Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Краснюк Ю. С., Козачек О. М., кандидат педагогічних наук, Базурін В. М. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ WЕВ-ПРОГРАМУВАННЯ У ВНЗ

Краснюк Ю. С., Козачек О. М., кандидат педагогічних наук, Базурін В. М. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ WЕВ-ПРОГРАМУВАННЯ У ВНЗ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Педагогіка

Краснюк Ю. С., студентка

Козачек О. М., студентка

Базурін В. М., кандидат педагогічних наук, старший викладач

Глухівський національний педагогічний університет ім. О.Довженка

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ WЕВ-ПРОГРАМУВАННЯ У ВНЗ

Останнім часом все більшого значення набувають інтернет-технології. Існує ряд сервісів і служб Інтернет, які використовуються у навчанні учнів і студентів. Для того, щоб використати ці ресурси їх треба розробити і реалізувати у придатному для користування вигляді. Створюючи ці ресурси і використовують мови програмування розроблені спеціально для Інтернету. Для цього існують спеціальні мови програмування, а також спеціальні технології. До таких технологій відносяться: мова розмітки web-сторінок HTML, каскадні аркуші стилів CSS, Apache та інші.

Значну частину цих технологій використовують лише програмісти, які обслуговують сервери. Майбутнім вчителям математики та інформатики не обов’язково детальне вивчення цих технологій. А от знання таких технологій, як HTML і CSS є бажаними. Це зумовлено тим, що вони вивчаються в шкільному курсі інформатики, як академічного рівня, так і поглибленого, і необхідні вчителю інформатики для створення сайту школи.

Як ми вже зазначали, при створенні web-сторінок застосовують спеціальні мови програмування (Perl, PHP, ASP, Python, Java) і скриптові мови javascript, VBScript. Окрім них, розроблено нову мову веб-програмування Dart, яка призначена для створення веб-додатків. На думку розробників, Dart є досить простою, але при цьому гнучкою і легкою мовою, освоєння якої веб-програмістам буде досить легко. Також вона забезпечує високу продуктивність на всіх сучасних браузерах і середовищах, від невеликих мобільних пристроїв до серверів [1].

Для роботи з даними мовами програмування та технологіями необхідне використання відповідних програмних засобів. Найпростіший засіб web-програмування – текстовий редактор Блокнот, але він не задовольняє більшість вимог, які ставляться до програмного забезпечення відповідного класу. Зазвичай їх називають web-редакторами. Вони дозволяють вводити елементи HTML-коду в напівавтоматичному режимі, тобто вибирати відповідний тег в меню, або на панелі інструментів і вводити натисканням лівої клавіші миші. В умовах, коли велике значення має швидкість роботи, ці можливості важко переоцінити.

Усі web-редактори можна поділити на кілька груп:

1) редактори HTML i CSS коду, які не підтримують виконання скриптів;

2) спеціалізовані javascript редактори (JS Edit);

3) редактори, які підтримують роботу з мовами web-програмування (PHP, ASP), тобто містить засоби з’єднання з сервером, без якого така мова працювати не буде (PHP Edit) [2].

Розглянемо кілька web-редакторів.

Microsoft FrontPage. Цей веб-редактор є, мабуть, найбільш поширеним і найвідомішим. На даний момент є низка версій даного редактора: Microsoft FrontPage 98, Microsoft FrontPage 2000, Microsoft FrontPage 2003, Microsoft Expression Web 2007, Microsoft Office SharePoint Designer 2010. Ці версії помітно відрізняються між собою. Кожна нова версія складніша за попередню, можливості збільшуються.

Цей редактор належить до WYSІWYG-виду. Він дозволяє працювати в трьох режимах: редагування в режимі реального вигляду, редагування HTML-кoДУ, попередній перегляд. Останній режим особливо цінний під час налагодження гіпертекстових документів, які містять javascript.

Ми вважаємо, що застосування Microsoft FrontPage доцільне в тому випадку, коли учням необхідно оформити результати своєї дослідницької діяльності у вигляді веб-сайту, а часу на детальну розробку проекту не вистачає.

Переваги даного редактора: простота у використанні. Недоліки: відсутність нумерації рядків і досить громіздкий html-код документа.

Winsoft WebEditor 2007 відноситься до редакторів коду. Робоче вікно складається з меню, панелей інструментів, панелей тегів, вікна редактора, вікна відладчика. Інтерфейс і допомога — російськомовні. Параметри редактора — шрифт; використання підсвітки синтаксису; автозаміна; заміна символів ТАВ на пробіли; режим переносу слів; автоматичний відступ; перенос документів у редактор методом Drag&Drop із провідника та файлових менеджерів.

Панель інструментів, на наш погляд, є зручною. Особливу цінність представляє режим налагодження коду. Даний редактор може застосовуватися як професійний і як навчальний програмний засіб [3].

Macromedia Dreamweaver. Цей WEB-редактор поєднує в собі можливості редакторів коду і WYSIWYG-редакторів.

Остання версія HTML-редактора Adobe DreamWeaver CS 5, що відноситься до категорії WYSIWYG-редакторів, має дуже багато переваг: зручний інтерфейс, настроювання функцій, підтримка великих проектів і ShockWave-технологій, можливість закачування файлів через FTP, підтримка SSI і багато чого іншого. Для роботи в цій програмі не потрібно досконально знати HTML.

Проте DreamWeaver на кілька кроків випереджає інші редактори, що використовують технологію WYSIWYG, у першу чергу завдяки тому, що генерує «чистий» HTML-код. DreamWeaver дозволяє позбутися однотипної роботи при створенні сторінок (наприклад, верстка тексту) за допомогою використання опції «Запис послідовності команд»

З вище сказаного можна зробити висновок про те, що програмістами розроблене досить широке коло засобів створення web-сторінок і їх вибір залежить від їх функціональності і зручності. На перспективу доцільно розробити web-редактор з україномовним інтерфейсом, нажаль на даний момент вони відсутні.

1) з розглянутих web-редакторів на нашу думку найбільш придатним для використання є Winsoft WebEditor. Він дозволяє працювати з HTML, CSS, javascript і PHP (за наявності відповідного серверного пакету);

2) розглянуті програми не обмежують коло програмного забезпечення, яке може бути використане у навчальному процесі. Їх вибір залежить від завдань, які розв’язуються викладачем, або програмістами.

Перспективами даного дослідження є обґрунтування і розробка web-редактора з україномовним інтерфейсом. Це дозволить зробити програмний засіб таким, що повністю відповідає вимогам до програмного забезпечення навчального призначення.

Література:

1. Рамський Ю.С. Вивчення Web- програмування в школі: Навч.посібник / Ю.С.Рамський, І.С.Іваськів, О.Ю.Ніколаєнко. – Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2004. – 200 с.

2. Рамський Ю.С. Методика навчання основ Web-програмування в загальноосвітній школі / Рамський Ю.С., Іваськів І.С. // Комп’ютер у школі та сімї. – 2000. – №1. – С.7-10; 2000. – №2. – С.18-23; 2000. – №3. – С.18-21; 2000. – №4. – С.16-21; 2001. – №1. – С.18-21.

3. Базурін В.М. Порівняльний аналіз веб-редакторів / В.М.Базурін // Комп'ютер у школі та сім`ї. – 2007. – №6. – C.19-23.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^