32. Spr. 59. Delo kancelyary`y` g. Popechy`telya Ky`evskogo uchebnogo okruga. S cy`rkulyaramy` y`zdavaemыmy` po upravleny`yu Ky`evskogo uchebnogo okruga. 1866 g. – 229 s.

2. CzDIA Ukrayiny`. F. 707. Op. 31. Spr. 1. Stat`y` uchy`telej gy`mnazy`j y` uezdnыx uchy`ly`shh o prepodavany`y` uchebnыx predmetov y` vospy`tany`y` uchashhy`xsya ukazannыx, uchebnыx zavedeny`j. Y`z cy`rkulyarov po upravleny`yu Ky`evsky`m uchebnыm okrugom 1865 – 1867 g. – 1865 g. – 386 s.

3. CzDIA Ukrayiny`. F. 707. Op. 34. Spr. 51. Stat`y` uchy`telej gy`mnazy`j y` uezdnыx uchy`ly`shh o prepodavany`y` uchebnыx predmetov y` vospy`tany`y` uchashhy`xsya ukazannыx, uchebnыx zavedeny`j. Y`z cy`rkulyarov po upravleny`yu Ky`evsky`m uchebnыm okrugom 1865 – 1867 g. – 1868 g. – 173 s.

II. Derzhavny`j arxiv Xarkivs`koyi oblasti

Fond 265. “Pervaya Xar`kovskaya muzhskaya gy`mnazy`ya”

4. DAXO. F. 265. Op. 1. Spr. 332. Deyatel`nost` nachal`stvuyushhy`x ly`cz y` vospy`tatel`nogo personala. Otchёt za 1905 g. – 1905. – 23 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^