Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Мазун О. К. ВІДМІННОСТІ ПСИХОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОГО СПОЖИВАЧА ВІД ЗАРУБІЖНОГО ВІДНОСНО МОЖЛИВОСТІ ВИБОРУ ТОВАРУ

Мазун О. К. ВІДМІННОСТІ ПСИХОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОГО СПОЖИВАЧА ВІД ЗАРУБІЖНОГО ВІДНОСНО МОЖЛИВОСТІ ВИБОРУ ТОВАРУ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Економіка

Студентка фінансово-економічного факультету, Мазун О. К.

Вінницький національний аграрний університет

ВІДМІННОСТІ ПСИХОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОГО СПОЖИВАЧА ВІД ЗАРУБІЖНОГО ВІДНОСНО МОЖЛИВОСТІ ВИБОРУ ТОВАРУ

На сьогоднішній день сформувались досить нестабільні умови економіки в Україні. Від цієї дестабілізації страждають не тільки виробники, але і споживачі, оскільки рівень заробітної плати українців перебуває на досить низькому рівні і більша частина заробітної плати витрачається на харчування. На сьогоднішній день український споживає не є вільний у виборі по тій причині , що в нього недостатній рівень фінансового забезпечення.

Кількість відносно забезпечених громадян приблизно ідентична у всіх регіонах країни і коливається в межах 9–11 % [1, с.398]. Людей із середніми прибутками менше на Заході й Сході України та, відповідно, більше в Центрі й на Півдні країни. Отже, частка „ активних ” споживачів в Україні вкрай невелика (близько 10%) і достатньо рівномірно розподілена по регіонах [1, с.398]. Це теж відображається на психології споживача. Там, де є більший відсоток забезпеченого населення (центральна частина України), будуть чіткіше вираженими психологічні особливості українського споживача, пов’язані з критеріями якісного вибору. У регіонах країни, де прибутки менші й, відповідно, на харчування затрачається більша частина сімейного бюджету, починають діяти людські характеристики, як зекономити і витратити якомога менше коштів [1, с.398].

Існують і деякі вікові контрасти у структурі споживання. Молоді люди більше витрачають на одяг (20 %), старша вікова група – на харчування (16 %). Прибуток населення безпосередньо впливає на вибір магазинів, торгових центрів, ринків, а це сприяє розвитку дистриб’юторських мереж продовольчих товарів у країні. При цьому покупці із доходом за середній, надають перевагу ринкам ( близько 40 % із витрат): п’ята частина від усіх покупок здійснюється на продовольчих ринках і трошки менша частка (18 %) – на непродовольчих [1, с.398]. Споживачі із середнім доходом є головним контингентом серед відвідувачів супермаркетів.

Проаналізувавши праці багатьох дослідників ми можемо виділити основні характеристики українського споживача й коротко їх опишемо:

1. український споживач є досить консервативним і новинки зазвичай сприймає з підозрою, тобто він уважає, що цей продукт не є якісним і є невдалим замінником попереднього продукту. Так, люди старшого віку , які довгий час використовували один і той же продукт з підозрою поставляться до товару – новинки і вони будуть керуватися тим фактом, що продукт який вона використовувала тривалий період зарекомендував себе як надійний і якісний продукт , а ось від товару-новинки вона не може передбачити виявлення такого ж ефекту. А ось європейський споживач досить активніший у використанні новинок і завжди зацікавлений такими, оскільки це дає можливість йому знайти значно кращий продукт від того, що вживався раніше і якщо цей критерій не буде задоволеним, то споживач згодом знову повернеться до свого попереднього продукту. Це ще пов'язано з тим, що такі групи продуктів не зникають із полиць магазинів, а навіть при незначному попиті залишаються протягом певного періоду часу;

2. український покупець, на відміну від зарубіжних, є замкнутим і недовірливим. Таке ставлення частково є виправданим, оскільки раніше привізні товари не завжди були найкращої якості, а от на сьогоднішній день ситуація змінилась, оскільки зросла конкуренція між виробниками причому не лише вітчизняними, але і зарубіжними. Але є і негативний фактор – із зростанням якості зростає ціна продукту і товаровиробники не завжди є лояльними у цьому випадку;

3. український споживач є більш індивідуалістичний та орієнтований на себе ( тобто, тут діє принцип „ моя хата з краю”);

4. вітчизняному споживачеві притаманний депресивний синдром – вишукана реклама і більш цінний продукт за смаковими властивостями, як правило, викликають гнів (якщо не може купити, то вважає, що його спеціально дражнять), але зате набагато краще сприймає звернення до „ себе особливого” або апелювання до дітей;

5. середня споживча група нестабільна і постійно змінюється між бідністю та забезпеченістю, і навпаки. Така ситуація заважає правильно побудувати рекламну адресацію масового продукту, спрямованого на цю групу, і часто не дає закладеного ефекту. Досить важко потрапити на цільову групу в сегменті якісних продуктів, якщо закладається основна мета донести до споживача, що продукт на основі натуральних складників є значно кращим у порівнянні зі звичайним продуктом на основі натуральних замінників, то це важко аргументувати для бідніших верств населення, коли різниця в ціні буде становити 25–35 %;

6. частина молодого населення (до 25 років) виділяється прагматизмом, націленістю на результат, грубістю та простотою. В Україні фактично відсутня культура споживання, а надто здорового харчування. У країні найбільшу частку населення складає група людей середнього віку 35–49 років і підлітково-молодіжна група (10–19, до 25 років). Така вікова структура є чинником, що диктує певні умови для виробників. А якщо в молодіжної групи населення такі вимоги важко прослідкувати або ж вони є досить протилежними, то це є значною перешкодою для виробників харчових продуктів, оскільки важко передбачити і простежити життєвий цикл продукту;

7. дуже низький рівень довіри рекламі та зовнішній інформації, населення живе в небезпеці бути обманутим сусідом, державою, продавцями і застосовує негативний досвід на ті групи товарів, де фактично обман неможливий;

8. вітчизняний споживач дуже вразливий стосовно ситуації на „халяву”. Недовіра парадоксальним чином співіснує з любов’ю до лотерей, тестувань, різноманітних акцій, у яких бачить швидкий спосіб отримати за безцінь улюблений продукт;

Отже, український споживач у своєму виборі керується основним принципом – розрахунок. Наприклад, якщо буде стояти на полиці 2 однакових вироби за призначенням, але ціна буде різна, то 90 % гарантії того, що український споживач вибере із двох продуктів дешевший. Це свідчить про те, що здоровим глуздом в Україні користуються рідко, переважно керуються – емоціями, які в них викликає той чи інший товар. І одночасно українські споживачі вимагають до себе цивілізованого ставлення. І це є причиною того, що вітчизняні виробники починають підвищувати рівень сервісу і обслуговування.

І на підставі вказаного, ми можемо зробити висновок про те, що ринок вітчизняного споживача досі досліджується і удосконалюється методика точного і кращого визначення цілей і бажань споживачів. На сьогоднішній день існує велика кількість розбіжностей між вітчизняними і зарубіжними споживачами. І саме відмінності у психологічній характеристиці іноземних і вітчизняних споживачів ми і намагалися навести у даній тезі.

Література:

1. Ліщук Р.В. Відмінності психології українського споживача від зарубіжного на прикладі вибору й споживання олійно–жирової продукції / Р.В. Ліщук // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. – №3. – С. 397-400.

2.Статт Девід. Психологія споживача. / Девід Статт. – СПб. : Санкт-Петербург.- 2003. – 446 с.

3.Фельсер Г. Психологія споживача і реклама. / Г. Фельсер – Х.: Гуманітарний центр, 2009. – 704 с.

4.Сюсель Ю.В. Споживацька поведінка як засіб формування соціокультурної ідентичності у сучасному суспільстві / Ю.В. Сюсель // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. - № 4.- С. 136-143.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^