Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Замрій О. М. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З РИТОРИКИ

Замрій О. М. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З РИТОРИКИ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Педагогіка

Студентка, спеціаліст

Замрій Олена Мирославівна

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З РИТОРИКИ

Стаття присвячена проблемі використання інформаційних технологій на заняттях з риторики. Визначено основні аспекти використання мультимедійних технологій для досконалого оволодіння різноманітними мовними навичками.

Ключові слова. Інформаційні технології, риторика, педагогічні умови.

Постановка проблеми. Для успішного виконання професійної діяльності в умовах міжкультурної комунікації майбутній фахівець повинен бути особистістю з високою професійною майстерністю й практичними навичками культури мовлення, дотриманням етикету ділового спілкування, знанням його особливостей. Він повинен володіти певними мовними навичками та відповідною сукупністю професійних, особистісних якостей, що забезпечують ефективну реалізацію професійних повноважень. Очевидно, що для такої діяльності, йому необхідно максимально опанувати предмет риторики та вміти використовувати свої знання на практиці. На сьогоднішній день навчальний процес не можна назвати досконалим без використанням та інформаційно-комунікативних технологій. (далі ІКТ)

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями питання використання ІКТ в навчанні займалися багато вітчизняних і зарубіжних науковців, педагогів і лінгвістів зокрема : М. І. Жалдак, М. О. Кадемія, Г. М. Колесник, А. І. Петренко та ін. Проблема низького рівня володіння ІКТ студентами обумовила вибір теми даної статті і її актуальність.

Об'єктом дослідження стала мовна діяльність студентів на заняттях з риторики.

Мета статі - з’ясувати роль інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з риторики.

Виклад основного матеріалу. Початок двадцять першого століть ознаменувався значним ростом інтересу суспільства до ІКТ , а також зростанням самого інформаційного потоку, який істотно впливав на життя мешканців України та й цілого світу. ІКТ швидко та впевнено почали змінювати якість та зміст життя суспільства. Завдяки використанню ІКТ риторика, як комунікаційна дисципліна набула нових обрисів при підготовці фахівців, зокрема перекладачів.

Поняття ІКТ не є однозначним.

І. Захарова розуміє під ІКТ конкретний спосіб роботи з інформацією: це і сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, і спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об’єкт, що вивчається [2].

В. Трайнев до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднанні в технологічний ланцюг, який забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження трудомісткості її використання, а також для підвищення її надійності й оперативності [7].

А відміну від В. Трайнева , А. Зубов у своїй праці називає такі компоненти ІКТ :

1) теоретичні засади;

2) методи вирішення завдань;

3) засоби вирішення завдань: апаратні; програмні;

До теоретичних засади ІКТ учений відносить найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об’єкт та предмет інформатики; поняття інформації, її властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітні класифікації інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформаційної діяльності, принципи функціонування комп’ютерної техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ) [3].

Згідно з його трактуванямм, методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передачі, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки, передачі та захисту інформації [Там само].

Названий науковець поділяє засоби ІКТ на дві групи:

– апаратні: персональний комп’ютер і його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання;

– програмні: системні, прикладні, інструментальні [Там само].

Новим та ефективним засобом ІКТ є електронне навчання (е-Learning), яке довідкові джерела визначають як систему навчання, що пропонує використання Інтернет-технологій, електронних бібліотек, навчально-методичних мультимедіа-матеріалів, віртуальних лабораторних практикумів і т. ін. [5].

Науковці [5; 2; 7] вважають що електронне навчання перспективною моделлю навчання, заснованою на використанні нових мультимедійний технологій й Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і послуг, а також обміну ними спільною роботою на відстані. Технології електронного навчання дозволяють організовувати самостійну роботу і проводити безперервний моніторинг навчального процессу. З їх допомогою можна сприяти формуванню навичок практичної роботи, , допомагають організовувати моніторинг навчального процесу.

Дослідження українських учених підтверджують можливості технології мультимедіа, зокрема, науковці доводять, що система „вухо-мозок” пропускає за секунду 50 одиниць інформації, а система „око-мозок ” – 500 [1]. Проте вони також встановили, що студент може читаючи очима запам’ятати – 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%,обговорюючи – 70%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчаючи інших – 95% [4].

Серед позитивних характеристик ІКТ ми виокремлюємо такі :

– урізноманітнення форм подання інформації і типів навчальних завдань;

– створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення” студентів в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

– забезпечення миттєвого зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

– індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

– стимуляція когнітивних аспектів навчання, таких як сприйняття та усвідомлення інформації;

– підвищення мотивації студентів до навчання;

– розвиток навичок самостійної роботи студентів.

Таким чином ми бачимо прямий позитивний вплив ІКТ на процес навчання

У курсі “Риторики” ми виокремлюємо низку видів діяльності, пов’язаних із використанням ІКТ, зокрема: застосування персональних комп’ютерів для перегляду промов політиків, перегляду різноманітних педагогічних та соціальних ситуацій та їх аналізу, для прослуховування судових промов, використання проектору для перегляду слайдів та презентацій. Дуже популярним стало використання програм створених для тренування дикції та вдосконалення мовних навичок.

До таких програм можна віднести програму “Тренер Оратора”, яка містить тексти, спеціально підібрані для тренування дикції і голосу, легко керований диктофон, а також "моніторинг" , який дозволяє студентові вставити навушник в одне вухо і слухати себе в реальному часі. Програма також дозволяє, натренувати голос та навчитися керувати обертонами свого голосу [8].

Використання ІКТ сприяє формуванню риторичних умінь у майбутніх фахівців, зокрема :

- вільно проголошувати промови

- давати загально риторичну оцінку прослуханого тексту чи прочитаного тексту;

- логічно і змістовно будувати висловлювання іноземною мовою;

- будувати свою промову стилістично правильно;

- говорити грамотного та переконливо за умов стресової ситуації ;

Висновки. Проаналізувавши праці вітчизняних та зарубіжних учених, можна сказати, що існує надзвичайно велика кількість різних способів використання ІТК у навчальному процесі. Завдяки різноманітним можливостям цих технологій ми маємо можливість використовувати їх у різноманітних сферах діяльності людей, і найголовніше в освіті. Вони слугують беззаперечними каталізаторами удосконалення викладання дисципліни комунікативного циклу, зокрема риторики, у процесі професійної підготовки майбутнього перекладача.

Література:

1. Гороль П. К.,Сучасні інформаційні засоби навчання: навчальний посібник/ П.К. Гороль . – Вінниця. – 2004. – 535с.

2. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. завед. / И.Г. Захарова. – М. : Академия, 2003. – 192 с.

3. Зубов А.В. Информационные технологи в лингвистике : учеб. пособ. для студ. лингв. фак-тов высш. учеб. завед. / А.В. Зубов, И.И. Зубова – М. : Академия, 2004. – 208 с.

4. Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології навчання : термінологічний словник / М. Ю. Кадемія– Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 260 с.

5. Кремень В. Г. Енциклопедія освіти /В. Г. Кремень – Акад. пед. наук України ;– К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

6. Петренко А. И. Новые информационные технологии: сетевая поддержка рабочих мест (Teleworking) / Петренко А.И. // Электроника и связь. – 1996. – № 1. – С. 5–9.

7. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии(обобщения и рекомендации) : учеб. пособ. / В.А. Трайнев, И.В. Трайнев. – М. : Дашков и Ко, 2008. – 280 с.

8. Хотите красиво говорить? [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://sabanin.com/blog/

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^