Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Гуменюк А. А., к. ю. н., доцент, Бахновська І. П. ДІЯЛЬНІСТЬ КТС НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПРИ ВИРІШЕННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ

Гуменюк А. А., к. ю. н., доцент, Бахновська І. П. ДІЯЛЬНІСТЬ КТС НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПРИ ВИРІШЕННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Право

Гуменюк Анастасія Андріївна

науковий керівник: к. ю. н., доцент, Бахновська Ірина Петрівна,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ДІЯЛЬНІСТЬ КТС НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПРИ ВИРІШЕННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ

За сучасних умов розвитку української держави проблеми, пов’язані з реалізацією права громадянина на працю значно актуалізувалися. Здійснюваний на сьогодні перехід до ринкової економіки з задекларованими Конституцією України високими соціальними стандартами протікає вкрай складно та повільно, а світова економічна криза, суперечливі економічні, політичні, соціальні та правові реалії лише загострили проблеми, пов’язані із реалізацією цього права в Україні. Зазначене викликає поширення незадоволення у працюючих осіб, виникнення конфліктних ситуацій, спорів, у тому числі й індивідуальних трудових спорів, тобто спорів в яких сторонами є роботодавець та окремий працівник і саме тому на сучасному етапі ця тема є актуальною.

В індивідуальних трудових спорах оспорюються і захищаються суб’єктивні права конкретного працівника, його законний інтерес, і хоча працівників може бути й декілька, проте в індивідуальному трудовому спорі кожен з цих працівників заявляє самостійні вимоги до роботодавця з метою захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних трудових прав чи інтересів. При цьому з точки зору підвідомчості всі індивідуальні трудові спори поділяються на декілька груп: спори, які розглядаються в комісії по трудових спорах; спори, які розглядаються у судовому порядку; спори, які розглядаються в особливому порядку. І кожен з цих видів розгляду, зокрема й розгляд індивідуальних трудових спорів у комісії по трудовим спорам, має свою, притаманну лише цьому виду специфіку.

Проблемами вирішення індивідуальних трудових спорів в різні часи переймалися такі вчені як: В.С. Венедиктов, О.І. Процевський, В.І. Прокопенко, В.Г. Ротань, Н.М. Хуторян та ін. Серед останніх наукових праць привертають увагу дослідження В.В. Лазора, в якому розглянуті проблеми правового регулювання трудових спорів та конфліктів в умовах формування ринкових відносин в Україні та С.В. Лозового, в якому здійснена спроба розробити нові підходи до вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні.

Основна частина. У процесі трудової діяльності між працівником і роботодавцем можуть виникати спірні питання щодо укладення, виконання, зміни, розірвання трудового договору та дотримання інших норм трудового законодавства.

Працівник може звернутись із заявою до комісії по трудових спорах, якщо він особисто не зміг врегулювати спір з власником або уповноваженим ним органом.

Водночас В. В. Лазор зауважує такі недоліки національного механізму регулювання трудових спорів, як неузгодженість понятійного апарату, істотні правові прогалини, особливості правової природи трудових спорів, які не знайшли відображення у законодавстві [1, c. 24].

Комісія по трудових спорах є органом по розгляду трудових спорів працівником і роботодавцем, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях.

Комісія по трудових спорах створюється на підприємствах, в установах, організаціях, якщо на підприємстві, в установі, організації працює не менш як 15 чоловік. Якщо на підприємствах працює менш як 15 чоловік, то комісія по трудових спорах не створюється, а працівник може звернутись за вирішенням спірного питання безпосередньо до суду.

Комісія обирається на загальних зборах трудового колективу. На загальних зборах трудового колективу також обирається голова Комісії, його заступники та секретар Комісії.

Засідання КТС веде головуючий, яким може бути голова КТС, його заступник, секретар КТС або інший член КТС. Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів комісії. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем. Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід[6, c. 36].

Комісія повинна розглянути трудовий спір у 10-денний строк з дня подання працівником заяви, винести рішення та протягом трьох днів видати копію свого рішення працівникові, а також власнику або уповноваженому ним органу.

Зважаючи на те, що реалізація норм трудового права щодо діяльності КТС має відбуватися за правилами цивільного процесуального законодавства, засідання КТС, на нашу думку, складається з декількох частин [5].

По-перше, це підготовча частина, яка проводиться для вирішення питання про можливість або неможливість розгляду заяви на даному засіданні КТС. У призначений час головуючий відкриває засідання КТС і повідомляє про те, яка заява підлягає розгляду. Після того КТС перевіряє явку сторін спору, інших осіб, запрошених на її засідання для розгляду даної заяви, перевіряє представлені по цій заяві документи. На підставі явки на засідання КТС запрошених осіб та надання належних документів, КТС робить висновок про можливість або неможливість проведення засідання по розгляду заяви працівника по суті. Підставами для відкладення розгляду є неявка належним чином інформованих працівника або його представника (без наявності письмової заяви працівника щодо розгляду заяви за його відсутністю). Непредставлення роботодавцем необхідних для розгляду заяви документів не повинні визнаватися законними підставами для відкладення розгляду в КТС. У цьому випадку КТС повинна розглядати заяву по наявних документах. Підготовча частина засідання КТС закінчується прийняттям рішенням про розгляд заяви по суті.

По-друге, це розгляд заяви працівника по суті, який починається з доповіді головуючого або іншого члена КТС, що ознайомився з заявою, яка надійшла від працівника. Після цього головуючий з’ясовує у працівника/його представника, чи підтримує він свої вимоги, а у представника роботодавця чи визнає він заявлені працівником вимоги, та пропонує працівникові й представникові роботодавця врегулювати своєю угодою виниклі розбіжності. Укладена на засіданні КТС угода є обов’язковою для виконання. Відмова працівника від вимог поданих в заяві дозволяє КТС винести рішення про повернення заяви працівникові, що позбавляє його права повторно звернутися до КТС по цьому ж питанню. Визнання представником роботодавця заявленим працівником до КТС вимог призводить до винесення КТС рішення про їх задоволення без дослідження інших доказів. У тих випадках, коли сторони індивідуального трудового спору наполягають на розгляді заяви по суті, КТС досліджує наявні докази.

Якщо трудовий спір стосується питання невиплати працівникові заробітної плати, працівник може звернутись до Комісії у будь-який строк без обмеження[4].

На Комісії від імені працівника може виступати за його вибором представник профспілкового органу або інша особа, в тому числі адвокат. Також на Комісію можуть викликатись свідки, може доручатись спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, які стосуються предмету спору, а від власника або уповноваженого ним органу можуть вимагатись необхідні розрахунки та документи, що стосується спору.

У разі, якщо працівник не з’явиться на Комісію для розгляду трудового спору, то розгляд спору може бути відкладено на наступне засідання Комісії, але лише за його письмовою заявою. Якщо працівник вдруге не з’явиться до Комісії і буде з’ясовано, що для цього не було поважних причин, Комісія може зняти його заяву з розгляду.

Отже, на нашу думку потрібно сказати, що КТС не вправі розглядати спори, які виникають між громадянами та підприємствами, установами, організаціями у зв’язку з порушення матеріальних норм цивільного права (наприклад, невиконання або порушення умов договору підряду, договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, договору про надання послуг тощо). Проте прийняття правильного рішення стосовно віднесення відносин до галузі трудового права пов’язано не лише з назвою договору, а насамперед з фактичних обставин його виконання. І якщо на працівника поширювався встановлений для всіх працівників цього підприємства, установи, організації трудовий розпорядок, порядок обліку робочого часу, порядок нарахування і виплати заробітної плати тощо, то спори щодо виконання цього договору, навіть якщо цей договір і був названий договором підряду, по суті, є трудовими спорами і, відповідно, можуть розглядатися в КТС. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виконати рішення Комісії у 3-денний строк по закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження, а рішення про поновлення працівника на роботі повинно бути виконано негайно[6, c. 53]. Якщо власник або уповноважений ним орган не виконує рішення Комісії у зазначений строк, Комісія повинна видати працівникові посвідчення.

Натомість посвідчення не видається працівникові, якщо протягом строку, передбаченого для виконання рішення комісії по трудових спорах, працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи районного суду.

У разі видачі вказаного посвідчення, у ньому повинно бути вказано найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дата прийняття рішення, прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови Комісії підприємства, установи, організації та печаткою Комісії.

Посвідчення Комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій, належать до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою (пункт 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження")[7].

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку (частина четверта статті 230 Кодексу законів про працю України).

Якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган не погодяться з рішенням Комісії, кожен із них може звернутись до суду протягом десяти днів з дня вручення їм копії рішення Комісії та оскаржити його.

Отже, проаналізувавши викладений вище матеріал ми дійшли висновку, що індивідуальні трудові спори – це розбіжності, неврегульовані шляхом безпосередніх або за участю профспілкового органу переговорів, між роботодавцем і окремим працівником з питань застосування законодавства про працю, колективного договору (угод) чи трудового договору.

Індивідуальні трудові спори між працівником і власником незалежно від форм трудового договору розглядаються комісією по трудових спорах (КТС), місцевими судами та спеціальними органами, які передбачені законодавством для розгляду спорів окремих категорій працівників.

Процедура розгляду трудового спору в КТС законодавством детально не врегульована, встановленні лише її основні повноваження, що допомагають прийняти рішення (наприклад, виклик свідків).

На нашу думку, існують неточності у законодавстві щодо врегулювання інших окремих положень про вирішення трудових спорів.

На сучасному етапі розгляд індивідуальних трудових спорів в КТС значно менший, це пов’язано з тим що громадяни все більше звертаються до суду.

Література:

1. Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні : автореферат, дис…д.ю.н. : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / В.В. Лазор. – К., 2005. – 40 с.

2. Лозовой С.В. Правове регулювання індивідуальних трудових спорів : автореферат, дис. к.ю.н. : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / С. В. Лозовой. – Луганськ, 2009. – 20 с.

3. Советское трудовое право / Под общ. ред. д.ю.н. А.И. Процевского. – К.: Вища школа, 1981. – 339 с.

4. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Постанова Пленуму Верховного Суду № 9 від 01.11.1996// Електронний ресурс / ВСУ. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov.ua.

5. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV[Електронний ресурс] / ВРУ. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov.ua.

6. Колотова О.В. Допустимість застосування аналогії в галузях права / О. В. Колотова // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. Вип. 44. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – С. 63.

7. «Про виконавче провадження»: закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV [Електронний ресурс] / ВРУ. – Режим доступу : http: // zakon1.rada.gov.ua.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^