Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » к. політ. н., професор, Денисюк С. Г., Вусатюк В. М. ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

к. політ. н., професор, Денисюк С. Г., Вусатюк В. М. ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Психологія

к. політ. н., професор, Денисюк С. Г.

Вінницького національного технічного університету

Вусатюк В. М.

студентка Вінницької філії КІБІТ

ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

Емоції людини є вельми різноманітними і такими, що збагачують її життя. Як відомо, емоції є особливим класом психічних станів, пов’язаних із задоволенням або незадоволенням потреб, та виявляються у формі безпосереднього переживання. Існує досить багато чинників, які впливають на емоції людини, проте в наявному дослідженні актуальним є вивчення впливу саме телебачення на емоційні стани особи.

Різні аспекти емоційної сфери вивчаються і в психології, і в менеджменті, і в медицині, тобто проблематика досліджень є досить широкою. Питання щодо виникнення і функції емоцій вивчали Ж. Сартр, П. Анохін, А. Горбатко, П. Якобсон та інші. Наприклад, О. Нікіфоров розглядає емоції як узагальнені чуттєві реакції, що виникають у відповідь на різноманітні за характером екзогенні (ті, що виходять із власних органів і тканин) сигнали, що обов’язково спричиняють певні зміни у фізіологічному стані організму.

Не дивлячись на потужний науковий доробок зарубіжних і вітчизняних фахівців, потребує вивчення роль телебачення у виникненні певних емоцій людини через охоплення значної аудиторії та його потужний аудіовізуальний вплив.

Ступінь впливу телебачення, на нашу думку, залежить як від особистісних особливостей глядача, так і від кількості часу, відведеного для перегляду програм. Як свідчать дослідження, телевізор частіше дивляться не зайняті людини, ті, хто не схильний проводити активно свій вільний час, або мають ненасичене власне особисте життя тощо.

Як зазначають соціологи з університету штату Меріленд (США), між особистим щастям людини і часом, який вона витрачає на перегляд телепрограм, існує зворотна залежність (було опитано близько 30 тис. дорослих американців з 1975 по 2006 рр.). Учасникам пропонували відповісти на питання про те, як вони проводять вільний час і оцінити при цьому свій настрій та душевний стан. Для порівняння було обрано два типи даних.

Перший – 24-годинні щоденники, в яких респонденти записували все, що вони робили протягом дня, та скільки радості отримали від кожної події.

Другий – результати опитувань за всі роки дослідження. З них вибрали ті частини, в яких учасники дослідження розповідали, як вони зазвичай проводять час і наскільки щасливими себе почувають.

В результаті було виявлено, що два набори даних майже повністю співпали, за винятком ставлення до телевізора: задоволені життям люди більш соціально активні: вони частіше зустрічаються з друзями, відвідують церковні служби, майже ніколи не пропускають вибори і люблять читати газети. Це підтверджують й результати досліджень Британського інформаційного порталу «Психологічний навігатор», більше радісних емоцій приносить не перегляд телевізійних програм, а читання книг. Ці заняття залишають менше часу для перегляду телепередач, щасливі люди проводять біля блакитних екранів в середньому 19 годин на тиждень, нещасні - майже весь вільний час - 25 годин. Різниця виявилася ще більш разюча після порівняння відповідей респондентів залежно від рівня їх освіти, розміру доходу, віку та сімейного стану. Зокрема, з’ясувалося, що ті, хто вважав себе нещасливим, дивилися телевізор на 28 % більше, ніж їхні щасливі співвітчизники.

Але дані з щоденників показали дещо інші результати. Оскільки відповіді «в реальному часі» набагато ближчі до справжнього життя, то дослідникам вдалося знайти причини, через які американці віддали перевагу телевізору, а не будь-якій іншій формі спілкування зі світом. Як стверджують соціологи, телебачення є доступним і простим для сприйняття (не потрібно одягатися, фарбуватися, виходити з дому, шукати компанію тощо). До того ж є очевидною економія енергії та фінансів. Тому, якщо об’єднати ці переваги з задоволенням, то зрозуміти, чому американці (і українці) витрачають більше половини свого вільного часу сидячи на дивані перед голубим екраном.

Крім того, виявилося, що у 51 % людей, які вважають себе нещасливими, є багато додаткового часу, який вони не знають, як витратити, а 35 % з них вважають, що час біжить надто швидко. Для порівняння, у щасливих людей питання з вільним часом є менш актуальним – всього 19 % повідомили про його наявність.

Занадто багато вільного часу та відсутність ідей, як його витратити – це вже дві серйозні проблеми, які можуть зробити нещасним кого завгодно. Проте телебачення дає багато коротких, але яскравих «задоволень». Американські психологи порівнюють такі «задоволення» із наркоманією, коли можна легко отримати миттєву радість, але потім залишається страждання і співчуття. Люди, які вразливі для подібного роду залежності, мають тенденцію до соціальної або особистісної неповноцінності. І для такої людини своєрідним опіумом може стати саме телебачення.

Таке «відключення від життя» за допомогою телебачення, на думку експертів, частішає виникає під час фінансового неблагополуччя і втрати роботи, тому вони рекомендують у таких ситуаціях обмежити час, проведений біля телевізора, щоб уникнути емоційного пригнічення та депресій.

Психологи пояснюють, що в поганому настрої та у стані стресу людина знаходить найлегший спосіб піти від повсякденних проблем, перемикаючи канали або дивлячись улюблене шоу, адже це – найдоступніший спосіб розслабитися.

Разом з тим, вчені поки не можуть стверджувати, що це почуття незадоволеності життям змушує людей частіше вмикати телевізор, чи, навпаки, «велика доза» телебачення робить людей нещасними. В цілому більшість опитаних зізналися, що люблять дивитися телевізор. За шкалою від нуля (не подобається) до десяти (шалено подобається) це заняття отримало оцінку вісім.

Проте вчені вважають, що «приємний післясмак» від перегляду фільмів і телепередач триває недовго. Людина може отримувати від телебачення короткочасне задоволення, але за рахунок більш тривалого почуття занепокоєння. Це означає, що навіть відчайдушні оптимісти можуть з часом перетворитися на песимістів, якщо вони будуть занадто багато часу проводити біля телевізора. Перегляд передач буде поступово витісняти інші заняття, що дають більш тривалий позитивний психологічний ефект, вважають фахівці.

З іншого боку можна припустити, що телебачення це просто є своєрідним притулком для тих, хто вже відчуває себе нещасними. Люди з недостатніми навичками соціального спілкування можуть присвячувати багато часу перегляду телевізора.

Отже, результати психологічних і соціологічних досліджень підтверджують, що на емоційний стан людини значно впливає телебачення, якщо глядач відводить йому велику кількість часу. В свою чергу, бажання так проводити вільний час свідчить про особистісні особливості людини, її спрямованість, міру активності та соціальне оточення. Іншими словами, існують суб’єктивні та об’єктивні причини виникнення певних емоцій під впливом телебачення, проте його роль «замісника реального життя» для людини є незаперечною. Тому проблема впливу телебачення на психіку і почуття людей, організацію свого життя становить значний інтерес і вимагає подальшого вивчення.

Література:

1. Горбатко А. А. Дві моделі динаміки зв’язків позитивних і негативних емоцій / А. А. Горбатко // Питання психології. – 2004. – № 3. – С. 132-140.

2. Никифоров А. С. Емоції в нашому житті / А. С. Никифорова. – М. : Радянська Росія, 1974 р. – 272 с.

3. Психология эмоций. Тексты ; под ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 288 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^