Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (18-20.04.2016) » кандидат філологічних наук, Дударенко Л. В. ПРО ГІПОТЕТИЧНІ НОВІ ІМПЕРІЇ ЯК ЗАСІБ УСУНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ

кандидат філологічних наук, Дударенко Л. В. ПРО ГІПОТЕТИЧНІ НОВІ ІМПЕРІЇ ЯК ЗАСІБ УСУНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ

Категорія: Простір і час сучасної науки (18-20.04.2016), Педагогіка

УДК 37.013+504.75

 

ПРО ГІПОТЕТИЧНІ НОВІ ІМПЕРІЇ ЯК ЗАСІБ УСУНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАГРОЗ

кандидат філологічних наук, Дударенко Л. В.

ПВНЗ »Міжнародна академія екології та медицини», м. Київ, Україна

 

Викладено особливості виникнення і циклів розвитку імперій у минулому. Детально вивчено початкову стадію формування Російської імперії. Доведено неможливість відновлення класичних імперій у ХХІ ст., їх неперспективність для вирішення екологічних проблем. Відзначено, що це завдання може бути вирішене у разі повної заміни традиційних виробництв новими - ноотехнологіями.

Ключові слова: екологічні загрози, імперії, Російська імперія, російський світ, глобалізація, індустріальні технології, ноотехнології.

 

кандидат филологических наук, Дударенко Л. В. О гипотетических новых империях как средстве устранения глобальных экологических угроз/ ЧВУЗ «Международная академия экологии и медицины», г. Киев, Украина

Изложены особенности возникновения и циклов развития империй в прошлом. Детально изучена начальная стадия формирования Российской империи. Доказана невозможность восстановления классических империй в XXI в. и их бесперспективность в решении экологических проблем. Отмечено, что эта задача может быть решена в случае полной замены традиционных производств новыми - ноотехнологиями.

Ключевые слова: экологические угрозы, империи, Российская империя, русский мир, глобализация, индустриальные технологии, ноотехнологии.

 

PhD Philology, Dudarenko Lyudmila On the hypothetical new empires as a means for eliminating global environmental threats/

CHVUZ «International Academy of Ecology and Medicine», Kiev, Ukraine

The features of origin and cycles of empires in the past are investigated. The initial stage of the Russian Empire formation is studied. It is proved the impossibility of restoring the classical empires in the XXIst century, their inutility to solve all environmental problems. It is noted that this problem can be solved in the case of total replacement of traditional industries by new – nootechnologies.

Keywords: environmental threat, Empire, Russian Empire, Russian world, globalization, industrial technology, nootechnologies

 

Актуальність і постановка проблеми. Загальновідомими є багато очевидних фактів нашого всепланетного сьогодення - збільшення чисельності людей на дві особи щосекунди без відповідного розширення орних площ; «розмноження» незалежних країн-учасників ООН; загострення все більшої кількості глобальних екологічних проблем тощо. Груднева 2009 року нарада з приводу клімату в Копенгагені завершилася провалом, а остання (грудень 2015 р.) проголосила тільки наміри, виконання яких може виявитися нескінченно довгим [5]. Нас особливо турбує той факт, що з моменту першого точного наукового прогнозу економічного розвитку людства в 1972 р. до сучасного стану множилося населення і кризи, а не успіхи в їх подоланні. Виникає логічне запитання - а чи не краще рухатися не до роздроблення, а до інтеграції, до формування тоталітарного всеземного управління чи хоча б усього двох гігантських імперій, спроможних домовитися між собою і швидко ліквідовувати екологічні, імміграційні та інші загрози на підвладних територіях?

Звернення до наукових праць з цієї теми засвідчує, що найбільш популярним було дослідження сучасного варіанту явища глобалізації, діяльності транснаціональних компаній та ін. Питання шляхів об'єднання задля швидкої ліквідації екологічних загроз не привертало значної уваги. Ми у цій статті розглянемо специфіку сучасної політики сусідньої Росії щодо України і зробимо прогноз можливого розвитку подій на ширших теренах.

Мета статті - проаналізувати можливість утворення грандіозних імперій в найближчому і віддаленому майбутньому в аспектах усунення загроз для України та вирішення світових кліматичних та інших проблем.

Виклад дослідження. Авторське звернення до сучасних енциклопедій засвідчило, що в орієнтованих на педагогічних працівників і студентів виданнях іменник «імперія» майже не використовується, відсутні також відповідні статті, що можна пояснити віднесення слова до минулого, до застарілих характеристик суспільних і державних устроїв ([3] та ін.). Вищу пошану до цього поняття мають укладачі видань політичного і соціально-економічного спрямування. Наприклад, у великій за обсягом книзі «Глобалістика» 2006 року видання ми відшукали статтю з назвою «Імперія» та означення цього поняття: «Імперія (лат imperium – управління, влада, повноваження) - авторитарні, монархічні держави Стародавнього світу (Римська, Перська й ін.), Середньовіччя (Візантійська, Монгольська й ін.) і Нового часу (Османська, Британська, Російська й ін.), що поєднували під єдиним керуванням цілий ряд країн і народів. Глава імперії зазвичай носив титул імператора або рівний йому по статусу (цар, кайзер і т.п.)» (с. 350).

У літературі з даної теми дуже наголошується на тому, що справжня імперія має бути монархічною чи авторитарною диктаторського штибу соціальною структурою, мати у складі домінантний народ, представником якого зазвичай був імператор (хоч це правило не є абсолютним), а також більшу чи меншу кількість субординованих (підкорених) народів і племен (хоч існує і доволі дискусійне твердження, що «імперія може бути і мононаціональною»). Під час класифікації устроїв, що претендували на імперський статус, запропоновано розрізняти континентальні імперії (телуро-) і «морські» (таласо) з елементами глобальності.

Та зі зрозумілих причин нас найбільше цікавило російське бачення теми «імперія». Росіяни у Wikipedii 2010 р. у доволі довгому тексті зробили особливий наголос на тому, що суходільні імперії, як правило, розширювалися за рахунок поєднання силового впливу і морально-цивілізаційної пропаганди, через що сусідні народи «писали заяву про приєднання до Імперії», рятувалися від геноциду чи інших акцій (див. Wikipediа, стаття «Империя», текст від 8-08-2010 р.). А от пізніше цей фрагмент пояснень зробили лаконічним: «Континентальні імперії при приєднанні сусідніх земель і включення їх в свої кордони в цілях безпеки змушені були відразу ж перетворювати їх у свої провінції, гарантувати дію імперських законів і використання імперської валюти. Це призводило до відносно безболісного включенню еліт і суспільств у розширення імперії» (текст від 7-12-2015 р.)

Головним у зміні ми вважаємо ліквідацію слова «геноцид». Історія імперій свідчить, що перехід до геноциду залежав від спільного впливу варварства завойовників і запеклості опору тих, хто не бажав бути підкореним. У справжній історії формування російської нації і відповідної імперії, яка далеко не одразу ж стала «Російською», аж ніяк не бракує дій геноцидного характеру. Росіяни замовчують «перший крок», який полягав у цілковитому винищенні у майбутній Московії і навколо неї чоловічого складу місцевого угро-фінського населення та збереженні життя молодшій частині жінок (цікаво – це геноцид, чи тільки «напівгеноцид» ?).

Та перебіг світових подій у ХІХ-ХХ ст. засвідчує високу корисність концентрації наукових зусиль не на минулому, а на майбутньому. Якщо ж і звертатися до минулого, то бажано дотримуватися наукової об’єктивності. Тоді одразу стає очевидним, що стаття «Империя» у російськомовній Wikipedii є інформаційним впливом, елементом «війни-21» проти нас і світу.

На наш погляд – «імперіальний» феномен має дуже глибоке природне коріння і в своїх протоформах притаманний частині найбільш соціально розвинених сучасних біологічних видів ссавців і птахів. Економія тексту примушує нас вказати, що детальні докази цього вказані, наприклад, у книзі Джейн Гудолл «Шимпанзе у природі: поведінка» [2]). В еволюції людей за приблизно 11 тисячоліть аграрного виробництва і скотарства багато разів виникали і зникали імперії на Близькому Сході, в Індостані, у Східній і, можливо, Центральній Азії. Пізніше війни індустріальних часів стали смертоносніші, а після винайдення ядерної зброї частина істориків вирішила, що у ХХІ ст. слово «імперія« застосовне лише у переносному значенні.

Та це міркування порівняно об’єктивних науковців, а от у сучасних політиків вищого рангу дуже помітна внутрішня боротьба між імперативом ефективної економіки і генетично успадкованою програмою якомога швидше відсувати якнайдалі кордони «нашої» території. У час воєн «усіх проти усіх» подібна експансія відбувалася до моменту вичерпання ресурсів агресора, його природної смерті чи загибелі від заколоту тих, хто не хотів задовольнятися крихтами з імператорського столу, а претендував на значний шмат з «державного корита». Бажання убезпечитися від нападу ворогів і справді підштовхувало до створення грандіозних імперій, подібних до Російської, центральна частина якої відділялася від потенційних нападників тисячами кілометрів і захисними смугами з держав-сателітів.

У ХХІ столітті подібна «система захисту» стала анахронізмом, а надмірно великі утворення, якими є держави-монстри, швидко біднішають у разі утримання великих армій та їх безперервного переозброєння.

На наш погляд, існує одразу кілька причин того, чому керівники Російської Федерації з такою впертістю і запалом здійснюють програшний економічний проект, подібний до проекту «Південна Осетія» чи «Абхазія». Подібно до керівників зграй павіанів чи шимпанзе, вони використовують жупел (страшне опудало) міфічного зовнішнього ворога для формування народної істерії поваги до величі й могутності Росії як «Третього Риму». В усіх зграйних об’єднаннях поява чи проголошення „зовнішньої загрози» автоматично згуртовує зграю і готує її до відсічі ворогові.

У керівників сучасної Росії, яка з приблизно однаковим бажанням проголосила рухи до «демократичної імперії» (А. Чубайс) і «російського світу» (В. Путін і патріарх Кирило), гарантовано забракне ресурсів на виконання хоча б одного з цих проектів. А от у відомих нам працях російський інтелігент О. Алексєєв жодного разу не висловився на користь того, що Росія повинна стати справжньою багатонаціональною імперією і знову розпочати підкорювати всю планету [1]. На наш погляд, він чудово розуміє нереальність подібного задуму, але одночасно вказує – все ще можливе перетворення Китаю у класичну імперію, бо його населення вважає Монголію, Індокитай і російський Схід «втраченими нашими землями».

Погодитися з цим твердженням у разі врахування глобалізації і великого збільшення емі- та імміграції ми не можемо. Китай має намір розвиватися з використанням власних природних і людських ресурсів та участі у світовій торгівлі. Усім відомо, що китайська діаспора швидко зростає і дуже активно «транспортує» економічні інтереси і можливості Піднебесної на всю планету – в Південну Азію, в Австралію та Океанію, на континент Африки і навіть в Європу.

Але найбільше – на територію Росії на схід від Байкалу. Варта подиву та обставина, що керівники Росії практично не звертають увагу на те, як до перших десятків тисяч легальних і нелегальних китайців додаються все нові і нові десятки тисяч. О. Алексєєв не згадує про цю інвазію китайців, але у нього та у росіян не повинно бути побоювання на наступ армії сучасного Китаю на північ чи по всіх азимутах. Китайцям не властива «пасінарність« кочівників, ніколи вони натовпами не йщли до «останнього моря» – здебільшого їм доводилося захищатися від зовнішніх агресорів та неприємної «звички» найбільших своїх рік несподівано і рішуче змінювати русло.

А от сучасні керівники Росії дуже поважно ставляться до свого „патріотичного обов’язку» спершу досягти мілітарної рівності зі США, а пізніше перетворити Вітчизну у центр «російського світу» і справжню «демократичну» імперію. Провідні американські науковці кілька років тому виявили цікаву закономірність – кожне підвищення світових цін на нафту і газ практично одразу ж відгукується… зростанням агресивної риторики у Москві і активізацією діяльності з повернення «втраченого» (Криму, Сходу України, Закавказзя, територій у Прибалтиці і в Середній Азії тощо).

У цих умовах лишається сподіватися на те, що абсолютна більшість держав світу ставатиме все незалежнішою від російських енергетичних ресурсів. Відкриття і технічні досягнення перших років ХХІ століття дають нам незаперечні докази, що момент максимальних можливостей Москви впливати на європейські і світові події залишився у минулому, адже провідні держави ЄС успішно зменшують свою енергетичну залежність від Росії.

Питання енергії у даний момент вважають у світі найважливішим у його поєднанні з екологічними загрозами. Нещодавно ми звернули увагу на пропозицію українського філософа К. Корсака розпочати заміну усіх небезпечних для довкілля і людей індустріальних технологій мудрими - ноотехнологіями ([4] і серія статей на www.relga.ru). Їх ідея проста і логічна - не порушуючи нормального перебігу природних процесів, скерувати їх таким чином, щоб одержати необхідні для людей засоби (їжу, предмети побуту та ін.). Це й стало у даний момент, адже з початком ХХІ ст. науковці заглибилися в управління окремими атомами і молекулами, створюючи нано- і ноотехнології.

Враховуючи принципову неспроможність великих груп людей до спонтанного злиття на основі позитивних намірів, а також очевидну небажаність утворення однієї чи двох-трьох грандіозних імперій, ми сподіваємося на інше - надходження і використання саме ноотехнологій, цілковито спроможних урятувати від знищення і біосферу, і все людство. У нових умовах втратять будь-яку доцільність думки про захоплення чужих територій і перетворення його населення у рабів. Цілковито неможливими стануть імперії не через поглиблення глобалізації, а внаслідок повної відмови людства від індустріальних технологій і виходу на цілком новий цивілізаційний рівень.

 

Література:

1. Алексеев А. Глобализация: возможны ли новые империи? // Наука и жизнь. – 2008. - №6. (URL: http://www.nkj.ru/archive/articles/13275/) 7-12-2015

2. Гудолл Дж. Шимпанзе в природе: поведение: Пер. с англ. - М.: Мир, 1992. - 670 с.

3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України, головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

4. Корсак К.В. Ноопрогрес людства й мудрі технології / К.Корсак // Віче. – 2012. - №6. – С. 18-20

5. На конференции в Париже одобрили проект соглашения по климату (URL: http://www.bbc.com/russian/news/2015/12/151205_paris_climate_draft_deal_text/ 5-12-2015)

 

References:

1. Alekseev A. Globalization: Is a new empire possible? // Science and life. - 2008. - №6. (URL: http://www.nkj.ru/archive/articles/13275/) 7-12-2015

2. Goodall J. Chimpanzee in nature. Behavior / trans. from English. - M .: Mir, 1992. - 670 p.

3. Encyclopedia of Education / Acad. ped. Sciences of Ukraine, the chief Ed. Kremen V.G. - K .: Yurinkom Inter, 2008. - 1040 p.

4. Korsak K. Nooprogress humanity and wisdom technologies / K.Korsak // Viche. - 2012. - №6. - P. 18-20

5. At a conference in Paris approved a draft agreement on climate (URL: http://www.bbc.com/russian/news/2015/12/151205_paris_climate_draft_deal_text/ 5-12-2015

 

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^