Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » к. і. н., Чорна Н. М., Дзісь О. В. ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМИН З ЄВРОСОЮЗОМ

к. і. н., Чорна Н. М., Дзісь О. В. ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМИН З ЄВРОСОЮЗОМ

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Політологія

Науковий керівник: к. і. н., Чорна Н. М.

Автор: студентка Дзісь О. В.

ВТЕІ КНТЕУ

ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВЗАЄМИН З ЄВРОСОЮЗОМ

Однією з ознак сьогодення є зростаюча активізація інтеграційних процесів. І навіть, якщо окрема країна не входить до жодного з інтеграційних об’єднань, вона все одно відчуває на собі їх вплив. Для України винятково важливими є відносини з Європейським Союзом. Йдеться не просто про активні контакти з одним із найавторитетніших зарубіжних партнерів, а про здійснення стратегічного вибору на перспективу, від якого залежатимуть місце і роль нашої держави у новій системі міжнародних відносин, у тому числі економічних і валютно-фінансових.

Дослідженню проблеми інтеграції України до ЄС присвятили свої праці чимало дослідників, серед яких особливої уваги заслуговують розвідки О. Ковальової, В. Копійки, Т. Орлової, П. Рудякова.

Зазвичай, як свідчать публікації зазначених авторів, становлення відносин України з ЄС датується початком 1990-х рр. і пов’язуються із набуттям нею державної незалежності. Саме тоді, − переконані дослідники, − Євросоюз вперше запропонував Україні підтримувати відкритий діалог та стосунки із державами-членами спільноти.

Вперше на законодавчому рівні позиція України щодо Євросоюзу була сформована в "Основних напрямках зовнішньої політики України", схвалених Верховною Радою України 2 липня 1993 р. Починаючи з цього моменту Україна офіційно почала тяжіти до європейського інтеграційного об’єднання і з того часу періодично докладає певних зусиль для наближення до нього.

Європейська інтеграція для України є шляхом покращення та модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вільний рух в середині інтеграційного об’єднання кваліфікованої робочої сили, товарів, послуг, факторів виробництва, а також це все передбачає вихід на єдиний спільний ринок. Співробітництво України з ЄС сприятиме наближенню нашої держави до високих європейських стандартів, підвищенню рівня життя та добробуту населення [1]. Наразі відносини між Євросоюзом та Україною ґрунтуються на Угоді про партнерство і співробітництво, яка набула чинності у 1998 р.

На основі Стратегії інтеграції України до ЄС було розроблено галузеві програми та національну Програму інтеграції, затверджену Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. Програмою передбачені розробка комплексу конкретних практичних заходів щодо реалізації загальних принципів співробітництва з ЄС, подальше розгортання інститутів сприяння розвитку різного рівня відносин з ЄС, а також систематичне й цілеспрямоване формування в українському суспільстві стійкої проєвропейської більшості. З метою організаційного забезпечення реалізації національної Програми інтеграції України до ЄС, відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2001 p., було запроваджено інститут Уповноваженого України з питань європейської інтеграції [2].

На Паризькому саміті 2008 р. лідери ЄС та України дійшли згоди, що саме Угода про асоціацію має стати тим документом, який замінить Угоду про партнерство і співробітництво [2]. Угода про асоціацію між ЄС та Україною є першою у новій низці угод про асоціацію з країнами-учасницями Східного партнерства. Перемовини щодо цієї всеохоплюючої, амбітної та інноваційної Угоди були започатковані у березні 2007 р. Після підтвердження вступу України у Світову організацію торгівлі, у лютому 2008 р., ЄС та Україна започаткували перемовини щодо створення зони вільної торгівлі, яка є центральним елементом Угоди про асоціацію.

Згідно з численними прогнозами, найближчим часом Україна навряд чи зможе стати членом Євросоюзу. Дається взнаки затяжна криза, що охопила ЄС. Окрім того, вступ України до Євроспільноти унеможливлюється необхідністю здійснення масштабних компенсацій від закриття цілих галузей промисловості. Оскільки в ЄС є строго квотована планова економіка, яка передбачає, що кожна держава, яка вступає до спільноти, повинна включатись у спільний ринок і запровадити квоти на виробництво тієї чи іншої продукції, на даному етапі ЄС вкрай не вигідно приймати Україну до свого складу.

Значною проблемою, що постала перед Україною, є не гармонізоване до європейських стандартів українське законодавство. Як наслідок, існує необхідність адаптувати національне законодавство до союзного. Це має здійснюватись за рахунок реформування української правової системи та поступового приведення її у відповідність до європейських стандартів. Передбачається, що адаптація охопить майже всі сфери права, насамперед приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, життя та здоров’я, навколишнього середовища. На сьогодні для України здійснення таких заходів видається менше, ніж можливим.

Література:

1. Чалий В. Перспективи євроінтеграції України / В. Чалий // Аргументи і факти. – 2012. − №25. – С. 6.

2. Чебаненко О. Основні результати і проблеми виконання плану дій Україна – ЄС / О. Чебаненко // Політика і час. – 2011. − №3. – С. 24−30.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^