Наукові конференції, Научные конференции » Простір і час сучасної науки (18-20.04.2016) » кандидат економічних наук , доцент, Ривак О. С. ЗАХОДИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

кандидат економічних наук , доцент, Ривак О. С. ЗАХОДИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

Категорія: Простір і час сучасної науки (18-20.04.2016), Економіка

УДК 330.101.541:[338.1:330.362](477)

 

ЗАХОДИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

кандидат економічних наук , доцент, Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

 

За умови високого ступеню відкритості економіки України,надмірної сировинної спеціалізації, високого рівня тіньового сектора економіки,зниження реальної заробітної плати, реальних доходів населення, збитковості підприємницького сектора економіки, зменшення реальних доходів державного б’юджету, і як наслідок, низького внутрішнього попиту,економіка України вразлива до цінових змін на зовнішніх ринках. А якщо ринкові ціни на товари й послуги знижуються,то знижується і ціна грошей. Якщо ціна грошей внутрі країни значно перевищує ціну грошей на зовнішніх ринках то надмірна відкритість економіки країни є невигідною. Тому економічна політика повинна бути націлена на подолання вищезгаданих недоліків.

Ключові слова: ціноутворення, споживчі витрати, накопичення підприємствами запасів, облікова ставка, цінові індекси, інфляція, дефляція, відплив капіталу, приплив капіталу, відкритість економіки, трудова частка національного доходу, глобальний попит, широка пропозиція, стабілізація фінансів, диверсифікація капіталу, інвестиційний клімат, боргове навантаження, зайнятість, паритет купівельної спроможності, продуктивність праці, тіньова економіка, активи країни, екологічні збитки

 

Кандидат экономических наук, доцент Рывак О. С. Меры стимулирования развития экономики Украины с учетом глобальных процессов/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов

С учетом высокой степени открытости экономики Украины, чрезмерной сырьевой специализации, высокого уровня теневого сектора экономики ,снижения реальной заработной платы, уменьшения реальных доходов населения, убыточности предпринимательского сектора экономики, уменьшения реальных доходов госбюджета, и в результате, низкого внутреннего спроса, экономика Украины уязвима к ценовым переменам на внешних рынках. Но если рыночные цены на товары и услуги снижаются, значит снижается и цена денег. Если цена денег внутри страны значительно превышает цену денег на внешних рынках то чрезмерная открытость экономики страны является невыгодной. Поэтому экономическая политика должна быть нацелена на преодоление вышеуказанных недостатков.

Ключевые слова: ценообразование, потребительские расходы, накопление предприятиями запасов, учетная ставка, ценовые индексы инфляция, дефляция ,отток капитала, приток капитала, открытость экономики, трудовая часть национального дохода, глобальный спрос, широкое предложение, стабилизация финансов, диверсификация капитала, инвестиционный климат, долговая нагрузка, занятость, паритет покупательной способности, производительность труда теневая экономика, активы страны, экологические издержки

 

PhD of Economic Sciences, associate professor Ryvak О.S. Measures to stimulate the economy of Ukraine in respect of global processes / Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv

Subject to the high degree of economic openness of Ukraine, excess raw materials profile, high level of shadow economy, reduced netto salary, real income, unprofitability of a business sector, reduced real profits of the state budget, and consequently, low domestic demand, Ukraine's economy is vulnerable to price changes on external markets. If market prices for goods and services reduce, the money price reduces as well. If the money price within the country is much higher than the money price on foreign markets, the excessive openness of economy becomes unprofitable. Therefore, economic policy should be aimed at overcoming the said shortcomings.

Keywords: pricing, consumer expenditures, accumulation of resources by enterprises, discount rate, price indices, inflation, deflation, capital outflow, capital inflow, openness of economics, labour share of national income, global demand, broad proposal, stabilization of finances, diversification of capital, investment climate, leverage, employment, purchasing power parity, labour productivity, shadow economy, country’s assets, environmental losses

 

Введення. Падіння цін на сировинні продукти на світових ринках у 2015-му було очікуваним. Підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США у грудні 2015-го, відплив капіталів із ринків, що розвиваються і екстремальні події на ринку нафти спричинили падіння курсу національних валют багатьох країн, що розвиваються. У четвертому кварталі ВВП США в річному обчисленні зріс на 0,7%, і водночас відбулось зниження темпів зростання споживчих витрат. Зниження темпів зростання економіки США у четвертому кварталі 2015року частково відбулись із-за накопичення підприємствами запасів наприкінці року. Без врахування чинника запасів ВВП США, у четвертому кварталі його зростання становило 1,6%, що менше, ніж прогнозували[1, с. 6].

Підвищення облікової ставки означає подорожчання кредитних ресурсів і підготовку до поступового виводу капіталу з країн, передусім із тих країн у яких несприятливе бізнес-середовище. Гроші тікають за кордон, коли в країні стає нестабільно. Наприклад 2014-го, ми мали найбільший відтік капіталу з України – близько шести мільярдів доларів (4,5% ВВП), 92% яких це гроші олігархів. Якщо ми хочемо, щоб ці кошти у вигляді інвестицій повернулися назад, держава мусить створити нормальні умови для бізнесу. Значний капітал з-за кордону надходив у 2002, 2003, 2005, 2006, 2011 роках, коли можна було планувати розвиток бізнесу. Рекордні 12 мільярдів доларів увійшли в Україну 2006 року. Бізнес повірив у позитивні зміни в країні й готовий був інвестувати рух уперед. Цього нам, на жаль, тепер дуже не вистачає [2, с. 4].

Відплив і приплив капіталу із країни в країну відбувається з багатьох причин, і завжди має як позитивні, так і негативні наслідки для країни. Проте негативні наслідки відпливу-припливу капіталу з країни в країну безумовно спостерігаються завжди у випадку, якщо ці потоки неправомірні, вийшли із під контролю держави, що підриває її основи.

За результатами досліджень американської організації Global Financial Integrity 1,3 трлн. дол. США складає нелегальний відплив капіталу із Росії за 1994-2012 роки, це 8,3% ВВП. Водночас нелегальний приплив капіталу досяг 1,9 трлн. дол. США, або 12% ВВП. Для порівняння: у Мексиці нелегальне переміщення капіталу складає близько 4% ВВП, у Індії – 1,5%. Нелегальні операції в Мексиці досліджувались із 1970 року, в Індії – з 1948 року[3, с. 9].

Банк Японії перейшов до від’ємної облікової ставки, що за інших рівних умов спричиняє девальваційні очікування японської єни до долара США, однак ринкові ціни на виготовлені продукти залежать від їхньої рідкісності і інтенсивності потреби у них. А Японія є країною, яка довела свою спроможність виготовляти продукти, які є наслідком високоінтелектуальної праці, а тому ціни на такі продукти є високими, оскільки вони зазвичай і є рідкісними і інтенсивність потреби у них висока. Високий попит на продукцію країни на зовнішніх ринках сприяє зміцненню валюти цієї країни. І у поєднанні із зниженням цін на сировинні ресурси якими Японія не дуже багата, можна сподіватися на сталий розвиток економіки цієї країни.

Наприкінці 2015-го наслідком зростання ставки ФРС стала девальвація до долара США валют основних торговельних партнерів США – ЄС та КНР, а також девальвація валют країн-експортерів газу, нафти та інших сировинних ресурсів, що робить американський експорт за інших рівних умов менш привабливим і є одним із чинників уповільнення темпів зростання, хоча показник співвідношення експорту до ВВП США коливається на рівні 12-14% [1, с. 6].

Девальвація і не тільки вже негативно позначилася на провідних експортерах США. За попередніми даними за четвертий квартал виручка компаніїBoeing впала на 4%, операційні доходи – на 46%, показник доходу на одну акцію – на 31%. Однак, сама Boeing пояснює падіння інтересу покупців до своєї продукції зменшенням ціни пального, що дає змогу авіакомпаніям виділяти більше коштів на підтримання старих літаків у стані, який дозволяє більш-менш ефективно їх експлуатувати [1, с. 6].

За підсумками 2015-го американська економіка видається цілком здоровою. Рівень безробіття знизився до докризових на 5%. Порівняно з 2014 роком матеріальний стан багатьох американців дещо покращився, зростання ж заробітної плати мізерне. Трудова частка національного доходу у США коливається в межах 63%, тоді як на межі тисячоліття вона перевищувала 70%. Швидкість зростання продуктивності праці дуже повільна. З 2010-го по 2015-й вона становила в середньому 0,5% за рік. Інфляція та відсоткові ставки залишаються на рекордно низькому рівні, що є важливим чинником стійкості долара. Низький рівень інфляції виявився стабільно стійким у цілому світі [4, с.39].

Сповільнення ринків, які розвиваються означає, що компанії не можуть розраховувати на відновлення глобального попиту, щоб зберегти зростання прибутків. До нового підйому інфляції не видно причин для розпродажу облігацій, а падіння сировинних цін та слабке економічне зростання означають, що глобальна інфляція залишатиметься, очевидно, низькою (країни з неефективним управління на кшталт Росії та Венесуели – виняток) [5, с. 105]. Винятком є і Україна.

Інвестори повірили: «суперцикл» увійшов у складну фазу; широка пропозиція набагато перевищує застійний попит. Через правила регулювання банки вже не відіграють такої важливої ролі у формуванні ліквідності ринків як колись. Масовий розпродаж активів у серпні 2015-го показав, що ціни можуть певний час різко падати, причому інвестори не ганятимуться за дешевизною. Блискавичний обвал вряди-годи – це одне. Але, коли він стається щомісяця, інвесторам може здатися, що вкладення капіталу в готівку без прибутків – це краще, ніж вони вважали раніше [5, с. 106].

Крістіан Лагард, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду, пропонує план для світової економіки на наступний рік, даючи свій список трьох найголовніших «правильних речей» на 2016 рік. Перше – підвищити нинішній темп глобального економічного зростання (очікування МВФ – 3,6%). Впливовим політикам вона рекомендує підтримувати попит у своїх країнах, вживати заходів для стабілізації фінансів і проводити структурні реформи, словом, напружити всі сили, щоб підняти очікування, стимулювати інвестиції та знизити рівень безробіття. Найбільшим центральним банкам звертати більше уваги на віддалені наслідки прийнятих ними рішень. А країнам, які розвиваються, потрібно серйозно зайнятися збільшенням рівня боргового навантаження на фінанси корпорацій та накопиченим зовнішнім боргом. У підсумку, всім країнам слід запропонувати той набір заходів, який їм підходить.

Другий пріоритет – стимулювання зростання в середній перспективі. А для цього – робити зараз усе необхідне для боротьби з низькою продуктивністю праці, ефектом старіння населення і наслідками глобальної фінансової кризи. Можливості змінити хід гри : (1) інвестувати у високоякісну інфраструктуру; (2) реформи на ринках праці і товарів, усуваючи перепони для інновацій та інвестицій в освіту; (3) гендерна рівність.

Третій пріоритет – зробити зростання стійким на тривалу перспективу. Нещодавно прийняті ООН «Цілі сталого розвитку» - це грандіозний план поступу на наступні 15 років. Нам слід посилити роботу зі зменшення бідності, підтримувати економічну диверсифікацію та інвестувати в розвиток людського капіталу.

Основна проблема – проведення ефективних заходів у відповідь на зміни клімату. Усім країнам потрібно включити наслідки глобального потепління в основі своєї макроекономічної політики. Фундамент цього – ціноутворення в енергетиці [6, с. 112].

Виклад основного матеріалу. За даними TheEconomistIntelligenceUnit прогнози динаміки світового ВВП обчисленого в доларах США з використанням прогнозів ринкового обмінного курсу на 2016 рік є наступним: Західна Європа – 1,8%; Східна Європа – 1,2%; Азія – 5,4%; т.ч. Японія – 1,7%; Північна Америка – 2,5%; Латинська Америка – 1,3%; Близький Схід / Північна Африка – 3,2%; Чорна Африка – 3,6%. Більшість загальних світових прогнозних показників на 2016-й охоплюють 60 країн, на яких припадає понад 95% світового ВВП. Із 30-ти європейських країн здійснено прогнози за показниками: (1) зростання ВВП; (2) ВВП на особу; (3) ВВП на особу за ПКС, або паритетом купівельної спроможності; (4) інфляція, (5) баланс бюджету (% ВВП); (6) населення. Найважливішим прогнозним показником є показник ВВП на особу за ПКС.

Серед європейських країн найвищим є цей показник у Норвегії – 66680 дол. США (ПКС); Швейцарії – 59910 дол. США (ПКС), а найнижчими в Україні – 7660 дол. США (ПКС) та Болгарії – 17690 дол. США (ПКС). При цьому за прогнозом національна валюта в Україні є недооцінена у 3,65 рази, у Болгарії – у 2,64 рази. Міцними національними валютами, попит на які на міжнародних валютних ринках за прогнозом перевищуватиме їхню пропозицію є національна валюта Швейцарії (в 1,42 рази); Норвегії (в 1,21 рази); Данії (в 1,1 рази); Великої Британії (в 1,07 рази) та Швеції (в 1,05 рази). Решта європейських країн мають в більшій чи меншій мірі також недооцінену національну валюту. Щодо балансів бюджетів (у % до ВВП) профіцитні прогнозні показники є у Норвегії (5,3%), Німеччині (0,8%) та Швейцарії (0,2%). В інших європейських державах зпрогнозований дефіцитний баланс бюджету.

Серед Азійських країн показник ВВП на особу(за ПКС) найвищим є у Сінгапурі – 86550 дол. США, в Гонконзі – 57800 дол. США, в Австралії – 46210 дол. США, Тайвані – 45640 дол. США. В Азійських країнах національні валюти, із 19-ти країн, по яких зроблені прогнози є стійкими тільки в Австралії (в 1,17 рази вище ПКС) і Новій Зеландії (в 1,01). В Новій Зеландії баланс бюджету зпрогнозований профіцитний (0,95 ВВП). Профіцитні баланси бюджетів зпрогнозовані у Сінгапурі (1,2% ВВП) та Південній Кореї (0,1% ВВП). У решти 16-ти країнах цієї групи зпрогнозовані дефіцитні баланси бюджетів.

Серед трьох обстежених країн Північної Америки показник ВВП на особу (за ПКС) найвищим є у США – 57620 дол. США, у Канаді – 45390 дол. США і у Мексиці – 17760 дол. США.У 2-ох країнах Північної Америки – Канаді та Мексиці, національна валюта також недооцінена відповідно у 1,04 рази і 1,96 разів. У США зпрогнозований абсолютний паритет купівельної спроможності долара, оскільки долар – основна валюта міжнародних розрахунків і економіка країни розвивається стабільно. В усіх трьох країнах Північної Америки по яких здійснено прогнози, зпрогнозовані дефіцитні баланси бюджету: Канада (- 1,2% ВВП), Мексика (- 3,0% ВВП) і США (- 2,2% ВВП).

В усіх 11-ти обстежених країнах Латинської Америки зпрогнозовано дефіцитні баланси бюджетів. Показник ВВП на особу за ПКС у цій групі країн найнижчий у Болівії – 6650 дол. США. Прогнозна недооціненість валюти цієї країни – 1,91 разів. Найвищий показник ВВП на особу за ПКС у Чилі – 23450 дол. США. Прогнозна недооціненість валюти цієї країни – 1,77 разів. В усіх решта країн Латинської Америки зпрогнозовано недооціненість валют: Бразилія(2,07разів), Колумбія(2,4 раза), Парагвай(2,1 разів), Перу(1,8 раза), Еквадор(1,7 разів), Уругвай(1,4 раза), окрім Венесуели, прогнозний курс валюти якої є вищим ПКС у 1,06 разів.

В усіх 18-ти країнах Близького Сходу і Африки зпрогнозовані дефіцитні баланси бюджету. ВВП на особу за ПКС найвищий у Саудівській Аравії – 55340 дол. США. Прогнозна недооціненість національної валюти цієї країни - 2,3 раза. Друге місце за величиною прогнозного ВВП на особу у цій групі країн посідає Ізраїль – 34500 дол. США. До того ж це єдина країна цієї частини світу прогнозний курс валюти якої в 1,08 вищий ПКС у решті країн цієї частини світу зпрогнозованана недооціненість національних валют [7, с. 81-89].

Якщо курс національної валюти країни вищий ПКС, значить налагоджені зовнішньоторговельні відносини із країнами світу цій країні вигідні, і, навпаки, у випадку недооціненості національної валюти країни зовнішньоторговельні відносини із країнами світу невигідні.

Ітак, керуючись порадою Крістіан Лагард – підвищення нинішнього темпу економічного зростання завдяки (1) підтримання попиту, (2) стабілізації фінансів, (3) проведення структурних реформ, (4) стимулювання інвестицій, (5) зниження рівня безробіття та (6) вирішення проблеми збільшеного рівня боргового навантаження. Який набір заходів підходить країнам із недооціненою національною валютою, як-то Україна? Очевидно, що (1) підтримання внутрішнього споживчого і інвестиційного попиту на рівні вижче зпрогнозованого ВВП; (2) для стабілізації фінансів вживати заходів фіскальної і монетарної політики спрямованих на виведення економіки із тіні; (3) використовувати важелі стабілізаційної політики, які б сприяли переливанню капіталу у перспективні галузі (для України це передусім –імпортозаміщуючі); (4)вищезазначені заходи сприятимуть покращенню інвестиційного клімату; (5) вжиття вищезазначених заходів знижуватиме рівень безробіття і економіка поступово набуватиме самодостатності, що позитивно вплине на зміцнення національної валюти, а домовленість з кредиторами про списання 20% комерційного боргу та перенесення перших виплат по боргу на чотири роки дає країні шанс щодо зменшення боргового навантаження, що також сприятиме зміцненню національної валюти.

Керуючись порадою Крістіан Лагард щодо другого пріоритету – стимулювання зростання в середній перспективі завдяки підвищенню продуктивності праці, акценти в Україні слід зосередити на заходах протидії шахрайським схемам, які полягають, передусім, у приховуванні доходів підприємств з метою ухиляння від спати податків, а також приписках витрат, укладанні фіктивних угод. Це також виплата належної заробітної плати в реальному секторі економіки, боротьба з бідністю. Боротьба з ефектом старіння населення полягає, передусім із створенням національної системи кібербезпеки. Для зменшення негативного впливу наслідків глобальної фінансової кризи в Україні, необхідно зменшувати відкритість економіки і уникати надмірної спеціалізації, особливо сировинних галузей (за прикладом успішних країн).

Оскільки за даними НБУ, послаблення зовнішнього попиту та зниження цін на сировинних ринках зумовили в цілому несприятливі умови для економіки України у IV кварталі 2015-го. Внутрішній негативний чинник на економіку України у другому півріччі 2015-го – деескалація військового конфлікту на сході країни. В 2015-му падіння внутрішнього споживання залишилося визначальним чинником зниження ВВП (від’ємний внесок – 12,6 в.п.). За оцінкою НБУ у 2015-му кінцеві споживчі витрати знизились на 15,8%; валове нагромадження основного капіталу зменшилось на 11,9%; експорт товарів і послуг зменшився на 16,3%; імпорт товарів і послуг зменшився на 21,8%[8].

Керуючись порадами Крістіан Лагард щодо можливості змінити хід гри завдяки інвестуванню у високоякісну інфраструктуру, реформам на ринку праці і товарів, усуваючи перепони для інновацій та інвестицій в освіту та гендерна рівність то тут слід орієнтуватись на те, що відповідно до Звіту про Глобальний індекс конкурентоспроможності 2015/2016 саме ефективність державних та суспільних установ (поряд з макроекономічним середовищем) залишається одним з найбільших конкурентних “провалів” економіки України (130 місце серед 140 країн ). Надзвичайно низька позиція у рейтингу за даним субіндексом свідчить про те, що адміністративні та правові умови, в яких діють суб’єкти господарювання, залишаються несприятливими через незмінно високий рівень корупції, відсутність ефективної судової системи та незалежного захисту прав власності. Зазначені чинники негативно впливають не лише на бізнес-клімат в країні, а й на довіру суспільства до держави в цілому.

Щодо третього пріоритету - стійке зростання на тривалу перспективу,то тут слід повністю прислухатися до порад Крістіан Лагард.

За попередніми даними у ІІІ-му і IV кварталах 2015-го ВВП України зріс, проте за підсумками 2015-го зниження реального ВВП оцінено на рівні 9,9% р/р (у 2014-му зниження реального ВВП становило 6,8%), що свідчить про прискорення падіння економіки країни у 2015-му.

Якщо дотримуватись вищезазначеного набору заходів для оздоровлення економіки України, то не зважаючи на прогноз НБУ, який оснований на тому, що вагомим чинником безінфляційного процесу залишатиметься стриманий сукупний попит, а тому прогноз зростання ВВП за результатами 2016-го переглянутий у бік зниження – до 1,1%, подальшого зниження цього основного макроекономічного показника можна буде уникнути.

Для виходу із кризи економіки України надзвичайно важливим є зміцнення національної валюти гривні. З ІІ кварталу завдяки стриманій монетарній політиці НБУ, дія якої була підсилена зниженням цін на зовнішніх ринках, відносно жорсткою фіскальною політикою, та стабілізацією інфляційних очікувань, спостерігалося зниження споживчої інфляції. Досягнувши у квітні 2015-го пікового рівня (61% у річному вимірі) та 43,3% - на кінець 2015-го, 32,7% - у лютому 2016-го. Згідно з базовим прогнозом оцінка споживчої інфляції на кінець 2016 року – 12%, а базової – 9,2%. Базовий індекс споживчих цін дає змогу оцінити інфляційну динаміку з мінімізацією ефектів шоків пропозиції, сезонних коливань цін окремих продуктів та адміністративного регулювання цін. Подальше послаблення дії вищезазначених чинників дав підставу НБУ визначити прогнозний горизонт ІСЦ на кінець 2017-го 8% [8].

У 2015-му за оцінкою НБУ фіскальна політика характеризувалася як помірно жорстка. Однак, неприпустимим є факт довготривалого дефіциту державного бюджету, який триває з 2003 року. Тільки у 2015-му державний бюджет України був виконаний із дефіцитом у сумі 45,2 млрд. грн. (2,28% ВВП). Державних запозичень у 2015-му здійснено на суму 514 млрд. грн. (26% ВВП). Державні зовнішні запозичення за 2015 рік становили 415,1 млрд. грн. (21% ВВП). Державні внутрішні запозичення за 2015 рік дорівнювали 99,0 млрд. грн. (5% ВВП) [11, с. 16].

За останні три роки спостерігалася пролонгація негативного сальдо зведеного бюджету України яке у відсотках до ВВП становило: 2013 рік - мінус 4,3; 2014 рік – мінус 4,6; 2015 – мінус 1,6[12].

Дефіцит рахунку поточних операцій який спостерігається з 2006 року у цілому за 2015рік становив 0,2 млрд. дол. США. Скорочення дефіциту поточного рахунку, унаслідок зменшення імпорту із-за зниження економічної ефективності на фоні падіння реальних доходів населення, дало змогу збільшити міжнародні резерви до 13,3 млрд. дол. США станом на кінець 2016-го[13] .Валовий зовнішній борг України у ІІ кв. 2015-го дорівнював 135,1% ВВП, за станом на 01.01.2016 – 131% ВВП[12].

Торік, 2015-го, у середині лютого, курс долара, який впевнено наближався до 30 грн., зчинив справжню паніку і серед населення і серед бізнесу. В середині лютого 2016-го ситуація на валютному ринку повторюється. Офіційний курс перетнув позначку 27 гривень за долар, разом з цифрами в обмінниках змінюються і цифри в магазинах. В квітні гривня поволі почала зміцнюватися. Станом на 18.04.2016 курс гривні до долара США становив 25,48[14,с.3; 12].

Бюджет на 2016-й формували, основуючись на середньорічному курсі 24,1 грн./дол. США. Значна частина виручки експортерів осідає за кордоном. Імпортерам не вистачає валюти. Відбувається саморегуляція економічної системи через ринкові механізми не на користь нашої країни. Резерви НБУ вкрай малі. Грошові перекази українських заробітчан зменшились з восьми у 2014-му до 5 мільярдів доларів США у 2015-му (відповідно 6,1% ВВП та 6,1% ВВП). 30 млрд. переказали заробітчани в Україну за останні п’ять років. Це приблизно два річні бюджети України[13]. 2015-го з банківської системи України виведено 4,5 млрд. дол. США (5,5% ВВП). За даними ForoxClubУкраїна, навіть у платоспроможних банків обсяг депозитів у січні місяці 2015-го знизився на 3,3%. Значна частина цих коштів пішла на придбання доларів. Продовжуються валютні спекуляції і курс долара падає. Без стабілізації курсу ми не вийдемо з кризи [14, с. 3].

Зниження єдиного соціального внеску з початку 2016-го із 34,7-49,7% до 22% поступово дає позитивні результати. Чимало приватних підприємств збільшують зарплати. В компанії Nemiroff стверджують, що з початку реформи збільшили заробітні плати на чверть, збільшили їх у пивоварній компанії «САН ІвБев Україна». Збільшуючи заробітні плати бізнес в основному орієнтується на індекс споживчих цін [10, с. 3]. Наступним етапом реформи фінансової системи повинно стати поступове зниження податків на бізнес. Особливо мова йде про податок на додану вартість та інші акцизи, оскільки ці відрахування являють собою податки на споживання. Їхніми платниками є по суті покупці. А основною метою реформи повинно стати збільшення доходів населення і бізнесу та виведення бізнесу із тіні, покращення інвестиційного клімату, підвищення рівня інтелектуального потенціалу країни, диверсифікація капіталу (переливання капіталу в прибуткові галузі), перехід від надмірної спеціалізації з наголосом на сировинні ресурси та надмірної відкритості економіки країни до адекватних трансформаційних змін, запобігаючи деградації здійснювати модернізацію з метою поліпшення життя спільноти, подолання бідності, створення нових робочих місць, оскільки, починаючи із 90-х років минулого століття Україна зазнала значних збитків із-за інформаційної війни, фундаментом якої став тіньовий сектор економіки. Це ж стало причиною збитків завданих Україні унаслідок тимчасової окупації Криму та східноукраїнських земель, де втрачено значну частину активів України [10, с. 12-15] та завдано значних екологічних збитків.

Висновки. Зниження облікової ставки НБУ нижче рівня інфляції вказувало б на те, що Національний банк докладає усіх зусиль щодо збільшення надлишкових резервів комерційних банків, що дало б змогу банківській системі в цілому через дію грошового мультиплікатора надавати в позику значно більшу суму, залежно від розміру мультиплікатора. Однак, як показала практика, ці активи комерційних банків, унаслідок значного рівня тіньової економіки, який у січні-вересні 2015-гостановив 40% ВВП української економіки (критичний рівень – 30% ВВП), а оцінений за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот – 54% (за 9-ть місяців 2015-го) втрачаються для України[15]. Реальний сектор економіки повністю збитковий, знизились реальні доходи домогосподарств та державного сектора економіки. Щоб припинити тенденцію втечі капіталу, зниження реальних доходів усіх суб’єктів економічної системи не потрібно,починаючи з державного, корпоративного та інших секторів економіки вирішувати ситуацію за рахунок пролонгації зовнішніх і внутрішніх запозичень, оскільки внаслідок цього знецінюються усі активи реального сектора економіки, це спричиняє кризу банківської системи, виснаження економічних ресурсів. Слід навести лад в державних фінансах через зниження податкового тиску, спрощення системи оподаткування, що допоможе вивести економіку із тіні, підвищити доходи працюючого в реальному секторі економіки населення, покращити інвестиційний клімат, зміцнити валюту і дати змогу банківській системі і регулятору в умовах зменшення ступеню ризиків виконувати належні їм функції для розвитку національної економіки – зменшити інфляцію (у Японії для оздоровлення економіки і підтримання стійкості національної валюти вдалися до дефляції та від’ємної облікової ставки), зміцнити гривню.

 

Література:

1. На сировинних ринках – зміна трендів. Прогноз. Текст: Віталій Шапран // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2016 року. – №40. – С. 6. – 16 с.

2. Компетентно. Текст: Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру // Урядовий кур’єр. – 20 серпня 2015 року. – №152. – С. 4. – 16 с.

3. Цифри и факты // Вести. Репортёр. – 2-8 октября 2015. – №33. – С. 9. – 68 с.

4. Незвичайне одужання. Текст: Генрі Керр Вашингтон, округ Колумбія. Кореспондент відділу економіки США // TheEconomist– Світ у 2016. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією: «Український тиждень». – С. 39. – 146 с.

5. Фінанси. Непростий рік для ринків. Текст: Філіп Коввен, колумніст. Butonwood // TheEconomist - Світ у 2016. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією: «Український тиждень». – С. 105-106. – 146 с.

6. Крістіан Лагард. Фінанси. У світовій економіці настав час діяти // TheEconomist – Світ у 2016. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією: «Український тиждень». – С. 112. – 146 с.

7. Джерело: Світ у цифрах. Країни // TheEconomist– Світ у 2016. Український випуск. За ексклюзивною ліцензією: «Український тиждень». – С. 81-89. – 146 с.

8. Джерело: Національний банк України. Інфляційний звіт – січень 2016 року. – http://www.bank.gov.ua.

9. Налоговая реформа. У кого в Украине доходы растут. Текст: Ярослав Марким, Анастасия Володарская // Вести. Всеукраинский выпуск. – 30 марта 2016 года. - №55 (695). – 3. – 12 с.

10. Орлова Тетяна. Російська бідність і Україна // «Зовнішні справи». - №2. – 2016. – С. 12-15. – 63 с.

11. Інформація міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2015 рік // Урядовий кур’єр. – 2 березня 2016 року. - №41. – С. 16. – 16 с.

12. Міністерство фінансів України – www.minfin.gov.ua

13. Національний банк України – www.bank.gov.ua

14. «Такий курс гривні – це фінансовий злочин!» Експерти не вірять, що курс повернеться бодай до 24,1 грн./дол. США як закладено у бюджеті. Бо керівництво країни зайняте політикою, а не економікою … Текст: Зіновія Воронович // Високий Замок. – 18-24 лютого 2016 року. – С.3. – 24 с.

15. Джерело: Держкомстат. Розрахунки Мінекономрозвитку. Тенденції тіньової економіки в Україні. 9 місяців 2015 року. – http.://www.ukrstat.gov.ua

 

References:

1. On the commodity trade markets - changing trends. Forecast. Text: // Vitaliy Shapran // Uriadovyi Kurier. - March 1, 2016. – No.40. – P. 6. – 16 p.

2. Competently. Text: Oleksandr Okhrymenko, president of the Ukrainian Analytical Centre // Uriadovyi Kurier. - August 20, 2015. – No.152. – P. 4. – 16 p.

3. Facts & Figures // Vesti. The Reporter. - October 2-8, 2015. – No.33. – P. 9. – 68 p.

4. Unusual recovery. Text: Henry Kerr Washington, DC. Correspondent of the USA Department of Economy // The Economist- World in 2016. Ukrainian issue. Under an exclusive license by "Ukrainskyi tyzhden". – P. 39. – 146 p.

5. Finances. Not s simple year for the markets. Text: Philip Cowen, columnist. Butonwood // The Economist- World in 2016. Ukrainian issue. Under an exclusive license by "Ukrainskyi tyzhden". – P. 105-106. – 146 p.

6. Christian Lagarde. Finances. It is time to act in a global economy // The Economist – World in 2016. Ukrainian issue. Under an exclusive license by "Ukrainskyi tyzhden". – P. 112. – 146 p.

7. Source: World in Figures. Countries // World in 2016. Ukrainian issue. Under an exclusive license by "Ukrainskyi tyzhden". – P. 81-89. – 146 p.

8. Source: The National Bank of Ukraine. Inflation Report - January 2016. – http://www.bank.gov.ua.

9. Tax reform. Whose revenues are growing in Ukraine. Text: Yaroslav Markim Anastasia Volodarskaya // Vesti. All-Ukrainian edition. - March 30, 2016. - No.55 (695). – 3. – 12 p.

10. Orlova Tetyana. Russian poverty and Ukraine // "Zovnishni spravy". - No.2. – 2016. – P. 12-15. – 63 p.

11. Information by the Ministry of Finance of Ukraine on the State Budget of Ukraine for the year of 2015 // Uriadovyi Kurier. – March 2, 2016. - No.41. – P. 16. – 16 p.

12. Ministry of Finance of Ukraine – www.minfin.gov.ua

13. National Bank of Ukraine – www.bank.gov.ua

14. "Such hryvnya rate is a financial crime!" Experts do not believe that the rate will return to at least 24.1 UAH for 1 USD as it was foreseen in the budget. Since country’s government is busy doing politics, not the economy ... Text: Zinoviaya Voronovych // Vysokyi Zamok. - February 18-24, 2016. – С.3. – 24 p.

15. Source: State Statistics Committee. Settlements by Ministry of Economic Development. Trends of shadow economy in Ukraine. 9 months of 2015. – http.://www.ukrstat.gov.ua

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^