Наукові конференції, Научные конференции » Наука і життя (23-25.05.2013) » Ковбасюк А. В. ЧИ Є ПРОЕКТ НАЙБІЛЬШ МОТИВУЮЧИМ ЕЛЕМЕНТОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ?

Ковбасюк А. В. ЧИ Є ПРОЕКТ НАЙБІЛЬШ МОТИВУЮЧИМ ЕЛЕМЕНТОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ?

Категорія: Наука і життя (23-25.05.2013), Педагогіка

Ковбасюк Анна Владиславівна

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

ЧИ Є ПРОЕКТ НАЙБІЛЬШ МОТИВУЮЧИМ ЕЛЕМЕНТОМ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ?

Дана публікація висвітлює позитивні сторони методу проектів. Аналізуючи книгу “Навчання через проект” Мішеля Хубера можна сміливо визначити методику проектної діяльності як найкращу мотивацію для учнів мобілізуватись та створити стимул для навчання. Шляхом створення проекту студент реалізує конкретний продукт, якому він сам надає цінність. Педагогіка проектів базується на соціоконструктивній концепції, де учень знаходиться у взаємодії з групою та інколи з позашкільним оточенням. Таким чином учень вчиться: формувати проблему; визначати необхідний час на реалізацію проекту; знаходити нові знання; логічно структурувати свої дії; знаходити спільну мову з іншими; пояснювати свою точку зору, переконувати інших у своєму стратегічному виборі; вирішувати проблеми гуртом; брати на себе відповідальність за успіх проекту.

Для успішного виконання проекту учень зіштовхується з багаточисленними проблемами (вибір проекту, розподіл завдань, часу, співпраця і т.д.), але справляючись з труднощами на своєму шляху учень не лише вчасно та успішно виконує проект, але й має додаткові уміння і навички, які він може використовувати в інших ситуаціях. Основоположником методу проектів є спеціаліст у практичній психології та педагогіці, філософ Джон Дюї, відомий своєю школою-лабораторією “школа Дюї”. Він є ініціатором ідеї “hands on learning” (навчання через дію) або проектної педагогіки. Його школа-лабораторія дуже відрізняється від звичайної. Вчитель є організатором а учень навчається, діючи. Дюї радить вчителям підтримувати дух, дію, зацікавленість учнів, вважаючи що учень має більше діяти, ніж слухати. Учень має отримувати досвід через гру, пізнаючи взаємозв’язок між зовнішніми подіями та людиною. Ця гра має бути гарно структурованою та організованою, а також естетичною. У всесвіті, який перебуває у постійній еволюції, розвиток дитини має бути динамічним, не статичним. Це перший принцип його школи. Другий полягає у тому, що цілі навчання мають бути гнучкими, їх не потрібно повністю нав’язувати дітям. Нав’язуючи їх вчителі позбувають учнів здібностей до адаптації та передбачення. З дітьми потрібно радитись, а також давати їм можливість імпровізувати. Дюї першим асоціював термін демократії з терміном навчання. Дисципліна та порядок здійснюється не через наказ вчителя, а через повагу самої дитини до тієї роботи, яку вона виконує. Йдучи до спільної цілі, учні мають гарну організацію, самодисципліну, це для них стає природнім. Окрім зацікавленості у пізнанні оточуючого світу, учнями керує конкуренція. Слабкі у навчанні учні приймають низьке соціальне положення, в той час як конкурентноспроможні перебувають ще в більшій напрузі для того щоб стати найсильнішими. Для того, щоб школа розвивала в учнів почуття соціальної приналежності та демократичний дух потрібно щоб навчальний процес мав кооперативний характер.

Для того, щоб зрозуміти суть проектної педагогіки потрібно переглянути взаємозв’язок дидактичного трикутника «вчитель-учень-знання». В активній педагогіці вчитель вже не є особою, яка передає знання, учень займає активну позицію і не сприймає інформацію пасивно.

Роль вчителя полягає в організації діяльності учнів, в дидактичному висвітлювання цілей навчання. Вчитель може допомагати у вирішенні складних завдань, але основні труднощі учень долає самостійно, таким чином розвиваючи у собі здібності до адаптації, мобілізації та соціалізації. Вчитель, виконуючи роль організатора, має також підбадьорювати учнів, особливо тих, що повільніше адаптуються у важких ситуаціях.

На думку Дюї освіта має формувати характер дитини, навчати - означає надавати учневі можливість самореалізуватись, розвиваючи у собі природні здібності. Навчання має підпорядковуватись природньому розвитку, отож спонтанна мотивація учня, у такому випадку, є центром, ціллю, тим, від чого мають відштовхуються педагоги у процессі навчання.

Література:

1. http://eclec-tic.blogspot.com/2006/05/le-projet-est-il-le-plus-motivant-pour.html

2. http://www.lepoint.fr/grands-entretiens/john-dewey-philosophe-du-pragmatisme-19-07-2012-1490061_326.php

3. http://www.cndp.fr/savoirscdi/societe-de-linformation/le-monde-du-livre-et-de-la-presse/histoire-du-livre-et-de-la-documentation/biographies/john-dewey-philosophe-americain-de-leducation.html

4. http://www.unige.ch/fapse/SSE/teachers/perrenoud/php_main/php_1999/1999_17.html

5. http://home.adm.unige.ch/~duboisl/didact/projet.htm

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^