Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » кандидат педагогічних наук, Денисенко А. О. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

кандидат педагогічних наук, Денисенко А. О. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Педагогіка

кандидат педагогічних наук, доцент, Денисенко А. О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

докторант кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Розвиток України – демократичної, правової держави зумовлює актуальність проблеми професійної підготовки молоді, створення умов для формування в кожної особистості свідомого прагнення її до активного, діяльного життя в соціумі.

Потужним резервом для вирішення цієї проблеми є забезпечення й розширення виховного потенціалу педагогічно доцільного організованого дозвілля студентської молоді, коли задовольняються їхні особистісні потреби, професійні інтереси, збагачується суб’єктивно-соціальний та духовний досвід.

Керуючись Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, затвердженою колегією МОН України від 28 лютого 1996 р., Указом Президента України «Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства» (№ 160/2006 від 28.02.2006), Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. та інших законодавчо-нормативних документів, у сучасній науці й освітній практиці педагогіка дозвілля студентської молоді, передбачає створення умов для соціалізації кожної особистості, самореалізації людини-громадянина, формування професійних цінних особистісних якостей майбутнього фахівця. Натомість відсутність концептуальної освітньої політики щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності студентської молоді, послаблення соціального контролю щодо її комерціалізації зумовлюють втрату національних традицій, педагогічних надбань організації дозвілля як суспільно-корисної праці.

Дозвіллєва діяльність розглядається науковцями як певний спосіб виявлення суспільних відносин, форма розвитку суспільства, спосіб життєдіяльності людини, її індивідуальне самоствердження та спосіб спілкування, усвідомлення свого буття у часовому континуумі – минулому, сьогоденні та майбутньому (О. Диба, А. Жарков); процес активного засвоєння особистістю суспільних та виробничих відносин, що залежить від інтересів і потреб, її політичного, культурного та морального розвитку (А. Жарков, В. Чижиков); підсистема духовного та культурного життя суспільства, що поєднує в собі соціальні інститути, які забезпечують поширення та засвоєння культурних цінностей з метою формування творчої особистості (О. Золотарьова, М. Максютін, О. Пальцева).

Теоретики соціології дозвілля все більше розглядають суспільство як суспільство дозвілля, де значна частина часового простору не заповнюється виснажливою працею чи навчанням. Дозвіллєва діяльність, не зважаючи на її недетермінований характер, потребує свідомої і цілеспрямованої її організації соціальними інститутами.

Погоджуємося з думкою науковців, що дозвілля виступає найсприятливішою сферою реалізації інтересів особистості і, водночас, задоволення її потреб, має значні потенційні можливості виховання всебічно розвиненої особистості і, разом з тим, є сферою життя суспільства, що містить великі можливості для виховання підростаючого покоління, набуття досвіду вирішення життєвих та суспільних проблем.

Ефективність організації дозвілля для студентської молоді залежить від урахування соціально-педагогічних чинників: інтересів молоді, її економічної, соціальної та політичної ролі в суспільстві. На сучасному етапі розвитку українського суспільства ці інтереси молоді обумовлюються також низкою суперечних причин соціального спрямування. Молодь є однією з найбільш уразливих в економічному відношенні частин населення; цей чинник призводить до кризи в галузі молодіжної політики держави, адже суспільство втратило пріоритет цінностей освіченості, професіоналізму, духовності й моральності. Це спричинило поширення у молодіжному середовищі споживацької психології, подвійних стандартів, невпевненості молодих людей у сьогоденні й майбутньому, прогресуванні ідейно-морального вакууму, появі нових фактів прояву націоналістичного, релігійного, містичного та інших видів фанатизму; занепокоєння викликає рівень здоров’я молоді, що зумовлює загострену увагу до проблем збереження генофонду нації, попередження її фізичного виснаження.

Говорячи про організацію дозвілля сучасної студентської молоді, варто розрізняти його як вид діяльності державних і недержавних інститутів, елемент соціальної роботи, а також суб’єктивний аспект, що дозволяє фіксувати психологічний стан особистості (почуття соціальної захищеності, потреба в захищеності тощо). Дозвілля як окремий вид життєдіяльності людини розглядає дозвілля як діяльність – творчу, конструктивну або ж безцільну та асоціальну.

З точки зору прихильників діяльнісної концепції, роль дозвілля полягає у відновленні психічних та фізичних сил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, звернення у вільний час до тих занять, що відповідають потребам та бажанням людини і приносять їй задоволення у процесі самої діяльності.

Дозвілля як психологічний стан людини розглядається крізь призму емоційного сприйняття людиною дозвіллєвих занять. Таке дозвілля характеризується специфічними ознаками, серед яких слід назвати: свободу вибору дозвіллєвої діяльності, свободу від стандартних обов’язків; добровільну участь в дозвіллєвій діяльності; бажання отримати радість та задоволення; самодостатність, компенсаційність дозвілля.

Історичний аспект вивчення теорії і практики педагогіки дозвілля дає змогу систематизувати розрізнені педагогічні факти і явища, передусім, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки системи виховної роботи зі студентською молоддю, чіткіше визначити завдання і програми навчання і виховання, взаємодії студентів та кураторів тощо. Відтак дозвілля є сферою здійснення просвітницько-виховного впливу на молодь.

Глобалістичні тенденції, які притаманні сучасній культурі, істотно впливають на студентську дозвіллєву культуру, що у свою чергу є складовою загальної культури.

Література:

1. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство / Бочелюк В. Й., Бочелюк В. В. / Навчальний посібник – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.

2. Воловик А. Педагогіка дозвілля / А. Воловик, В. Воловик / Підручник – Х.: ХДАК, 1999. – 332 с.

3. Тимакова Н. Г. Социально-педагогические условия патриотического воспитания студенческой молодёжи в процессе культурно-досуговой деятельности : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.05 «теория, методика и организация социально-культурной деятельности» / Н. Г. Тимакова. – Казань, 2012. – 21 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^